Опис підприємства (організації)

У цій чистині вміщено ретельний опис компанії, що не має перевищувати 5 сторінок. Краще розпочати розділ з аналізу по­точного стану справ галузі економіки, в якій функціонує підпри­ємство; показати тенденції розвитку (зазначити, до якого типу належить галузь: стійка, зі зростанням, перебуває в кризі). Інвес­торові важливо показати, яке місце в галузі посідає підприєм­ство, далі коротко розповісти про історію розвитку підприємства: дату заснування компанії, її попередників, форму організації біз­несу. Важливо зазначити про основні успіхи або досягнення компанії за останні роки, на сьогодні та на наступні 3—5 років, вказати цілі бізнесу. Короткі дані про підприємство мають, як правило, містити:

1) загальні відомості: розташування підприємства; площа, яку займає підприємство; кількість будівель, поверхів, цехів; тип конструкції будівлі; площа земельної ділянки (власної або орен­дованої); плата за оренду землі, скільки, у якому вигляді; строк оренди, умови припинення оренди; ймовірність розташування; кількість працівників;

2) характеристику основних фондів підприємства: стан, зно­шування обладнання; оцінка вартості обладнання; на правах оренди чи власне; вартість орендованого обладнання; вартість невстановленого обладнання. Список основного обладнання з його оцінкою краще давати в додатку;

3) організаційну структуру, перш за все, управлінську: хто персонально приймає стратегічні рішення, схеми управління, які відділи беруть участь у прийнятті рішення, кваліфікація управ­лінського персоналу. Зазначити коротко про кількість відділів, цехів, їх основні функції; плинність кадрів, яких фахівців бракує для нормального функціонування виробничого циклу;

4) технологічну структуру: оцінити рівень розвитку виробни­чих ліній; виявити проблеми старіння технології та потенціалу в межах підприємства, які могли б сприяти чи негативно впливати на розвиток компанії; описати основні виробничі операції; пока­зати завантаженість обладнання; розповісти, як організується ви­робництво продукції, де купуються запасні частини, комплектую­чі вироби; оцінити сировинну залежність; вказати основних постачальників; розповісти, як здійснюється контроль за якістю продукції (робіт, послуг) тощо.

3. Опис продукції (робіт, послуг)

У цьому розділі необхідно чітко визначити та описати ті види продукції та послуг, які буде запропоновано на ринок. Причому

акцент слід робити на тих перевагах, які ця продукція дасть по­тенційним споживачам, а не тільки на технічних подробицях. Важливо підкреслити унікальність і визначні якості продукції (послуги).

Перелік питань, які зацікавлять потенційних інвесторів у цьому розділі:

• Які потреби ринку має задовольнити продукція (послуга): нові чи ті, що вже є?

• Що особливого в ній і чому споживачі відрізнятимуть її від товарів і послуг конкурентів? (Це може бути нова техноло­гія, якість товару, низька собівартість чи якась особлива перевага, що задовольняє запити споживачів.)

• Наскільки довго цей товар буде новинкою на ринку? (При­близна оцінка з урахуванням тенденцій, що склалися). Зазначити коротко про передбачувану ціну товару, витрати, на його виробництво та приблизну величину прибутку.

Наводячи усі ці кількісні та якісні характеристики товару, важливо уникнути тактичної помилки: не варто розраховувати на виняткові достоїнства товару, краще зробити акцент на більш повне задоволення запитів ринку, тобто довести, що продукція має свого покупця і стійкий попит на ринку товарів і послуг. Доцільно надати наочне зображення товару чи виробу, інакше важко одержати кредит під ідею, яку ще не оформлено в дослід­ному зразку. У додатку можна дати фотографію, рисунок чи креслення, що дозволять скласти чітке уявлення про продукцію. У додатку до бізнес-плану необхідно навести офіційні докумен­ти, сертифікати, рецепти, патенти, висновки експертів тощо, що підтверджують якість і новизну запропонованого товару. Проте найкраща продукція, найпередовіша технологія будуть марними, якщо на них немає покупців, немає попиту на ринку. Тому аналіз стану ринку та вироблення маркетингової стратегії є одним із ключових завдань бізнес-плану.

Аналіз ринку

Цей розділ зазвичай є найскладнішим для підприємців, що розробляють бізнес-план. Пошук необхідних для аналізу даних — справа досить складна, бо статистичних матеріалів дуже мало, а ті, які є, не завжди об'єктивні. Проте, використовуючи всю доступну інформацію, досвід і, можливо, інтуїцію підприємця, потрібно чітко відповісти на запитання: «Хто, чому, скільки і коли буде готовий купувати продукцію підприємства в теперіш­ній час та упродовж найближчих кількох років?». Підприємець повинен довести, що він добре розуміє ринок та вимоги ринку до його продукції. Цей розділ має оцінювати дохід, який плану­ють одержати. Отже, аналіз ринку передбачає:

1. Аналіз сектору промисловості: структура цього сектору має велике значення для успіху бізнесу.

2. Аналіз потреб споживачів: бізнес має задовольняти очіку­вання споживачів: роздрібних та оптових покупців, та/або кінце­вих споживачів, тобто власників магазинів або тих, що перероб­ляють продукцію.

3. Аналіз СВОТ: враховуючи всі аспекти, що було описано ра­ніше, може бути проведено аналіз СВОТ. Цей аналіз сильних та слабких сторін, можливостей та загроз бізнесу, що базується на дослідженні реального та потенційного ринків і є засобом вияв­лення порівняльних переваг бізнесу.

Розглянемо зазначені частини докладніше.

1) Аналіз сектору промисловості:

— який загальний обсяг продажів цього сектору?

— який загальний обсяг продажу продукції, що її представле­но в бізнес-плані?

— яку частину продукції необхідно продавати на регіонально­му, національному та міжнародному ринках?

— які тенденції (прогнози) продажу продукції на внутрішньо­му та зовнішньому ринках?

— яка величина валового продукту?

— які сегменти ринку (географічні, промислові, оптові продав­ці тощо) в секторі промисловості, яку описує бізнес?

— опис всіх відповідних сегментів ринку та тенденції їх зрос­тання;

— яка середня прибутковість відповідної продукції?

— які існують обмеження щодо продажу продукції та як їх уникати?

— опис обсягу та місцезнаходження бізнесу, подібного до того, що розглядають.

2) Оцінка потреб споживачів: Посередник:

— яке необхідне пакування продукції?

— який строк придатності продукції?

— як часто здійснюватимуть поставки?

— які умови оплати (кредитування)?

— які потрібні гарантії? Кінцевий споживач:

— хто є кінцевими споживачами?

— де їх місцезнаходження?

— як часто купують продукцію?

— як реагують на ціну продукцію?

— як визначають якість продукції?

— які спеціальні якості продукції бажають?

— скільки хотіли б заплатити за обслуговування?

— наскільки задоволені продукцією, що вже є?

та особливо для споживачів:

— тип людей, які купуватимуть продукцію.

— на основі яких факторів вони приймають рішення щодо покупки?

— який рівень їх доходів або до якої групи належать?

— чи експериментують вони з купівлею споріднених товарів?

— який тип просування товару на ринку стимулюватиме їх, як покупців?

Аналіз СВОТ.

Неможливо розробити контрольний список питань для прове­дення аналізу СВОТ, оскільки зміст такого аналізу є дуже спе­цифічним. Як правило, аналіз СВОТ має вигляд такої матриці:

 

 

Успіх компанії визначає девіз, про який слід завжди пам'ята­ти: існують дуже важливі речі, які мають відбутися або не відбу­тися, якщо компанія прагне вижити та процвітати. Необхідно вказати 3—5 ключових факторів успіху компанії. Важливою час­тиною також є стратегічні пріоритети компанії. Треба зазначити більше ідей, найменування продукції та сегментів ринку, ніж компанія може охватити на певному етапі, тому необхідно роз­робляти нову продукцію, ринок та сегменти, якщо наявні не від­повідають теперішній стратегії, або слід змінити застарілі. На початку кожного року слід визначати пріоритети на наступний. Найпростішим шляхом є розподіл ціни на три групи сегментів або продукції для визначення максимального ефекту. При цьому використовують таку таблицю:

 

 

Аналіз стратегії та ресурсів слід проводити паралельно для того, щоб відобразити ресурси, які дозволять отримати макси­мальну віддачу. Це слід виконувати щорічно. Нижче наведено приклад таблиці, за якою визначають ресурси з максимальною віддачею.