Ступінь тяжкості хвороби Крона

Ступінь тяжкості хвороби Крона визначається локалізацією патологічного процесу та

наявністю ускладнень.

Тяжка форма хвороби:

біль нападоподібний, сильний, може бути постійним; посилюється під час ходи, після їжі та перед актом дефекації; прояви кишкової диспепсії, порушення випорожнень (напіврідкий кашкоподібний стілець до 10-12 разів на добу здомішкою слизу, гною, крові), тенезми, позиви до дефекації вночі; пальпаторно: біль у місці поразки, може бути пухлиноподібне утворення (при наявності міжкишкових зрощувань), анорексія.

Середньоважка форма:

біль нападоподібний, сильний, після їжі, може бути ниючим,постійним; локалізація залежить від місця найбільшого ураження; відчуття переливання,буркотіння, здуття животу, діарея (напіврідкі кашкоподібні випорожнення до 10 разів на добу, з домішками слизу, гною, рові), пальпаторно: гурчання, біль навколо пупка, шум плескання, болісний щільний відділ кишки, зниження апетиту.

Легка форма:

абдомінальний біль, нестійкі випорожнення (закрепи змінюються кашкоподібними випорожненнями), зрідка метеоризм, зниження апетиту.

Клінічна класифікація (В.Н. Копєйкін і співавт., 2001 р.)

Локалізація Ілеїт, Ілеоколіт, Аноректальна, Шлунка Дванадцятипалої к-ки

Інші локалізації

Період Інфільтрація, Тріщини, Рубцювання, Стенозування

Фаза Загострення, Ремісія

Ступінь важкості:- легка, - середньої важкості,- важка

Перебіг Гострий, - підгострий, - хронічний

Позакишкові прояви: спондилоартрити, периферичні артрити, афтозний стоматит,

вузлова еритема, увеїт, склерокон’юнктивіт, гепатит.

Ускладнення: свіщі (міжкишкові, проміжностні та інші), періанальні ураження,

стенози кишечника, обтураційна непрохідність, перфорація кишки та перитоніт, кишкова

кровотеча, токсичний мегаколон, амілоїдоз, септико-токсичні стани, судинні тромбози,

тромбоемболії.

Клініка

1. Поступовий розвиток захворювання.

2. Характерний|вдача| хвилеподібний рецидивуючий перебіг.

3. Переймоподібний біль в животі під час акту дефекації, тенезмы| та позиви до дефекації ночами.

4. Діарея передує гемоколіту|.

5. Наявність великої кількості гною та темної крові в смердючих випорожненнях, кал «плаває» у воді.

6. Лихоманка|пропасниця| або субфебрильна температура.

7. Зниження маси тіла, затримка зростання|зросту| і статевого розвитку.

8. Анемія.

9. Пальпаторно визначаються метеоризм, «шум плеску|плескоту|», болісність|болючий| по ходу товстої кишки.

10. Поразки|ураження| очей (увеїт, ірит, кон'юнктивіт), шкіри (піодермія, вузлувата еритема), суглобів і печінки.

11. Ознаки гіповітамінозу.

12. Живіт при пальпації м'який, декілька роздутий.

ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАММА

• Збір анамнестичних даних.

• Фізикальне обстеження.

• Лабораторні дослідження.

• Колоноскопія з біопсією та гістологічним дослідженням і /або езофагогастродуоденоскопію

• Рентгенологічне дослідження.

При оцінці анамнезу хвороби уточнюють симптоми хвороби, їх давність, можливі

чинники клінічних проявів, сімейну схильність до хвороб кишківника.

Об’єктивне обстеження:

• визначають зріст (із процентілями) та масу тіла (з процентілями). Відхилення процентілів нижче третього процентіля поряд із змінами показників росту допомагають при визначенні тяжкості перебігу хвороби:

• огляд ротової порожнини (наявність афт, гінгівіту);

• зміни шкіри та суглобів (вузлувата ерітема, гангренозна піодермія, артрити,

спондиліт, сакроілеіт);

• пальпація органів черевної порожнини – наявність інфільтрату у правому

нижньому квадранті живота; сегментарна ущільненість товстої кишки; перианальні тріщини; збільшення розмірів печінки (при важких формах хвороби).

Діагностика

Лабораторні дослідження.

Клінічний аналіз крові – анемія, лейкоцитоз, прискорене ШОЕ.

Біохімічне дослідження крові: під час загострення підвищення гострофазових показників, диспротеінемія (гіпоальбумінемія, гіпер-альфа-2 глобулінемія).

Копрограма: стеаторея, позитивна проба Трибуле (з хлор- та три хлороцтовою

кислотами), позитивна проба Грегерсена, дисбіотичні зміни мікрофлори кишечника.