Профілактика захворювань, спричинених кормами із вмістом токсичних речовин

Отруєння тварин у деяких випадках можливе і свіжими доброякісними кормами, здатними за певних умов нагромаджувати отруйні речовини або перетворювати окремі власні сполуки, з нетоксичних у токсичну форму. Частіше це буває під час непра­вильного їх використання.

Деякі корми містять фотодинамічні комплекси (гречка, просо, конюшина, люцерна тощо). У період цвітіння і плодоутворення вони нагромаджують пігмент, який має фотодинамічні властивості, викликають у тварин захворювання на фагопіризм (гречанна та конюшинна хвороби). Воно виникає під час надходження в кров флюоресціючої сполуки - філоератрину, яка під дією сонячних променів в організмі окислюється, подразнюючи, при цьому, нервові рецептори шкіри. Специфічні фотодинамічні речовини акумулюються у непігментованих ділянках шкіри (лицьова частина голови, шия, вим'я), зумовлюючи підвищену чутливість її до дії сонячних променів. Під час згодовування цих кормів і одночасного опромінення тварин прямим промінням захворювання перебігає з явищами дерматиту, некрозів, розладів травлення та нервової діяльності. Такі захворювання

частіше бувають у свиней, великої рогатої худоби, майже не хворіють коні і птиця. Щоб запобігти розвитку вказаних захворювань, згодовують такі корми в приміщенні або під навісами. Рекомендується вечірнє і нічне випасання цих рослин.

Азотфіксуючі кормові рослини можуть містити підвищену кількість нітратів і нітритів, особливо в період засухи, при слабкій інсоляції, зниженні температури, підвищеній кислотності та засо­леності грунту, надлишку азотних мінеральних добрив, гною та гноївки. У грунті й рослинах нагромаджується багато небілкового азоту, у наслідок чого утворюються високотоксичні нітрозаміни (нітрити, нітрати, окиси азоту, аміак).

Можуть утворюватися такі сполуки в зеленій масі жита, вівса, конюшини, тимофіївки, люцерни, соняшника тощо. Доза таких нітратів не повинна перевищувати (г/кг маси тіла): велика рогата худоба - 0,2; коні і вівці - 0,4; свині - 0,6; кролі і кури - 1,0.

Виявивши вміст нітратів і нітритів, що перевищують гранично допустимі концентрації, погрібно заборонити їх використання. Під час згодовування таких кормів, дуже часто це стосується і коренеплодів, слід проводити хіміко-аналітичні дослідження проб кормів. Якщо вони містяться в невеликих концентраціях, то їх згодовують із додаванням вуглеводів.

Корми, які містять ціаногенні глюкозиди, у водному середовищі й під час бродіння здатні утворювати синильну кислоту. її джерелом можуть бути льон, лляна макуха, чорне просо, суданка, дика конюшина, вика. Відомо близько 50 видів рослин із вмістом цих глікозидів. Кількість їх у кормах збільшується під час засухи, надмір­них опадів, заморозків, складання кормів у купи, прив'ялювання. До них чутливі всі види тварин, особливо велика рогата худоба, свині, вівці.

Синильна кислота - це сильнодіюча нервовопаралітична отрута, що припиняє внутрішньотканинне дихання і гальмує окислювальні процеси в організмі.

На пасовищах, де переважають рослини із вмістом глюкозиду (суданка, сорго тощо), не можна випасати тварин під час посухи, або після приморозків. Краще зелену масу цих рослин використовувати на сіно, яке доцільно давати тваринам не раніше двох місяців після заготівлі. Зелену масу сорго й суданки краще згодовувати на початку викидання волоті.

Отруєння деякими видами макух можливе внаслідок вмісту в них отруйних речовин. Макухи (шроти), виготовлені з капустяних

 

(ріпак, рижик, гірчиця,. суріпиця), містять глюкозиди синігрип і синальбін, які під дісю вологи утворюють ефірні масла.

Масла подразнюють слизові оболонки травного каналу, викликають запалення нирок, а інколи - й гострий набряк легенів. Тому, використовуючи зелену масу цих рослин потрібно чітко визначити кількість і тривалість їх згодовування. Для молодих тварин ці корми зовсім не придатні.

Бавовникову макуху і шрот, що містять отруйний глікозид -госипол, необхідно давати з обережністю в невеликій кількості: велика рогата худоба -- 1-1,5 кг на добу протягом 3-4 тижнів, після чого роблять перерву.

Це пояснюється тим, що госипол дуже повільно видаляється з організму, поступово нагромаджується в ньому й виявляє кумулятивну дію. Не рекомендується згодовувати його молодняку свиней та вагітним тваринам.

Знешкодження госиполу можна досягти нагріванням до температури 80~85°С протягом 6-8 год. Можливе отруєння тварин картоплею, картоплинням, картопляною брагою.

Отруєння спричиняє глюкозид - алкалоїд соланін. Найбільше його міститься в шкірці. У пророслих бульбоплодах на світлі вміст соланіну може зростати до 0,08-0,5, а в паростках - до 4,76 %. У картоплі, крім соланіну, є незначна кількість нітратів, які здатні перетворюватися в нітрити і викликати отруєння.

Щоб запобігти отруєнню соланіном, не допускають згодовування тваринам зіпсованої пророслої й позеленілої на сонці картоплі.

Перед варінням обламують паростки, а воду після варки зливають. Зелене картоплиння дають невеликими порціями в суміші з іншими кормами. Зібране й висушене або ж використане для силосування картоплиння не шкідливе для здоров'я тварин. Щоб запобігти захворюванню на бардяний мокрець, картопляну брагу необхідно згодовувати поступово, у невеликій кількості і в суміші з іншими кормами. Цих кормів зовсім не згодовують вагітним тваринам.

Отруєння у свиней виникає під час згодовування варених буряків через 5-12 год після охолодження їх. За таких умов швидко розмножуються денітрифікуючі мікроорганізми, які перетворюють калійну селітру (нітрати) буряків в отруйні речовини - нітрити й окиси азоту. Вони й спричиняють отруєння. У тварин спостерігається слинотеча, зокрема, тремтіння, хиткість ходи, судороги, паралічі. При такій формі вони гинуть через 15-30 хв. Загибель може бути масовою.

Щоб запобігти цьому захворюванню, варені буряки треба згодовувати зразу ж після охолодження їх.

Великій рогатій худобі часто дають гичку цукрових і кормових буряків, яка містить щавелевокислі солі та калійну селітру. Під час згодовування великої кількості такої гички можуть настати розлади в організмі й навіть смерть.

Дуже обережно використовують цукрові буряки. Під час неправильної годівлі тварин порушується бродіння в рубці, життєдіяльність рубцевої мікрофлори припиняється, нагромаджується надлишок молочної кислоти, внаслідок чого розвивається ацидоз і тварини гинуть.

Такі самі отруєння великої рогатої худоби можуть виникати під час згодовування кукурудзи в стадії молочно-воскової стиглості.