ТОП 10:

Реорганізація, спрямована на укріплення підприємств: злиття, приєднання, поглинання.



До основних форм реорганізації, результатом яких є укруп­нення підприємств, належить злиття кількох підприємств в одне, приєднання одного або кількох підприємств до одного, а також їх взаємне поглинання.

Із санаційною метою зазначені форми реорганізації нерідко застосовують, коли підприємство-боржник не в змозі розрахува­тися зі своїми боргами і змушене в досудовому чи судовому по­рядку шукати санатора, який погасив би або перейняв на себе за­боргованість. Санатор переймає на себе, як правило, не лише зобов'язання зі сплати заборгованості, а й контроль над боржни­ком, який втрачає свій юридичний статус у результаті приєднан­ня, поглинання чи злиття із санатором.

До основних мотивів, які можуть спонукати санатора до реорганізації поглинанням, приєднанням чи злиттям з під­приємством, що перебуває у фінансовій кризі, можна віднести такі:

1. Ефект синергізму. Синергізм – це умова, за якої загальний результат є більшим від суми часток. Коли йдеться про реорганіза­цію, спрямовану на використання ефекту синергізму, вартість під­приємства в її результаті перевищує сумарну вартість окремих під­приємств до реорганізації. Ефект синергізму виникає завдяки дії таких чинників:

а) економія на витратах, яка виявляється зі зростанням масшта­бів виробництва;

б) економія фінансових ресурсів;

в) збільшення влади на ринку

2. Прагнення заволодіти ліцензіями, патентами, ноу-хау, які є в розпорядженні підприємства, що перебуває в кризі.

3. Отримання надійного постачальника факторів виробницт­ва (наприклад, сировини чи комплектуючих).

Синергізм (у перекладі з грецької означає спільну дію) – явище посилення дії одного каталізатора додаванням іншого.

4. Податкові переваги. Прибуткова фірма може придбати ком­панію, яка має від'ємний об'єкт оподаткування, і таким чином отримати економію на податкових платежах.

5. Придбання активів за ціною, нижчою за їх вартість заміщен­ня, передача технологічних і управлінських знань та навичок (тех­нологічні трансферти) тощо.

6. Диверсифікація активів та діяльності з метою зменшення ри­зиків.

7. Попередження захоплення компанії великими корпоратив­ними «хижаками» та збереження контролю над підприємством.

В антимонопольних законодавствах більшості країн розрізня­ють горизонтальне злиття (приєднання, поглинання) та верти­кальне.

Горизонтальне злиття – це об'єднання двох фірм, які ви­робляють однаковий тип товару чи надають однакові послуги.

Вертикальне злиття – це злиття одного підприємства з йо­го постачальником сировини чи споживачем продукції.

Законодавчий контроль спрямований здебільшого на горизон­тальні злиття, оскільки в їх результаті підприємства дістають змогу перешкоджати доступу до ринку своїх конкурентів, уста­новлювати дискримінаційні ціни, створювати дефіцит певного товару і т. ін., що призводить до послаблення конкуренції. Вер­тикальні злиття істотно не впливають на рівень конкуренції.

Злиття кількох підприємств в одне. Така форма санаційної реорганізації, як злиття, означає об'єднання підприємства (або кількох підприємств), яке перебуває у фінансовій кризі, з іншим, фінансове стійким підприємством (кількома підприємствами). У разі злиття підприємств усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до новоствореного підприємства. Бухгалтерські баланси підприємств консолідуються. Під час такої реорганізації активи і пасиви підприємств, що реорганізуються, у повному об­сязі передаються підприємству-правонаступнику; підприємства, які злилися, припиняють господарську діяльність і втрачають свій юридичний статус.

Перший етап такої реорганізації – прийняття рішення вищи­ми органами підприємств, що реорганізуються, про обраний спо­сіб реорганізації. Водночас узгоджується проект договору про злиття.

На другому етапі між підприємствами, що реорганізуються, та засновниками правонаступника укладається угода про умови реорганізації. Перш ніж розпочинати практичну роботу щодо ре­організації, необхідно (у випадках, передбачених законодавст­вом) дістати дозвіл Антимонопольного комітету на злиття.

Третій етап – перевірка фінансово-господарської діяльності обох підприємств аудиторською фірмою. При цьому інвентари­зується та оцінюється майно підприємств. Правильне оцінювання майна має вирішальне значення у визначенні частки корпоратив­них прав підприємства-правонаступника, якими володітимуть власники кожного з реорганізованих підприємств.

Четвертий етап – проведення засновницьких зборів юриди­чної особи, яка виникає в результаті злиття. Далі готуються уста­новчі документи підприємства-правонаступника, з урахуванням того факту, що воно в результаті злиття бере на себе всі права та обов'язки реорганізованих підприємств.

На п'ятому етапі реєструється емісія акцій в ДКЦПФР та публікується інформація про емісію акцій AT (коли виникає саме такого виду підприємство), створюваного злиттям. Далі акції (або частки) у статутних фондах товариств, що реоргані­зуються, обмінюються на письмові зобов'язання про видачу відповідної кількості акцій (часток) створюваного товариства. Після цього до ДКЦПФР подається звіт про результати обміну акцій (часток) у статутних фондах реорганізованих підприємств на письмові зобов'язання про видачу відповідної кількості кор­поративних прав підприємства, яке створюється в результаті злиття.

Шостий етап. Збори засновників новостворюваного підпри­ємства затверджують його статут та інші засновницькі докумен­ти. Після цього здійснюється державна реєстрація підприємства. Видані раніше письмові зобов'язання обмінюються на його кор­поративні права.

На сьомому етапі остаточно узгоджуються та підписуються передавальні баланси між підприємствами-попередниками та підприємством-правонаступником.

Восьмий етап – вилучення підприємств-правопопередників із державного реєстру.

Зауважимо, що лише за наявності в засновницьких докумен­тах нової зареєстрованої особи положень про правонаступництво уможливлюється оперативне зняття підприємств-попередни­ків з обліку контролюючих органів та вилучення з державного реєстру.Реорганізація приєднанням. Приєднання – це спосіб корпо­ративної реструктуризації, який передбачає приєднання всіх прав та обов'язків однієї або кількох юридичних осіб – правопопередників до іншої юридичної особи – правонаступника. У резуль­таті такої реструктуризації підприємства, що приєднуються, згід­но зі статтею 34 Закону «Про підприємства в Україні» вилуча­ються з державного реєстру та втрачають свій юридичний статус. Етапи реорганізації підприємства приєднанням ілюструє рис. 8.3. Легко побачити, що порядок такої реорганізації майже такий самий, як у разі злиття. Проте реорганізація приєднанням має певні особливості, зумовлені тим, що в результаті приєднан­ня нова юридична особа не створюється, а лише вносяться зміни до засновницьких документів правонаступника. Ці зміни можуть бути пов'язані зі збільшенням статутного фонду підприємства, до якого здійснюється приєднання, зміною складу його засновників чи організаційно-правової форми.

Щодо зміни організаційно-правової форми підприємства-пра­вонаступника можливі два варіанти:

а) форма організації бізнесу лишається незмінною (вносяться зміни лише до засновницьких документів стосовно правонаступ-ництва, розміру статутного фонду та складу засновників);

б) підприємство-правонаступник змінює форму організації бі­знесу (перетворення). При цьому спочатку одна чи кілька юриди­чних осіб приєднуються до правонаступника, а потім він реорга­нізується шляхом перетворення.

Договір про приєднання має обумовлювати порядок та умови останнього, порядок та пропорції обміну акцій (часток, або паїв) у статутних фондах підприємств, що реорганізуються приєднан­ням, на акції (паї) у статутному фонді товариства, до якого здійс­нюється приєднання, а також інші положення, аналогічні до тих, які передбачаються угодою про злиття підприємств.

Якщо в разі злиття (приєднання) деякі учасники підприємств побажають вийти зі складу засновників, то вони мають зробити це до моменту підписання передавального балансу, складеного з урахуванням змін у розмірі статутного фонду та активів.

Наголосимо, що принципова різниця між злиттям та при­єднанням полягає в тому, що в першому випадку всі майнові права та обов'язки кількох юридичних осіб концентруються на балансі підприємства, яке створюється, а в другому – на балансі підприємства, що вже функціонує на момент при­йняття рішення про приєднання.

Одна з важливих фінансових проблем, що постають під час злиття або приєднання підприємств, полягає у правильному ви­значенні пропорцій обміну корпоративних прав у статутних фон­дах підприємств, що реорганізуються, на акції (частки) у статут­ному фонді товариства, до якого здійснюється приєднання (злит­тя).

Поглинання. Ця форма реорганізації полягає в придбанні корпо­ративних прав фінансово-неспроможного підприємства підприємством-санатором. Реорганізацію поглинанням слід відрізняти від про­дажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, що розглядається як один із методів санації підприємства в ході прова­дження справи про банкрутство. В останньому разі йдеться про ви­куп майна підприємства, а в разі поглинання – про придбання кор­поративних прав. Поглинуте підприємство може або зберегти свій статус юридичної особи і стати дочірнім підприємством санатора, або бути приєднаним до підприємства-санатора і стати його струк­турним підрозділом, втративши при цьому юридичний статус. Май­нові права та зобов'язання боржника переходять до правонаступника.

 







Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.236.35.159 (0.008 с.)