Варіації – це форма музики, яка складається з теми та її видозмінених повторень (варіацій). Тема у варіаціях піддається як мелодичним, так і ритмічним, динамічним і темповим змінам.

Послухайте твір і простежте за розвитком мелодії пісні, її змінами.

Слухання. Вольфганг Амадей Моцарт. Варіації на тему французької пісні «Пастух».

• Які зміни в музиці ви помітили?

У чому вони виражаються?

• У якій формі написаний музичний твір?

• Яка з варіацій звучить каноном?

• Який характер варіації? (Світлий, радісний, мажорний.)

• Яка варіація є ближчою до теми за характером —

перша чи остання?

• Чи всі варіації звучать у мажорі?

Композитор нібито одягає мелодію в різнобарвні наряди, оплітає її гарним мереживом і виявляючи виразні можливості, закладені у темі.

Порада вчителю. Детальний розбір варіаційного розвитку мелодії в музиці В. Моцарта має збагатити слуховий досвід учнів, а також підтвердити думку що музика не знає кордонів.

Вокально-хорова робота

Розспівування

Розучування.ВІТЕРЕЦЬ Вірші і музика І. Танчака

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

• Допоможи феї Музичній формі визначити музичну форму твору В.-А. Моцарта, який слухали на уроці.

• Обери слова, що характеризують фрагмент сюїти КаміляСен-Санса «Карнавал тварин», який прослухали.

повільний	стриманий	журливий
швидкий	спокійний	поривчастий
ліричний	веселий	схвильований
енергійний	таємничий
радісний	жартівливий
сумний	стриманий

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Разом із творамиКаміляСен-Санса Вольфганга Амадея Моцарта ми потрапили до Франції, співали та слухали музику, відому за межами цієї держави, адже музична мова зрозуміла всім народам.

Урок 25. У гості до Литви, Латвії, Естонії Дата________________

Мета:

• навчальна: познайомити учнів з музичними традиціями латиського, литовського і естонського народів, народними музичними інструментами, пісенно-танцювальним мистецтвом, розповісти учням про внесок музики на­родів Прибалтики у розвиток світової культури.

• розвивальна: розвивати емоційну сферу школярів, предметні та міжпредметні компетентності, мистецький кругозір, спонукати до творчої діяльності.

• виховна: виховувати в четвертокласників поважне ставлення до мистецтва і національних культур інших народів, підтримувати пізнавальний інтерес до музичної творчості литовськогонароду.

Музичний матеріал: К. М’ясков, «Литовський танець»; естонський народний танець «Тульяк».«Півник» Латиська народна пісня (розучування)

Основні поняття: «каннель»,

Тип уроку: урок поглиблення теми

Обладнання: музичний інструмент, ноти, фонохрес-томатія, програвач, ілюстрації, портрети композиторів, підручники.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід

(естонський народний танець «Тульяк».

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Музичне вітання.

Актуалізація опорних знань

• Назвіть особливості французької народної музики.

• Поміркуйте, чи пов’язані між собою французькі та українські народні пісні.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Сьогодні ми продовжимо наші подорожі і відвідаємо узбережжя Балтійського моря.

Тут знаходяться три сусідні держави: Литва, Латвія та Естонія, які називають країнами Прибалтики. Вони мають багато спільного.

Повідомлення теми, мети, завдання уроку.

(Тема семестру та тема уроку записані на дошці)

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Балтійське море, що омиває береги цих країн, відіграє важливу роль в їх житті. Кожного дня в море виходять сотні риболовецьких суден. Море – один з основних шляхів сполучення з різними державами. Воно впливає і на клімат прибалтійських країн: вологий морський вітер із заходу пом’якшує літню спеку та зимові холоди.

Прибалтика – це ще і край річок, озер, лісів і бурштину. Бурштин – скам’янілу смолу давніх соснових лісів – видобувають тут здавна. Вироби з прибалтійського бурштину археологи знаходять в Єгипті, Греції та Римі.

Велику увагу в країнах Прибалтики приділяють розвитку культури. Тисячі самодіяльних і професійних співаків, танцюристів, музикантів демонструють свої досягнення на великих співочих святах, які вже стали традицією. Заключні концерти відбуваються на так званих «співочих полях».

Історія виникнення Свят пісні в Естонії.

Естонці дуже музикальний народ. Як у Латвії і Литві,

в Естонії полюбляють хоровий спів і народні танці. Саме тут

майже півтора століття тому, 13 червня 1869 року, в універ-

ситетському місті Дерпті (нині місто Тарту) відбулося перше

Свято пісні, в якому брали участь тільки чоловічі колективи — хори і духові оркестри (в наступні Свята до них почалиприєднуватися і жінки). Лише четверте Свято вже проходилов тодішній столиці — міста Ревелі (нині міста Таллін), в якому співали і жіночі хори.

У багатотисячних сучасних Святах, що проводяться кож-

ні 5 років, беруть участь дитячі (хлопчиків, дівчаток, міша-

ні) хори, чоловічі, жіночі, мішані хори; оркестри — духові,

симфонічні, народних інструментів; танцювальні колективи.

Для цих Свят у країнах Балтії збудовано красені — Спі-

вацькі поля, естради яких розраховано на тисячі хористів.

Найбільший із них — у Талліні — вміщує 35 тисяч співаків. Багатотисячні танцювальні колективи усіх країн демонструють свою майстерність на просторих стадіонах.

Свято пісні і танцю — видатна подія у житті естонсько-

го народу. До нього готуються завчасно, адже Свято пісні —

прекрасна традиція, яка об’єднує весь народ у велику

родину. Сюди приходять у національному одязі, з музичними інструментами. Це велике свято національної культури.

У кожного з цих народів є улюблені танці з національними ознаками. Ця автентичність виявляється в мелодії, ритмі та рухах танцівників. Український композитор Костянтин М’ясков спробував відтворити національний колорит литовської музики у творі, який так і називається «Литовський танець»