Ознаки тяжкого загострення астми
▪ Максимальна швидкість видиху (ПОШвид) 33-50% від найкращого (використовуйте % повинного, якщо найкращий невідомий)
▪ Не може вимовити речення на одному диханні
▪ Дихання ≥ 25 дихань/хв.
▪ пульс ≥ 110 дихань/хв.
Загрозливі для життя ознаки
ПОШвид < 33% від найкращого або повинного
SаO2 <92%
▪ «німі» легені, ціаноз або слабкі дихальні зусилля
▪ аритмія або гіпотензія
▪ Виснаження, змінена свідомість
| | | | Якщо у пацієнта є будь-які небезпечні для життя ознаки, виміряйте гази артеріальної крові. Жодне інше дослідження не потрібно для негайного лікування.
маркери газів крові небезпечних для життя нападів:
▪ ”нормальні“ (4.6-6 кПа, 35-45 мм рт.ст.) PaCO2
▪ Тяжка гіпоксія: PaO2 <8 кПа (60mmHg), незалежно від лікування киснем
▪ низький рівень рН (або високий H+)
Увага: У пацієнтів з тяжкими або загрозливими для життя нападами можуть бути відсутні ці проблеми і ці порушення. Наявність будь-яких з них повинна насторожити лікаря.
| | | | Майже смертельна астма
▪ Підвищений рівень PaCO2
▪ Потребується механічна вентиляція з позитивним тиском
| | ПоказникПОШвид– Нормальні показники
| ПОШвид – Нормальний рівень
| |
|
| Негайне лікування
| ▪ Кисень для підтримки SаO2 94-98%
▪ Сальбутамол 5 мг або 10 мг тербуталіну через небулайзери з керованим киснем
▪ іпратропію бромід 0,5 мг через небулайзери з керованим киснем
▪ преднізолон 40-50 мг таблетки або в/в гідрокортизон 100 мг
▪ Жодних седативних засобів
▪ рентген грудної клітки, якщо є підозра на пневмоторакс або консолідацію або пацієнт потребує штучної вентиляції легенів
ЯКЩО Є небезпечні для життя ознаки:
▪ Обговоріть зі старшим лікарем та командою інтенсивної терапії
▪ Розгляньте в/в магнію сульфат 1.2-2 г інфузію впродовж 20 хвилин (якщо ще не вводили)
▪ Дайте бета 2- агоніста через небули частіше, наприклад, сальбутамол 5 мг кожні 15-30 хвилин або 10 мг на годину за допомогою безперервного вприскування (потрібен спеціальний небулайзер)
| ▼
Наступне лікування
| Якщо у пацієнта стан поліпшується, продовжуйте:
▪ кисень для підтримання SаO2 94-98%
▪ преднізолон 40-50 мг на день або в/в гідрокортизон 100 мг кожні 6 год
▪ небулізація з бета 2- агоністом і іпратропієм кожні 4-6 годин
Якщо стан пацієнта не поліпшується через 15-30 хвилин:
▪ Продовжуйте кисень і кортикостероїди
▪ Безперервно небулізація з сальбутамолом по 5-10 мг / годину, якщо є відповідний небулайзер. В іншому випадку давати небулізацію сальбутамолу
5 мг кожні 15-30 хвилин
▪ Продовжити іпратропій 0,5 мг кожні 4-6 годин до поліпшення стану пацієнта
Якщо немає поліпшення стану пацієнта:
▪ Обговоріть стан пацієнта зі старшим лікарем та командою інтенсивної терапії
▪ Розглянте використання в/в магнія сульфата 1.2-2 г впродовж 20 хвилин (якщо ще не вводили)
▪ Старший лікар може розглянути використання в/в бета 2-агоніста або в/в еуфіліну або перейти до штучної вентиляції легенів
| ▼
МОНІТОРИНГ
| ▪ Повторіть вимірювання ПОШвид через 15-30 хв після початку лікування
▪ оксиметрія: підтримувати SаO2> 94-98%
▪ Повторіть вимірювання газів крові впродовж 1 години від початку лікування, якщо:
- Початковий рівень PaO2 <8 кПа (60 мм рт.ст.), якщо наступні SаO2> 92%
- PaCO2 нормальний або підвищений
- Стан пацієнта погіршується
▪ Побудуйте діаграму ПОШвид до і після прийому бета 2-агоніста і принаймні 4 рази на день впродовж усього перебування в лікарні
Переведення до ВІТ у супроводі лікаря готового до інтубації, якщо:
▪ Погіршення ПОШвид, погіршення або зберігається гіпоксія, або гіперкапнія
▪ Виснаження, змінена свідомість
▪ Ослаблене дихання або його зупинка
| ▼
ВИПИСУВАННЯ
| Виписані з лікарні пацієнти повинні:
▪ Бути на рекомендованому лікуванні 12-24 годин і необхідно перевірити техніку інгаляції
▪ ПОШвид > 75% від найкращого чи прогнозованого і ПОШвид добової варіабельності <25%, якщо виписка узгоджене з пульмонологом
▪ Лікування пероральними та інгаляційними кортикостероїдами на додаток до бронходилататорів
▪ Мати виміри ПОШвид і письмовий план дій при астмі
▪ Організувати спостереження лікаря загальної практики впродовж 2 робочих днів
▪ Призначити наступний візит до клініки впродовж 4 тижнів
Пацієнтам з тяжкою формою астми (визначено необхідністю госпіталізації) і несприятливими ознаками ризику подальшого тяжкого або смертельного нападу
▪ Виявити причину (и) загострення і госпіталізації
|
|