Охорона геологічного середовища при розробці проектів підприємств гірничодобувної промисловості

 

 

Мінеральні ресурси, на відміну від сільськогосподарських, лісових і водних, є не відновлюваними. В результаті їх видобутку родовища вичерпуються. Виникає необхідність розробляти важкодоступні глибокі поклади, удосконалювати технологію, що дозволяє витягувати сировину при невеликій концентрації його в геологічних товщах порід [8].

Проекти об'єктів гірничодобувної промисловості повинні містити повні відомості про видобуваємі і інші корисні компоненти у розроблюваній породі, включаючи утримання цінних мікроелементів у відкачуваних шахтних водах, а прийняті в них методи розробки та переробки корисних копалин повинні бути менш руйнівними, з мінімальними відходами порожньої породи.

У проектах гірничодобувних підприємств слід передбачати геологічне вивчення надр, що розкриваються в процесі будівництва та експлуатації цих об'єктів, та складання геологічної документації; раціональне розміщення наземних і підземних споруд гірничодобувних підприємств на родовищах корисних копалин або біля них, що забезпечує найбільш ефективне використання запасів корисних копалин; застосування способів розкриття та систем розробки родовищ корисних копалин та їх переробки (підготовки), також забезпечують найбільш повне вилучення з надр запасів основних корисних копалин; раціональне використання порід; складування та збереження корисних копалин, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти. Одночасно в проектах ставиться завдання переробки цих копалин і відходів в найближчий час, забезпечення безпеки населення, охорона надр та інших об'єктів навколишнього природного середовища, будівель і споруд.

Для охорони ландшафту та ґрунтового покриву при підземному способі розробки рекомендується: раціонально використовувати ґрунт, охороняти його від забруднення; рекультивувати відвали, надавати їм естетично прийнятні форми рельєфу.

У проектах гірничих робіт відкритим способом рекомендується застосовувати системи розробки з внутрішнім відвалоутворенням та подальшою рекультивацією; використовувати мінеральну сировину, що попутно добувається, та розроблювану породу, закріплювати відвали і борти кар'єрів від зсувів та ерозії; знімати ґрунтовий покрив з порушених земель; охороняти ґрунт і підземні водоносні горизонти від забруднення. Будівництво, реконструкція і введення в експлуатацію гірничодобувних підприємств, а також підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, забороняється, якщо при їх проектуванні не додержано зазначені вимоги.

 

 

Охорона надр

 

 

Основними вимогами в галузі охорони надр є:

- забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;

- дотримання встановленого порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами;

- найбільш повне вилучення і раціональне використання запасів основних корисних копалин;

- недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин;

- охорона родовищ від затоплення, обводнення, пожеж та інших чинників, що знижують якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

- попередження необґрунтованої та самовільної забудови площ залягання корисних копалин і дотримання встановленого порядку використання цих площ для інших цілей;

- запобігання шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на збереження експлуатованих і тих, що знаходяться на консервації, гірничих виробок і бурових свердловин, а також підземних споруд;

- запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин та матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод.

Основними вимогами до забезпечення екологічної стійкості геологічного середовища при проектуванні, транспортуванні і захороненні шкідливих відходів у надрах є:

1. повне виключення виходу підземних вод, забруднених хімічними речовинами віддалених відходів в інші горизонти або на денну поверхню;

2. недопущення забруднення відходами, що видаляються, горизонтів прісних підземних вод, використовуваних і перспективних для водопостачання населення, зрошення земель, обводнення пасовищ;

3. конструкції нагнітальних свердловин, систем трубопідводів та інших технічних споруд повинні бути надійно загерметизовані, виключати будь-які витоки видаляємих речовин в контактуючі породи.

Нагляд за правильним використанням та охороною надр покладається на органи Державного гірничого нагляду та Державного геологічного контролю, а також на Ради народних депутатів та їх виконавчі органи.