ТОП 10:

Тема 8. Країни Середньої Азії



Узбекистан. Географічне положення. Адміністративно-територіальний поділ; Каракалпацька АР. Природні умови та ресурси: рельєф (гори та рівнини); корисні копалини; клімат; внутрішні води; ґрунти; ландшафти. Екологічні проблеми.

Населення: чисельність, динаміка, розміщення. Природний рух. Статево-вікова структура населення. Міграції. Міське та сільське розселення. Етнічний склад населення. Міжетнічні проблеми. Іслам. Культура.

Давні державні утворення. Перське царство. Завоювання А. Македонського. Парфянське царство. Експансія арабів, тюрків. Хорезм. Монголо-татарська навала. Держава Тамерлана. Держави XV-XIX ст. Завоювання Російською імперією. Революційні події, громадянська війна. Туркестанська АРСР. Узбецька РСР, її розвиток. Утворення незалежного Узбекистану.

Президентська республіка. Глава держави — президент: порядок обрання, повноваження. Парламент (Олій Мажліс): порядок обрання, повноваження. Виконавча влада. Судова влада. Головні політичні партії.

Економічний розвиток. Провідні галузі промисловості та їх розвиток. Сільське господарство; рослинництво; тваринництво. Транспортний комплекс. Сфера послуг. Проблеми економічного розвитку.

Зовнішня політика Узбекистану, участь у міжнародних організаціях. Відносини з країнами Азії, інших регіонів світу. Зовнішні економічні зв'язки. Відносини між Україною та Узбекистаном.

Туркменістан. Географічне положення. Адміністративно-територіальний устрій. Природні умови та ресурси: рельєф; корисні копалини; клімат; ландшафти, ґрунти. Екологічні проблеми.

Населення. Природний рух. Статево-вікова структура населення. Міграції. Міське та сільське розселення. Етнічний склад населення. Іслам. Культура.

Давні державні утворення. Перське царство. Завоювання А. Македонського. Парфянське царство. Держава Сасанідів. Експансія арабів, тюрків. Хорезм. Держава Тамерлана. Держави ХV-ХІХ ст. Завоювання Російською імперією. Революційні події, громадянська війна. Туркменська область. Туркменська РСР, її розвиток. Утворення і розвиток незалежного Туркменістану.

Президентська республіка. Глава держави — президент: порядок обрання, повноваження. Парламент (меджліс): порядок обрання, повноваження. Народна Рада. Рада Старійшин. Виконавча влада. Головні політичні сили.

Сучасний економічний розвиток Туркменістану. Основні галузі промисловості: газова, нафтова, хімічна та ін. Сільське господарство: рослинництво та тваринництво. Транспорт. Сфера послуг.

Зовнішня політика Туркменістану. Відносини з Росією, країнами Європи, Азії, інших регіонів світу. Зовнішні економічні зв'язки. Відносини між Україною і Туркменістаном: особливе значення для України, основні перспективи розвитку.

Киргизька Республіка. Географічне положення. Адміністративно-територіальний поділ. Природні умови та ресурси: рельєф; корисні копалини; клімат; внутрішні води; природні ландшафти, ґрунти. Екологічні проблеми.

Населення: чисельність, динаміка, розміщення. Природний рух. Статево-вікова структура населення. Міграції. Міське та сільське розселення, Етнічний склад населення. Міжетнічні проблеми. Іслам. Культура.

Давня держава Паркан. Кушанське царство. Тюркські народи. Монголо-татарське завоювання. Киргизьке ханство. Завоювання Кокандським ханством. Приєднання до Російської імперії. Революційні події; громадянська війна. Киргизька автономна область РРСФР. Киргизька АРСР, згодом РСР, її розвиток. Проголошення і розвиток незалежної держави. Політична ситуація в Киргизстані.

Президентсько-парламентська республіка. Глава держави — президент: порядок обрання, повноваження. Законодавча влада — Верховна Рада (Жогорку Кенеш): порядок обрання, повноваження. Виконавча влада. Основні політичні партії. Політичні проблеми.

Сучасний економічний розвиток. Основні галузі промисловості. Сільське господарство: рослинництво та тваринництво. Транспорт. Сфера послуг. Проблеми господарського розвитку.

Зовнішня політика Киргизької Республіки. Відносини з Росією, країнами Європи, Азії, інших регіонів світу. Зовнішні економічні зв'язки. Відносини між Україною та Киргизькою Республікою.

Таджикистан. Географічне положення. Адміністративно-територіальний устрій. Природні умови та ресурси: рельєф (головні гірські системи); корисні копалини; клімат; внутрішні води; ґрунти; ландшафти. Екологічні проблеми.

Населення. Природний рух. Статево-вікова структура населення. Міграції. Міське та сільське розселення Етнічний склад населення. Міжетнічні проблеми. Іслам. Культура. Проблема безробіття.

Давні державні утворення. Перське царство. Завоювання А. Македонського. Парфянське царство. Держава Сасанідів. Хорезм. Держава Тамерлана. Держави ХУ-ХІХ ст. Завоювання Російською імперією. Революційні події, громадянська війна. Таджицька АРСР, згодом РСР, її розвиток. Проголошення незалежності Таджикистану. Військово-політичний конфлікт на початку 90-х років XX ст., його врегулювання.

Президентська республіка. Глава держави — президент: порядок обрання, повноваження. Законодавча влада (Маджлісі Олі): порядок обрання, повноваження. Виконавча влада. Провідні політичні партії.

Сучасний економічний розвиток Таджикистану. Основні галузі промисловості. Сільське господарство: рослинництво та тваринництво. Транспорт. Сфера послуг. Основні проблеми господарського розвитку.

Зовнішня політика Таджикистану, участь у міжнародних організаціях. Залежність від Росії. Відносини з країнами Азії, інших регіонів світу. Зовнішні економічні зв’язки. Українсько-таджицькі відносини.

Література [1; 3; 4; 7-10; 33-36]

 

Частина ІІ. Країни Європи

Модуль І. Провідні країни Європи

Тема 1. Велика Британія

Географічне положення і склад території Сполученого Королівства Велика Британія та Північна Ірландія. Залежні території. Природні умови та ресурси: рельєф; основні види корисних копалин; кліматичні умови; внутрішні води; ґрунти, рослинний та тваринний світ; природні ландшафти. Екологічні проблеми. Охорона природи, заходи раціонального використання природних ресурсів.

Чисельність населення, динаміка; розміщення населення; природний рух; статева та вікова структура населення; демографічна політика; міграції населення; урбанізація, основні міські агломерації; етнічний склад населення; релігії; культура; спосіб життя населення.

Давня історія. Експансія Римської держави. Завоювання германськими племенами. Завоювання норманами. Створення централізованої держави; розвиток королівства. Столітня війна. Міжусобна війна. Династії Тюдорів, Стюартів. Буржуазна революція. Реставрація монархії, політичний і соціально-економічний розвиток Великої Британії. Створення колоніальної імперії. Велика Британія наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Велика Британія у Першій світовій війні. Міжвоєнний період; економічна криза. Велика Британія у Другій світовій війні. Розпад колоніальної імперії. Політичний і соціально-економічний розвиток Великої Британії у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

Сполучене Королівство Велика Британія та Північна Ірландія — парламентська монархія. Глава держави — монарх (королева): повноваження. Законодавча влада — двопалатний парламент; Палата громад: порядок обрання і повноваження; Палата лордів: порядок формування, повноваження, сучасне реформування. Виконавча влада — Кабінет на чолі з прем’єр-міністром: порядок формування, функції. Політичні партії. Автономії. Місцеве управління та самоврядування у Великобританії.

Роль сучасної Великої Британії у світовому господарстві. Промисловість: сучасний стан і провідні тенденції розвитку; основні галузі: нафтовидобувна, машинобудування (автомобілебудування, авіаційне, військове та ін.) хімічна, легка та ін. Сільське господарство: сучасний стан і тенденції розвитку; тваринництво та рослинництво. Рибальство. Транспорт: розвиток основних видів; роль морського транспорту в історії і нині. Сфера послуг: банківська сфера, торгівля, освіта, охорона здоров’я та ін. Економічні райони.

Зовнішня політика Великої Британії. Роль Великої Британії в ООН, інших міжнародних організаціях. Участь Великої Британії в європейській та євроатлантичній інтеграції. Відносини Великої Британії зі США, а також іншими країнами світу. Співдружність Націй. Зовнішні економічні зв’язки: зовнішня торгівля (експорт, імпорт; товарна та географічна структура); кредитно-фінансові зв’язки та ін. Українсько-британські відносини: встановлення, сучасний стан, перспективи розвитку.

Література [1; 3-5; 7-10; 16, 18; 20; 33-36; 41]

 

Тема 2. Франція

Географічне положення та адміністративно-територіальний поділ. Регіони. Сучасні залежні території. Природні умови та ресурси: рельєф (гори та рівнини); основні види корисних копалин; кліматичні умови; внутрішні води; ґрунти, рослинний та тваринний світ; природні ландшафти. Антропогенні ландшафти. Екологічні проблеми. Охорона природи.

Чисельність населення, динаміка; розміщення населення; природний рух; статева та вікова структура населення; демографічна політика; сучасні міграції населення; урбанізація, основні міські агломерації, Великий Париж, сільське розселення; етнічний склад населення; релігії; культура; спосіб життя населення.

Заселення території Франції людьми. Завоювання Галлії Римською державою. Германські племена. Держава Меровингів. Імперія Карла Великого, її розпад. Розвиток королівства Франція. Столітня війна. Об’єднання Франції Людовиком ХІ. Розвиток централізованої Французької держави у ХVІ–ХVІІІ ст. Велика Французька революція. Імперія Наполеона. Реставрація Бурбонів. Липнева монархія. Революція 1848 р. Імперія Наполеона ІІІ. Франко-пруська війна. Франція наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Франція у Першій світовій війні. Розвиток у міжвоєнний період. Франція у Другій світовій війні. Четверта республіка. Режим П’ятої республіки. Франція наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.

Франція — парламентсько-президентська республіка. Глава держави — президент: порядок обрання, повноваження. Законодавча влада — парламент: Національні збори і Сенат: порядок обрання, повноваження. Виконавча влада: порядок формування, функції. Судова влада. Провідні політичні партії. Місцеве управління та самоврядування.

Франція у світовому господарстві. Промисловість: сучасний стан і основні тенденції розвитку; основні галузі: машинобудування (автомобілебудування, авіаційне, військове тощо), хімічна, енергетика, харчова, легка та ін.; високі технології у французькій промисловості. Сільське господарство: сучасний стан і тенденції розвитку; рослинництво та тваринництво; територіальні відмінності. Рибальство. Транспорт: основні види. Сфера послуг. Роль туризму в економіці. Економічні райони Франції.

Зовнішньополітична стратегія Франції. Роль Франції в ООН. Участь Франції в європейських інтеграційних структурах. Франція і НАТО. Відносини Франції з провідними країнами світу. Зовнішні економічні зв’язки: зовнішня торгівля: експорт, імпорт, товарна та географічна структура; кредитно-фінансові зв’язки, інші види співробітництва. Українсько-французькі відносини: встановлення, сучасний стан, перспективи розвитку.

Література [1; 3-5; 7-10; 16, 18; 20; 33-36; 41]

 

Тема 3. Німеччина

Географічне положення. Склад території. Політико-територіальний устрій — землі; адміністративно-територіальний поділ земель. Природні умови та ресурси: рельєф, основні рівнини та гори; основні види корисних копалин; кліматичні умови; внутрішні води; ґрунти, рослинний та тваринний світ; природні ландшафти. Екологічні проблеми. Охорона природи.

Чисельність населення, динаміка, розміщення; природний рух; статева та вікова структура населення, “старіння нації”; демогра­фічна політика в Німеччині; сучасні міграції населення; урбанізація, основні міські агломерації, сільське розселення; етнічний склад населення; релігії; культура; спосіб життя населення.

Давньогерманські племена. Римська експансія. Виникнення державних утворень у германців. Германські землі в імперії Карла Великого. Східно-Франкське королівство. “Священна Римська імперія”. Феодальна роздробленість за часів середньовіччя. Реформація в XVІ ст. Тридцятирічна війна. Германські держави у XVIII ст. Наполеонівські війни. Германський союз. Посилення Прусії, перемога над Австрією, Північногерманський союз. Франко-пруська війна. Створення Германської імперії. Перша світова війна; революція. Веймарська республіка. Нацистська диктатура. Друга світова війна. Розподіл території Німеччини на ФРН і НДР. Особливий статус Західного Берліну. Соціально-економічний розвиток німецьких земель. Об’єднання в 1990 р. “Східних земель” з ФРН. Сучасний політичний та соціально-економічний розвиток.

ФРН – парламентська республіка. Глава держави — федеральний президент: порядок обрання і повноваження. Двопалатний парламент: Бундестаг і Бундесрат: порядок формування і повноваження. Виконавча влада — федеральний уряд на чолі з федеральним канцлером: порядок формування і повноваження. Судова влада. Місцеве управління та самоврядування. Головні політичні партії.

Сучасна економічна ситуація у ФРН. Провідні галузі промисловості: електроенергетика, чорна і кольорова металургія, машинобудування, хімічна, харчова та ін.; високі технології. Сільське господарство в епоху НТР; провідні галузі рослинництва і тваринництва. Рибальство. Транспортний комплекс. Сфера послуг; основні галузі (банківська сфера, освіта, охорона здоров’я, культура, наука тощо); перспективи розвитку.

Зовнішня політика сучасної Німеччини. Участь ФРН в ООН. Роль ФРН в НАТО. ФРН в ЄС. Відносини ФРН з країнами Західної Європи. Відносини ФРН зі США. ФРН і країни Центральної та Східної Європи. Відносини ФРН з Росією. Відносини ФРН з країнами інших регіонів світу. Зовнішньоекономічні зв’язки ФРН. Товарна і географічна структура зовнішньої торгівлі: експорт та імпорт. ФРН на світовому ринку капіталів.

Відносини України і Німеччини: встановлення та розвиток сучасні політичні, економічні та культурні зв’язки; проблеми та перспективи розвитку.

Література [1; 3-5; 7-10; 16, 18; 20; 33-36; 41]

 







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.212.83.37 (0.015 с.)