Модуль ІІ. Країни Східної Європи

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

Дисципліни

„КРАЇНОЗНАВСТВО”

(для бакалаврів)

 

Київ – 2007

 

 

 

Підготовлено доцентом кафедри міжнародних відносин

А.Г.Гольцовим

 

Затверджено на засіданні кафедри міжнародних відносин

(Протокол №15 від 18 грудня 2007 р.)

 

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом

 

 

Гольцов А. Г. Навчальна програма з дисципліни „Країнознавство” (для бакалаврів напряму «Міжнародних відносин»). – К.: МАУП, 2007. – 84 с.

 

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни „Країнознавство”, теми контрольних робіт, питання для самоконтролю, список рекомендованої літератури.

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Фахова підготовка студентів, які навчаються за спеціальністю «Країнознавство» напряму «Міжнародні відносини» передбачає вивчення протягом чотирьох семестрів навчальної дисципліни „Країнознавство”. Мета вивчення курсу — глибоке засвоєння найважливіших знань про основні країни світу. У результаті вивчення навчального курсу студенти мають оволодіти знаннями про природні умови та ресурси країн, що вивчаються, основні особливості їх населення, найважливіші етапи історичного розвитку, основні ознаки політичних систем, особливості та рівень економічного розвитку країн, напрями зовнішньої політики країн, їх участь у міжнародних відносинах та організаціях. Надзвичайно важливо усвідомити сутність найактуальніших проблем політичного, соціального, економічного та культурного розвитку цих країн.

У процесі вивчення курсу студенти повинні оволодіти вміннями та сформувати навички виявлення характерних для кожної країни особливостей геополітичного та геоекономічного положення у світі та в регіоні; навчитись визначати ступінь сприятливості природних умов для життєдіяльності населення, сутність екологічних проблем у досліджуваних країнах; аналізувати демографічну ситуацію у країнах; ефективність заходів розв’язання демографічних проблем; виявляти основні риси економічного розвитку, сутність економічних проблем, перспективи розвитку господарства; характеризувати політичні системи окремих країн, здійснювати їх порівняльний аналіз, визначати внутрішньополітичні проблеми і шляхи їх розв’язання; аналізувати зовнішню політику держав на світовому і регіональному рівнях, їх участь у діяльності міжнародних організацій; виявляти відмітні ознаки політичних, економічних, культурних зв’язків України з державами, що вивчаються.

Провідні країни світу за політичною та соціально-економічною могутністю (сучасною чи, тим більше, потенційною) великою мірою визначають процеси глобалізації політичного, соціально-економічного, культурного життя. Саме провідні країни відіграють головну роль на світових ринках товарів і послуг. З огляду на це для майбутніх фахівців з міжнародного маркетингу вельми важливі-знання природно-ресурсного, демографічного, економічного потенціалу, особливостей структури господарства, політичних систем, участі в міжнародних економічних відносинах кожної з провідних країн світу. Враховуючи орієнтацію зовнішньої економічної політики нашої держави на вступ до СОТ та європейську інтеграцію, на велику увагу заслуговує вивчення сучасного стану, проблем і перспектив співробітництва в різних сферах між Україною і провідними державами світу.

Для якісного опанування навчальним курсом необхідна ефективна самостійна робота студентів. Здобуття знань і вмінь повинно базуватися на систематичній роботі з різноманітними джерелами країнознавчої інформації: енциклопедіями, довідниками, статистичними збірниками, науковими монографіями та статтями, науково-популярною літературою тощо.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

дисципліни “КРАЇНОЗНАВСТВО”

№ п/п	Назви змістовних модулів та тем
І	Нові незалежні держави
	Модуль І. Україна. Російська Федерація Тема 1. Україна Тема 2. Російська Федерація Модуль ІІ. Країни Східної Європи Тема 3. Білорусь Тема 4. Молдова Тема 5. Країни Балтії Модуль ІІІ. Закавказзя. Казахстан. Середня Азія Тема 6. Країни Закавказзя Тема 7. Казахстан Тема 8. Країни Середньої Азії
ІІ	Країни Європи
	Модуль І. Провідні країни Європи Тема 1. Велика Британія Тема 2. Франція Тема 3. Німеччина Модуль ІІ. Країни Західної та Північної Європи Тема 4. Нідерланди Тема 5. Швеція Тема 6. Австрія Тема 7. Швейцарія Модуль ІІІ. Країни Південної Європи Тема 8. Італія Тема 9. Іспанія Тема 10. Португалія Тема 11. Греція Модуль ІV. Країни Центральної та Південно-Східної Європи Тема 12. Польща Тема 13. Чеська Республіка Тема 14. Угорщина Тема 15. Румунія
ІІІ	Країни Азії
	Модуль І. Країни Південно-Західної Азії Тема 1. Туреччина Тема 2. Іран Тема 3. Саудівська Аравія Модуль ІІ. Країни Південної та Південно-Східної Азії Тема 4. Пакистан Тема 5. Індія Тема 6. Індонезія Модуль ІІІ. Країни Східної Азії Тема 7. Китай Тема 8. Республіка Корея Тема 9. Японія
ІV	Країни Африки, Америки, Океанії та Австралія
	Модуль І. Країни Африки Тема 1. Єгипет Тема 2. Алжир Тема 3. Нігерія Тема 4. Демократична Республіка Конго Тема 5. Південна Африка Модуль ІІ. Країни Латинської Америки Тема 6. Бразилія Тема 7. Аргентина Тема 8. Чилі Тема 9. Мексика Модуль ІІІ. Країни Англо-Америки, Австралія, Нова Зеландія Тема 10. США Тема 11. Канада Тема 12. Австралія Тема 13. Нова Зеландія
Всього годин	324 год.

 

Зміст

дисципліни “Країнознавство”

Частина І. Нові незалежні держави

Модуль І. Україна. Російська Федерація

Тема 1. Україна

Географічне положення України та склад території. Геополітичне положення України. Адміністративно-територіальний поділ. Природні умови та ресурси: рельєф України; основні рівнини та гори; розміщення корисних копалин; кліматичні умови; внутрішні води; природні ландшафти; ґрунти, рослинний і тваринний світ. Екологічні проблеми. Природоохоронні заходи.

Чисельність населення; динаміка, розміщення. Природний рух населення. Депопуляція. Статева та вікова структура населення. Міграції населення. Українська діаспора у країнах світу. Урбанізація; основні міські агломерації. Сільське розселення. Етнічний склад населення. Основні релігії. Українська культура. Спосіб життя населення. Проблема безробіття.

Давні слов’яни. Давньогрецька колонізація. Київська Русь. Феодальна роздробленість. Галицько-Волинське князівство. Велике князівство Литовське; Польське королівство; Річ Посполита. Визвольна війна українського народу. Україна в Російській та Австро-Угорській імперіях. Створення УНР у 1917 р. Громадянська війна. УРСР. Друга світова війна. Економічний та соціальний розвиток УРСР. Проголошення незалежної України та її розвиток.

Україна — президентсько-парламентська республіка. Глава держави — президент: порядок обрання, повноваження. Законодавча влада — Верховна Рада: порядок обрання, повноваження. Виконавча влада: порядок формування, функції. Судова влада. Провідні політичні партії. Місцеве управління та самоврядування. Проблеми реформування адміністративно-територіального устрою.

Роль і місце сучасної України у світовому господарстві. Промисловість: сучасний стан і провідні тенденції розвитку; основні галузі: вугільна, електроенергетика, чорна металургія, машинобудування, хімічна, харчова, легка, деревообробна, целюлозно-паперова та ін. Сільське господарство: рослинництво та тваринництво; територіальні відмінності. Рибальство. Транспортний комплекс. Сфера послуг. Економічні райони України. Проблеми економічного розвитку.

Зовнішньополітична стратегія України. Європейський вектор. Співробітництво України з країнами СНД, із Росією. Відносини України з державами ЄС. Відносини України і НАТО. Взаємовідносини України та США. Відносини з іншими країнами світу. Зовнішні економічні зв'язки: зовнішня торгівля: експорт, імпорт, товарна та географічна структура, кредитно-фінансові зв'язки; виробниче і науково-технічне співробітництво. Сучасні проблеми розвитку зовнішніх економічних відносин.

Література [3; 4; 7-10; 33-36; 41]

 

Тема 2. Російська Федерація

Сучасне географічне та геополітичне положення Росії. Склад території. Суб'єкти федерації. Рельєф: основні гори та рівнини. Основні види корисних копалин, їх розміщення. Кліматичні умо ви: розподіл тепла і вологи, кліматичні пояси та типи клімату. Внутрішні води; головні річки та озера. Ґрунти. Рослинний і тваринний світ. Природні ландшафти. Екологічні проблеми

Чисельність населення, динаміка. Розміщення населення. Природний рух. Статева та вікова структура населення. Демографічна криза. Міграції населення: внутрішні та зовнішні. Урбанізація; головні міські агломерації. Сільське розселення. Етнічний склад населення. Релігії. Культурне різноманіття. Безробіття в Росії.

Слов'янські, фінно-угорські та інші народи у давнину. Київська Русь. Феодальна роздробленість. Монголо-татарська навала. Розвиток Московського князівства. Здобуття незалежності. Становлення Московської держави, її розвиток у XVI-XVII ст. Російська імперія у XVIII ст. Суспільно-політичний та економічний розвиток у XIX — на початку XX ст. Революційні події 1917 р. Громадянська війна. Радянський режим. Друга світова війна. Післявоєнний розвиток. Розпад СРСР. Політичний та соціально-економічний розвиток сучасної Російської Федерації.

Глава держави — президент: порядок обрання, повноваження. Федеральні Збори: Державна Дума: порядок обрання, повноваження; Рада Федерації: функції. Виконавча влада: порядок формування, функції. Провідні політичні партії. Суб'єкти федерації; проблеми відносин між ними і „центром”. Проблема Чеченської республіки (Ічкерії).

Роль сучасної Росії у світовому господарстві. Промисловість: сучасний стан і тенденції розвитку; основні галузі: гірничодобувна, електроенергетика, чорна та кольорова металургія, машинобудування (автомобілебудування, авіаційне, військове та ін.), хімічна, харчова, легка, деревообробна, целюлозно-паперова та ін. Сільське господарство: сучасний стан і тенденції розвитку; рослинництво та тваринництво; територіальні відмінності. Рибальство. Транспортний комплекс. Сфера послуг. Економічні райони Росії. Проблеми економічного розвитку.

Зовнішньополітична стратегія Російської Федерації. Роль Росії в СНД. Євразійська інтеграція. РФ і ЄС. Росія і НАТО. Взаємовідносини Росії та США. Відносини Росії з іншими країнами світу. Зовнішні економічні зв'язки: зовнішня торгівля: експорт, імпорт, товарна та географічна структура; кредитно-фінансові зв’язки та ін. Українсько-російські відносини: сучасний стан, основні проблеми і перспективи розвитку.

Література [1; 3-5; 8-10; 33-36]

 

Тема 3. Білорусь

Географічне положення. Адміністративно-територіальний устрій. Природні умови та ресурси: рельєф; корисні копалини; кліматичні умови; внутрішні води; ґрунти; рослинний і тваринний світ; природні ландшафти. Екологічні проблеми. Охорона природи.

Населення. Природний рух. Статево-вікова структура населення. Демографічна криза. Міграції. Міське та сільське розселення. Етнічний склад населення. Релігії. Культура.

Білоруські землі в Київській Русі. Феодальна роздробленість. Велике князівство Литовське. Річ Посполита. Визвольна боротьба білоруського народу. Білоруські землі в Російській імперії. Перша світова війна. Революційні події 1917 р. Громадянська війна. Радянський режим. Західна Білорусь у складі Польщі. Друга світова війна на теренах Білорусі. Післявоєнний розвиток. Розпад СРСР. Формування і розвиток незалежної Білорусі.

Глава держави — президент, порядок обрання, повноваження. Двопалатний парламент: порядок обрання, повноваження. Виконавча влада: порядок формування, функції. Провідні політичні партії. Сучасний політичний режим.

Особливості розвитку економіки Білорусі в пострадянський період. Промисловість: машинобудування, хімічна, харчова, легка, деревообробна, целюлозно-паперова та ін. Сільське господарство: сучасний стан і тенденції розвитку; рослинництво та тваринництво; територіальні відмінності. Транспорт. Сфера послуг. Проблеми економічного розвитку.

Зовнішня політика сучасної Білорусі. Союз Білорусі та Росії. Участь Білорусі в СНД. Євразійська інтеграція. Відносини Білорусі з країнами Заходу. Зовнішні економічні зв'язки. Українсько-білоруські відносини: сучасний стан, основні проблеми і перспективи розвитку.

Література [1; 3; 4; 8-10; 33-36]

 

Тема 4. Молдова

Географічне положення. Адміністративно-територіальний устрій. Природні умови та ресурси: рельєф; корисні копалини; клімат; внутрішні води; природні ландшафти, ґрунти. Екологічні проблеми.

Населення. Демографічна ситуація; криза. Міграції. Міське та сільське розселення. Етнічний склад населення. Релігії. Культура. Проблема безробіття.

Молдовські землі в давнину. Галицько-Волинське князівство. Князівство Молдова, його розвиток. Османська імперія. Завоювання Бессарабії Російською імперією. Перша світова війна. Румунська окупація. Молдавська АРСР у складі УРСР. Створення Молдавської СРСР. Друга світова війна. Післявоєнна Молдавія. Виникнення незалежної Молдови. Придністровська Молдавська Республіка. Сучасна ситуація у країні.

Глава держави — президент: порядок обрання, повноваження. Парламент. Виконавча влада. Політичні партії. Автономія Гагауз Ері. Політична система Придністровської Молдавської Республіки.

Особливості сучасного стану господарства Молдови. Провідні галузі промисловості. Сільське господарство: рослинництво, тваринництво. Транспорт. Сфера послуг. Основні економічні проблеми. Економіка Придністров’я.

Зовнішня політика Молдови. СНД. ГУАМ. Міжнародне врегулювання проблеми Придністров'я. Молдова і Росія. Відносини Молдови і Румунії. Відносини Молдови з іншими країнами світу. Зовнішні економічні зв’язки. Українсько-молдовські відносини.

Література [1; 3; 4; 8-10; 33-36]

Тема 5. Країни Балтії

Естонія. Географічне положення. Адміністративно-територіальний поділ. Природні умови та ресурси: рельєф; корисні копалини; клімат; внутрішні води, ґрунти; природні ландшафти. Екологічні проблеми. Охорона природи.

Населення. Демографічна ситуація; криза. Міграції. Міське та сільське розселення. Етнічний склад населення. Міжетнічні проблеми. Релігії. Культура.

Давні ести. Орден Мечоносців. Лівонський орден. Данська та шведська експансія. Північна війна. Панування Російської імперії. Перша світова війна. Незалежна Естонія. Міжвоєнний період. Приєднання до СРСР. Друга світова війна. Естонська РСР. Здобуття незалежності, самостійний розвиток.

Глава держави — президент. Парламент (Сейм): порядок обрання, повноваження. Виконавча влада: основні функції. Провідні політичні партії.

Сучасний господарський розвиток Естонії. Промисловість: машинобудування, хімічна, сланцева, харчова, легка, деревообробна і целюлозно-паперова. Сільське господарство: рослинництво, тваринництво. Рибальство. Транспорт. Сфера послуг.

Зовнішня політика Естонії. Членство в ЄС і НАТО. Відносини з Фінляндією. Участь в інтеграції країн Балтії. Естонія і Росія. Зовнішні економічні зв’язки. Відносини між Україною та Естонією.

Латвія. Географічне положення Латвії. Адміністративно-територіальний устрій. Природні умови та ресурси: рельєф; клімат; внутрішні води; природні ландшафти, ґрунти. Екологічні проблеми.

Населення. Демографічна ситуація; криза. Міграції. Міське та сільське розселення. Етнічний склад населення. Міжетнічні проблеми. Релігії. Культура.

Народи Латвії в давнину. Орден Мечоносців. Лівонський орден. Річ Посполита. Шведська експансія. Північна війна. Курляндське герцогство. Латвійські землі в Російській імперії. Перша світова війна. Здобуття незалежності. Міжвоєнний період. Латвійська РСР. Відновлення незалежності.

Глава держави — президент. Парламент (Сейм): порядок обрання, повноваження. Виконавча влада: основні функції. Провідні політичні партії.

Сучасний економічний розвиток Латвії. Промисловість: машинобудування, хімічна, харчова, легка, деревообробна і целюлозно-паперова. Сільське господарство: сучасний стан і тенденції розвитку. Рибальство. Транспорт. Сфера послуг.

Зовнішня політика Латвії. Членство в ЄС і НАТО. Співробітництво з іншими країнами Балтії. Відносини між Латвією й Росією. Зовнішні економічні зв'язки. Українсько-латвійські відносини.

Литва. Географічне положення. Адміністративно-територіальний устрій. Природні умови та ресурси: рельєф; корисні копалини; клімат, внутрішні води; природні ландшафти, ґрунти. Екологічні проблеми.

Населення. Демографічна ситуація; криза. Міграції. Міське та сільське розселення. Етнічний склад населення. Релігії. Культура.

Населення Литви в давнину. Велике князівство Литовське, його розвиток. Річ Посполита. Литва у складі Російської імперії. Перша світова війна. Здобуття незалежності Литвою. Міжвоєнний період. Литовська РСР. Відновлення незалежності. Розвиток Литви.

Глава держави — президент. Парламент (Сейм): порядок обрання, повноваження. Виконавча влада. Провідні політичні партії.

Особливості економічного розвитку, промисловість. електроенергетика, машинобудування, хімічна, харчова, легка. Сільське господарство: рослинництво, тваринництво. Рибальство. Транспорт. Сфера послуг.

Зовнішня політика Литви. Членство в ЄС і НАТО. Балтійська інтеграція. Зовнішні економічні зв'язки. Українсько-литовські відносини.

Література [1; 3; 4; 8-10; 33-36]

 

Тема 6. Країни Закавказзя

Грузія. Географічне положення. Адміністративно-територіальний устрій. Природні умови та ресурси: рельєф (гори та рівнини); корисні копалини; клімат; внутрішні води; природні ландшафти, ґрунти. Екологічні проблеми.

Населення. Демографічна ситуація. Міграції. Урбанізація. Етнічний склад населення. Міжетнічні проблеми. Релігії. Культура. Проблема безробіття.

Давні держави на території Грузії. Розквіт середньовічної Грузії. Боротьба із зовнішніми вторгненнями. Приєднання до Російської імперії. Грузія в Російській імперії. Здобуття незалежності. Радянська експансія. Грузія у складі Радянського Союзу. Відновлення незалежності. Воєнно-політичні конфлікти.

Президентська республіка. Глава держави — президент: порядок обрання, повноваження. Парламент: порядок обрання, повноваження; сучасна ситуація. Виконавча влада. Провідні політичні партії. Проблеми Південної Осетії, Абхазії.

Сучасний стан економіки. Основні галузі промисловості. Сільське господарство: сучасний стан і тенденції розвитку: рослинництво та тваринництво, транспорт. Сфера послуг. Проблеми економічного розвитку.

Зовнішня політика Грузії, участь у міжнародних організаціях. Відносини між Грузією й Росією. ГУАМ. Співробітництво з НАТО. Відносини Грузії з Україною.

Вірменія. Географічне положення. Адміністративно-територіальний устрій. Природні умови та ресурси: рельєф; корисні копалини; клімат; внутрішні води; природні ландшафти, ґрунти. Екологічні проблеми.

Населення. Природний рух. Статево-вікова структура населення. Міграції. Міське та сільське розселення. Етнічний склад населення. Релігійний склад населення. Культура. Проблема безробіття.

Давня Вірменія. Боротьба проти Сасанідів і Візантії. Вторгнення арабів, сельджуків, монголо-татар. Османська імперія; Перська держава. Приєднання Східної Вірменії до Російської імперії. Здобуття незалежності; вторгнення турецьких військ. Радянська експансія. Вірменія в складі Радянського Союзу. Відновлення незалежності. Конфлікт щодо Нагірного Карабаху.

Президентсько-парламентська республіка. Глава держави — президент: порядок обрання, повноваження. Парламент (Національні Збори): порядок обрання, повноваження. Виконавча влада — уряд. Провідні політичні партії. Політичні проблеми.

Сучасний кризовий стан економіки. Основні галузі промисловості. Сільське господарство: рослинництво та тваринництво. Транспорт. Сфера послуг. Проблеми господарського розвитку.

Зовнішня політика Вірменії. Вірменія в СНД. Відносини Вірменії з Росією. Взаємовідносини Вірменії з країнами Західної Європи та іншими країнами світу. Проблем відносин між Вірменією й Азербайджаном. Зовнішні економічні зв’язки. Українсько-вірменські відносини.

Азербайджан. Географічне положення. Адміністративно-територіальний поділ; Нахічеванська АР. Природні умови та ресурси: рельєф; корисні копалини; клімат; внутрішні води; природні ландшафти, ґрунти. Екологічні проблеми.

Населення. Природний рух. Статево-вікова структура населення Сучасні міграції населення. Урбанізація. Сільське розселення. Етнічний склад населення. Міжетнічні проблеми. Релігії. Культура. Проблема безробіття.

Давні держави та території Азербайджану. Держава Сасанідів. Зовнішні вторгнення. Перська держава (Сефевіди, Каджари). Приєднання до Російської імперії. Здобуття незалежності. Радянська експансія. Азербайджан у складі Радянського Союзу. Відновлення незалежності. Проблема Нагірного Карабаху. Воєнно-політичні конфлікти. Стабілізація при Г. Алієві.

Президентсько-парламентська республіка. Глава держави — президент: порядок обрання, повноваження. Законодавча влада (Міллі Меджліс): порядок обрання, повноваження. Виконавча влада — уряд. Провідні політичні партії.

Сучасний економічний розвиток Провідні галузі промисловості. Сільське господарство: рослинництво, тваринництво. Транспорт; трубопроводи. Сфера послуг. Сучасні проблеми економічного розвитку.

Зовнішня політика Азербайджану. Азербайджан у СНД. Відносини між Азербайджаном і Росією. ГУАМ. Азербайджан і Вірменія. Відносини з Туреччиною та Іраном Відносини з країнами Західної Європи та США. Зовнішні економічні зв’язки. Українсько-азербайджанські відносини.

Література [1; 3; 4; 7-10; 33-36]

 

Тема 7. Казахстан

Географічне положення. Адміністративно-територіальний устрій. Природні умови та ресурси: основні форми рельєфу; корисні копалини та їх розміщення; кліматичні умови; внутрішні води; природні ландшафти, ґрунти. Екологічні проблеми.

Населення: чисельність, динаміка, розміщення. Природний рух. Статево-вікова структура населення. Сучасні міграційні процеси. Міське та сільське розселення. Етнічний склад населення. Міжетнічні проблеми. Релігії. Культура. Проблема безробіття.

Розселення тюркських народів на території Казахстану в давнину. Казахське ханство. Приєднання Молодшого, Середнього і Старшого жузів до Російської імперії. Революційні події, громадянська війна. Киргизька АРСР. Казахська АРСР. Утворення Казахської РСР. Здобуття незалежності. Режим Назарбаєва.

Президентська республіка. Глава держави — президент: порядок обрання, повноваження. Законодавча влада: Мажиліс; Сенат: порядок обрання, повноваження. Виконавча влада. Провідні політичні партії.

Економічний розвиток. Провідні галузі промисловості: гірничовидобувна, електроенергетика, чорна та кольорова металургія, хімічна та ін. Сільське господарство: сучасний стан і тенденції розвитку. Транспортна система. Сфера послуг. Проблеми економічного розвитку.

Зовнішня політика Казахстану. Відносини Казахстану і Росії. Участь у СНД. Євразійська інтеграція. ЄЕП. Відносини Казахстану з КНР та іншими країнами. Зовнішні економічні зв'язки: зовнішня торгівля: експорт, імпорт, товарна та географічна структура. Відносини між Україною і Казахстаном: основні напрями, проблеми і перспективи розвитку.

Література [1; 3; 4; 7-10; 33-36; 41]

 

Тема 3. Німеччина

Географічне положення. Склад території. Політико-територіальний устрій — землі; адміністративно-територіальний поділ земель. Природні умови та ресурси: рельєф, основні рівнини та гори; основні види корисних копалин; кліматичні умови; внутрішні води; ґрунти, рослинний та тваринний світ; природні ландшафти. Екологічні проблеми. Охорона природи.

Чисельність населення, динаміка, розміщення; природний рух; статева та вікова структура населення, “старіння нації”; демогра­фічна політика в Німеччині; сучасні міграції населення; урбанізація, основні міські агломерації, сільське розселення; етнічний склад населення; релігії; культура; спосіб життя населення.

Давньогерманські племена. Римська експансія. Виникнення державних утворень у германців. Германські землі в імперії Карла Великого. Східно-Франкське королівство. “Священна Римська імперія”. Феодальна роздробленість за часів середньовіччя. Реформація в XVІ ст. Тридцятирічна війна. Германські держави у XVIII ст. Наполеонівські війни. Германський союз. Посилення Прусії, перемога над Австрією, Північногерманський союз. Франко-пруська війна. Створення Германської імперії. Перша світова війна; революція. Веймарська республіка. Нацистська диктатура. Друга світова війна. Розподіл території Німеччини на ФРН і НДР. Особливий статус Західного Берліну. Соціально-економічний розвиток німецьких земель. Об’єднання в 1990 р. “Східних земель” з ФРН. Сучасний політичний та соціально-економічний розвиток.

ФРН – парламентська республіка. Глава держави — федеральний президент: порядок обрання і повноваження. Двопалатний парламент: Бундестаг і Бундесрат: порядок формування і повноваження. Виконавча влада — федеральний уряд на чолі з федеральним канцлером: порядок формування і повноваження. Судова влада. Місцеве управління та самоврядування. Головні політичні партії.

Сучасна економічна ситуація у ФРН. Провідні галузі промисловості: електроенергетика, чорна і кольорова металургія, машинобудування, хімічна, харчова та ін.; високі технології. Сільське господарство в епоху НТР; провідні галузі рослинництва і тваринництва. Рибальство. Транспортний комплекс. Сфера послуг; основні галузі (банківська сфера, освіта, охорона здоров’я, культура, наука тощо); перспективи розвитку.

Зовнішня політика сучасної Німеччини. Участь ФРН в ООН. Роль ФРН в НАТО. ФРН в ЄС. Відносини ФРН з країнами Західної Європи. Відносини ФРН зі США. ФРН і країни Центральної та Східної Європи. Відносини ФРН з Росією. Відносини ФРН з країнами інших регіонів світу. Зовнішньоекономічні зв’язки ФРН. Товарна і географічна структура зовнішньої торгівлі: експорт та імпорт. ФРН на світовому ринку капіталів.

Відносини України і Німеччини: встановлення та розвиток сучасні політичні, економічні та культурні зв’язки; проблеми та перспективи розвитку.

Література [1; 3-5; 7-10; 16, 18; 20; 33-36; 41]

 

Тема 1. Туреччина

Географічне положення; надзвичайна вигідність. Адміністративно-територіальний поділ: провінції (іли). Природні умови та ресурси: рельєф; корисні копалини; кліматичні умови; внутрішні води; ґрунти, рослинний і тваринний світ. Природні ландшафти. Екологічні проблеми.

Чисельність, динаміка і розміщення населення. Природний рух, статево-вікова структура. Демографічна ситуація. Міграції. Урбанізація; головні міста. Етнічний склад населення. Мови. Релігії. Роль ісламу в житті суспільства. Різноманіття культур.

Давні держави на території Туреччини. Турецька держава XIV ст., утворення Османської імперії, її розвиток. Занепад у ХІХ ст. Младотурецька революція. Участь у Першій світовій війні. Національно-визвольна війна народу Туреччини на чолі з Мустафою Кемалем, реформи Ататюрка. Політичний та соціально-економічний розвиток Турецької Республіки у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

Глава держави – президент; порядок обрання та повноваження. Законодавча влада – Великі національні збори Туреччини; обрання та повноваження. Виконавча влада – Рада міністрів на чолі з прем’єр-міністром; основні повноваження. Головні політичні партії. Роль ісламського фактору в політичному житті. Роль армії в державі. Курдська проблема.

Економічний розвиток Туреччини, реформування господарства. Головні галузі промисловості: енергетика, металургія, машинобудування, хімічна, легка промисловість та ін. Сільське господарство: рослинництво і тваринництво. Рибальство. Транспорт. Сфера послуг; туризм.

Зовнішня політика Туреччини. Участь в ООН, НАТО, та ін. міжнародних організаціях. Туреччина і ЄС. Роль Туреччини в ОЧЕС. Політика Туреччини на Близькому Сході. Зовнішні економічні зв’язки Туреччини: зовнішня торгівля (експорт та імпорт), співробітництво у сфері транспорту та ін. Українсько-турецькі відносини: історія, сучасний стан і перспективи розвитку.

Література [1; 3; 4; 7-10; 17; 33-36; 41]

 

Тема 2. Саудівська Аравія

Географічне положення. Адміністративно-територіальний поділ. Природні умови та ресурси: рельєф і корисні копалини; нафта; клімат; внутрішні води; проблема водних ресурсів; ґрунти, рослинний і тваринний світ; ландшафти; екологічні проблеми.

Чисельність і розміщення населення; природний рух, статево-вікова структура; імміграція; міське та сільське розселення; етнічний склад населення; релігія; культура.

Абсолютна теократична монархія. Роль монарха в політичній системі. Функції Ради міністрів, Консультативної ради. Судова система. Релігія в політичному житті держави.

Давні держави на території Аравії. Арабський халіфат. Територія у складі Османської імперії. Боротьба за незалежність. Історія створення Саудівської Аравії. Політичний та соціально-економічний розвиток незалежної держави.

Економічний розвиток Саудівської Аравії. Нафтова і нафтопереробна промисловість. Розвиток інших галузей промисловості. Сільське господарство: рослинництво; тваринництво. Рибальство. Транспорт. Сфера послуг.

Зовнішня політика Саудівської Аравії. Участь в ООН, Лізі Арабських держав, ОІК, ОПЕК. Роль у Раді співробітництва арабських держав Перської затоки. Політика Саудівської Аравії на Близькому Сході. Відносини з державами світу. Зовнішні економічні зв’язки. Відносини між Україною і Саудівською Аравією; перспективи співробітництва.

Література [1; 3; 4; 8-10; 17; 33-36]

 

Тема 3. Іран

Географічне положення. Адміністративно-територіальний поділ - остани. Рельєф. Корисні копалини; поклади газу і нафти. Клімат. Внутрішні води; проблема водних ресурсів. Ґрунти, рослинний і тваринний світ. Основні типи ландшафтів. Екологічні проблеми.

Чисельність і розміщення населення. Природний рух; статево-вікова структура; демографічна політика. Міграції. Урбанізація; головні міста країни. Сільське розселення. Етнічний склад населення. Релігії; шиїзм. Культура. Спосіб життя населення.

Давні та середньовічні держави на території Ірану. Перська держава в ХVI-XVIII ст. Перетворення в кінці ХІХ ст. у напівколонію Росії і Великобританії. Революційні події 1908 – 1911 рр. Державний переворот 1921 р.; шахський режим. “Біла революція”. Повалення шахського режиму і проголошення у 1979 р. Ісламської Республіки Іран. Діяльність аятоли Хомейні. Ірано-іракська війна. Розвиток сучасного Ірану.

„Теократична республіка”. Глава держави, його повноваження. Законодавча влада – Меджліс; порядок обрання і повноваження. Виконавча влада – президент і кабінет міністрів. Судова влада; ісламський вплив. Політичні партії. Опозиція. Ісламський фактор у політичному житті суспільства. Місцеве управління та самоврядування.

Роль Ірану у світовій економіці. Основні проблеми та тенденції розвитку господарства. Провідні галузі промисловості: нафтовидобувна і нафтопереробна, металургія, машинобудування, хімічна, легка та ін. Сільське господарство: рослинництво тваринництво. Рибальство. Транспорт. Сфера послуг.

Зовнішня політика Ірану. Ісламський фактор у зовнішній політиці. Участь в ООН, ОІК, ОПЕК та ін. міжнародних організаціях. Відносини з країнами світу, подолання відносної ізольованості. Зовнішні економічні зв’язки Ірану. Українсько-іранські відносини; перспективи їх розвитку.

Література [1; 3; 4; 7-10; 17; 33-36; 41]

 

Тема 4. Пакистан

Географічне положення. Політико-територіальний поділ: провінції, Федеральна столична територія, Територія племен федерального управління. Азад Кашмір. Природні умови та ресурси: рельєф; корисні копалини; клімат; внутрішні води, Інд з Пенджабом; ґрунти, рослинний і тваринний світ. Природні ландшафти. Екологічні проблеми.

Чисельність населення, динаміка; розміщення населення; природний рух, статево-вікова структура, демографічні проблеми; міграції населення; урбанізація; Карачі, інші провідні міста; сільське розселення; зайнятість; етнічний склад населення; релігії, Етноконфесійні конфлікти. Культура. Спосіб життя населення.

Харапська цивілізація в ІІІ-ІІ ст. до н.е. Давні індійські держави. Завоювання Ахеменідів. Вторгнення А. Македонського. Кушанське царство. Мусульманське завоювання у VIII ст. Делійський султанат. Держава Великих Моголів. Сикхська держава Р.Сінгха, держави в Белуджистані та Сінді. Територія Пакистану під владою Великобританії. Статус домініону в 1947 р.; дві територіальні частини: західна і східна (до 1971 р.). Проголошення незалежності й прийняття першої конституції. Соціально-політичне життя у 50-х - 90-х рр. ХХ ст. Переворот 1999 р.; військовий режим; сучасна політична ситуація.

Глава держави – президент, порядок обрання і повноваження. Законодавча влада – двопалатний парламент: Національна Асамблея і Сенат; порядок формування і повноваження. Виконавча влада – уряд на чолі з прем’єр-міністром; порядок формування і повноваження. Судова влада; вплив мусульманського права. Провідні політичні партії та рухи. Законодавча, виконавча та судова влада в провінціях.

Роль Пакистану у світовому господарстві. Сучасні тенденції й проблеми розвитку економіки. Промисловість; провідні галузі: легка, машинобудування, хімічна, харчова та ін.; проблеми розвитку. Сільське господарство: рослинництво, тваринництво. Рибальство. Транспорт. Сфера послуг. Проблема тіньового сектору економіки.

Зовнішня політика Пакистану. Участь Пакистану в міжнародних організаціях. Пакистано-індійські взаємовідносини; історія й сучасні проблеми. Відносини Пакистану зі США, КНР та іншими державами. Зовнішні економічні зв’язки Пакистану. Зовнішня торгівля: експорт, імпорт. Зовнішня заборгованість. Взаємовідносини Пакистану й України: встановлення дипломатичних відносин; розвиток економічних і культурних зв’язків.

Література [1; 3; 4; 8-10; 17; 33-36]

 

Тема 5. Індія

Географічне положення. Склад території. Політико-територіальний устрій: штати і союзні території. Природні умови та ресурси. Рельєф; основні гори та рівнини. Розміщення головних видів корисних копалин. Клімат: розподіл тепла та вологи; кліматичні пояси. Внутрішні води; головні річкові системи. Основні типи ґрунтів. Рослинний і тваринний світ. Природні та антропогенні ландшафти. Екологічні проблеми. Охорона природи та раціональне використання природних ресурсів.

Чисельність населення Індії, динаміка. Розміщення населення. Природний рух населення. Демографічна політика в країні. Статева та вікова структура населення. Міграції населення: зовнішні та внутрішні. Індійська діаспора у світі. Урбанізація; головні міські агломерації. Розміщення сільського населення. Етнічний склад населення. Основні релігії. Етноконфесійні проблеми. Традиційна індійська культура. Спосіб життя населення.

Харапська цивілізація. Міграції аріїв. Давні державні утворення. Держава Магадха. Вторгнення Александра Македонського. Династія Маур’я. Кушанське царство. Імперія Гупт. Мусульманські завоювання. Делійський султанат. Вторгнення Бабура. Держава Великих Моголів. Європейська експансія. Колоніальні війни XVIII – першої половини ХІХ ст. Повстанн