ТОП 10:

Обґрунтування стратегічних цілей та форм інвестиційної діяльності



Оскільки близько 90% споживачів крихти на внутрішньому рин­ку відомі, ми маємо намір робити продавати їм продукцію без­посередньо.

Враховуючи незадоволений попит на гумову крихту на укра­їнському ринку, який значно перевищує проектну потужність пе­редбачуваного підприємства, низьку собівартість виробів порів­няно з конкурентами на внутрішньому ринку, якість товару, його упакування і маркірування, методи відпуску і відвантаження то­вару, розрахунків із клієнтами, ми зможемо утримати ціни на сформованому рівні, а надалі, по мірі завоювання ринку, і зни­зити їх.

Для просування продукції на ринок передбачено створити групу маркетингу, робота якої будуватиметься в двох напрямах: аналітичному і зовнішньої реклами.

Аналітичний метод передбачає:

• інформування центральних галузевих відомств, головних підприємств, визначених Урядом України і забезпечених державним фінансуванням, з випуску пріоритетних видів продукції, які використовують у гумовотехнічні вироби, і беруть участь у тендерах;

• направлення ними контрактних пропозицій;

• проведення спеціалізованих виставок;

• пошук потенційних покупців шляхом систематизації публі­кацій і даних, які містяться в періодичній і спеціалізованій літературі. З метою розширення області застосування про­дукції необхідно враховувати закордонний досвід, брати участь у науково-практичних конференціях відповідного профілю.

Зовнішня реклама — це публікації про підприємство у спеці­алізованих періодичних і рекламних виданнях, адресна реклама потенційним споживачам гумовотехнічних виробів України. Не можна забувати про спільну роботу зі службами екології — ор­ганізування разом із природоохоронними органами семінарів і конференцій про проблеми переробки й використання вторин­них ресурсів.

У хімічній промисловості України працює мережа заводів, що виготовляють гумовотехнічну продукцію: шини, транспортерні стрічки, ремені, амортизатори, які активно застосовують у вироб­ництві сиру вторинну гуму-регенерат, яку виготовляють із гумо­вої крихти. Він, своєю чергою, частково успішно заміняє первин­ний каучук, а вартість його менше в 2—3 рази, ніж первинної гуми.

Попит на крихту на сьогодні задоволено не більше, ніж на 30%, а її дефіцит в автодорожній промисловості становить понад 80%. З урахуванням найближчих перспектив будівництва та ре­конструкції автодоріг, що відповідають сучасному світовому рів­ню, потреби в гумовій крихті зростатимуть.

Обсяг виробництва регенерату, отриманого з гумової крихти на Україні, на даний момент становить приблизно 18 тис. тонн. Виробничі потужності використовуються не більше ніж на 30% за потреби не менше 45 тис. тонн.

У світовій практиці використання вторинних ресурсів є об'єк­тивна тенденція до постійного використання гумової крихти при виробництві сирої вторинної гуми-регенерату, що дозволяє пере­робляти зношені шини в сировину для виробництва регенерату з економією значних ресурсів.

Найвагомішими за обсягами переробки зношених шин у світі, є США і Канада. За даними Північноамериканської асоціації з переробки гуми, ринок має такий вид: 300 тис. тонн використа­них шин переробляють у США й Канаді. З них 120 тис. тонн здрібнених шин щорічно використовують на цементних заводах і електростанціях. Виробляється 96 тис. тонн гумової крихти, 40 тис. тонн якої йде на виготовлення асфальтових сумішей, 55,6 тис. тонн — на виготовлення гумовотехнічної продукції.

Наймогутнішими споживачами гумової крихти в Європі є «Kreiburg GmdH» (Титмонінг, Німеччина), провідний виробник масивних переїздів «Штраіл», на які витрачається щорічно близько 80 тис. тонн гумової крихти, а також «KVG» (Ессен, Німеччина), «Syntek» (Берлін, Німеччина).

У 1997 році Європейська комісія затвердила програму будів­ництва мережі шляхів для нових транспортних коридорів з ви­користанням гумомістких асфальтових сумішей, що щорічно пог­линатимуть сотні тисяч тонн гумової крихти. Зокрема, для будівництва в Росії мережі доріг ЄБРР виділив $400 млн.

Яскравим свідченням потреби Європейського ринку в гумовій крихті є розміщення замовлень на будівництво коридорів у про­відних Європейських фірмах, що активно додають гумову крихту в гарячий асфальт і бітум. Цим зумовлено той факт, що засоби, виділені ЄБРР, пріоритетно використають країни ЄС, що воло­діють цими передовими технологіями.

У Європі споживчий ринок гумової крихти значно розширено за рахунок безлічі дрібних і середніх фірм, які виготовляють гу­мовотехнічну продукцію, застосовуючи готовий регенерат, або виробляючи його самостійно. Це такі фірми, як «Kentavpos» (Греція), «Polyglass» (Швеція), «NC» (м. Пафос, Кіпр), що ви­робляють 5 тис. м2 гнучкої покрівлі щодня, «Reiser» (Німеччина), «Izolacia» (Польща) — гнучка покрівля із застосуванням гумової крихти, «Regum group» (Словаччина), «Matador» (Словаччина).

Значний дефіцит гумової крихти відчуває Росія, де у цей час простоюють багато шиноремонтних заводів — у минулому спо­живачі крихти на території колишнього СРСР.

На внутрішньому ринку України сьогодні діють такі основні виробники гумової крихти:

• зовнішньоекономічна фірма «МАГ» (м. Комсомольськ, Пол­тавської обл.). Переробляє 16—20 тис. тонн на рік, працює на італійському устаткуванні за технологією механічного здрібнювання шин без попереднього витягу металокорду. Застосування такої технології призводить до значних ви­трат електроенергії, затрачуваної на рубання металокорду, що міститься всередині гумової маси. Крім того, як відхід виробництва утворюється спеціальна металева «січка», схильна до самозаймання;

• ВО «Гумотехніка», м. Суми. Виробляє 8—10 тис. тонн крих­ти на рік, працює на енергоємному вітчизняному застаріло­му обладнанні 1965 р випуску.

• ВАТ «Регенерат», м. Лисичанськ, продуктивністю до 10 тис. тонн;

• Дрогобицький шиноремонтний завод, який використовував імпортну криогенну методику. На сьогодні через низку при­чин заводне працює.

Обсяг продажів гумової крихти по Україні становив: у фірми «МАГ» — 9 тис. тонн; у ПО «Гумотехніка» — 1 тис. тонн; в AT «Регенерат» — 8 тис. тонн. Однак потреба в гумовій крихті, яку використовують підприємства України (в основному на вироб­ництво регенерату), становить 40—50 тис. тонн. Довелося імпор­тувати гумову крихту з Росії (Курський шиноремонтний завод), що тільки частково покрила дефіцит.

Порівняно з основним конкурентом — фірмою «МАГ», ціна гумової крихти буде приблизно вдвічі нижче, що зумовлено та­кими чинниками:

— використання недорогих кредитних ресурсів (до 40% річних);

— зменшення амортизаційних відрахувань на українське уста­ткування за рахунок нижчої вартості порівняно з західними ана­логами;

— менша енергоємність виробництва на одиницю виробленої

продукції;

— одержання додаткового готового продукту — ліквідних ар­муючих матеріалів;

— можливість використання металокорду і дроту, витягнутих методами, що їх не руйнують;

— немає відходів («січки»), тож немає і витрат на її вивезення і поховання.

Визначальним заходом для досягнення необхідної якості ви­робленої продукції є обрана технологія і спосіб її реалізації. Гуму зазвичай відокремлюють від металокорду і дроту, а потім далі переробляють. Унаслідок цього чистота гумової крихти стано­вить не нижче 98%, поліамідного волокна — не нижче 95%. Пе­ревага цієї технології порівняно з конкурентами полягає в тому, що в гумовій крихті немає металу, а поліамідного корду — у внутрішньому обсязі кожної гумової гранули, натомість одержу­ють чистий металевий дріт.

Пропонований проект та відповідна стратегія інвестиційної ді­яльності основані на наукомісткій технології, припускають роз­ширення номенклатури продукції. Цього можна досягти, змен­шивши дисперсність (розмірів) вироблених гранул. Таким чином буде задоволено потреби виробників інноваційних продуктів (гнучких покрівельних матеріалів, бітумно-мастильних, асфаль­тобетонних сумішей, що матимуть за рахунок застосування крих­ти нові споживчі властивості). Стане можливим одержання по­ліамідних (капронових) гранулятів і теплоізоляційних матеріалів зі спінених поліамідів, зокрема, блокових замінників мінеральної вати, а також міжтрубних теплоізоляторів шкаралупного вигля­ду; висококалорійного палива для теплоенергетичних установок і цементних заводів; використання у виробництві нових буді­вельних матеріалів: плоского шиферу, тротуарних плит, товарно­го бетону, армованих вторинними металокордними нитками.

Основним гарантом якості продукції є пропонований спосіб попереднього витягнення із шини металокорду, обране техноло­гічне устаткування і технологічний регламент, параметри якого підтримуються автоматично. Об'єктивним критерієм якості гу­мової крихти є ступінь її здрібнювання, яка забезпечується за допомогою устаткування для помелу і сепарації крихти, повною відсутністю механічних домішок (відділення металокорду), низь­ким вмістом текстильного волокна (не більше 2%) за рахунок особливостей застосовуваної технології. Важливу роль відіграє автоматизація технологічного процесу і застосування засобів ав­томатичного контролю за якістю продукції, що забезпечує 98% виходу готової продукції із заданими параметрами якості.

Подальше підвищення якості продукції досягається залучен­ням вузько профільних фахівців в галузі хімії полімерів і тепло­енергетики, наявністю деталізованих регламентних документів, що спрощують прийняття оперативних рішень персоналом.

§ 6. Аналіз та оцінка результативності розроблених стратегічних планів інвестиційної діяльності підприємств

Через те, що сировина для планованого виробництва — виведені з експлуатації зношені шини — накопичена і генерується прак­тично у всіх областях України і за кордоном, то завод можна розмістити в будь-якому великому промисловому центрі Украї­ни, зокрема, у місті Дніпропетровську. Багатоваріантності розмі­щення пропонованого виробництва сприяє можливість застосу­вання для нього модульного типу технічного будинку і наявність готові промислові споруди, що пустує. Окрім цього, буде потріб­не різноманітне промислове устаткування та обладнання, перелік якого вказано у табл.13.

 

Передбачувана площа промислової площадки не перевищує 0,4 га, а площа забудови ділянки, враховуючи підсобні приміщен­ня, не більше 2000 м2.

Гранична електрична потужність — 380 кВт. Проектована тех­нологія не припускає використання технічного водопостачання і природного газу. В даний момент немає потреби щодо специфі­кації, як оригінального інноваційного устаткування, так і стан­дартного технологічного устаткування, а також засобів автомати­ки і монтажних матеріалів. Бракує стандартного устаткування, потрібного для укомплектування пропонованого виробництва (див. табл. 14).

 

Нормальний обсяг планованого виробництва відповідає про­ектній потужності першої черги — 8 тис. тонн, за очікуваної рен­табельності не менше 117%. Об'єктивний прогноз стверджує, що розширення асортименту продукції, яку випускають, за рахунок

випуску поліамідних гранулятів і пінно-поліамідних теплоізоля­ційних матеріалів дозволить підвищити рентабельність вироб­ництва до 150-160%. Забезпечення сировиною не є проблематич­ним. Додатковим джерелом сировини обґрунтовано можна вважати зношені шини, що надходять із країн Європи.

Поновлюваний щорічно обсяг виведених з експлуатації шин становить близько 10 тис. тонн. Багаторічні запаси зношених шин у регіоні - близько 100 тис. тонн. За проектом не менш 95%, планується збирати зношених шин, що забезпечує обсяг сировини, що постачають, на підприємство. У свою чергу, це га­рантує безперебійність роботи виробництва з урахуванням пер­спективного розвитку мережі підприємств.

Щодо менеджменту збирання. На місцях збирання шини буде оброблено на плоскі фрагменти за допомогою мобільних борто-різних пристроїв. У такому виді їх буде доставлено на підприєм­ство з метою скорочення транспортних витрат.

У м. Дніпропетровську та області зношені автошини вивози­тимуть із шиноремонтних майстерень. Щодо шин вантажних ав­томобілів, то їх вивозитимуть з територій автотранспортних під­приємств і підприємств сільгосптехніки. Крім того, буде організовано приймання шин на переробку безпосередньо на площадці розміщення заводу.

Враховуючи практику в Сумській і Полтавській областях, є попередня домовленість, що Дніпропетровська адміністрація в межах реалізації Закону України «Про відходи» видасть поста­нову, що зобов'язує автопідприємства здавати зношені шини са­мостійно. У противному разі до них застосовуватимуть економіч­ні санкції. Документом, що підтверджує неухильне виконання постанови, є екологічна довідка, яку видаватимуть періодично при здачі зношених шин підприємством-переробником.

За об'єктивної потреби, частину технологічного устаткування (близько 40% всього обсягу), що здійснює здрібнювання, помел і сепарацію гуми та волокна, успішно може бути використано для переробки полімерної споживчої тари й упакування (зокрема по-ліетилентерафталатових пляшок), а також для комплексної пере­робки зношеної кабельно-провідникової продукції.

Після налагодження і виведення на проектну потужність під­приємства заплановано: випуск грануляту дисперсністю 1,0-1,5 мм, що коштує дорожче і має підвищений попит на зовніш­ньому ринку; випуск власної сирої вторинної гуми (регенерату); освоєння технології утилізації кордної сталі; випуск будівельних матеріалів, що відповідають європейським стандартам (плоский шифер, тротуарні плити тощо), армованих витягнутим метало-кордом і бортовим дротом.

Ці напрями 'розширення виробництва забезпечать підвищення прибутковості підприємства, особливо за рахунок більш глибокої переробки грануляту і металокорду.

Для реалізації кінцевої продукції підприємство розробить нор­мативно-технічні документи, проведе приймальні й сертифіка­ційні іспити продукції та їх реєстрацію в територіальному органі Держстандарту.

Для виведення продукції на зовнішній ринок заплановано провести сертифікацію виробництва на відповідність ISO 9000 02 в одній з міжнародних лабораторій, акредитованих на Україні. До 30% усього технологічного устаткування спеціально призна­чено для забезпечення екологічної безпеки всієї технології, кін­цевий продукт є екологічно нейтральним через те, що хімічний склад гуми, поліаміду і сталі, не змінюється у процесі переробки. Додатковим заходом екологічної безпеки продукту при транспор­туванні є його упакування в герметичну тару, що запобігає кон­такту із навколишнім середовищем.

Нині діє закон про пільгове оподатковування на ресурсозбе­рігаючі технології, а це істотно підвищує рентабельність вироб­ництва (ст. 40 Закону України «Про відходи» від 5 березня 1998 р. і Постанова Кабінету Міністрів від 3 серпня 2000 р. № 1197). Треба зазначити, що чинним законодавством України передбачено ліцензування цього виду діяльності. (Постанова Ка­бінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. №183).

Для аналізу здійснення інвестиційного проекту необхідно зна­ти чисельність та склад працівників на підприємстві, а також їх режим роботи (табл. 15).

Режим роботи: у робочі дні — безупинний двозмінний + два вихідних дні.

З огляду на чинне законодавство України, для організації, що має власні основні засоби і територію, можна визначити зразко­вий склад статей основних і валових витрат (табл. 16).

Введемо деякі позначення:

Вр — витрати, необхідні для випуску всієї продукції з ураху­ванням сплати податків, тис. доларів США;

К3 — кількість зробленої продукції (гумовий гранулят, полі­амідне волокно, металокорд), тонни;

Кр — кількість реалізованої продукції (гумовий гранулят, по­ліамідне волокно, металокорд), тонн;

Зс — залишок продукції на складі, тонн;

С — собівартість одиниці продукції, доларів США/тонн;

Ц — відпускна ціна одиниці продукції, доларів США/тонн;

В — виторг, тис. доларів США;

П — прибуток, тис. доларів США;

Р — рентабельність виробництва, %.

Застосовуючи ці позначення, можна записати в загальному вигляді основні функціональні залежності та їх числові значення для цього проекту. Вр = $656,5 тис. Кз: 8 тис. тонн;

у тому числі:

гумовий гранулят — 5,5 тис. тонн;

поліамідне волокно — 1,5 тис. тонн;

металокорд — 1 тис. тонн. Кр: 8 тис. тонн;

у тому числі:

гумовий гранулят — 5,5 тис. тонн;

поліамідне волокно — 1,5 тис. тонн;

металокорд — 1 тис. тонн. Зс: 0 тис. тонн.

 

 

 

Усі три види ліквідної продукції (гумовий гранулят, поліамід­не волокно, металокорд) виробляються безупинно в результаті єдиного загального нерозривного технологічного процесу на єди­ній нерозривній потоково-послідовній технологічній лінії — з ме­тою одержання реального аналізу показників економічної ефек­тивності. Враховуючи такі ціни на: гумовий гранулят — $200 за тонну; поліамідне волокно — $150 за тонну; металокорд (чистий) — $100за тонну, визначаємо умовну середньозважену ціну однієї тонни комплексної продукції переробки шин за безвідхідного за­гального обсягу переробки зношених шин у 16 тисяч тонн:

5,5 тис. тонн гумового грануляту х $200 = $1100 тис.

1,5 тис. тонн поліамідного волокна х $150 = $225 тис.

1 тис. тонн металокорду х $100 = $100 тис.

РАЗОМ: Виторг (В) = $1425 тис.

Середньозважена ціна за одну тонну умовної комплексно продукції переробки зношених шин Цср становитиме:

 

 

Отже, загальний розмір інвестицій дорівнює 419,7 тис. дол. Строк окупності підприємства з переробки зношених автомо­більних шин продуктивністю 8 тис. тонн на рік з початку вироб­ництва буде таким:

З — строк окупності;

/ — розмір вкладених інвестицій, тис. доларів США;

П — річний прибуток підприємства, тис. доларів США.

З = $419,7/ $768,5 - 0,5 року = 6 місяців.

Терміни монтажу, виготовлення і пускових робіт — 5—6 місяців.

Економічні показники пропонованого проекту під час його реалізації об'єктивно можуть виявитися значно вищим через те, що при використанні як сировини іноземних (переважно німець­ких) зношених шин за її утилізацію німецька сторона доплачує від 1 до 3 німецьких марок за кожну прийняту українською сто­роною шину. А з урахуванням транспортних витрат на її переве­зення українською стороною може отримати $1,5 за кожну шину.

Враховуючи, що середня вага однієї шини (легковий і вантаж­ний) дорівнює ЗО кг, за річного обсягу переробки 8 тисяч тонн доплата (Д) становитиме:

Д - 8000 тонн / ЗО кг х $1,5 = $399 999

При розрахунку планованого оподатковування враховано той факт, що за роботи на давальницькій сировині (переробка гуми з Німеччини) виробнику відшкодовують податок на додаткову вартість у розмірі 100% від нарахованого.

Додатковим джерелом прибутку в пропонованому проекті мо­же стати виробництво третинних продуктів переробки — деше­вих поліамідних гранулятів і спінених трубних, блокових і стріч­кових теплоізоляційних матеріалів з поліамідного волокна, отриманих у цьому виробництві.

Інвестиційний клімат ми оцінюємо як сприятливий в силу таких обставин.

Дислокація пропонованого виробництва в м. Дніпропетров­ську є дуже вигідною, оскільки за останніми статистичними да­ними багаторічні запаси зношених шин у Дніпропетровській об­ласті становлять 100 тис. тонн. Вироблена продукція (гумова крихта) має обмежені можливості використання поза спеціалізо­ваними підприємствами, що визначає достатній ступінь її схо­ронності під час транспортування.

До переліку основних комерційних ризиків можна віднести такі:

а) критичне зниження попиту на кінцеву продукцію;

б) неконкурентоспроможність кінцевої продукції на внутріш­ньому ринку за цінами;

в) неможливість налагодження технологічних процесів;

г) неможливість виходу підприємства на проектну потужність;

г) низька якість кінцевої продукції;

д) відсутність керованості виробництвом (людський фактор).

Розглянемо докладніше ці фактори.

Критичне зниження попиту на кінцеву продукцію за умови значної незадоволеності вітчизняного та європейського ринків у гумовій крихті за критеріями класичного аналізу не може пере­вищувати 0,5%. Однак, з огляду на погано прогнозовану ритміч­ність роботи українських підприємств, що споживають крихту, її

оцінено в 5% через короткострокові перерви реалізації продукції в періоди зміни орієнтації напрямів ринків збуту.

Визначаючи апріорі виникнення різних факторів, пов'язаних з тим або іншим ризиком, можна стверджувати, що це може при­звести до зниження обсягу продажів у межах не більше 2,5%.

Проведений аналіз не дає підстав для розгортання програм страхування від зовнішнього ризику і компенсаційних заходів щодо внутрішніх ризиків (альтернативні програми виробництва, транспортування), внаслідок широкої номенклатури планованих до випуску виробів.

Форма власності створюваного підприємства — колективна, а правовий статус — товариство з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями.

Чинну законодавчу базу в Україні спрямовано на створення нормального інвестиційного клімату. Уразі участі іноземного ін­вестора законом передбачено відповідний захист, зокрема, згідно із Законом України «Про захист іноземних інвестицій на Украї­ні» від 10 вересня 1991 р. № 1540а-ХІІ:

• Інвестиції, прибуток, законні права й інтереси іноземних інвесторів на території України захищаються її законами.

• Держава не може реквізувати іноземні інвестиції.

• Іноземним інвесторам гарантується перерахування за кор­дон їхнього прибутку.

• Іноземні інвестори сплачують податки і збори, передбачені законами України.

Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 1996 р. № 94/96 - ВР:

• визначає особливості режиму іноземного інвестування на території України;

• визначає їхній правовий режим як національний;

• установлює державні гарантії захисту іноземних інвестицій. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»

від 22 травня 1997р. № 283/97-ВР передбачає, що засоби, мате­ріальні цінності та нематеріальні активи, що надходять підпри­ємству у вигляді внесків до його статутного фонду, не є об'єктом оподаткування.

Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР не передбачає оподаткування аналогічних операцій. Закон України «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України в зв'язку з прийняттям Закону України «Про від­ходи» від 14 грудня 1999 p. N° 1288-XIV, визначає звільнення від податку на додаткову вартість і від податку на прибуток, а також прибуткового податку, створюваного підприємства в час­тині надання послуг зі збирання та заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини, у тому числі зношених шин (По­станова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2000 р. № 1197).

Пропонований проект із усією очевидністю доводить високу економічну ефективність, безумовну технічну реалізованість но­вої патентозахищеної наукомісткої технології «локальної термо­деструкції», заповнює програми на ринках споживання компо­нентів гумовотехнічних і полімерних ізоляційних матеріалів. Проект, без сумнівів, доводить соціально-суспільну значущість виробництва, що полягає в актуальному розв'язанні проблем еко­логії та ресурсозбереження, разом зі створенням нових робочих місць.

Передбачуване виробництво має високу технологічну надій­ність, адже немає потреби постачати комплектуючі тощо для ви­пуску своєї продукції з інших підприємств. Устаткування ство­рюється на базі вітчизняних виробників і коштує дешевше. Не виникає проблем з постачаннями запчастин. Володіння правами на технологічний процес і устаткування створює передумови для розширення виробництва шляхом будівництва модулів на тери­торії області та України в цілому.

Швидка окупність і висока прибутковість технології дозво­лить створити в майбутньому власне експериментальне підпри­ємство з виробництва кінцевих товарних виробів із гумової крих­ти, що ще більше підвищить прибутковість.

Автори цього інвестиційного проекту сподіваються, що висо­кий ступінь готовності технологічної підготовки і професійний рівень виконавців привернуть увагу зацікавлених осіб до спіль­ної участі в його швидкій реалізації, а в перспективі — й тира­жування виробництв і продажу ліцензій на право створення та­ких підприємств.

На відміну від конкурентів, пропоноване виробництво не має відходів, що потребують оплати за їх розміщення. Проведення додаткових досліджень, на думку авторів інвестиційного проекту, можливо дозволить відмовитися від застосування топки дожигу і топки інерта. Це знизить вартість устаткування на 50%.

Врахувавши всі перелічені вище фактори, можна зробити вис­новок, що до проекту цілком доцільно залучати ПіІ, а саме $419,7 тис. з Німеччини, не тільки для отримання прибутку, а також для розвитку вітчизняного виробництва на високотехно-логічному рівні. Слід зазначити, що проект може розв'язати не тільки економічні, а також наукоємні екологічні проблеми.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.232.188.251 (0.019 с.)