Лабораторна робота №2. Опис таблиць НСІ № 1, 2, 3

 

 

Мета роботи: лабораторна робота виконується з метою ознайомлення та вивчення основних таблиць НСІ.

 

 

Таблиця 1 «Опис метеорологічних умов і географічна прив'язка регіону»

 

 

Графа 1. Містить дві цифри із ряду 0,1,..., 9999. Ці цифри відповідають коду міста (регіону), в якому розташований цей об'єкт проектування. Присвоєння коду довільно, але він в даній проектній організації повинен бути унікальним при заповненні таблиці. Якщо об'єкти проектування розташовані більш, ніж в десяти тисячах містах, то для наступних регіонів (міст) створюється аналогічна НСІ в іншому каталозі, або таблиця коригується шляхом видалення описів регіонів, що не використовуються на даному етапі.

Графа 2. Найменування міста має містити не більше 17 символів, в тому числі і пропуски між словами, якщо найменування складається не з одного слова.

Графа 3. Середня максимальна температура зовнішнього повітря найбільш жаркого місяця року визначається за СНіП 2.01.01-82 (ОНД-86, п.2.4).

Графа 4. Середня температура зовнішнього повітря у найхолодніший місяць визначається за СНіП 2.01.01-82 ОНД-86 (п. 2.4).

Графа 5. Гранична швидкість вітру U* не може перевищувати 42 м/с. Конкретне значення граничної швидкості для даного міста слід запросити в територіальному УГКС, або воно може бути визначено за таблицею накопичених швидкостей вітру, що повторюються (примітка до п.2.10 ОНД-86).

U * - значення швидкості вітру, що перевищується в даній місцевості, в середньому багаторічному режимі в 5% випадків.

Графа 6. Регіональний коефіцієнт температурної стратифікації атмосфери А характеризує загальну здатність атмосфери в даному географічному регіоні розсіювати забруднюючі речовини. Вся територія СНД за величиною коефіцієнта А розбита на п'ять регіонів, межі яких описані в ОНД-86 (п.2.2). Визначивши, в якому регіоні розташоване дане місто, треба в графу занести відповідне значення коефіцієнта А (140, 160, 180, 200, 250).

Графа 7. Кут між напрямом на північ і позитивною піввіссю ОХ основної системи координат відраховується від північного напрямку за стрілкою годинника.

Графа 8. Площа міста (км²) використовується при проведенні розрахунків з урахуванням фону. У разі відсутності цієї інформації в графу слід занести 0.

Графи 9-16. Середньорічна повторюваність вітрів по румбах троянди вітрів (%) використовується при побудові санітарно-захисної зони.

 

6.2.2 Таблиця 2 «Опис проммайданчиків (геометрична прив'язка)»

 

 

Графа 1. Містить код міста, для якого описуються проммайданчика.

Графа 2. Містить тризначне число з інтервалу 0, 1,..., 999, яке є порядковим номером проммайданчика. Порядок нумерації проммайданчиків довільний, але в межах формованої бази повинен бути унікальним. У межах одного міста, таким чином, можна закодувати до тисячі проммайданчиків.

Графа 3. Найменування проммайданчика повинно містити не більше 20 символів, в тому числі і пропуски між словами, якщо найменування складається більш, ніж з одного слова.

Графи 4,5. У графах 4 і 5 записуються координати Х і У (в метрах), задаються координати прив'язки проммайданчика в регіоні.

Графа 6. У цій графі записується кут повороту заводської системи координат щодо основної. Цей кут утворений позитивними піввісями абсцис (+OX) заводської і основної систем відповідно. Величина кута відраховується від +OX основної системи проти стрілки годинника.

 

 

Таблиця 3 «Опис джерел викиду шкідливих речовин»

 

 

Графа 1. Містить код міста.

Графа 2. Містить код проммайданчика.

Графа 3. Містить код джерела - порядковий номер джерела на даному проммайданчику. Нумерація джерел довільна, але всередині бази повинна бути унікальною і незмінною, тобто для одного й того ж джерела повинен відповідати постійний номер. Повний код джерела виходить об'єднанням коду міста (Таб.1), коду проммайданчика (Таб.2) і порядкового номера джерела на проммайданчику.

Графа 4. Найменування джерела має містити не більше 15 символів, включаючи пропуски між словами, якщо найменування складається більш ніж з одного слова.

Графа 5. Містить інформацію про вид математичної моделі джерела: точкове джерело - код 444; точкове з прямокутним гирлом - 666; лінійне джерело - 555; площинне джерело - записується число з інтервалу [0, 360], яке представляє градусну міру кута, утвореного довжиною і позитивною піввіссю OX заводської системи координат. Величина кута відраховується від OX проти годинникової стрілки. За довжину приймається нижня сторона прямокутника, що утворює гострий кут з віссю OX.

Графа 6. Містить коефіцієнт рельєфу h, що враховує відміну рельєфу реальної підстилаючої поверхні від горизонтальної площини, для якої h = 1. Значення h = 1 приймається і в разі похилої або слабо пересіченої місцевості з перепадом висот не більше 50 м на 1 км в радіусі, рівному п'яти - десяти висот джерела викиду. Для більш складного рельєфу розрахунок коефіцієнта проводиться за методикою ОНД-86, розділ 4. Дані по рельєфу можна запитати в територіальному УГКС або ГГО ім.Воейкова. Коефіцієнт рельєфу записується зі знаком «-», якщо описуване джерело вже існує і піддається реконструкції. (див. таб. 7)

Графи 7, 8. Містять для точкового джерела з круглим і прямокутним гирлом координати джерела (в метрах), які зчитуються з генплану підприємства у відповідній заводській системі координат, зазначеної в таб. 2 або координати початку лінійного джерела, або центру симетрії для площинних джерел.

Графи 8, 9. Містять нулі для точкового джерела з круглим гирлом, довжину і ширину гирла труби для точкового джерела з прямокутним гирлом, координати кінця лінійного джерела, в метрах, довжину і ширину площинного джерела. Величини вказуються в метрах, визначаються із статистичного звіту 2-ТП (повітря).

Графа 10. Містить висоту джерела (в метрах) зі звіту 2-ТП (повітря). Висота джерела записується зі знаком мінус, якщо температура навколишнього повітря повинна бути прийнята середньою за найхолодніший місяць року (холодовий викид). Для низьких (наземних) джерел згідно ОНД-86 приймається H = 2 м.

Графа 11. Містить діаметр (у метрах) точкового джерела з круглим гирлом, або, що окремо входить до площинного джерела 2-го типу, середню швидкість виходу пилогазоповітряної суміші (ПГВС), м/с - для лінійного джерела або 0 для площинного 1-го типу і точкового з прямокутним гирлом.

Графа 12. Містить витрату пилогазоповітряної суміші (м³/с) для точкового джерела, лінійного і, що окремо входить до площинного джерела 2-го типу, або 0 - для площинного джерела 1-го типу.

Графа 13. Температура пилогазоповітряної суміші (°С) береться із статистичного звіту за формою 2-ТП (повітря). Для площинних джерел температура виходу ПГВС повинна дорівнювати температурі навколишнього повітря (таб.1).