Сонячна радіація та їїзоогігієнічне значення

Сонячна радіація - єдине джерело енергії і світла, що має виняткове значення для життя на землі. Сонячна енергія нагріває атмосферне повітря і поверхню землі, випаровує воду, спонукає рух повітря і пов'язані з цим зміни погоди та клімату даної місцевості.

Сонячні промені, що потрапляють на землю, поглинаються її поверхнею та водою і перетворюються у теплову енергію, а в зелених рослинах - на хімічну енергію органічних сполук.

За природою промениста енергія - це потік електромагнітних коливань з різною частотою і довжиною хвилі. Довжина хвилі вимірюється в нанометрах (нм). У сонячному спектрі розрізняють промені інфрачервоні (невидимі, теплові) з довжиною хвилі 760 нм і більше; світлові (видимі) з довжиною хвилі від 400 до 760 нм і ультрафіолетові (невидимі, хімічні) з довжиною хвилі 400 нм і менше.

Сонячне світло по різному виливає на організм тварин, мікроклімат приміщень і прилеглої місцевості. Його промені діють не тільки на органи зору, а й на організм тварин у цілому. Під виливом сонячного світла подразнюються чутливі нервові закінчення шкіри, збуджується нервова система й ендокринні залози, поліпшується робота органів дихання і кровообігу, активізується обмін речовин, а також підвищується стійкість організму проти різних захворювань і продуктивність тварин.

При нестачі сонячного світла організм перебуває в стані світлового голодування, що дуже негативно впливає на обмін речовин.

 

У тварин значно знижуються продуктивність і опірність проти захворювань, сповільнюються ріст і розвиток молодняка, знижується статева активність, погіршується заплідненість тварин тощо.

Надмірна сонячна радіація також негативно впливає на організм. Тривале перебування тварин під прямими сонячними променями, особливо в безхмарний день, може призвести до сонячного удару, що нерідко закінчується смертю. При цьому, інфрачервоні промені проникають через череп, досягають мозку і нагрівають його до температури 40-41 °С за нормальної температури тіла (при тепловому ударі температура тіла різко підвищується). Щоб запобігти сонячному удару, слід зменшувати період перебування тварин на сонці під час спеки влітку.

Залежно від довжини хвилі сонячні промені проникають на різну глибину в організм тварини. Найглибше проникають інфрачервоні промені, потім світлові, а ультрафіолетові - тільки на десяті частки міліметра. Враховуючи властивості цих променів, їх використовують у тваринництві. Інфрачервоні промені застосовують під час лікування тварин, а також для локального обігрівання новонароджених, особливо в неопалюваних приміщеннях. Вони поліпшують волого-температурний режим, прогрівають організм тварин і тим самим запобігають переохолодженню їх.

Ультрафіолетові промені в певних дозах вбивають або пригнічують ріст і розвиток мікроорганізмів, поліпшують обмін речовин в організмі тварин, підвищують стійкість його проти захворювань. Під їх впливом в організмі тварин активізується утворення вітамінів D г і D з, які забезпечують фосфорно-кальцієвий обмін.

При нестачі ультрафіолетових променів у тварин пригнічується ріст і розвиток, знижується їх продуктивність та виникають різні захворювання, зокрема остеомаляція в дорослих і рахіт у молодняка. Враховуючи це, необхідно утримувати тварин у світлих приміщеннях, регулярно організовувати їх моціон, а влітку - утримувати на пасовищах або в таборах.

В умовах осінньо-зимового стійлового утримання, а також утримання тварин без вигулів протягом року слід використовувати штучні джерела ультрафіолетових променів, особливо в сучасних тваринницьких комплексах і птахофабриках.

Для ультрафіолетового опромінення тварин промисловість останніми роками випустила штучні джерела неоднакової потужності і спектрального складу. Найпоширеніші з них ртутно-кварцеві лампи

високого тиску типу ДРТ (ДРТ-200, ДРТ-375, ДРТЧ000), еритемні люмінесцентні лампи АЭ-15, ЛЭ-30, ЛЭР-40, комбіновані лампи розжарювання із ртутно-кварцевою лампою типу ДРВЭД-220-250, що випромінює одночасно потік ультрафіолетових і видимих променів, та еритемно-освітлювальні типу ЛЭО-15, ЛЭО-30. У тваринництві застосовують (стаціонарні) та переносні або пересувні установки. У перших використовують еритемно-люмінесцентні лампи типу ЛЭ-15, ЛЭ-30, ЛЭР-40 та еритемно-освітлювальні типу ЛЭО-30, ДРВЭД-220-250 і ДОУ-30, у других - тільки лампи типу ДРТ-375, ДРТ-1000. Під час експлуатації установок необхідно чітко дотримуватись відповідних рекомендацій (дозування, заходи безпеки тощо).