Екологічні вимоги до проектів

 

 

В проектно-планувальній та проектно-кошторисній документації необхідно приймати такі містобудівні і природоохоронні рішення, які забезпечують оптимальні умови життєдіяльності екосистеми людини – навколишнє середовище, що змінюється внаслідок розвитку населених пунктів і трансформації території, де їх розміщують.

Екологічні вимоги та відповідні проектні рішення відображаються в спеціальному розділі «Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів», який є складовою частиною проектів районного планування, планування та забудови міст, селищ та сільських населених пунктів. Ці ж питання при необхідності відображаються і в інших розділах проектно-планувальної документації, наприклад в схемах планувальних обмежень і оцінки існуючого стану навколишнього середовища в генеральному плані й у розділах інженерного обладнання території [8].

Розділ «Охорона навколишнього природного середовища» в схемах (проектах) районного планування повинен складатися з таких підрозділів:

- загальна екологічна характеристика території;

- охорона атмосферного повітря;

- охорона поверхневих і підземних вод;

- охорона ґрунтово-рослинного покриву та відновлення порушених земель (рекультивація);

- поліпшення санітарно-епідеміологічних умов;

- охорона тваринного світу;

- охорона навколишнього середовища від впливу шуму, електромагнітних коливань та теплового забруднення;

- охорона пам'яток природи, історії та культури;

- формування системи територій, що охороняються, (заповідників, заказників);

- формування єдиної системи зелених насаджень, збереження і поліпшення ландшафту;

- інженерно-екологічне зонування і комплексна схема охорони навколишнього середовища.

Підрозділ «Загальна екологічна характеристика району» розробляється в схемі (проекті) районного планування з метою розкриття стану навколишнього середовища району та визначення оптимальних еколого-економічних параметрів розвитку населених пунктів та інших об'єктів народного господарства, а також можливих шляхів відновлення і розвитку природного потенціалу району.

Розділ «Охорона природи та поліпшення навколишнього середовища містобудівними засобами» в проектах планування і забудови міст, селищ та сільських населених пунктів є складовою частиною техніко-економічних основ розвитку міст, генеральних планів міст і селищ, проектів планування і забудови сільських населених пунктів, проектів детального планування.

У цьому розділі слід розкрити взаємозв'язок між природним середовищем і комплексом архітектурно-планувальних та інженерних заходів, які приймаються у зв'язку з розвитком даного населеного пункту. При цьому повинні бути враховані стан та особливості природного середовища району розміщення населеного пункту, основні джерела його забруднення - промислові та сільськогосподарські об'єкти, аеропорти, аеродроми, залізниці, швидкісні автодороги, телецентри, ретранслятори, радіостанції, електростанції, ЛЕП, а також дискомфортні природно-кліматичні і штучно викликані умови.

У розділі містяться:

- оцінка стану навколишнього середовища;

- вибір та оцінка ефективних планувальних засобів поліпшення стану природного середовища;

- облік заходів, що розробляються спеціалізованими організаціями, які сприяють охороні та поліпшенню навколишнього середовища або його компонентів;

- проектні пропозиції щодо вдосконалення функціональної і планувальної організації міського середовища в межах промислової, селітебної і рекреаційних зон населеного пункту та району, прилеглого до нього;

- комплексна оцінка очікуваного стану навколишнього середовища після реалізації проектних рішень і на віддалену перспективу.

При цьому враховуються:

- характеристика природного ландшафту (рельєф місцевості, система природного дренування території, ґрунт, рослинність, тваринний світ);

- характеристики фонових мікрокліматичних умов території, забрудненості поверхневих вод (водойм, водотоків, прибережних зон морів), ґрунту і рослинності, організації збору, очищення та скидання поверхневих вод, забруднення повітря у приземному шарі атмосфери;

- характеристика основних джерел шуму і вібрації (повітряний транспорт, залізниці, вулично-дорожні мережі, промислові підприємства), основних джерел електромагнітного фону (телецентри, ретранслятори, радіолокатори, радіо- і електростанції, промислові установки, ЛЕП, електрифіковані транспортні лінії);

- стан і намічена організація очищення населених пунктів та виробничих територій від відходів, залучення в сферу виробництва та комунального господарства вторинних сировинних та енергоресурсів, нетрадиційних джерел енергії (геотермальної, сонячної, вітрової та ін.).

 

 

Текстові матеріали містять розділи (пункти):

- «Завдання на проектування» (складається замовником за участю проектної організації), що відображають вихідні дані, вимоги замовника та місцевих природоохоронних галузевих служб (санітарних, водних, повітряних та ін.) до збереження та поліпшення якості навколишнього середовища, дані про заходи з охорони навколишнього середовища, передбачених у схемі (проекті) районного планування, і якою мірою вони реалізуються в даному проекті;

- результати характеристики і оцінки існуючого стану навколишнього середовища;

- перелік, технічний опис, техніко-економічні показники прийнятих проектних рішень з зазначенням етапів здійснення та обґрунтування економічної можливості їх реалізації;

- очікуваний стан (прогноз) навколишнього середовища на кінець проектного періоду і на більш віддалену перспективу;

- перелік вихідних документів і даних, що стали основою для прийняття проектних рішень;

- матеріали розглядів, узгоджень і тверджень проектних рішень з охорони і поліпшення навколишнього середовища.

Графічні матеріали: схема планувальних обмежень і комплексної оцінки існуючого стану навколишнього середовища; схема інженерної підготовки території та прогнозованого стану навколишнього середовища (у тих же масштабах).

На схемі планувальних обмежень і оцінки існуючого стану навколишнього середовища показують:

- межі залягання корисних копалин, території, несприятливі для забудови за природними умовами;

- санітарно-захисні зони промислових та інших об'єктів;

- зони обмеження забудови аеродромів;

- охоронні зони курортів, природних заповідних місць (заповідники, заказники), водойм, джерел водопостачання, трубопроводів, ЛЕП;

- джерела загазованості, запиленості, шуму і електромагнітних випромінювань, встановлені санітарно-захисні зони навколо них, дискомфортні зони, де фактичні рівні забруднень перевищують гранично допустимі концентрації (ГДК), а також зони порушення екологічного рівноваги.

На схемі інженерної підготовки території та прогнозованого стану навколишнього середовища показують:

- ділянки, що вимагають значних обсягів насипання або зрізки ґрунту, дренування, виторфовування, гідротехнічні споруди;

- -ділянки русел річок та інших водойм, що підлягають регулюванню, очищенню, поглибленню дна, заключенню в труби;

- споруди для захисту населеного пункту від небезпечних геологічних або гідрогеологічних процесів, способи та напрямки відведення зливових і талих вод з територій забудови, заходи з рекультивації порушених територій.

Для сільських населених пунктів і малих міст показують елементи вертикального планування (висотні позначки, поздовжні похили вулиць та ін.), а також мережі та споруди дощової каналізації.

На схемі також повинні бути відображені інші проектні пропозиції щодо охорони і поліпшення навколишнього середовища, у тому числі винесення у спеціальні зони промислових джерел забруднення повітряного басейну, раціональне розміщення місць випуску очищених стічних вод, пристрій озеленення санітарно-захисних зон; зміни трасування або технічних рішень магістралей, зміна напрямку злітно-посадкових смуг аеродромів й інші рішення, спрямовані на підвищення комфортності або ліквідацію порушень нормативних показників стану природного середовища.

При розробці заходів по охороні повітряного басейну необхідно дотримуватися вимог щодо створення санітарно-гігієнічних розривів (санітарно-захисних зон) між джерелами шкідливих забруднень і житловими територіями, а також іншими об'єктами [9].

При визначенні меж санітарно-охоронних зон об'єктів, що впливають на стан навколишнього середовища, крім кліматичних даних, наведених в проектах районного планування (вітровий режим, опади і т.д.), необхідно враховувати мікрокліматичні особливості, що визначаються на основі показників метеопунктів аеродромів сільськогосподарської авіації, а в особливо складних випадках - даних спеціальних мікрокліматичних обстежень.

Для водойм і водотоків належить передбачати влаштування водоохоронних та водорегулюючих зелених насаджень, пропозиції з рекреаційного використання лісових масивів, заплавних лугів, розташованих в межах території сільськогосподарських підприємств.

Основними джерелами шуму в населених пунктах є залізниця і автомагістралі, промислові підприємства, окремі об'єкти сільськогосподарського виробництва, гаражі, пилорами, ремонтні майстерні, ремонтно-машинні двори, насосні станції і т.д. Оскільки розміри шумозахисних зон від промислових об'єктів менше санітарно-захисних, основні шумозахисні містобудівні заходи зводяться до створення санітарних захисних озеленених зон, а іноді і спеціальних пристроїв на транспортних комунікаціях і у окремих об'єктів міського та сільськогосподарського призначення (кавальєри, захисні стіни та ін.)

Вибір засобів захисту від шуму, визначення необхідності і доцільності їх застосування слід проводити на основі розрахунку рівнів звуку на території населеного пункту і потрібного їх зниження до нормативно допустимого.

Рівень шуму від різних джерел і транспортних засобів знижується за рахунок раціонального розміщення промислових, складських об'єктів і підприємств сільськогосподарського виробництва щодо сельбищних територій і місць масового відпочинку, раціональної трасування транспортних комунікацій і шумозахисного озеленення із застосуванням різних типів посадок та порід насаджень.

Для великих міст і населених пунктів з високим рівнем шумового забруднення навколишнього середовища розробляють спеціальні карти, на яких умовними знаками відображають рівні шумів від різних джерел і наносять ділянки спеціальних шумозахисних зон (розміщення зелених насаджень, інженерних пристроїв). Подібні карти виконують і для оцінки щільності потоків енергії електромагнітного поля, що спостерігається в даному населеному пункті та приміській зоні [10].