Тема 3. Серологічні методи визначення антигенів та антитіл

 

Серед різноманітних лабораторних методів дослідження інфекційних захворювань особливе значення має серологічне, що належить до групи імунологічних методів. За його допомогою можна ідентифікувати збудника, інколи визначати антигенну його характеристику (належність до певної серогрупи, серотипу); здійснювати ретроспективну діагностику. Остання базується на виявленні відповідних антитіл у сироватці крові (інколи важливо встановити і динаміку наростання їх титру).

У мікробіологічній практиці широкого застосування набули серологічні реакції: аглютинації, гемаглютинації, преципітації, реакція зв’язування комплементу та ін.

 

Реакція аглютинації

 

Суть реакції аглютинації полягає в тому, що при додаванні сироватки крові, яка містить специфічні антигену антитіла, до рівномірної суспензії клітин антигену (наприклад бактерій) відбувається їх склеювання, утворення комочків, пластівців, зернят, які поступово осідають, формуючи характерний осад (аглютинат). Цей осад представляє собою імунний комплекс антиген-антитіло. Характер аглютинату залежить від антигенної будови мікробної клітини. Якщо антигеном є суспензія нерухомих (без джгутиків) бактерій, які мають тільки соматичний О-антиген, утворюється дрібно зернистий осад.

Якщо антигеном служить суспензія рухомих бактерій і в аглютинації приймає участь поряд з соматичним ще і джгутиковий Н-антиген, формується крупно зернистий аглютинат.

→

Антигенні детермінанти →

 

 

Аглютинін

Аглютинін

Аглютиноген (АГ)

 

Аглютинін (АТ)

 

 

Аглютинат Рис. 3. Реакція аглютинації

 

 

Рис. 4. Аглютинація бактерій: а – О-аглютинація (соматична), дрібнозерниста; б – Vі-аглютинація; в – Н-аглютинація (джгутикова), крупнопластівцева.

Реакцію аглютинації (РА) у ветеринарній практиці застосовують з метою діагностики бруцельозу, сальмонельозу, колібактеріозу, кампілобактеріозу, лептоспірозу та інших захворювань. РА характеризується високою специфічністю.

Використовують її з подвійною метою:

1. Встановлення діагнозу інфекційного захворювання серологічним методом. В даному випадку слід виявити специфічні антитіла, для чого необхідно завідомо мати відомий антиген (мікробний діагностикум – суспензія у фізіологічному розчині відповідних бактерій живих або вбитих). РА виявляє не тільки клінічно хворих тварин, а і бактеріоносіїв, включаючи перехворівших тварин – реконвалісцентів.

2. Ідентифікацію мікроорганізмів серологічним методом, тобто визначення виду досліджуваного антигену (суспензія виділених бактерій) шляхом введення у дослід відомих специфічних стандартних аглютинуючих сироваток, які містять видо- та типоспецифічні антитіла. Метод серологічної типізації сальмонел, ешеріхій, стрептококів є вирішальним.

РА широко застосовують і для ототожнення немікробних антигенів, які містяться на поверхні еритроцитів. Загальновідома гемаглютинація для визначення груп крові людини та тварин, що особливо важливо для правильного підбору донора та реципієнта при переливанні крові.

Існує кілька методів постановки РА: пробірковий (об’ємний), крапельний (пластинчатий та на склі), кров’яно-крапельний, мікроаглютинації, РА з молоком, реакція гемаглютинації та її різновиди.