Інші види порушення здоров'я

Означення

До інших видів порушень здоров'я належать різноманітні гострі і хронічні зах­ворювання, що негативно впливають на життєдіяльність дітей, а також їхні навчальні успіхи (наприклад, захворювання серця, туберкульоз, ревматизм, артрит, астма, серповиднокліткова (меніскоцитарна) анемія, гемофілія, епілепсія, отруєння свинцем, лейкемія, розлади уваги в поєднанні з гіперактивністю, діабет тощо).

Характеристика

Діти з гострими і хронічними захворюваннями постійно або час від часу можуть відчувати біль, у них можуть припухати і погано рухатися суглоби, спостерігатися проблеми з диханням тощо. Все це негативно відбивається на розвиткові дітей і змінює їхню поведінку. Вчителям належить ураховувати специфічні потреби малят, викликані станом їхнього здоров'я. Так, у декого буває надмірна спрага або апетит, інші періодично можуть ставати апатичними або легко втомлюватися, комусь треба часто спорожнювати сечовий міхур, у когось може паморочитись голова, ще інші можуть засинати тощо.

Навчальні аспекти

Учителі повинні добре знати стан здоров'я хворих учнів. Для цього необхідно зустрі­чатися з батьками і лікарями дітей, знайомитися з їхніми історіями хвороб, дізна­ватися про рекомендації медиків та інших фахівців.

Якщо комусь із дітей необхідно приймати лікарські засоби, для кожного з них треба розробити відповідний графік і процедури. Доцільно, щоб серйозно хворі діти носили спеціальні браслети із зазначенням їхніх захворювань та інших медичних відомостей.

Діти з різними видами порушення здоров'я схильні до респіраторних захворювань, нежиті, інфекцій вуха і діареї. Малята з хронічними захворюваннями звичайно пропускають більше шкільних занять, довше перебувають удома і частіше лікуються у стаціонарах, ніж діти з будь-якими іншими видами вад. Багаторазові зміни оточення і травми через розлучення з батьками можуть викликати в таких дітей фізичний і емоційний стрес.

На плечах батьків, які змушені безперервно стежити за здоров'ям своїх дітей і забезпечувати їм необхідну медичну допомогу, лежить велика відповідальність. Крім того, деякі види хронічних захворювань потенційно загрожують життю малят, що тримає батьків у постійному напруженні. Педагоги повинні чуйно ставитися до таких сімей і підтримувати їх, але водночас і підкреслювати, що для хворих дітей важливо отримати добру освіту.

Серйозні емоційні розлади

Означення

Про серйозні емоційні розлади можна говорити, якщо в дитини протягом тривалого часу спостерігаються такі симптоми:

- Дитина не здатна до навчання, і це не пов'язано зі станом її інтелекту, сенсорної системи або іншими медичними чинниками.

- Дитина не здатна будувати задовільні стосунки з однолітками і дорослими.

- У дитини спостерігається невідповідна поведінка або дивні почуття у звичних обставинах.

- Дитина почуває себе глибоко нещасною або перебуває у стані депресії.

- Особисті чи шкільні проблеми викликають у дитини страх або погіршення фізич­ного стану.

Характеристика

Причини емоційних розладів точно не з'ясовані. Висувалися припущення, що вони можуть бути пов'язані зі спадковістю, порушеннями роботи мозку, харчуванням, стресами, сімей­ними проблемами, але наукові дослідження не підтвердили, що ці чинники можуть безпосе­редньо викликати серйозні порушення і відповідні зміни в поведінці.

Для дітей зі значними емоційними розладами характерні:

- гіперактивність, короткий період концентрації уваги, імпульсивність,

- агресивне ставлення до інших,

- уникання соціальної взаємодії,

- надмірні страхи і переживання,

- незрілість, що проявляється в істериках, нападах гніву, поганому володінні собою,

- труднощі з навчанням, що може викликати значні проблеми у школі.

Якщо такі симптоми спостерігаються протягом тривалого часу, це може свідчити про наявність серйозних емоційних розладів і нездатність дитини діяти відповідно до вимог середовища й оточуючих.

Освітні аспекти

Під час розробки навчальних планів для дітей із серйозними емоційними розладами наголос треба робити на розвитку когнітивних і соціальних умінь, а також само- розуміння, самоповаги і самоконтролю.

У роботі з такими дітьми найбільш широко застосовують методику модифікації поведінки, однак є й багато інших ефективних педагогічних прийомів. Деякі з них можуть застосовуватися паралельно з методикою модифікації поведінки. Важливим видом допоміжних послуг малятам із серйозними емоційними розладами є психо­терапевтичні сеанси. їх проводять кваліфіковані соціальні працівники, психологи, шкільні радники чи інші фахівці.

Діти мають отримувати послуги, які відповідають їхнім індивідуальним потребам, при цьому важливо координувати дії батьків, учителів і спеціалістів. Усі повинні добре знати загальну мету, методи роботи з дитиною та види послуг, що їх вона одержує.

Важливою є й робота батьківських груп підтримки. Завдяки участі в таких групах батьки починають краще розуміти стан своїх дітей і навчаються ефективно працювати з ними. Допомогу батькам можуть також надати психіатри, психологи та інші фахівці-медики.

У суспільстві поглиблюється розуміння того, що діти із серйозними емоційними розладами та їхні родини потребують інтенсивної багатопрофільної допомоги і підтримки. У багатьох громадах уживають відповідних заходів і створюють служби спеціальних послуг для таких сімей. Із збільшенням їхньої кількості у батьків і вчителів буде більше можливостей для залучення до класів малят із серйозними емоційними розладами.

Тяжкі або численні вади

Означення

Раніше особи з тяжкими вадами традиційно вважалися розумово відсталими, оскіль­ки не отримували необхідної освіти і підтримки. Коли таких дітей залучають до класів, вони потребують постійної багатопрофільної допомоги. У цих дітей часто

бувають також інші види вад, наприклад, порушення моторики і сенсорних систем, проблеми з поведінкою тощо.

Характеристика

Для дітей з тяжкими і численними вадами характерні:

- поганий розвиток мови й обмежена здатність до спілкування,

- труднощі з головними фізичними рухами,

- тенденція до забування вмінь, які не використовуються,

- серйозні проблеми з поведінкою,

- труднощі з узагальненням (використанням у різних обставинах умінь, набутих у певних ситуаціях),

- необхідність сторонньої допомоги під час самообслуговування, навчання і роботи.

Медичні аспекти

Тяжкі вади досить часто супроводжуються іншими порушеннями. У дітей можуть спостерігатися різні види нападів, утрата чутливості, гідроцефалія, сколіоз. Усе це слід ураховувати приймаючи рішення щодо можливості включення дитини до класу залучення. Планувати роботу з учнем повинна багатопрофільна команда, до складу якої мають входити батьки дитини, педагоги, а також відповідні спеціалісти-медики.

Освітні аспекти

Важливо, щоб діти з тяжкими вадами безперервно навчалися, починаючи з раннього віку. З ними повинні працювати педагоги, фахівці з лікувальної фізкультури і праце- терапії, логопеди та інші спеціалісти. У роботі з такими дітьми може бути корисним допоміжне технологічне приладдя, наприклад, комп'ютери або підсилювальні пристрої.

Щоб задовольнити потреби дітей з тяжкими і численними вадами, в навчальних програмах наголос треба робити на розвитку мовних навичок і соціальних та функціо­нальних умінь, зокрема, необхідних для самообслуговування. Дуже важливими є й допоміжні види послуг таким дітям. Фахівці-медики повинні тісно співпрацювати з учителями і батьками малят. Доцільно, щоб лікувальні сеанси проходили у звичних шкільних умовах, без ізоляції дитини від однокласників.

Пристосовуючи класне середовище до такого учня, треба враховувати потребу особ­ливої дієти, приймання ліків і використання спеціальних пристроїв для пересування. Можливості дитини можна розширити за допомогою адаптивного приладдя - комп'ютерів, слухових апаратів, систем для альтернативного спілкування, електрон­них клавіатур, спеціальних дистанційних вимикачів тощо.

Надзвичайно важливим є спільне навчання дітей з тяжкими вадами і здорових малят. Дослідження свідчать, що це сприяє розвиткові соціальних умінь і дружби між учнями. Традиційно діти з тяжкими вадами навчались у спеціальних центрах. Останнім часом таких дітей почали залучати до звичайних класів, забезпечуючи їм додаткову допомогу і модифікуючи відповідним чином навчальний процес. Перебування в класах залучення є корисним не лише для дітей з вадами, а й для їхніх здорових товаришів.

У роботі з дітьми з тяжкими і численними вадами доцільно використовувати такі підходи, як:

- Модифікація навчального плану (необхідна співпраця між педагогами і фахівцями).

- Навчання, що спирається на ресурси місцевої громади (це важливо, оскільки діти поступово дорослішають і проводять більше часу за межами школи і дому).

- Планування переходу від навчання до роботи (це важливо для подальшого успіш­ного життя).