Визначення потреби в оборотних коштах.

Перехід підприємств на ринкову модель господарювання пов'язаний з певними труднощами. Досвід розвинутих промис­лових країн свідчить, що за жорсткої конкуренції на ринку, пла­нування фінансово-господарської діяльності є вкрай потрібною запорукою економічного зростання, процвітання і навіть самого існування підприємств.

Визначення потреби в оборотних коштах є одним з об'єктів фінансового планування і відображення в обліку та звітності. Розмір оборотного капіталу, який утворює складову поточних ак­тивів, має відповідати потребам і можливостям підприємства зі створення й реалізації продукції.

Крім того, виникає необхідність у плануванні оборотних кош­тів для забезпечення допоміжних і підсобних господарств, соці­ально-побутових, житлово-комунальних та інших закладів не-промислового характеру.

Планування оборотних коштів здійснюється відповідно до кошторисів витрат на виробництво і невиробничі потреби та біз­нес-плану, який охоплює й пов'язує виробничі й фінансові показ­ники, створюючи цим умови для успішної комерційної діяльності та розвитку підприємництва.

Нормування оборотних активів представляє собою до­сить трудомістку аналітичну діяльність, в процесі якої розробля­ються норми і нормативи.

Норма оборотних активів це відносна величина, що відповідає мінімальному, економічно обгрунтованому обсягу за­пасів товарно-матеріальних цінностей. Як правило, встанов­люється в днях, але можуть використовуватись також інші відносні значення.

Норматив оборотних активів - це мінімально необхідна сума грошових коштів, що забезпечує підприємницьку діяльність підприємства.

На відміну від норми, норматив оборотних активів вста­новлюється на конкретний період: квартал, рік. Розрахунок нор­мативу здійснюється на підставі кошторису витрат, і оскільки ос­танній періодично змінюється, виникає необхідність коригуван­ня нормативів. При цьому слід враховувати і витрата, не перед­бачені кошторисом: матеріали і запчастини для капітального ре­монту, здійснюваного господарським способом, паливо для жит­лово-комунальних господарств тощо.

Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється через їх нормування. Нормування оборотних коштів передбачає врахування багатьох факторів, які впливають на господарську ді­яльність підприємств. На підприємствах виробничої сфери до них належать:

• умови постачання підприємств товарно-матеріальними цін­ностями: кількість постачальників, строки поставки, розмір тран­зитних партій, кількість найменувань матеріальних цінностей, форми розрахунків за матеріальні цінності;

• організація процесу виробництва: тривалість виробничого циклу, характер розподілу витрат протягом виробничого циклу, номенклатура випущеної продукції;

«умови реалізації продукції: кількість споживачів готової продукції, їх місцезнаходження, призначення продукції, умови її транспортування, форми розрахунків за відвантажену продукцію.

Якщо склад, структура і наявність оборотних коштів відпові­датимуть запланованому обсягу виробництва й реалізації, то під­приємство отримуватиме прибуток з мінімальними витратами.

У разі заниження розміру оборотних коштів можливі перебої в постачанні й виробничому процесі, зменшення обсягу вироб­ництва та прибутку, виникнення прострочених платежів і забор­гованості, інші негативні явища в господарській діяльності.

Надлишок оборотних коштів призводить до нагромаджування надмірних запасів сировини, матеріалів, послаблення режиму еко­номії, створення умов для використання оборотних коштів не за призначенням.

Значення нормування оборотних коштів полягає в такому.

По-перше, правильне визначення нормативу оборотних кош­тів забезпечує безперервність і безперебійність процесу ви­робництва.

По-друге, нормування оборотних коштів дає змогу ефективно використовувати оборотні кошти на кожному підприємстві.

По-третє, від правильно встановленого нормативу оборотних коштів залежить виконання плану виробництва, реалізації продук­ції, прибутку та рівня рентабельності.

По-четверте, обґрунтовані нормативи оборотних коштів спри­яють зміцненню режиму економії, мінімізації ризику підприєм­ницької діяльності.

Визначення планової потреби в оборотних коштах передбачає розроблення норм відносно тривалої дії і нормативів на конкрет­ний період — рік (як звичайно), півріччя, квартал. Це досягається проведенням таких робіт:

1. Визначення норм запасів за статтями нормованих оборотних коштів. Норма оборотних коштів — це відносний показник, який обчислюється у днях, відсотках чи гривнях. Норми у днях щодо виробничих запасів розраховуються за окремими видами матері­альних цінностей. У разі великої номенклатури таких цінностей розрахунок здійснюється в тій частині, яка становить (вартісно) не менше 70—80% загальних витрат за статтею в цілому.

2. Норма одноденного витрачання коштів визначається з кош­торису витрат на виробництво. Одноденне витрачання на підпри­ємствах несезонних галузей промисловості рекомендується роз­раховувати на підставі даних четвертого кварталу планового року, що, як водиться, має найбільший обсяг виробництва. У се зонних галузях промисловості одноденне витрачання визначаєть­ся на підставі кварталу з найменшим обсягом виробництва.

Визначаючи одноденні витрати для обчислення обсягів неза­вершеного виробництва, виходять із суми витрат на виробництво валової чи товарної продукції. Щодо готової продукції для роз­рахунку беруть її виробничу собівартість.

3. Норматив оборотних коштів за кожною статтею в грошовому виразі встановлюється множенням одноденних витрат у грошово­му виразі на відповідну норму запасу в днях.

4. Сукупний норматив, або загальна потреба в оборотних кош­тах, на підприємстві обчислюється підсумовуванням нормативів за окремими статтями.

5. Кінцевий етап нормування — визначення норм та нормати­вів за окремими статтями оборотних коштів для підрозділів під­приємств, де використовуються матеріальні цінності та виготов­ляється продукція.

Найбільш трудомістким і складним є розроблення норм запа­су. Норми запасу в днях застосовуються протягом кількох років, якщо суттєво не змінюються умови виробництва, постачання та збуту, розрахунків.

Підприємствам надано право самостійно розраховувати нор­мативи оборотних коштів. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 19 квітня 1993 року № 279 «Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств і організацій та джерела їх по­криття» Міністерством економіки разом з Міністерством фінан­сів ухвалено «Типовий порядок визначення норм запасів товар­но-матеріальних цінностей».