Ступінь активності (середньої важкості)

Поодинокі виразки, ерозії, псевдополіпи, набряк слизової оболонки,зернистість, відсутність судинного малюнку, значна контактна кровоточивість

Ступіньактивності (тяжкий)

Різкий набряк, відсутність судинного малюнку, дифузна контактна кровоточивість, зернистість, суцільний гнійний наліт, виразки, ерозії,псевдополіпи, вільні гній і кров у просвіті кишки

Гістологічні критерії: дистрофічні та атрофічні зміни поверхневого епітелію з ділянками виразок ерозій і мікроерозій, зміна форми крипт, зниження мітотичної активності епітеліоцитів, зменшення кількості чи відсутність бокалоподібних клітин, що продукують слиз, нейтрофільна та еозинофільна інфільтрація, зниження міжепітеліальних лімфоцитів.

 

Диференціальна діагностика.

1. Дизентерійний і інші гострі бактеріальні коліти характеризуються гострим початком, виразними проявами |виказувати| синдрому інтоксикації і гемоколітом|. При НВК початок захворювання характеризується появою домішок|нечистот| в калі без ознак інтоксикації, відсутній ефект від антибактеріальної терапії, при ректороманоскопії – підвищена зернистість і кровоточивість слизової оболонки кишечника.

2. Хвороба Крону – за даними ректороманоскопії| та ірігографії| характерна|вдача| осередкована поразка|ураження| з|із| чіткими межами|кордонами| між незмінними та ураженими ділянками слизової оболонки за типом «бруківки».

3. Хронічний НВК (проктосигмоідіт|) рідко супроводжується|супроводжується| гемоколітом|, для нього не притаманен|вдача| синдром інтоксикації, підвищення ШОЕ, часті рецидиви, при адекватній терапії визначається швидка позитивна динаміка. При ректороманоскопії відсутня| контактна кровотеча, характерні |вдача| субатрофічні зміни слизової оболонки.

4. Захворювання аноректальної| делянки (поліпи товстої кишки, геморой, гемангіома прямої кишки, папілома) – огляд аноректальной| області і ректоскопія.

Лікування.

1. У стадії загострення постільний режим.

2. Дієта №4, №4б, №4в послідовно, прийом їжі 5-6 разів на добу.

3. Препарати групи 5-амінсаліцилової| кислоти (сульфасалазін|, салазопірідін|, месалозін|, асакол|, олсалазін|, пентаса|, салазінал|), що мають протизапальну, антибактеріальну, проти алергічну дію. Добова доза сульфасалазіна| для дітей 3-5 років – 1-2,5 грама; 5-7 років – 1,5-3,5 грама; старше 7 років – 2,5-7 грама на 3-6 прийомів. Первинна|початкова| доза зберігається до отримання|здобуття| клінічного ефекту, потім зменшується на третину. Якщо впродовж|упродовж| 2 тижнів стан|достаток| дитини|дитяти| не погіршає, добову дозу знов|знову| знижують на третину, поступово| підбирають|добирають| мінімальну дозу, що забезпечує клінічну ремісію і використовують її до кінця курсу лікування в стаціонарі, а потім|і тоді| і в амбулаторних умовах: при легкій і середньо-тяжкій | формах – не менше 2-4 міс., при важкій|тяжкій| – не менше 6 міс.

4. Глюкокортикоїди призначають при гострому перебігу НВК; важкій|тяжкій| формі захворювання; відсутності ефекту від двотижневого курсу терапії препаратами 5-АСК|; системних (позакишкових) проявах|виявах| НВК. Преднізолон, метілпреднізолон| спочатку у дозі| 1-1,5 грами на 1 кг маси тіла до отримання|здобуття| клінічного ефекту, після чого дозу знижують щонеділі|щотижня| на 2,5г. Підтримуючу дозу 2,5-5 грамів призначають на 1 міс.

5. Цитостатіки – азатіопрін| – 1,5-2 міліграми|міліграм-еквіваленти| на 1 кг маси тіла 2-4 рази на добу|.

6. Антибактеріальна терапія (гентаміцин|, амікацин|, цефалоспоріни 10 днів у вікових дозах.

7. Урсодезоксихолева кислота, суспензія, (Урсофальксуспензія із розрахунку 10 мг/кг маси на добу (в 1одній мірній ложці – 250 мг Урсодезоксихолевої кислоти) – тобто ¼ -4 мірної ложки на добу).Урсодезоксихолева кислота, табл. (250мг, 500мг) із розрахунку 10 мг/кг маси(добу) – 3-6 місяців.

8. Ентеросорбенти: смекта|, энтеросгель|.

9. Гемостатична терапія – витамін К (менадіон) 0,008-0,015 г/д, кислота амінокапронова (5 % розчин внутрішньовенно, капельно), діцинон (12 % розчин в/вабо в/м по 1-2 мл, по 1/2-1 пігул. 3-4 раза/день протягом 7-14 днів.

10. Ферментні препарати, що не містять|утримують| жовчні кислоти: панкреатин, креон|.

11. Пробіотики при стиханні запального процесу– бифидо-| і лактобактерин|, хилак-форте| 3-6 тижнів.

12. Вітаміни С, В1, В2, В6, А.

13. Адаптогени, імуномодулятори і препарати, які нормалізують мікроциркуляцію.

14. Інфузійна терапія при вираженому|виказувати| токсикозі з|із| эксикозом|.

15. При анемії – препарати заліза: феррум-лек| і ін.

16. Хірургічне лікування - тотальна колонектомія. Показання:

- важкий коліт у дітей 1-го року життя;

- важкий і середньоважкий коліт при відсутності ефекту від базисної терапії

- ускладнення ВК;

- блискавичний перебіг ВК;

 

ХВОРОБА КРОНУ

Хронічне рецидивуюче захворювання, що характеризується гранулематозно-виразковою|виразковою| поразкою|ураженням| переважно термінального відділу клубової частини|частки| ободової кишки. Захворюваність в окремих країнах Європи до 5 на 100000 дитячого населення.

Етіологія і патогенез

Етіологія невідома.

Патогенетичні чинники|фактори|:

1. Генетично детерміновані аномалії функції нейтрофільних фагоцитів (низька фагоцитарна активність).

2. Наявність генетично обумовлених маркерів – антигенів головного комплексу гістосумісності HLA|.

3. Наявність антигена, що має детермінанти| з|із| нативним кишковим епітелієм.

4. Формування аутоімунних реакцій, що призводять|призводять| до розвитку важких|тяжких| системних і локальних запальних реакцій в слизовій оболонці кишечника.