Умови та причини конформізму

Чисельний склад групи. Соціальних психологів зацікавило питання стосовно того як чинники крім особистісних впливають на посилення чи послаблення конформізму. Було з’ясовано, що особливості групи мають неабияке значення. Рівень конформізму максимальний, якщо до складу групи входять не менше трьох чоловік, якщо вона згуртована, одностайна і володіє високим статусом. Конформізм також максимальний у випадках, коли особі доводиться висловлюватися публічно, без попередніх зобов'язань.

Аш та інші дослідники довели, що 3-5 осіб можуть викликати значне посилення конформізму, ніж 1 або 2 особи. Але збільшення чисельності групи понад 5 осіб призводить до зниження рівня конформізму. У польових експериментах, які проводили Мілґрам і його колеги (1969 р.), стимульні групи чисельністю 1, 2, 3, 5, 10 і 15 осіб зупинялися на жвавій нью-йоркській вулиці і, задерши голови, починали дивитися вгору. Як видно з рисунку 4, кількість перехожих, що приєдналися до них зростала пропорційно, доки стимульна група не збільшувалася до 5 осіб. Якщо стимульна група надалі збільшувалася до 10 осіб, то кількість

 

 

 

Рис.4. Кількісний склад групи і конформізм

перехожих, які приєднувалися зменшувалася. Лише, коли стимульна група збільшувалася від 10 до 15 осіб, то кількість перехожих - співглядачів прибувала.

Одностайність. Результати низки експериментів свідчать про те, що демонструючи відмінну від інших позицію, людина руйнує одностайність групи, одночасно підриває її соціальний вплив. Люди бояться висловити непопулярні позиції, бути „білою вороною”. Однак, якщо одна людина висловить таку думку, то іншим легше висловити свої власні позиції. Учасники експериментів нерідко потім говорять, що відчували до свого союзника-нонконформіста теплі і дружні почуття, проте заперечують його вплив: «Навіть якщо б його не було, я все одно сказав би те ж саме». Практичний урок цих експериментів, полягає в тому, що значно легше відстоювати свою точку зору, якщо знайти собі союзника.

Згуртованість групи. Чим сильніша згуртованістьгрупи, тим сильніше група впливає на своїх членів. Думка людей, які не належать до групи, з якою ми себе ідентифікуємо, впливає на нас менше, ніж вплив меншості нашої власної групи. Наприклад, етнічна група нерідко має достатній вплив на своїх членів, спонукаючи їх розмовляти, поводитися і одягатися відповідно до культурних традицій.

Статус. За даними Мілґрама, в його експериментах досліджувані з високим соціальним статусом менш охоче підкорялися наказам експериментатора, ніж люди з невисоким статусом. Неважко здогадатися, що чим вищий соціальний статус людини, тим більше помітно його вплив. Іноді люди навмисно прагнуть не солідаризуватися з тими, чий соціальний статус невисокий, або з тими, хто належить до марґінальних груп (у цьому випадку, щоб підкреслити свій нонконформізм). Зовнішній вигляд, що свідчить про високий соціальний статус людини, підсилює її вплив на оточуючих та їх конформну поведінку.

Публічна відповідь. За яких умов досліджувані виявлять схильність до конформізму: коли відповідають на питання експериментатора публічно чи неофіційно? Відповідь на це питання після експериментів Аша очевидна: в експериментальних умовах люди виявляють більший конформізм тоді, коли повинні відповідати публічно, у присутності інших випробовуваних, ніж коли вони відповідають на питання письмово.

Відсутність попередніх заяв. Здебільшого, люди не відмовляються від своєї публічно висловленої думки[21]. Найбільше, на що вони можуть піти, – це змінити її після якогось часу. Це підтверджує позиція „непідмовленого учасника” експерименту Аша. Експериментатор пред’являє картки, на яких зображені відрізки прямої лінії, і просить його відповідати першим. Після того, як він відповів і вислухав відповіді решти учасників, що відрізки відрізняються, експериментатор пропонує йому ще раз «гарненько подумати». В результаті практично жоден „непідмовлений” учасник не відмовився від своєї первинної думки, навіть якщо відчуватимете тиск групи.

Отже, експериментальне вивчення конформізму дозволило вченим виявити умови його вияву, зокрема сприятливі обставини. Конформізм залежить від особливостей групи: у найбільшій мірі він виявляється у присутності трьох або більше осіб, одностайних у своїх думках і тих, що мають високий соціальний статус. Аналогічний вплив на конформізм робить і необхідність давати відповіді публічно (у присутності групи), а також в тих випадках, коли людина ще не встигла розголосити свою думку.

Причини конформізму: нормативний та інформаційний впливи. Людина може підкорятися групі, щоб: а) бути прийнятим нею і не бути зневаженою; б) одержати важливу інформацію. Ці причини називаються відповідно нормативним впливом та інформаційним впливом.

Нормативний вплив. Це соціальний вплив, який породжує конформізм, що заґрунтований на бажанні задовільнити очікування інших, аби добитися їх визнання. Нормативний вплив є «відповідальним» за те, що людина вважає за краще «йти в ногу з натовпом», щоб не бути знехтуваним нею. Часто висока ціна, яку доводиться платити за відступництво, примушує людей підтримувати те, у що вони не вірять, або, принаймні, приховувати свою незгоду.

Інформаційний вплив. Це соціальний вплив, який породжує конформізм схвалення, заґрунтований на небажанні чи неспроможності мати власну точку зору.Коли реальність неоднозначна (наприклад, в експериментах Шерифа, заснованих на ілюзії автокінетичного руху), то посилюється дія інформаційного впливу. Оточуючі люди для учасника експерименту можуть зробитися для нього цінним джерелом інформації. Хід думок такого учасника може бути таким: «Поняття не маю, наскільки змістилася точка, що світиться. А цей хлопець, схоже, знає”. Коли особа почувається некомпетентною посилюється інформаційний вплив різних джерел.

Отже, існує дві основні причини конформізму: люди хочуть подобатися оточенню і отримати схвалення, а також тому, що вони прагнуть чинити вірно. Джерелом нормативного впливу є турбота про соціальний імідж. Інформаційний вплив виникає як наслідок думок, суджень інших людей про реальний світ. Бажання людини мати знання, що відображають реальність, обумовлює інформаційний вплив на цю людину. У повсякденному житті нормативний та інформаційний вплив нерідко виявляються разом. В експериментах, метою яких є дослідити, коли люди стають конформістами, нормативний та інформаційний впливи розмежовані. Конформність вище тоді, коли досліджувані відповідають у присутності групи; у цьому, звичайно, виявляється нормативний вплив. Ба більше, чим численнішою є група, тим більше відповідь дана наодинці відрізняється від публічної. З іншого боку, конформність досліджуваних є вищою, коли досліджувані відчувають себе некомпетентними, коли завдання важке, коли їм небайдуже, помиляться вони, чи дадуть правильну відповідь, тобто коли є інформаційний вплив.