Очищения та знезараження води 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Очищения та знезараження води



Якщо вода, яку використовують у тваринництві, не відповідає ветеринарно-санітарним вимогам, передбаченим Державним стандартом, її необхідно очищати і знезаражувати.

Воду очищують відстоюванням, коагуляцією і фільтрацією. Відстоюють її в спеціальних залізобетонних басейнах-відстійниках протягом 2-8 год. Під час повільного протікання через них води всі грубі часточки й значна частина мікроорганізмів осідають на дно, і вода стас прозорою. Щоб прискорити осідання дрібних часточок, використовують спеціальні хімічні речовини - коагулянти (сірчанокислий глинозем, сірчанокисле залізо тощо). їх додають по 50-150 мг на 1 л води. При цьому, утворюються пластівці, які осідають на дно і тягнуть за собою майже всі найменші завислі часточки та мікроорганізми. Вода стає прозорою, зникають запахи й присмаки.

Дуже ефективний спосіб очищення води від механічних домішок і мікроорганізмів - фільтрація через шари піску та гравію.

За допомогою перелічених способів вода не повністю очищається від різних мікроорганізмів, зокрема патогенних. Тому, її слід знезаражувати хлоруванням газоподібним хлором або хлорним вапном, обробкою озоном, йодом та іонами срібла. Крім хімічних методів застосовують і фізичні: кип'ятіння, опромінювання ультрафіолетовими променями, обробка ультразвуком, струмом високої частоти тощо.

Водопостачання і напування тварин

Потреба у воді залежить від виду, віку, продуктивності, типу годівлі та індивідуальних особливостей тварин, фізіологічного стану, системи утримання і кліматичних факторів. Дані про середньодобову потребу води для сільськогосподарських тварин та вимоги до питної води наведено в таблицях 7,8.

Таблиця 7

Середньодобові норми потреби води на фермах, л

 

 

Вид і група тварин Усього води Для напування Вид і група тварин Усього води Для напування
Корови     Вівці дорослі    
Бугаї та нетелі     Молодняк    
Молодняк: до 6-місячного віку     Жеребці-плідники    
старше 6-місячного     Кобили підсисні    
віку     Молодняк    
Кнури-плідники     Кролі, норки, соболі    
Свиноматки:     Лисиці, песці    
поросні и холості підсисні з приплодом 25 60 12 20 Птиця: кури індики качки 0,46-0,51 0,31 09
Поросята відлучені    

 

Ремонтний молодняк     гуси 1,56
Свині на-відгодівлі        

Цими нормами передбачено витрати води тільки на виробничі потреби (напування, охолодження молока, миття апаратури і молочного посуду, прибирання приміщень, підготовка кормів до згодовування тощо).

Таблиця 8

Вимоги до питної води

 

Показник Норма
   
Колір, не більше  
Присмак і запах при температурі 20°С, балів, не більше  
Прозорість, см, не менше  
Загальна твердість, мг, екв/л  

 

   
Окислювання, мг/л О2  
Сухий залишок, мг/л  
Вміст, мг/л:  
хлоридів  
сульфатів  
заліза 0,3
МІДІ  
цинку  
марганцю 0,1
аміачного азоту сліди
азоту нітритів сліди
азоту нітратів  
Колі-титр  
Колі-індекс  
Кількість бактерій в 1 мл (мікробне число)  

На фермах для напування тварин використовують індивідуальні й групові автонапувалки різних типів.

Для великої рогатої худоби в корівниках при прив'язному способі утримання обладнують індивідуальні клапанні автонапувалки (ГІА-1А та АП-1). При безприв'язному утриманні худоби в приміщеннях або на кормових вигульних майданчиках встановлюють групові автонапувалки з підігрівом води (АГК-4). На пасовищах і в літніх таборах часто використовують пересувні автонапувалки (ПАП-10А), розраховані для одночасного напування 10 тварин.

Свиней на фермі напувають із корит, чашкових автонапувалок (АПС-2, ППС-1) та без чашкових соскових автонапувалок типу ПБС-1 і ПБП-1. За їх відсутності воду свиням дають не рідше трьох разів на добу.

Овець напувають із корит або групових автонапувалок БУО-3 і ГАО-4.

Для напування птиці при різних системах утримання використовують жолобкові напувалки (АП-2) із проточною водою, вакуумні (ПВ, П-2С), напільні тощо.

Утримуючи тварин на пасовищах і в таборах їх напувають із поверхневих водойм або колодязів, але ні в якому разу не з мілких ставів, боліт і калюж.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Яке зоогігієнічне значення мають механічний склад і фізичні
властивості грунту?

2. Які найсприятливіші грунти для будівництва тваринницьких
приміщень?

3. Що ви розумієте під біогеохімічними провінціями?

4. Які вимоги ставляться до питної води у тваринництві?

5. Як впливає водний обмін на організм тварини?

6. Як проводиться очищення і знезаражування води?

7. Як проводиться водопостачання і напування тварин?

8. Що таке колі-титр?

9. Що таке колі-індекс?

2.3. Гігієна кормів та годівлі тварин Значення повноцінної годівлі та якості кормів

Важливою умовою доброго здоров'я і високої продуктивності тварин є повноцінна й збалансована годівля їх якісними кормами. Шкідливі як недогодівля, так і перегодівля. Під час годівлі тварин необхідно суворо дотримуватися встановленого розпорядку дня, черговості згодовування кормів і напування. Під час введення в раціони.нових кормів потрібна поступова, а не різка їх зміна.

Захворювання тварин, пов'язані з кормом або годівлею, можна умовно поділити на чотири групи:

• викликані неповноцінністю кормів (неповне задоволення
потреб у перетравному протеїні, вуглеводах, мінеральних речовинах,
вітамінах);

• є наслідком споживання кормів, уражених грибами,

бактеріями, шкідниками;

• пов'язані із вмістом у кормі механічних і хімічних домішок,
що призводить до травмування та отруєння організму;

• через поїдання кормів, що містять отруйні речовини або рослини.

Під повноцінною розуміють таку годівлю, коли раціони повністю задовольняють потребу тварин у калоріях (загальна поживність), які визначаються кормовими нормами, і в необхідній кількості різних поживних речовинах при відповідному їх співвідно­шенні. Для забезпечення повноцінності кормів використовують різні

 

кормові добавки, амінокислоти, макро- і мікроелементи, вітаміни, антибіотики, дріжджі тощо.

В організмі тварин постійно відбувається обмін речовин, при якому поживні речовини корму перетворюються в речовини клітин організму (асиміляція), і в той час відбувається розпад речовин живих клітин (дисиміляція). Тому, потрібно постійно поповнювати організм поживними речовинами, які використовуються як на відновлення зруйнованих органічних речовин у процесі метаболізму, так і на забезпечення енергією, необхідною для підтримання фізіологічних функцій та утворення різних видів продукції (м'ясо, молоко, вовна тощо).

Під час тривалої недогодівлі в організмі спостерігаються дистрофічні зміни, затримуються ріст і розвиток молодняка, знижуються відтворна здатність і стійкість проти інфекційних та інших хвороб. Надмірна годівля також може викликати зниження продуктивності й погіршення стану здоров'я. Тому, нормована годівля тварин залежно від їхнього віку, фізіологічного стану, живої маси, продуктивності та інтенсивності використання має першочергове значення. При нормованій годівлі слід враховувати не лише загальну поживність раціону, а й повноцінність за наявністю у ньому всіх поживних речовин - білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей і вітамінів. Під час годівлі тварин необхідно суворо дотримуватись встановленого в господарстві розпорядку дня, не порушуючи при цьому часу й кратності годівлі, черговості згодовування кормів, чергування між годівлею та водонапуванням.

Захворювання тварин, що прямо чи посередньо пов'язані з кормами або годівлею, можна умовно виділити в групи: ті, які викликані неповноцінністю кормів; пов'язані із вмістом механічних і хімічних домішок; ті, що є наслідком споживання кормів, уражених грибами й бактеріями.



Поделиться:


Читайте также:




Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 145; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.217.144.32 (0.008 с.)