Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Заходи з підвищення родючості ґрунтівСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Зрошувальна меліорація - комплекс заходів, що забезпечують створення сприятливого водного та пов'язаних з ним теплового і повітряного режимів ґрунту для нормального зростання сільськогосподарських культур і отримання високих і сталих врожаїв. Зрошення буває постійне і періодичне, поверхневе, дощуванням, підгрунтове. Поверхневе зрошення застосовують при необхідності використання великих поливних норм (більше 800 м3/га); на спланованих полях і при сприятливих умовах з водопроникними ґрунтами; на засолених ґрунтах, що вимагають промивання; в районах з сильними вітрами; на важких і легко запливаючих ґрунтах при значному водоспоживанню сільськогосподарських культур. Полив по борознах здійснюють головним чином при обробці просапних та овочевих культур. Лиманове зрошення застосовують на території, оточеній з низових сторін валами або дамбами, які створюють умови для затоплення площі весняними талими водами. Дощування - один з найбільш ефективних способів зрошення - проводять у районах нестійкого зволоження; при зрошенні сильнопросадочних ґрунтів; на землях із складним мікрорельєфом і великими ухилами; ділянках з близьким заляганням ґрунтових вод з метою виключення їх підйому; солонцюватих ґрунтах для попередження підняття розчинних солей до поверхні. Підґрунтове зрошення застосовують при використанні ділянок під високоприбуткові культури; при зрошенні стічними водами; на осушуваних торфових ґрунтах при двосторонньому регулюванні вологості; на крутих схилах при пухких ґрунтах. Осушувальна меліорація. Застосовується кілька методів осушення в залежності від типу водного живлення: при атмосферному – прискорення стоку води з поверхні ґрунту; ґрунтовому – пониження рівня ґрунтових вод; ґрунтово-напірному – зниження рівня підземних вод; схиловому – перехоплення схилового стоку; намивному – прискорення або затримання підводного річкового стоку шляхом регулювання режиму повеней. Осушувальні системи бувають відкриті (регулююча мережа складається з відкритих каналів) і закриті (регулююча мережа їх дренажна). За характером впливу на водний режим території осушувальні системи бувають односторонньої (здійснюється тільки відвід надлишкових вод) і двосторонньої дії (відведення вод при надлишку вологи і зволоження при її нестачі). Хімічна меліорація. Для поліпшення фізичних, хімічних і біологічних властивостей ґрунтів, їх водно-повітряного та поживного режимів застосовують вапнування кислих ґрунтів та гіпсування солонців. Потреба в вапнуванні встановлюють за ступенем кислотності і насиченості ґрунтів основами. У першу чергу вапнують ґрунт з рН 4,5 і нижче і ступенем насиченості основами менше 50%; потім - з рН 4,6-5,5 і ступенем насиченості основами 50-70%, в останню чергу - з рН 5,6 - 6 і ступенем насиченості основами 70-80%. На ґрунтах з рН 6 і вище і ступенем насиченості основами більше 80% вапнування не проводять. Культуртехнічні роботи. До них відносяться: розчистка земель від деревно-чагарникової рослинності, видалення пнів і каменів, вирівнювання площ після розкорчування, засипання ям, траншей, вимоїн, планування поверхні, прибирання раніше створених валів, фрезерування, підйом цілинних і перелогових земель, оброблення і прикочування пласта на землях, розорювання яких не проводилось п'ять років і більше. Культуртехнічні роботи здійснюються переважно на природних кормових угіддях, що вимагають корінного чи поверхневого поліпшення. Площа ділянки, на якій проводять культуртехнічні заходи, в одному господарстві повинна бути не менше 10 га. Ділянки вибирають на землях, які не потребують осушення. Забороняється вибирати ділянки з чагарниками водоохоронного і ґрунтозахисного значення, розташовані в заплавах або на схилах річкових долин; площі, де необхідно зберегти або поліпшити ландшафт; ділянки з окремо розташованими мальовничими деревами або групами дерев; гаї поблизу населених пунктів і вздовж доріг. Не дозволяється відбирати ділянки, небезпечні в ерозійному відношенні, на яких при проведенні культуртехнічних робіт та після їх завершення неможливо попередити і ліквідувати розвиток вітрової та водної ерозії.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 260; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.226.226.151 (0.008 с.) |