Агенти та інститути соціалізації.

Агенти соціалізації – конкретні люди, які навчають людину культурним нормам і допомагають засвоювати соціальні ролі.

Агенти первинної соціалізації – люди, які складають ближнє оточення особи (батьки, родичі, друзі). Вони виконують багато функцій (батько – вихователь, друг, опікун, учитель …), їхні функції взаємозамінні (батько за певних умов може взяти на себе виконання функцій матері, щодо дитини). Разом з тим, кожен агент дає індивіду в процесі соціалізації саме те, що він може дати. Наприклад, батьки можуть дитині замінити друзів, але вони не зможуть навчити її того, що вона вчиться у своїх друзів: битися, хитрувати, порушувати певні соціальні норми, бути лідером в групі, поводити себе з ровесниками.

Агенти вторинної соціалізації – представники адміністрації школи, вузу, армії, підприємства, партій, засобів масової інформації та ін. Контакти з цими агентами є рідшими, коротшими, а їхній вплив, як правило слабший, ніж в агентів первинної соціалізації. Кожен з них виконує не більше однієї-двох функцій. Їхні функції спеціалізовані, а тому не можуть бути взаємозамінними (наприклад, функції міліціонера і священика). Особливістю цих агентів є те, що вони як правило отримують грошову винагороду за виконання своїх функцій.

Інститути соціалізації – установи, котрі впливають на процес соціалізіації, спрямовують його.

Інститути первинної соціалізації – сім’я, компанія друзів, може бути колектив однокласників, чи одногрупників.

Інститути вторинної соціалізації – армія, суд, церква, засоби масової інформації і т. ін.

 

Етапи соціалізації

В дитячому віці рання соціалізація індивіда, як правило, відбувається плавно, без різких змін, але при вступі у доросле життя і в процесі дорослої, або, т. зв. продовженої соціалізації виділяють такі етапи, як:

Десоціалізація – відучування від старих ролей, вартостей, норм і правил поведінки.

Ресоціалізація – вивчення нових ролей, вартостей, норм і правил поведінки.

Іноді людина потрапляє в такі екстремальні умови (тюрма, армія, спецлікарня) у яких десоціалізація заходить так далеко, що доводиться говорити про руйнування основ особистості.

Ірвінг Гоффман (США) виділив ознаки ресоціалізації в екстремальних умовах:

1. ізоляція від зовнішнього світу (стіни, грати, спецперепустки і т. ін.);

2. постійне спілкування з тими самими людьми;

3. втрата попередньої ідентифікації, яка відбувається через ритуал перевдягання у спецформу;

4. перейменування, зміна колишнього імені на “номер” і отримання статусу: солдат, монах, в’язень, хворий:

5. відвикання від старих звичок, вартостей, норм і звикання до нових;

6. заміна обстановки на нову, знеособлену;

7. втрата свободи дій.

 

Соціальний контроль

Агенти та інститути соціалізації виконують ще й таку соціальну функцію, як контроль за тим, наскільки правильно і міцно засвоєні соцуальні норми і ролі, тобто функцію соціального контролю.

Головними елементами соціального контролю є винагорода і покарання.

Соціальний контроль буває

формальним (що грунтується на схваленні чи засудженні з боку офіційних органів влади та адміністрації) і неформальним (грунтується на схваленні чи засудженні збоку неофіційних осіб (друзів, родичів, перехожих, колег і т. ін.) і виявляється через похвалу чи осуд); Неформальний контроль обмежений невеликою групою індивідів, у великій групі він неефективний.

груповим і індивідуальним.

Р. Лап’єр виділяв форми соціального контролю:

1. елементарні санкції (покарання індивіда за порушення групових норм);

2. економічні санкції (штраф, залякування);

3. адміністративні санкції;

4. громадська дуика.

 

Порушення писаних форм поведінки, тобто таких, що зафіксовані в законах, називається делінквентною поведінкою.

Порушення неформальних норм і правил, котрі не гарантуються правовими вимогами суспільства, називається девіантною поведінкою (такою може вважатися порушення загальновизнаних норм: пристойно одягатися, не розмовляти голосно в громадських місцях, не палити в присутності тих, хто не палить і т. ін. Девіацією є наркоманія, алкоголізм, гомосексуалізм, таку поведінку часто спричиняють психічні розлади

Девіантність – відносна (наприклад, декілька років тому вважалося непристойним для мужчин носити сережки і жіночі зачіски, нині це можна спостерігати навіть серед студентів).

Делінквентність – абсолютна (вбивство, крадіжка завжди залишаються злочинами).

Література:

1. Волков Ю., Мостовая И. Социология. – М., 1998.

2. Волков Ю., Добреньков В., Нечипуренко В., Попов А. Социология. – М., 2000.

3. Гіденс Ентоні. Соціологія. - К., 1999.

4. Кравченко А. И. Социология. - Екатеринбург, 1998.

5. Кон И.С. Социология личности. - М., 1997.

6. Кон И. С. Открытие «Я». - М., 1978.

7. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М., 1977.

8. Майерс Д. Социальная психология. - СПб., 1997.

9. Московичи С. Век толп. - М., 1998.

10. Смелзер Н. Социология. - М., 1994.

11. Общая социология: Учебное пособие / Под общ. ред. проф. Эфендиева. - М., 2000.

12. Панарин А. Введение в политологию. - М., 1994.

13. Паниотто С. Структура межличностных отношений. – К., 1976.

14. Рисмен Д. Некоторые типы характера и общество // Социологические исследования. - 1993. - № 3, 5.

15. Сорокин П. А. Человек, цивилизация, личность. - М., 1991.

16. Фролов С. С. Социология. - М., 1994.

17. Харчев А.Г. Социология воспитания. - М., 1990.

18. Харчев А. Г., Алексеева В. Г. Образ жизни, мораль, воспитание. - М., 1977.

19. Штирнер М. Единственный и его собственность. - Харьков, 1994.

20. Черниш Н. Соціологія: Курс лекцій. Конспект. Вип. 1-6. - Львів, 1996.

21. Goodman N. Introduсtion to Sociology. - New York, 1992.

Контрольні питання:

1. Охарактеризуйте співвідношення понять “людина”, “індивід”, “особистість”.

2. Яка роль біологічного фактора у формуванні особистості?

3. В чому полягає специфіка макросоціологічного підходу до розкриття проблеми особистості?

4. В чому полягає специфіка мікросоціологічного підходу до розкриття проблеми особистості?

5. Що таке соціальна роль і соціальний статус?

6. Охарактеризуйте концепцію особистості, запропоновану Р. Дарендорфом.

7. Охарактеризуйте концепцію особистості, запропоновану Д. Рісменом.

8. Охарактеризуйте концепцію особистості, запропоновану А. Маслоу.

9. Дайте визначення поняття соціалізація.

10. Охарактеризуйте агентів соціалізації.

11. Охарактеризуйте агентів соціалізації.

12. Охарактеризуйте інститути соціалізації.

13. Охарактеризуйте етапи соціалізації.

14. Чим відрізняється соціалізація від ресоціалізації?

15. Охарактеризуйте функцію соціального контролю

16. Чим відрізняються формальний і неформальний соціальний контроль?

17. Які ви знаєте форми соціального контролю?

18. Чим відрізняється делінквентна і девіантна поведінка?

 

Факультет, на якому читається дисципліна	На всіх факультетах
Спеціальність	На всіх спеціальностях
Спеціалізація	На всіх спеціалізаціях
Курс	1, 3
Кафедра	Кафедра історії і політології
Викладачі, що читають дисципліну	Кухар В. М., Сова А.О.
Назва дисципліни	Соціологія
Тема	СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ
Вид матеріалів:	Конспект лекцій
Назва файлу	Sociologia 7

 

Лекція 7

 

СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ

План

1. Культура як соціологічна категорія.

2. Основні структурні елементи культури.

3. Культурна розмаїтість.

4. Форми культури.

5. Соціальні функції культури.