Облік власного капіталу і розподіл прибутку в товариствах

Головна відмінність товариства від індивідуальної приватної фірми— кількість власників. Товариство— це сис­тема взаємовідносин між двома або більше партнерами, в межах якої вони погодились поділяти ризик і винагороду від спільного ведення бізнесу. Відносини між партнерами регулюються згідно з договором товариства (partnership agreement)* в якому відобра­жається: назва товариства, мета його діяльності, місцезнахо­дження, відомості про партнерів. їх права та обов'язки, внески учасників, порядок розподілу доходів та покриття зобов'язань, здійснення додаткових інвестицій та вилучення капіталу кожним партнером, припинення діяльності.

Фінансовий результат товариства розподіляється між його співвласниками. Прибуток оподатковується у складі доходів ко­жного із партнерів, як і дохід власника індивідуальної приватної фірми або будь-якого громадянина.

Порядок розподілу прибутків та збитків потрібно чітко обу­мовлювати в договорі, шоб запобігти виникненню можливих конфліктів. Якшо всі партнери при формуванні власного капіталу товариства здійснюють однакові суми внесків, приділяють спра­вам однакову кількість часу, мають рівні організаторські здібнос­ті і несуть однаковий ризик, пов'язаний з бізнесом, то в такому разі прибуток або збиток товариства може розподілятися порівну.

Якшо один із партнерів бере на себе керівництво підприємст­вом і приділяє цьому весь свій час — тоді йому із чистого прибу­тку призначається заробітна плата, яка не впливає на подальший розподіл фінансових результатів. Інший партнер може вкласти у підприємство більше коштів і сподіватись на компенсацію у ви­гляді більшої частки в прибутку товариства. В таких випадках із чистого прибутку спочатку виплачується заробітна плата та від­сотки на вкладений капітал, а затишок прибутку (або його дефі­цит) розподіляється відповідно до обраної методики:

• порівну;

• за встановни вкладеному кашіалу \т иинову може оутн взята сума капіталу на початок року або середня частка капіталу ко­жного партнера).

За результатами розподілу прибутку здійснюється бухгалтер­ський запис:

Дебет рахунка «Зведений рахунок фінансових результатів» Кредит рахунка «Капітал власника»

Якшо протягом звітного періоду партнерами вилучатися кош­ти на власні потреби (на виплату заробітної плати та інші цілі), то наприкінці звітного періоду їх слід списати на зменшення капіта­лу партнерів. При цьому складається бухгалтерське проведення:

Дебет рахунка «Капітал власника» Кредит рахунка «Вилучення капіталу»

Особливості фінансової звітності товариства: Звіт про прибут­ки та збитки після традиційного переліку статей і відображення загальної суми чистого прибутку може містити дані про розподіл чистого прибутку між партнерами.

Наприкінці фінансового року готується Звіт про капі­тал партнерів. У ньому відображається залишок капіталу ко­жного партнера на початок року, його зміни за рахунок дода­ткових вкладень, вилучень, одержання частки прибутку і залишок загального капіталу та окремих його власників на кінець звітного року. Баланс товариства в розділі «Власний капітал» відображає конкретні суми капіталу кожного парт­нера.

Зміна складу партнерів товариства має обов'язково супрово­джуватися його перереєстрацією і складанням нового договору, де доцільно вказувати умови виходу та прийняття нових парт­нерів.

Вихід партнера із товариства може здійснюватися через:

• вилучення активів товариства на еквівалентну суму;

• продаж капіталу новому партнеру:

Прийняття нового партнера може супроводжуватися:

• вкладенням активів нового партнера у товариство;

• купівлею у одного із партнерів частки капіталу в това­ристві:

• вкладенням активів з гудвілом попереднім партнером за умови стабільної рентабельної роботи товариства:

• виплатою премії новом)* партнеру — якшо члени товариства зацікавлені в його прийнятті.

Ліквідація товариства — це процес припинення господарської діяльності підприємства, під час якого частина активів, необхідна для погашення заборгованості, реалізується, а решта розподіля­ється поміж партнерами.

Причинами ліквідації товариства можуть бути:

• вичерпання завдань, для вирішення яких створювалося то­вариство, або терміну його дії:

• зміни в законодавстві, що призвели до визнання діяльності товариства незаконною:

• банкрутство одного із партнерів або всього товариства.