Перелік відомостей, доступ до яких не може бути обмежений

Для реалізації права на інформацію в Конституції закладені підстави, по яких доступ до окремих видів інформації не підлягає якому-небудь обмеженню, наприклад закріплено право на достовірну інформацію про стан навколишнього середовища, який не може бути обмежений. У разі виникнення загрози життю та здоров’ю людей посадовці зобов’язані інформувати населення про неї під страхом залучення до відповідальності.

У ряді законів, що встановлюють обмеження доступу до інформації, також вводять перелік відомостей, доступ до яких не може бути обмежений. Так, в Законі «Про державну таємницю» перераховані відомості, що не підлягають засекреченню. В законах про інформацію, інформатизацію і захист інформації приведений перелік документів, доступ до яких заборонено обмежувати. В Законі «Про комерційну таємницю» планується також включити перелік відомостей, які не можна віднести до комерційної таємниці. У законі «Про добродійну діяльність і добродійні організації», у свою чергу, визначений перелік відомостей, які не можуть складати комерційну таємницю.

До механізмів доступу до відкритої інформації можна віднести:

Ø структуризацію відкритої інформації по рівнях доступу — що підлягає обов’язковій публікації в засобах масової інформації, наданню за запитом кожного громадянина, обов’язковому наданню за запитом окремих категорій громадян;

Ø структуризацію органів державної влади та місцевого самоврядування, чиї посадовці зобов’язані надавати інформацію (приклад — ДСНТІ, положення про яку затверджено ухвалою Уряду);

Ø встановлення обов’язку посадовців на підставі документів надавати за запитами громадян інформацію, доступ до якої не обмежений законом;

Ø публікацію в загальнодоступних виданнях документованої інформації, що підлягає обов’язковому поширенню, всіх переліків за встановлення обмежень і заборон в інформаційній галузі, переліку органів державної влади та місцевого самоврядування (з вказівкою їх функцій і адрес);

Ø створення загальнодоступних баз даних в органах державної влади та місцевого самоврядування, у тому числі на загальнодоступних серверах з вказівкою в засобах масової інформації їх адрес і порядку отримання інформації;

Ø порядок надання інформації, що передбачає терміни, об’єм і форму надання інформації залежно від правового статусу організації, на адресу якої направлений запит;

Ø встановлення джерел фінансування та покриття витрат, пов’язаних з наданням інформації, — відповідно до норми Цивільного кодексу надання інформації віднесено до зобов’язань про відшкодувальне надання послуг.

Важливе значення для реалізації інформаційних прав громадян на доступ до інформації має забезпечення інформаційної відвертості державної влади, визначені наступні задачі:

Ø радикальне оновлення функцій, методів, критеріїв діяльності існуючих інформаційних служб органів виконавчої влади;

Ø звуження області відомчих таємниць;

Ø уточнення за допомогою суспільних організацій гарантій надання суспільно значущої офіційної інформації;

Ø навчання державних службовців практичній роботі в умовах інформаційної відвертості;

Ø встановлення каналів двостороннього зв’язку державних органів з суспільними організаціями (екологічними, соціальними тощо).

Види доступу до інформації

Доступ до інформації також важливо чітко розмежувати залежно від виду інформації та виду суб’єкта, що реалізує своє право на доступ до інформації. Виходячи з цього, розрізняються наступні види доступу:

Обов’язкове доведення.

Вільний доступ.