Тема 2. Поняття та логічні операції з ними

1.Поняття як форма мислення: загальна характеристика., властивості та ознаки.2.Зміст, структура та обсяг поняття. Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття. 3.Види понять. 4.Логічні відношення між поняттями.5.Логічні операції над поняттями.

1.Процес мислення, незалежно від того про що ми міркуємо (космос, право, поезія) або на якому рівні міркуємо – буденному чи науковому – носить, в основному, понятійний характер, але вміння оперувати поняттями дається людині не від народження, а формується і розвивається в процесі практики.

Значення логіки заключається в тому, що вона допомагає перетворити цей процес із стихійного в свідомий і зробити його інтенсивним і плідним.

Поняття як форма мислення є такий спосіб відображення дійсності, коли предмет розкривається через сукупність його ознак. Тому мати поняття про предмет означає знати, які ознаки йому притаманні, в яких зв’язках і відношеннях він знаходиться з іншими предметами і чим він від них відрізняється.

Ознаки предмета мають різноманітний характер. Перш за все, їх можна розділити на істотні – це такі ознаки, які відображають природу предмета, його сутність і відрізняють його від усіх інших предметів та неістотні ознаки – це ознаки, наявність або відсутність яких не приводить до зміни предмета чи явища. Різниця між істотними та неістотними ознаками відносна: ознаки, що є істотними, із розвитком і змінами предмета можуть перетворюватися в неістотні і навпаки.

Ознаки предмета також можуть бути: загальними і одиничними, особливими (специфічними), суттєвими і несуттєвими, необхідними і випадковими, подібними тощо.

Створення понять – це не дзеркальне відображення предметів дійсності, а складний діалектичний процес, який включає в себе багато логічних прийомів. Щоб утворити поняття, необхідно вивчити предмет в усіх його істотних проявах. Утворення того чи іншого поняття – це завжди крок уперед у пізнанні навколишнього світу, новий ступінь у розвитку науки. У процесі утворення понять користуються такими логічними способами як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування та узагальнення.

Відображуючи дійсність, поняття мають певну відносність. Так, вони можуть виникати до виникнення самого предмета: соціалізм, комунізм. Предмет може зникнути, а поняття залишається: первісна людина, рабовласницький лад. В процесі розвитку виникають нові поняття: інформаційне суспільство, Інтернет. В цілому, поняття виконують в нашому житті 2 основні функції: пізнавальну, об’єднуючи пізнавальну, абстрактну діяльність людини і виступаючи мовою науки, та комунікативну – закріплюючи свої знання в формі понять, люди обмінюються ними в процесі діяльності та передають їх наступним поколінням.

Поняття нерозривно зв’язані з мовою, адже поняття виражаються і закріплюються в словах і словосполученнях. Але єдність поняття і слова не означає їх повного збігу. В мові існують омоніми (слова, що мають однакове звучання, форму, але різний зміст – коса, закон) або синоніми (слова, що мають різне звучання і форму, але виражають одне і те ж поняття – угода і договір, правознавство і юриспруденція). Це приводить до полісемії (багатозначність слів), коли змішуються поняття і допускаються помилки в міркуваннях. Отже, необхідно точно встановлювати значення слів, щоб використовувати їх правильно.

В різних галузях науки і техніки розробляється особлива система понять – термінологія. Термін – це слово чи словосполучення, яке означає визначене поняття, що характеризується однозначністю в межах даної науки. Наприклад, в Кримінально-процесуальному кодексі пояснюються такі терміни: суд першої інстанції, суддя, прокурор, слідчий тощо. Це дозволяє правильно застосовувати правові терміни.

2.Зміст, структура та обсяг поняття. Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття. За своєю логічною структурою поняття складається зі змісту та обсягу.

З містом поняття є сукупність ознак, на підставі яких узагальнюються і виділяються у понятті предмети певного класу. Наприклад, змістом поняття “право” є такі ознаки: сукупність норм поведінки людей, їх установлення та санкціонування державою, їх забезпечення примусовою силою державних органів. Ці ознаки є загальними для будь-якого права і відрізняють право від інших суспільних явищ – політики, релігії, економіки тощо.

Зміст поняття схематично виражається так: A (bcd…), де A - це поняття взагалі, а bcd…- мислимі в ньому ознаки предметів.

В системі ознак, які утворюють зміст поняття, слід виділити: родові - загальні і суттєві для всіх предметів даного класу та видові – загальні і суттєві лише для даного предмета, які відрізняють цей предмет від інших. Так, родовою ознакою по відношенню до поняття права виступає ознака “норми поведінки людей”, які включають і неправові норми – норми моралі, а видовою ознакою є те, що вони санкціонуються державою і їх виконання забезпечується примусовою силою державних органів.

У кримінальному праві поряд з терміном “зміст поняття” існує специфічне поняття “склад злочину”. Під “складом злочину” розуміється сукупність суб‘єктивних ознак, при наявності яких суспільно небезпечна дія визнається злочином за кримінальним законом. Відсутність хоча б однієї з ознак, названих у законі, означає відсутність злочину в цілому. У такому випадку скоєне не може бути кваліфіковане за статтею закону, в якій описаний даний склад злочину.

Обсяг поняття – це множина предметів, кожний з яких є носієм ознак, що складають зміст поняття. Так, обсяг поняття “право” включає всі сукупності правових норм, які існували, існують і виникнуть у майбутньому.

Графічно обсяг понять зображається у вигляді кола, де А- це будь-яке поняття.

 

А

 

Предмети, які входять в обсяг поняття, називаються класом або множиною. Наприклад, до поняття “право” відносяться різні підкласи – історичні форми права, різні галузі права тощо.

Окремі предмети, які входять до класу, називаються елементами. Наприклад, римське право, радянське право - елементи права.

Клас предметів може бути універсальним – охоплює всю сукупність предметів – планети Сонячної системи, жителі Донецька, столиці світу; одиничним – складатися з одного предмету – Земля, Донецьк, пустим – не включає жодний предмет – кентавр, світовий розум.

Зміст і обсяг понять органічно пов’язані між собою. Ці відносини виражені законом оберненого відношення між змістом і обсягом понять. Згідно з законом, збільшення обсягу поняття приводить до зменшення змісту, а зменшення обсягу – до збільшення змісту.

3. Види понять. Всю множину понять можна розбити на декілька підмножин:

- за кількістю елементів обсягу (пусті і непусті; непусті – одиничні і загальні),

- за характером елементів обсягу (збірні і незбірні),

- за типом елементів обсягу (конкретні і абстрактні),

- за характером ознак, що складають зміст понять (позитивні і негативні, співвідносні і безвідносні).

При логічному аналізі понять необхідно враховувати ці підстави. Наприклад, логічний аналіз поняття “юрист” – загальне, незбірне, конкретне, позитивне, безвідносне.

4.Логічні відношення між поняттями. Логічними відношеннями між поняттями називають основні типи відношень між структурними елементами понять, тобто відношення між обсягом і змістом.

Відношення понять за їх змістом: порівнювані – право і мораль (суспільні явища), адвокат і слідчий (юристи), метелик, квітка, людина (живі організми); не порівнювані -алібі і пенсійний фонд, вина і версія, юрисконсульт і незалежність судді, підприємство і адміністрація підприємства. Але такий поділ носить досить умовний характер.

Відношення між поняттями за їх обсягом: сумісні – видові ознаки забезпечують повне або часткове збігання обсягів: юрист-депутат, книга-підручник; у сумісних понять складаються відношення тотожності, підпорядкування, часткового збігу (перетину); несумісні -поняття, видові ознаки яких повністю не збігаються: гуманітарні науки – природничі науки, обгрунтований вирок – необгрунтований вирок; у несумісних понять складаються відношення суперечності, протилежності, координації.

Відношення між поняттями зображаються за допомогою колових схем:

Сумісні поняття