Якісна реакція на ацетоацетатну кислоту.

Реакція Герхарда

Мета роботи: Вивчити взаємодію ацетоацетатної кислоти зферум (III) хлоридом та за отриманими результатами зробити клініко-діагностичний висновок (стор.119).

Принцип реакції: Внаслідок взаємодії ацетоацетатної кислоти з ферум(III) хлоридом за рахунок комплексного зв'язку ферума з енольною формою ацетоацетатної кислоти утворюється забарвлена в червоний колір сполука:

 

CH₃–C–CH₂–COOH CH₃–C=CH–COOH

||

O OH

Кетоформа Енольнаформа

ацетоацетатної кислотиацетоацетатної кислоти

 

Характерним для ацетоацетатної кислоти є те, що під час нагрівання або через тривалий термін забарвлення зникає внаслідок довільного декарбоксилювання ацетоацетатної кислоти:

 

CH₃–C–CH₂–COOН ® CH₃–CН–CH₃ + СО₂

|| |

O OH

ацетоацетатна кислота пропанол-2

Матеріали та реактиви: сеча нормальна, сеча патологічна (у 100 мл сечі розчиняють, збовтуючи, 0,5 мл ацето­оцтового ефіру), піпетки градуйовані на 2 мл, штативи для пробірок та піпеток, фільтрувальний папір, розчин з масовою часткою ферум (III) хлориду 10 %.

 

Хід визначення

У пробірку наливають 2 мл нормальної сечі, в іншу – 2 мл патологічної сечі. Потім в обидві пробірки по краплях додають розчин ферум (III) хлориду поки не припиниться осадження фосфатів. Осад відфільтровують і до фільтрату вносять ще кілька краплин розчину ферум (III) хлориду. У пробірці з патологічноюсечею розчин набуває червоного забарвлення.

 

У нормі сеча не містить ацетон й ацетоацетатну кислоту.

Лабораторна робота №23

Якісне виявлення ацетону у біологічних рідинах

Мета роботи: Вивчити взаємодію ацетону зйодом та за отриманими результатами зробити клініко-діагностичний висновок (стор. 119).

 

Принцип реакції: Внаслідок додавання розчину йоду та лугу до сечі, яка містить ацетон, рідина стає каламутною, випадає осад йодоформу, який має характерний запах. Реакція протікає у дві стадії. Спочатку утворюється трийодоацетон, який легко гідролізується лугом до йодоформу та оцтової кислоти:

 

СН₃–СО–СН₃ + 3І₂ + 3NaOH → СН₃–СО–СІ₃ + 3NaI + 3H₂O

ацетон трийодоацетон

 

СН₃–СО–СІ₃ + NaOH → CHI₃ + CH₃COONa

йодоформ

Матеріали, реактиви, обладнання: патологічна сеча (до 100 мл сечі додають 2 мл ацетону), розчин з масовою часткою натрій гідроксиду 10 %, розчин з масовою часткою йоду в калій йодиді 10 %, піпетки градуйовані на 1 мл, 2 мл, штатив з пробірками, штатив для піпеток.

 

Хід визначення

До 2 мл сечі додають 1 мл розчину натрій гідроксиду, а потім розчин йоду в калій йодиді до появи жовтуватого забарвлення. За наявності ацетону суміш каламутніє й набуває запаху йодоформу.

У нормі сеча не містить ацетон.

Примітка: реакція не є специфічною для ацетону, оскільки під час взаємодії йоду з ацетальдегідом і етанолом також утворюється йодоформ.

Лабораторна робота №24

Якісна реакція на β-оксимасляну кислоту

Мета роботи: Вивчити взаємодію β-оксимасляної кислоти знатрій нітропрусидом та за отриманими результатами зробити клініко-діагностичний висновок (стор. 119).

Принцип реакції: Після окиснення перекисом воднюβ-оксимасляна кислота може взаємодіяти з натрій нітропрусидом з утворенням забарвленої у червоний колір комплексної сполуки.

Матеріали, реактиви, обладнання: досліджувана сеча, концентрована оцтова кислота, розчин з масовою часткою перекису Гідрогену(H₂O₂) 3 %, розчин з масовою часткою натрій нітропрусиду 10 %, розчин з масовою часткою амоній гідроксиду (NH₄OH) 25 %, склянка хімічна термостійка, крапельниці, піпетки градуйовані на 1 мл, 10 мл, штатив з пробірками, штатив для піпеток, електрична плитка.

 

Хід визначення

Сечу заздалегідь звільнюють від ацетону та ацетоаце­татної кислоти. Для цього в склянку з 10 мл сечі додають 10 мл води та кілька крапель оцтової кислоти. Розчин випарюють до половини попереднього об'єму, додають 1 мл розчину перекису гідрогену, нагрівають 1 хвилину та охолоджують. Внаслідок цього окислюється β-оксимасляна кислота. Потім у склянку вливають десять краплин розчину натрій нітропрусиду, добре струшують, нашаровують 2 мл досліджуваного розчину. Через деякий час, якщо сеча містить β-оксимасляну кислоту, утворюється кільце пур­пурного кольору.

 

У нормі сеча не містить β-оксимасляну кислоту.