Поняття та ознаки комерційного посередництва (агентської діяльності). Підстави виникнення агентських відносин.

1. Комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.
2. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.
3. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.
4. Комерційний агент не може укладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно себе особисто.
Так, сторонами такого договору можуть бути виключно суб'єкти підприємницької діяльності. Іншим суб'єктам (державним органам, фізичним особам, що не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності) таких прав не надано. Сторонами такого договору виступають "агент" та "принципал".
Повноваження агента у цих відносинах характеризуються тим, що агент діє від імені особи, яку представляє, та в її інтересах.
агентська діяльність - це діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, уповноважених діяти від імені та на підставі доручення одного або більше страховиків, щодо рекламування, консультування, пропонування страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, пов'язаної з укладенням та виконанням договорів страхування (підготовка і укладення договорів страхування, виконання робіт з обслуговування договорів), у тому числі оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхових сум або страхового відшкодування, а також для здійснення цих виплат. Характерні ознаки агентських відносин:
- різновид підприємницької діяльності;
- спеціальний суб'єктний склад:
1) комерційний агент - суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який відповідно до визначених агентським договором повноважень здійснює комерційне посередництво в інтересах та від імені другої сторони за договором (принципала), вступаючи при цьому у відносини з третіми особами; відтак не є комерційними агентами (а) підприємці, що діють хоча і в інтересах іншої сторони агентського договору (принципала), але від власного імені та (б) підприємці, які укладають угоди від імені принципала стосовно себе особисто; залежно від сфер господарювання, в яких діють комерційні агенти, та пов'язаною з цим специфікою правового становища, можна класифікувати комерційних агентів за сферами їх діяльності: агент у сфері страхування; агент у сфері банківської діяльності; агент у сфері транспорту; агент з туризму; агент у сфері приватизації; митний агент; агент з проведення грошової лотереї; агент з виставок; агент з розміщення та викупу цінних паперів ІСІ;
2) принципал (в ГК України іменується суб'єктом господарювання, від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок якого діє комерційний агент) - особа (фізична або юридична), якій комерційний агент надає посередницькі послуги щодо укладення угод або виконання фактичних дій у сфері господарювання відповідно до агентського договору); згідно із ГК (ч. 1 ст. 295) принципалом може бути лише суб'єкт господарювання, проте вспеціальних нормативно-правових актах щодо специфіки агентських відносин у певних сферах господарювання може бути передбачене й інше; так, наприклад, агенти з туризму, агенти з розміщення лотерей, страхові агенти вправі діяти (і зазвичай діють) в інтересах негосподарюючих суб'єктів - громадян;
3) треті особи - це учасники відносин у сфері господарювання, з якими (щодо яких) комерційний агент укладає договори (виконує фактичні дії) від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок принципала; Господарський кодекс не встановлює вимог до таких осіб, а відтак - ними можуть бути будь-які учасники господарських відносин (якщо інше не встановлено спеціальним законодавством) незалежно від наявності у них статусу суб'єкта господарювання;
1. Агентські відносини - це відносини, які засновані на договорі, що укладається між сторонами на підставі положень про свободу договорів, свободу розпорядження своєю власністю, свободу підприємницької діяльності, а також на підставі спеціального законодавства, у тому числі коментованої статті.
2. Зі змісту коментованої статті слідує, що агентські відносини можуть виникати у трьох випадках:
1) на підставі укладеного між ними договору;
2) внаслідок схвалення суб'єктом господарювання угоди, укладеної в його інтересах агентом без належних на момент укладення такого договору повноважень;
3) внаслідок схвалення угоди, яка укладена агентом з перевищенням повноважень.