Синдром порушення уваги в поєднанні з гіперактивністю

Означення

Синдром порушення уваги в поєднанні з гіперактивністю являє собою нейробіологічний розлад. У дітей із цим синдромом, як правило, невідповідна поведінка і погана концентрація уваги, вони імпульсивні й гіперактивні. Ці симптоми виникають у ранньому дитинстві (звичайно до семи років), вони є хронічними і спостерігаються, як правило, щонайменше протягом шести місяців. У таких малят можуть виникати труднощі з оволодінням соціальними вміннями, а також із розвитком гідності і самоповаги.

Хоча причини синдрому порушення уваги в поєднанні з гіперактивністю залиша­ються невідомими, зрозуміло, що він пов'язаний з нейробіологічними чинниками. Науковці вважають, що він передається спадковим шляхом і в багатьох випадках викликається порушенням хімічної рівноваги в мозку або дефіцитом певних нейро- трансмітерів - хімічних речовин, що регулюють діяльність мозку.

Характеристика

Відповідний діагноз ставлять на основі певних симптомів. Діти із синдромом пору­шення уваги в поєднанні з гіперактивністю звичайно неуважні і легко відволікаються. У них можуть спостерігатись труднощі з фокусуванням уваги (або вибором об'єкта), утриманням уваги, а також тривалістю концентрації уваги.

Ось деякі з ознак неуважності:

- Дитина часто не звертає уваги на подробиці, робить ненавмисні помилки під час шкільних занять.

- Дитина часто не може сконцентруватися на завданні або грі.

- Дитина часто виглядає неуважною, коли до неї звертаються.

- У дитини часто виникають труднощі з виконанням словесних указівок, вона не закінчує виконання шкільних завдань і обов'язків (мова не йде про зумисну проти­дію чи невиконання внаслідок поганого розуміння інструкцій).

- Дитині важко виконувати організаційні завдання.

- Дитина часто уникає видів діяльності, що потребують наполегливих розумових зусиль (демонструє, що вони їй не подобаються, тримається осторонь тощо).

- Дитина часто губить речі, необхідні для занять у школі (іграшки, щоденники, книжки, олівці, інструменти).

- Дитину часто відволікають зовнішні чинники.

Для гіперактивності характерні такі симптоми:

- Дитина часто безупинно рухає руками або ногами, крутиться на місці.

- Дитина часто залишає своє місце (під час уроків чи в інших обставинах), коли від неї вимагають сидіти на місці.

- Дитина часто бігає чи залазить куди-небудь у ситуаціях, коли цього не дозволяють робити.

- Дитині важко тихенько гратися чи спокійно проводити дозвілля.

- Дитина часто настільки активна, що здається начебто хтось "приладнав їй моторчика".

- Дитина часто забагато розмовляє.

Термін "імпульсивність" у зв'язку із синдромом порушення уваги в поєднанні з гіперактивністю означає, що дитина спочатку діє, а вже потім думає. Симптоми імпульсивності такі:

- Дитина часто випалює відповіді раніше, ніж почує все запитання.

- У дитини часто виникають труднощі з чергуванням під час ігор.

- Дитина часто перериває співрозмовників або втручається в ігри інших дітей.

Час від часу всі діти бувають неуважними, імпульсивними чи занадто активними. Але при синдромі порушення уваги в поєднанні з гіперактивністю ця поведінка є правилом, а не винятком.

Освітні аспекти

Планування навчального процесу має починатися з установлення точного діагнозу. Треба, щоб дітей, у яких підозрюють наявність синдрому порушення уваги в поєд­нанні з гіперактивністю, ретельно обстежили кваліфіковані фахівці-медики (педіатр, психолог, невропатолог). У роботі з такими дітьми застосовують різні педагогічні і психотерапевтичні методики, а інколи також медикаментозну терапію.

У багатьох дітей із синдромом порушення уваги в поєднанні з гіперактивністю виникають труднощі під час занять, що потребують концентрації уваги і доброго самоконтролю. Такі малята схильні до надмірних реакцій на зміни в довкіллі. І вдома, і в школі вони найкраще діють у структурованому, добре знайомому їм оточені. Коли правила поведінки і вимоги до дітей чіткі і незмінні, коли малята заздалегідь знають, якими будуть наслідки їхніх дій, а дорослі неухильно додержуються своєї політики, діти отримують надійний порівняльний еталон для своїх вчинків. У таких умовах вони краще контролюють себе і краще вчаться.

Під час роботи з дітьми, у яких спостерігається синдром порушення уваги в поєднанні з гіперактивністю, доцільно використовувати такі підходи:

- Завжди вивішуйте розпорядок дня і перелік призначень.

- Привертайте увагу дітей до змін у розпорядку дня.

- Проводьте регулярні заняття в той самий час.

- Створюйте альтернативні затишні робочі місця і використовуйте їх за необхідності.

- Робіть регулярні і часті перерви у заняттях.

- Проводьте заняття з використанням комп'ютерів.

- Учіть дітей організовувати свою роботу.

- Супроводжуйте словесні вказівки наочними або письмовими інструкціями.

- Максимально зменшуйте кількість детальних словесних указівок.