Тема 8. Керівництво в міжнародних корпораціях

Семінарське заняття 1. (2 ак. год.)

Питання для обговорення:

1. Особливості керівництва в міжнародних корпораціях.

2. Моделі лідерства в міжнародних корпораціях.

3. Лідерство в міжнародному контексті.

4. Особливості керівництва міжнародними командами.

5. Обговорення проблем кейсу «Джиллетт» (5, с. 230—232):

Кейс « Джиллетт »

Міжнародна корпорація «джиллетт» зі штаб-квартирою у м. Бостон (сша) є провідним у світі виробником різноманітних косметичних товарів, займаючи 25 % цього ринку. Товари цієї фірми продаються у всіх регіонах світу. В україні корпорація присутня з 1992 р. І посідає перше місце у продажі товарів для гоління. «джиллетт» діє в україні через мережу українських дистриб’юторів, займаючи на цьому ринку переважну частку.

У 1975—1991 рр. Головним керуючим і головою ради директорів був колман моклер, який після закінчення гарвардської школи бізнесу пройшов у цій компанії всі ключові посади. За роки його керівництва корпорація «джиллетт» від середнього рівня результатів здійснила справжній злет порівняно з ринком.

За період з 1986-го по 1996 р. Віддача кожного долара інвестицій в акції «джиллетт» зросла з 8 дол. Сша за попереднє десятиліття (1976—1986), як і для всього рин­ку, до майже 96 дол. За 1986—1996 рр. Цілком зрозуміло, що фірма «ревлон», очолювана дональдом перельманом, намагалась купити «джиллетт» у 1986 р., обіцяючи через десять років віддачу в 30 дол. Сша. Однак к. Моклеру вдалося витримати не тільки три атаки «ревлона», а й інвестиційної групи «коністон партнерс». Хоча особисто к. Моклер на цій операції міг заробити кілька мільйонів доларів, це було б проти інтересів клієнтів, акціонерів та працівників компанії. Адже компанія мала секретні наукові розробки, які забезпечили виведення на світовий ринок таких нових продуктів, як «сенсор» і «мак-3». Тому в боротьбі за збереження контролю у раді директорів к. Моклер зі своєю командою провели переговори з тисячами приватних інвесторів, отримавши від них права представляти їхні інтереси і зберігши врешті-решт компанію, майбутня вартість якої перевершила найоптимістичніші прогнози. Якби навіть врахувати 44 % премію перельмана в 1986 р., то сумарний прибуток від інвестицій усіх отриманих від нього грошей за продані акції був би втричі менший, ніж віддача від акцій «джиллетт» у 1996 р.

Чимало дослідників вивчали причини успіху керівництва к. Мок­лера. Його колеги визначили три пріоритети в житті к. Моклера: сім’я, гарвард, «джиллетт». Навіть у найскладніший період 80-х років к. Моклер зберігав у своєму житті дивний баланс, проводячи чимало часу в сім’ї, відвідуючи церкву, активно працюючи в керівній раді гарвардської школи бізнесу. Він став протестантом ще під час навчання на програмі мва і перетворився з часом на лідера руху бізнесменів бостона у впровадженні релігійних принципів і цінностей у корпоративну мораль. За класифікацією дж. Коллінза, к. Моклер належав до рідкісної категорії керівників п’ятого рівня, ключові риси яких — скромність і воля. Успіхи вони пов’язують з діяльністю колег, однак відповідальність за невдачі беруть на себе.

На жаль, к. Моклеру не довелось побачити успіхи свого керівництва в 1996 р. 25 січня 1991 р. Він помер у коридорі свого офісу від обширного інфаркту. Справа в тому, що керівництво компанії з добрих міркувань вирішило зробити пабліситі своєму лідеру і компанії, помістивши його фото на обкладинці журналу «форбс», на якому к. Моклер стояв на вершині гори і переможно розмахував великою бритвою, у той час як переможені принишкли внизу. Однак колеги не врахували негативного ставлення свого лідера до будь-яких образів корпоративного конана-переможця. Його дружина згадувала згодом: «коли колман помер і ми всі пішли на похорони, я оглянулась навколо і зрозуміла, скільки ж його оточувало любові. Це була людина, котра весь час проводила з людьми, які любили його, любили те, що вони разом робили, любили один одного вдома, на роботі, у його доброчинній діяльності. Всюди».

Запитання

1. Розкрийте джерела успіху компанії «джиллетт».

2. Проаналізуйте стиль керівництва к. Моклера у системі «управлінської решітки» блейк—моутон.

 

Захист рефератів:

1. Фінансування міжнародних проектів.

2. Потенціал науково-технічних розробок в Україні та способи його реалізації в міжнародному бізнесі.

3. Міжнародні потоки грошових коштів.

Тестові завдання до теми:

1. Теорія «Z» В. Оучі обґрунтовує основні характеристики нових американських компаній на підставі узагальнення досвіду... і... компаній.

а) американських і російських;

б) американських та японських;

в) американських та європейських;

г) японських та європейських;

д) європейських і китайських.

2. У той час як... гуру менеджменту пропонують менеджерам практикам так звані змістовні послання («використовуйте цей стиль керівництва», «мотивуйте людей таким чином» і т. ін.),... гуру роблять наголос на тому, що менеджери можуть творчо використовувати власний досвід і інтелектуальні здібності, тобто вони пропонують послання відносно навчального процесу.

а) японські, європейські;

б) німецькі, російські;

в) американські, японські;

г) японські, американські;

д) американські, англійські.

3. Менеджери Великобританії у практичній діяльності віддають перевагу в процесі прийняття рішень...

а) американським навчальним посібникам;

б) британським навчальним посібникам;

в) французьким навчальним посібникам;

г) здоровому глузду;

д) результатам соціальних досліджень.

4. У1983 р. відомі американські дослідники стилів менеджменту Кенет Бланчард та Спенсер Джонсон видали короткий бестселер «Однохвилинний менеджер». Ця проста і яскрава книга, на відміну від наукових праць, побудована на повчальних бесідах молодого
менеджера і досвідченого керівника, в яких суть менеджменту була зведена до трьох
простих пунктів: постановка цілей, мотивація та оцінка виконання. Оскільки ця книга користувалась у світі величезним авторитетом, то вважали це цілком достатньою підставою для практичного застосування рекомендацій авторів. Однак вважали цю книгу ерзац-літературою через відсутність у ній переконливої аргументації і спрощеного трактування менеджменту.

а) практики менеджменту, теоретики менеджменту;

б) російські менеджери, американські менеджери;

в) російські менеджери, українські менеджери;

г) японські менеджери, європейські менеджери;

д) німецькі менеджери, французькі менеджери.

Література:

Основна:1, 4, 5, 7.

Додаткова: 2, 6, 10, 16, 20, 23, 27.