Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Розрахунок забруднення атмосфери викидами одиночних джерел↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 23 из 23 Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини см (мг/м3) при викиді газоповітряної суміші з одиночного точкового джерела з круглим устям досягається при несприятливих метеорологічних умовах на відстані км (м) від джерела і визначається за формулою:
(7.1)
де А – коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери; М – маса шкідливої речовини, що викидається в атмосферу в одиницю часу, г/с; F – безрозмірний коефіцієнт, що враховує швидкість осідання шкідливих речовин в атмосферному повітрі; т і n – коефіцієнти, враховують умови виходу газоповітряної суміші з гирла джерела викиду; H – висота джерела викиду над рівнем землі (для наземних джерел при розрахунках приймається Н = 2 м), м; h – безрозмірний коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу місцевості, у разі рівної або слабопересіченої місцевості з перепадом висот, що не перевищує 50 м на 1 км, h = 1; DТ – різниця між температурою газоповітряної суміші Тг,що викидається, і температурою навколишнього атмосферного повітря Тв, °С; V 1 – витрата газоповітряної суміші, м3/с, що визначається за формулою: (7.2)
де D – діаметр гирла джерела викиду, м; w0 – середня швидкість виходу газоповітряної суміші з гирла джерела викиду, м/с. Значення коефіцієнта А, відповідне несприятливим метеорологічним умовам, при яких концентрація шкідливих речовин в атмосферному повітрі максимальна, приймається рівним: а) 250 – для районів Середньої Азії південніше 40° п.ш., Бурятської АРСР і Читинській області; б) 200 – для Європейської території СРСР: для районів РРФСР південніше 50° п.ш., для решти районів Нижнього Поволжя, Кавказу, Молдови; для Азіатської території СРСР: для Казахстану, Далекого Сходу і решти території Сибіру і Середньої Азії; в) 180 – для Європейської території СРСР і Уралу від 50 до 52° п.ш. за винятком перерахованих вище районів та України, що потрапляють в цю зону; г) 160 – для Європейської території СРСР і Уралу північніше 52° п.ш. (за винятком Центру ЄТС), а також для України (для розташованих на Україні джерел висотою менше 200 м у зоні від 50 до 52° п.ш. – 180, а південніше 50° п.ш. – 200); д) 140 – для Московської, Тульської, Рязанської, Володимирської, Калузької, Іванівської областей. Для інших територій значення коефіцієнта А повинні прийматися відповідними значеннями коефіцієнта А для районів СРСР з подібними кліматичними умовами турбулентного обміну. Значення потужності викиду М (г/с) і витрати газоповітряної суміші V 1 (м3/с) при проектуванні підприємств визначаються розрахунком у технологічній частині проекту або приймаються відповідно до діючих для даного виробництва (процесу) нормативами. У розрахунку приймаються поєднання М і V1, що реально мають місце протягом року при встановлених (звичайних) умовах експлуатації підприємства, при яких досягається максимальне значення см. Значення М слід відносити до 20-30-хвилинному періоду усереднення, у тому числі й у випадках, коли тривалість викиду менше 20 хв. При визначенні значення DТ (°С) слід приймати температуру навколишнього атмосферного повітря Тв (°С), що дорівнює середній максимальній температурі зовнішнього повітря найбільш жаркого місяця року за СНіП 2.01.01-82, а температуру газоповітряної суміші Тг (°С), що викидається в атмосферу, – за діючими для даного виробництва технологічними нормативами. Для котелень, які працюють за опалювальним графіком, допускається при розрахунках приймати значення Тв рівними середнім температур зовнішнього повітря за найхолодніший місяць по СНіП 2.01.01-82. При відсутності даних по Тв в СНіП 2.01.01-82 вони запитуються у територіальному управлінні Держкомгідромету (УГКС) за місцем розташування підприємства. Значення безрозмірного коефіцієнта F приймається: а) для газоподібних шкідливих речовин і дрібнодисперсних аерозолів (пилу, золи і т.п., швидкість упорядкованого осідання яких практично дорівнює нулю) – 1; б) для дрібнодисперсних аерозолів при середньому експлуатаційному коефіцієнті очищення викидів не менше 90% – 2; від 75 до 90% – 2,5; менше 75% і при відсутності очистки – 3. При наявності даних про розподіл на викиді частинок аерозолів за розмірами визначаються діаметр dg, так що маса всіх часток діаметром більше dg становить 5% загальної маси частинок, і відповідна dg швидкість осідання vg (м/с). Значення коефіцієнта F встановлюється в залежності від безрозмірного відношення vg / uм, де им – небезпечна швидкість вітру. При цьому F = 1 у разі vg / uм £ 0,015 і F = 1,5 у разі 0,015 < vg / uм £ 0,030. Незалежно від ефективності очищення значення коефіцієнта F приймається рівним 3 при розрахунках концентрації пилу в атмосферному повітрі для виробництв, в яких вмісту водяної пари у викидах достатньо для того, щоб протягом усього року спостерігалася його інтенсивна конденсація відразу ж після виходу в атмосферу, а також коагуляція вологих пилових частинок (наприклад, при виробництві глинозему мокрим способом). Значення коефіцієнтів m і n визначаються залежно від параметрів f, vм, , fe.: (7.3)
(7.4)
(7.5)
(7.6)
Коефіцієнт n визначається в залежності від f за формулами:
(7.7)
(7.8)
Для fc < f < 100 значення коефіцієнта m обчислюється при f = fe. Коефіцієнт n при f < 100 визначається в залежності від vм за формулами:
n = 1 при vм ³ 2; (7.9)
(7.10)
n = 4,4 vм при vм < 0,5. (7.11)
Для f ³ 100 (або DТ» 0) и (холодні викиди) при розрахунку cм замість формули (7.1) використовується формула:
(7.12)
де
(7.13)
причому n визначається за формулами(7.8) - (7.9) при . Аналогічно при f < 100 і vм < 0,5 або f ³ 100 і (випадки гранично малих небезпечних швидкостей вітру) розрахунок cм замість (7.1) визначається за формулою:
(7.14)
де
(7.15)
(7.16)
Відстань xм (м) від джерела викидів, на якому приземна концентрація с (мг/м3) при несприятливих метеорологічних умовах досягає максимального значення см, визначається за формулою:
(7.17)
де безрозмірний коефіцієнт d при f <100 знаходиться за формулами:
(7.18)
(7.19)
(7.20)
При f > 100 або DT» 0 значення d знаходиться за формулами:
(7.21)
(7.22)
(7.23)
Значення небезпечної швидкості uм (м/с) на рівні флюгера (зазвичай 10 м від рівня землі), при якій досягається найбільше значення приземної концентрації шкідливих речовин см, у разі f <100 визначається за формулами:
(7.24)
(7.25)
(7.26)
При f >100 або DT» 0 значення uм знаходиться за формулами:
(7.27)
(7.28)
(7.29)
Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини сми (мг/м3) при несприятливих метеорологічних умовах і швидкості вітру u (м/с), що відрізняється від небезпечної швидкості вітру uм (м/с), визначається за формулою:
сми = r cм, (7.30)
де r – безрозмірна величина, що визначається залежно від відношення u / uм за формулами:
(7.31)
(7.32)
При проведенні розрахунків не використовуються значення швидкості вітру u <0,5 м/с, а також швидкості вітру u > u *, де u * – значення швидкості вітру, що перевищується в даній місцевості в середньому багаторічному режимі в 5% випадків. Це значення запитується в УГКС Держкомгідромету, на території якого розташоване підприємство, або визначається за кліматичному довідником. Відстань від джерела викиду xми (м), на якому при швидкості вітру u і несприятливих метеорологічних умовах приземна концентрація шкідливих речовин досягає максимального значення сми (мг/м3), визначається за формулою:
хми = p xм, (7.33)
де р – безрозмірний коефіцієнт, що визначається залежно від відношення u / uм за формулами:
(7.34)
(7.35)
(7.36)
При небезпечній швидкості вітру uм приземна концентрація шкідливих речовин с (мг/м3) в атмосфері по осі факела викиду на різних відстанях х (м) від джерела викиду визначається за формулою:
с = s 1 cм, (7.37)
де s 1 – безрозмірний коефіцієнт, що визначається залежно від відношення x / xм і коефіцієнту F за формулами:
(7.38)
(7.39)
(7.40)
(7.41)
Для низьких і наземних джерел (висотою Н не більше 10 м) при значеннях х / хм < 1 величина s 1 в (7.37) замінюється на величину , яка визначається в залежності від х / хм і Н за формулою:
(7.42)
Аналогічно визначається значення концентрації шкідливих речовин на різних відстанях по осі факела при інших значеннях швидкостей вітру u і несприятливих метеорологічних умовах. За формулами (7.30), (7.33) визначаються значення величин cми і xми. Залежно від відношення х / хми визначається значення s1 за формулами (7.39-7.41), (7.42). Шукане значення концентрації шкідливої речовини визначається шляхом множення cми на s 1. Значення приземної концентрації шкідливих речовин в атмосфері сy (мг/м3) на відстані у (м) по перпендикуляру до осі факела викиду визначається за формулою:
сy = s 2 c. (7.43)
де s 2 – безрозмірний коефіцієнт, що визначається залежно від швидкості вітру и (м/с) і відношення у / х за значенням аргументу ty:
(7.44)
(7.45)
(7.46)
Максимальна концентрація cмx (мг/м3), що досягає на відстані x від джерела викиду з осі факела при швидкості вітру uмx, визначається за формулою:
(7.47)
де – безрозмірний коефіцієнт, що знаходиться в залежності від відношення х / хм за формулами:
(7.48)
(7.49)
(7.50)
(7.51) (7.52)
(7.53)
(7.54)
Швидкість вітру uмx при цьому розраховується за формулою:
uмx = f 1 uм, (7.55)
де f 1 – безрозмірний коефіцієнт, що визначається в залежності від відношення x / xм за формулами:
f 1 = 1 при x / xм £ 1; (7.56)
(7.57)
f 1 = 0,25 при 8 < x / xм < 80; (7.58)
f 1 = 1,0 при x / xм ³ 80. (7.59)
Якщо розрахована за формулою (7.55) швидкість вітру uмx < 0,5 м/с або uмx > u*, то величина смx визначається як максимальне значення з концентрацій на відстані x, розрахованих при трьох швидкостях вітру: 0,5 м/с, uм, u*; відповідна cмx швидкість вітру приймається за uмx. Розрахунки розподілу концентрації сz (мг/м3) на різних висотах z (м) над підстилаючою поверхнею при x < xмu проводяться за формулою:
(7.60)
Коефіцієнт sz визначається в залежності від параметрів b 1 і b 2 за формулами:
(7.61)
(7.62)
Тут b 1 = x / xмu; (7.63)
(7.64)
(7.65)
(7.66)
При fe £ f < 100 коефіцієнт d 2 обчислюється за формулою(7.65) при f = fe; при vм < 0,5 або відповідно в (7.65) і (7.66) приймається vм = 0,5 або . Небезпечна швидкість вітру имz (м/с) на рівні флюгера, при якій на висоті z досягається максимальна концентрація, визначається за формулою:
(7.67)
Розрахунки забруднення атмосфери при викидах газоповітряної суміші із джерела з прямокутним гирлом (шахти) проводяться за наведеними вище формулами при середній швидкості w0 і значеннях D = D 0 (м) і V 1 = V (м3/с). Середня швидкість виходу в атмосферу газоповітряної суміші w0 (м/с) визначається за формулою:
(7.68)
де L (м) – довжина гирла; b (м) – ширина гирла. Ефективний діаметр гирла Dэ (м) визначається за формулою:
(7.69)
Ефективний витрата виходить в атмосферу в одиницю часу газоповітряної суміші V 1 э (м3/с) визначається за формулою:
(7.70)
Для джерел з квадратним гирлом (L = b) ефективний діаметр Dэ дорівнює довжині сторони квадрата. В іншому випадку розрахунок розсіювання шкідливих речовин проводиться як для викидів з джерела з круглим устям. Рішення зворотних задач з визначення потужності викиду М і висоти H, які відповідають заданому рівню максимальної приземної концентрації см за інших фіксованих параметрах викиду, наводиться таким чином. Потужність викиду М (г/с), відповідна заданому значенню максимальної концентрації см (мг/м3), визначається за формулою:
(7.71)
У випадку f ³ 100 або DT» 0
(7.72)
Висота джерела H, відповідна заданому значенню cм, у разі DT» 0 визначається за формулою:
(7.73)
Якщо обчисленому за формулою (7.73) значенню Н відповідає м/с, то H уточнюється методом послідовних наближень за формулою:
(7.74)
де ni і ni- 1 – значення визначеного за формулами (7.9-7.11) коефіцієнта n, отримані відповідно за значеннями Нi і Hi- 1, – (при i = 1 у формулі (7.74) приймається n 0 = 1, а значення Hi визначається по (7.73)). Формули (7.73), (7.74) використовуються також для визначення Н при DT > 0. Якщо при цьому виконується умова то знайдене Н є точним. Якщо ж то для визначення попереднього значення висоти Н використовується формула:
(7.75)
По знайденому значенню H визначаються на підставі формул (7.3)-(7.6) величини f, vм, і fc і встановлюється в першому наближенні добуток коефіцієнтів m і n. Подальші уточнення значення Н виконуються за формулою:
(7.76)
де тi, ni відповідають Нi, а тi- 1, ni- 1 – Hi- 1 (при i = 1 приймається m 0 = n 0 = 1, а H 0 визначається по (7.75)). Уточнення значення H за формулами (7.74) і (7.76) проводиться до тих пір, поки два послідовно знайдених значення H (Hi и Hi+ 1) будуть відрізнятися менш ніж на 1 м. При одночасній необхідності врахування впливу рельєфу місцевості та забудови в формулах (7.72)-(7.73) і (7.75) за величину h приймаються поправки до максимальної концентрації на рельєф і забудову. У разі викидів в атмосферу, обумовлених спалюванням палива, при фіксованих висоті і діаметрі гирла труби відповідна см витрата палива Р (т/год) визначається за формулою:
(7.77)
де d 3 – кількість шкідливої речовини, що викидається в атмосферу, на одиницю маси палива (у необхідних випадках з урахуванням пилогазоочистки, г/кг; d 4 – витрата газоповітряної суміші, що виділяється на одиницю маси палива, м3/кг. Для кожного джерела радіус зони впливу розраховується як найбільша з двох відстаней від джерела х1 і х2, де х 1 = 10 xм, а величина х2 визначається як відстань від джерела, починаючи з якого с ≤ 0,05 ГДК. На вертикальній осі відкладається точка 0,05 ГДК/ см, через яку проводиться паралельна горизонтальній осі лінія до перетину з графіком функції s 1 за максимумом. З точки перетину опускається перпендикуляр на горизонтальну вісь, отримане значення x / xм множиться на х, в результаті чого визначається шукане значення. При см £ 0,05 ГДК значення x 2 вважається рівним нулю. При повному навантаженні обладнання середня концентрація (г/м3) в гирлі джерела дорівнює:
(7.78)
(7.79)
(7.80)
де см – відповідна максимальна приземна концентрація, мг/м3.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 380; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.72.220 (0.013 с.) |