Клінічні симптоми при різних формах дискінезій у дітей

Форма дискіне-зії	Больовий синдром	Дані пальпації живота	Збільшення печінки	Диспепсичний синдром	Астено-вегетативний синдром
Гіперкінетична	Після погрішності в дієті, фізичного навантаження, емоційного стресу – інтенсивна нападоподібна в області правого підребер'я, така, що ірадіює в праве плече, праву лопатку	Болісність у т.Кера у час і після нападу, поза загостренням – чутливість у правому підребер'ї	_	Тошно-та, блювота під час больового нападу	Емоційна нестабільність, ознаки вегето-дистонії
Гіпокі-нетична	Постійна, неінтенсивна, ниючого характеру, тяжкість, розпирання в правому підребер'ї	Болісність в т.Кера	+	Нудота, гіркота в роті, зниження апетиту	Емоційна нестабільність, ознаки вегето-дистонії

ДІАГНОСТИЧНА ПРОГРАМА

Діагностичні дослiдження:

Анамнез – тривалість захворювання більше 3-х місяців, спадкоємна схильність, аномалії

розвитку жовчного міхура та жовчовивідних шляхів.

Скарги при гіперфункції: біль у правому підребер'ї, області пупка нападоподібний через 20-30 хвилин після прийому їжі, фізичного чи емоційного навантаження, зниження апетиту, стомлюваність, емоційна лабільність.

Скарги при гіпофункції: тупий, ниючий біль у правому підребер'ї після прийому їжі через 60- 90 хв., фізичного навантаження; нудота, блювота, гіркота в роті, стомлюваність, емоційналабільність, запаморочення та ін.

Об`єктивне дослідження: біль при пальпації у правому підребер'ї, області пупка, можливі позитивні міхурові симптоми, при гіпокінетичному типі – збільшення розмірів печінки (м'яка, рухлива, безболісна, швидко скорочується після застосування холекінетиків), можливо – дистальний гіпергідроз, патологічний дермографізм, схильність до артеріальної гіпертонії, функціональний систолічний шум.

Клінічні синдроми: диспептичний, больовий, астено-вегетативний, холестатичний.

Діагностика: діагноз ФРБТ (дискінезії або дисфункції біліарного тракту) визначається за

сукупністю скарг, клініко-анамнестичних даних, лабораторих та інструментальних методів

дослідження.

Лабораторні дослідження:

1. Копрограма – підвищення нейтрального жиру, значне підвищення кількості жирних

кислот, внутрішньоклітинного крахмалу, клітковини (недостатність жовчовідділення).

2. Біохімічне дослідження сироватки крові - підвищення рівня холестерину, лужної

фосфатази, ГГТП, загального білірубіну за рахунок прямої фракції (можливі зміни при

гіпофункції жовчного міхура, дисфункції СФО). Показники амілази /ліпази у межах норми.

Інструментальні дослідження:

1. УЗ дослідження. УЗД - ультразвукове дослідження ОБП – дозволяє визначити форму, розмір жовчного міхура|пузиря|, виявити наявність деформацій, аномалій розвитку, запальні зміни, конкременти, тип|типа| дискінетичнихеских| розладів.

Для оцінки моторної функції жовчного міхура та тонусу сфінктерів біліарного тракту використовується динамічна УЗ холецистографія з використанням холекінетичного сніданка (яєчні жовтки, розчин сорбіту, 1-2 пігул. холіверу та інш.). Вимірювання об´єму жовчного міхура (ЖМ) виконується натощак та після стимуляції через 5, 15, 30, 40, 60 хвилин. При УЗ холецистографії реєструються фази скорочення жовчного міхура. Перша фаза триває 4-6 хв., зумовлена станом СФО, подовження цієї фази свідчить про спазм СФО. Друга фаза триває приблизно 15 хв., зумовлена станом СФО, об’єм ЖМ зменшується на 29-31%. Третя фаза триває до 30 хв., зумовлена станом сфінктера Люткенса, об’єм ЖМ подальше зменшуєтьсян а 30-35%. Четверта фаза – подальше скорочення ЖМ на 33% – 65% у порівнянні з начальним обємом. При гіперкінетичному типі дисфункції ЖМ об’єм жовчного міхура скорочується більше, ніж на 65% на 60-90 хв. після прийому холекінетика; при гіпокінетичному типі - менше, ніж на 33%.

2. За показаннями - дуоденальне зондування з подальшим біохімічним дослідженням

(концентрація сумарних жовчних кислот, холестерину, фосфоліпідів, білірубіну, визначення індексів літогенності) та мікроскопією жовчі (виявлення кристалів холестерину, білірубінату кальція) для оцінки літогенності жовчі.

3. За показаннями - ФГДС – оцінка слизової оболонки стравоходу, шлунку, 12-ти палої

кишки; дуоденального сосочка.