Переоцінка та зменшення корисності необоротних матеріальних активів.

Переоцінка нематеріальних активів є однією з причин збільшення їх балансової вартості. Кожне підприємство має право здійснення переоцінки нематеріальних активів до справедливої вартості, проте це відноситься тільки до тих активів, які існують на активному ринку. При переоцінці одного нематеріального активу слід переоцінити і всі інші нематеріальні активи даної групи. Причому, якщо підприємством проведена переоцінка нематеріальних активів певної групи, то в подальшому таку переоцінку необхідно здійснювати щорічно.

Техніка підрахунку визначається п. 21 П(С)БО 8. Методика переоцінки наступна:

1. Визначається індекс переоцінки (Іп) за формулою:

 

Фінансовий облік II

41. Облік податку на прибуток: визначення суми податку за деклараці­єю, відображення розрахунків з податку на прибуток в системі рахунків.

Облік витрат з податку на прибуток від звичайної діяльності на основі П(С)БО та вимог податкового законодавства

Підприємства водопровідно-каналізаційного та теплового господарства є платниками податку на прибуток підприємства відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, із змінами і доповненнями. За цим Законом об'єктом оподаткування є податковий прибуток. Сума прибутку (збитку) визначається відповідно до п.4.3. статті 4 за даними податкового обліку шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на загальну суму валових витрат та амортизаційних відрахувань і відображається в Декларації про прибуток підприємства. Діюча податкова ставка податку на прибуток

встановлена в розмірі ЗО%103. Показник поточного податку на прибуток визначає податкове зобов'язання підприємства з податку на прибуток за звітний період, який розраховується і наводиться у Декларації з податку на прибуток підприємства -щоквартальному податковому звіті (до 2003 р. по рядку 41 "Податкове зобов'язання", з 01.01.2003р. - рядок 14). Податкове зобов'язання дорівнюватиме добутку прибутку, що підлягає оподаткуванню з урахуванням балансових збитків, не компенсованих прибутками та ставки податку на прибутку. Загальна сума витрат з податку на прибуток складається з поточного податку на прибуток з урахуванням відстроченого податкового зобов'язання і відстроченого податкового активу.

Однак, оцінка суми поточних витрат з податку на прибуток не буде повною, якщо підприємства не будуть також враховувати в розрахунках наявність тимчасових різниць між обліковим та податковим прибутком. Далі буде наведено методику оцінки впливу тимчасових різниць на суму витрат з податку на прибуток.

Згідно Інструкції № 291 на рахунку 98 "Податок на прибуток" ведеться облік належної за даними бухгалтерського обліку суми податку на прибуток від звичайної діяльності та надзвичайних подій. За дебетом рахунку 98 відображається нарахована сума податку на прибуток, а за кредитом - включення цих витрат до фінансових результатів по дебету рахунку 79 "Фінансові результати". Сума податку на прибуток від звичайної діяльності визначається від прибутку, відображеного в бухгалтерському обліку (незалежно від суми прибутку для цілей оподаткування) і відображається на субрахунку 981 "Податок на прибуток від звичайної діяльності" без зменшення на суму зменшення податку на прибуток, внаслідок обчислення податку на прибуток від надзвичайних подій. Податки на прибуток від надзвичайних подій відображаються на субрахунку 982.

В бухгалтерському обліку нарахування суми поточного податку на прибуток за звітний період і погашення зобов'язання поквартально відображається записами:

• на суму нарахованого податку

Дебет 981 "Податки на прибуток від звичайної діяльності" Кредит 641 "Розрахунки за податками" (субрахунок "Розрахунки за податком на прибуток")

• на суму сплаченого податку

Дебет 641 "Розрахунки за податками" (субрахунок "Розрахунки за податком на прибуток") Кредит 311 "Рахунки в банках"

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати, доходи, активи і зобов'язання з податку на прибуток та її розкриття у фінансовій звітності встановлено П(С)БО 17 "Податок на прибуток"104.

В пункті З П(С)БО 17 приведені значення термінів, що використовуються в ньому і є ключовими для розуміння його суті, зокрема:

• обліковий та податковий прибуток (збиток) - (далі - ОП і 1111);

• податкова база активу і зобов'язання, як оцінка активу і зобов'язання, яка використовується з метою оподаткування цього активу і зобов'язання при визначенні податку на прибуток;

• тимчасові різниці (що підлягають вирахуванню та оподаткуванню), як різниці між оцінкою активів або зобов'язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або зобов'язання відповідно в поточному періоді;

• відстрочений податковий актив, відстрочене податкове зобов'язання та відстрочений податок на прибуток;

• поточний податок на прибуток тощо.Згідно Інструкції № 291 рахунок 17 "Відстрочені податкові активи" призначено для обліку суми податків на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних звітних періодах, внаслідок тимчасових різниць між балансовою вартістю активів і зобов'язань та оцінкою їх для цілей оподаткування або перенесення податкових збитків, які не використані для зменшення податку на прибуток в звітному році. Кінцеве сальдо по рахунку 17 відображається в рядку 60 балансу.

Рахунок 54 "Відстрочені податкові зобов'язання" - відповідно для обліку суми податків на прибуток, які сплачуватимуться в наступних періодах внаслідок виникнення тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або зобов'язань та оцінкою їх, яка використовується з метою оподаткування. Кінцеве сальдо по рахунку 54 відображається в рядку 460 балансу. На підприємствах комунального господарства, на жаль, не налагоджений синтетичний та аналітичний облік відстрочених податкових активів та зобов'язань за видами активів або зобов'язань, між оцінками яких для відображення в балансі та для цілей оподаткування виникла різниця.

 

42. О відстрочених Т активів і зоб-нь з ПНП. О розрах з бюджетом з ін Т і обов'язкових пла­тежів.

Відстроч Т зоб-я - це тимчас різниця у сумі ПНП, яка виникає внаслідок невідповідності суми пр за даними БОі прибутку, що підлягає оподаткуванню.

Відстроч Т ак-ви - це сума ПНП, яка належить до відшкод-я в наст п внаслідок тимчасрізниці між обл і Т базами оцінки.

Т база статті звітності представляє собою суму, яка відноситься на дану статтю для податкових цілей податковими органами.

Тимчасові різниці представляють собою різниці між податковими базами статей і їх балансовою вартістю, і можуть бути:

♦ опод-ними тимчасовими різницями, що впливають на суми, належні до оподаткування в майб періодах;

♦ тимчас різницями, які вирах-я, що вплив на суми, які необхі вирах-и з ПНП до сплати в майб періодах.

ПСБО 17 “ПНП визн метод засади форм-я в БО інф-ї про в-ти, дох, ак-ви та зоб-я з ПНП та розкриття її в ФЗ.

Згідно з вказаним П пр п-ва визн-я в 2ох показниках: обл прк (збиток) і под прибуток (збиток).

У річній ФЗ п-во повинно визн-и розбіжності між оц-ою статей ак-вів і зоб-нь п-ва за даними фін о та Т о, а також розрах відстроч Т ак-ви та відстрочені Т зоб-я на дату складання річної фінансової звітності.

Обл пр (зб) – це сума пр (зб) до опод-я, визначена в БО і відображена в Зв про фін рез за звітний період.

Т пр (зб) – це сума пру (зб), визначена за Т з-вом об’єктом оподаткування за звітний період.

ПСБО17 “ПНП" встан-є необх-ь визн та відоб-я в БО на к зв року відстроч Т зоб-нь п-ва та відстроч Т ак-вів.

Відобр-я в ЬО на к зв року відстроч Т зоб-нь з ПНП має важливе знач-я для збер-я обор коштів п-ва через внесення грош коштів до бюджету з фактично отриманого п-вом прибутку.

Застос-я ПСБО 17 “ПНП” при скл-і пот ФЗ не є обов’язковим. У зв’язку з цим при складанні

звіту за квартал, півріччя та 9 місяців ПНП доцільно відобр в БО за даними ТО.

Відстроч Т зоб-я – це сума ПНП, який сплач-ся в наст пер з тимч різниць, що підлягають опод-ю.

Відстроч Т актив – це сума ПНП, що підлягає відшкод-ю в наступних періодах.

В дод до ПСБО 17 “ПНП” наведені приклвідобр-я в БО та ФЗі п-ва имчасових різниць, що підляг опод-ю.

Тимчас різниця – це різн між оц-ю активу або зоб-я за даними ФЗ та Т базою цього ак-ву або зоб-я відпові.

Добуток тимчас різниці, що підляг опод-ю, на к зв п і ставки ПНП є відстроченим Т зоб-ям на к зв періоду.

Добуток тимчас різниці, що підлягає вирах-ю, на к зв п і ставки ПНП визн-я відстроч Т активом на к зв п

На дату скл-я кварт Зв-сті п-ва не розраховують суму відстроч Т і відповідно не відображають їх у Балансі.

Сума, яка відображ-я в зв п за д-ом субрахунку 981 ПНП від звичї д-ті”, є в-тами з ПНП і наводиться в рядку 180 Зв про ф рез-ти.

В аналогічному порядку визн-я і відобр-я в БО сума відстроч зоб-я з сальдо на рахунку 39 “В-ти майб пер”.

Запис на відобр-я в БО відстрочених податкових активів проводиться з урахуванням сальдо на рах 17

“Відстроч Т активи” на початок звітного року. При цьому необхідно скласти бухгалтерську проводку:

Дт 17 “Відстрочені податкові активи”

Кт 641“Розрах за Т”, анал рах “ПНП”

В аналогічному порядку визн-я і відобр-я в БО сума відстроч Т активу з сальдо на рах 69 “Дох майб пер”.

Якщо на к зв року в БО п-ва існують відстроч Т у вигляді відстроч Т зоб-нь і Т ак-вів, то здійсн-ся згортання відстроч Т ак-вів і Т зоб-нь (сальдо рах 17 та

54) для визня остаточної суми відстроч Т зоб-я або відстроч Т ак-ву, яка має бути відобрв Балансі за станом на к зв року.

У КФЗ п-ва згортання сальдо відстрочених Т активів і податкових зобов’язань не дозволяється.

При визн-і і відобр-і в БО відстроч Т зоб-нь і відстроч Т активів доцільно користуватись коментарями спеціалістів з цього питання, оприлюдненими в професійних виданнях з бухгалтерського обліку.

Крім тимчасових різниць, за П визн-я й відобр- в БО та Зв-сті постійна різниця.

Постійна різниця – це різн між Т пр (зб) і обл пр (зб) за певний пер, що виник в пот п та не анулюється в наст зв п. Якщо різниця між показниками обл та Т пр є лише постійною, то в Зв про ф рез відобр-я сума ПНП за зв рік (рядок 180).

Облік платежів ведуть окремо по кожному податку чи платежу. Наприклад, податок на додану вартість треба обліковувати окремо від податку на прибуток тощо.

Схема о за цим рах така. На підставі відпов перв д-тів - Т накладних з ПДВ, розрахунків встановленої форми з інших Т і платежів і платіжних доручень про їх перерах-я у бюджет - проводять записи у розрізі кожного Ту чи платежу у реєстрах анал о розрах з бюджетом. Для о ПДВ, крім того. використовують книги о продажу і придбання товарів (робіт, послуг), записи в яких пров на основі Т накл. Одночасно ПДВ відображають у тов-трансп накладних та плат дор про оплату покупцями в-сті відвантажених їм товарів, прод-ї, викон робіт чи послуг або отриманих від постач чи підряд сир, тов, робіт і пос. При цьому має бути повна відповід­ність щодо запису опер-й як у Т накладних, так і в ін д-тах.

О розрах за Т і платежами треба орг-ти таким чином, щоб за кожним із них окремо можна було мати дані про нарах-і і спл-і суми, заб-сть на к місяця. Тому до перших 2ох субрах треба відкрити анал рах за назвою Т і платежів. Зокрема, до субрах 641 "Розрах за Т":

6411 "Розрахунки з податку на додану вартість";

6412 "Розрахунки з ПНП (фіксованого с\Г податку)";

6413 "Розрахунки з акцизного збору");

6414 "Розрахунки з прибуткового податку";

6415 "Розрахунки з комунального податку";

6416 "Розрах зі збору на р-ок виногр-ва і хмел-ва";

6417 "Розрахунки з інших податків".

43. Види д-сті п-ва та їх х-ка. Заг кла­ся дох і в-т д-сті п-ва та їх зв'язок з рах бух балансу.

Клас-я видів дсті, яка викор-я для о в-т, на рис. 9.1.

Рис. 9.1. Класифікація видів діяльності

Звичайна д-сть — будь-яка діяльність підприємства, а також операції, які забезпечують її або виникають внаслідок здійснення такої діяльності.

Опер д-сть — осн д-сть п-ва, а також інші види д-сті, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю.

Осн д-сть — операції, пов’язані з в-вом або реал-ю продї (тов, послуг), що є визначальною метою ств-я п-ва та забезпечують основну частину його доходу.

Інвест д-сть — придбання та реал-я тих НА, а також фін інвест-й, які є складовою еквівалентів грош коштів.

Фін д-сть — д-сть, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Надзвич д-ість — опер-ї або події, які відрізняються від звичайних і не відбуваються часто або регулярно.

В-ти, пов’язані зі здійсненням опер д-сті (опе­р в-ти), включають: с\В реал-ої прод-ї (товарів, робіт, послуг), адмін витрати, витрати на збут, інші операційні витрати.

Елемент в-т представляє собою сук-сть екон-однорідних в-т.

За елементами опер в-ти поділ-я на мат, в-ти на опл праці, відрах-я на соц заходи, аморт-я, ін опер витрати.

На рис. 9.2 представлений взаємозв’язок розглянутих класифікацій витрат операційної діяльності.

В-ти опер д-сті поділ-я на такі, що безпос пов’язані з вигот-ям прод-ї, наданням послуг чи виконанням робіт, і витрати, що пов’язані з організацією, управлінням, обслуговуванням і забезпеченням основної діяльності. Перша група витрат включається до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг), а друга обліковується відокремлено. До неї відносяться адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Тимчасові рахунки починають новий звітний період із нульового сальдо, на яких накопичується інформація про доходи за даний період, що дає змогу використовувати накопичену інформацію при складанні проміжної звітності (квартальної, за півроку, за дев’ять місяців).У кінці періоду рахунки доходів (як, до речі і рахунки витрат) закриваються через списання їх сальдо на рахунок 79 «Фінансові результати». Інструкція до нового Плану рахунків дозволяє закривати рахунки доходів та витрат щомісяця або по закінчені звітного року.

Схематично взаємозв’язок рахунків обліку доходів і витратмаєнаступний вигляд:

 

Рис. 10.1. Взаємозв’язок рахунків обліку доходів і витрат

45. О дох і в-т від опер оренди. О дох і в-т від опер курсових різниць. О дох і в-т тд одержаних і визначених пні, штрафів, неустойки.

Зазначений рахунок має такі субрахунки:

— 713 “Дохід від операційної оренди активів”;

3) Дт 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” Кт 713 “Дохід від операційної оренди активів” – на суму реалізованих послуг з операційної оренди активів із ПДВ;

4) Дт 36, 37 Кт 714 “Дохід від операційної курсової різниці” — на суму доходу від операційних курсових різниць.

Витрати операційної діяльності підприємства торгівлі групують за такими економічними елементами: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати.

До складу елементу «Матеріальні витрати» включають вартість витрачених (спожитих) у процесі операційної діяльності:

матеріалів і комплектуючих виробів, що використані в процесі торгівлі, для забезпечення виробництва продукції, для господарських потреб, технічних цілей та гарантійного ремонту, гарантійного обслуговування реалізованих товарів;

паливно-мастильних матеріалів усіх видів, придбаних у сторонніх підприємств і організацій та використаних на технологічні та інші операційні цілі, зокрема для належної експлуатації транспортних засобів, опалення й освітлення приміщень тощо. Витрати, пов’язані із власним виробництвом і використанням електричної та інших видів енергії, включають до відповідних елементів витрат;

будівельних матеріалів і запасних частин для проведення ремонту основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, у тому числі взятих у тимчасове використання згідно із угодами про операційну оренду (лізинг), а також малоцінних і швидкозношуваних предметів;

тари й тарних матеріалів, використаних в операційній діяльності підприємства;

товарів для власного використання (без продажу);

малоцінних та швидкозношуваних предметів, які використовують в операційній діяльності підприємства впродовж року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує рік, зокрема: інструментів, господарського інвентарю, спеціального оснащення; санітарного, спеціального одягу, взуття, захисних пристроїв тощо; мила та інших мийних і знешкоджувальних засобів; молока й лікувально-профілактичного харчування;

інших матеріальних витрат, пов’язаних із виконанням підприємством робіт і наданням послуг виробничого й невиробничого характеру.

Якщо об’єкт основних засобів та інших необоротних матеріальних активів перебуває в оперативній оренді, в орендаря його обліковують на забалансовому рахунку. Амортизацію за таким об’єктом нараховує орендодавець.

Витрати орендаря на поліпшення об’єкта оперативної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які попередньо очікувалися від його використання, орендар відображає як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів, які підлягають амортизації.

До іншої операційної діяльності належить процес вибуття будь-якого активу (основних засобів, малоцін-них та швидкозношуваних предметів, матеріальних цінно-стей, куплених для переробки у виробництві, але не ви-користаних з різних причин, цінних паперів невласної емісії, нематеріальних активів тощо).

До складу «Інші операційні затрати» належать:

1) собівартість реалізованих виробничих запасів;

2) сумнівні (безнадійні) борги;

3) втрати від знецінення запасів;

4) втрати від операційних курсових різниць;

5) визнані екологічні санкції;

6) відрахування для забезпечення наступних опера-ційних витрат, а також

7) усі інші витрати, що виникають в процесі опера-ційної діяльності підприємства (крім витрат, що включають до собівартості продукції, товарів, робіт, послуг).

До складу «Інші операційні доходи» належать різні доходи від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а саме:

1) дохід від операційної оренди активів;

2) дохід від операційних курсових різниць;

3) відшкодування раніше списаних активів;

4) дохід від реалізації оборотних активів (крім фі-нансових інвестицій) тощо.

Обліковий процес іншої операційної діяльності ві-дображають на рахунках «Інші операційні затрати» та «Інші операційні доходи». За дебетом першого облікову-ють усі елементи затрат: таку, що історично склалася суму вартості об’єкта продажу (первинну вартість осно-вних засобів, купівельну ціну матеріалів з урахуванням ТЗЗ тощо), та всі затрати, які були зроблені з продажу об’єкта, зарплату брокеру, якого було найнято для про-дажу облігацій, послуги фондової біржі. За кредитом другого одержують доходи (надходження), зокрема амор-тизацію основних засобів, виручку за проданий об’єкт тощо.

Кредитове та дебетове сальдо рахунків перерахову-ють на рахунок «Фінансові результати».