Реорганізація підприємств, спрямована на їх розукрупнення: поділ, виділення.

До розукрупнення підприємства (поділ, виокремлення) вдаю­ться в таких основних випадках.

1. Якщо в підприємства поряд із прибутковими секторами діяльності є багато збиткових виробництв. Метою розукруп­нення при цьому є виокремлення підрозділів, які є санаційне спроможними, і їх подальше фінансове оздоровлення, зокрема й за допомогою приватизації. Структурні підрозділи, які не підля­гають санації, залишаються в організаційній структурі підприєм­ства, яке з часом оголошується банкрутом.

2. У разі високого рівня диверсифікації сфер діяльності під­приємств, які підлягають санації. Якщо до таких підприємств виявляють інтерес кілька інвесторів (санаторів), котрі цікавлять­ся різними ділянками виробництва, то в результаті розукрупнен­ня, кожний з інвесторів може вкласти кошти в ту сферу, яка його найбільш приваблює, не обтяжуючи себе при цьому непрофіль­ними виробничими структурами.

3. Коли йдеться про передприватизаційну підготовку державних підприємств з метою підвищення їх інвестиційної привабливості.

4. За рішенням антимонопольних органів. Якщо підприємство – монопольне утворення зловживає монопольним становищем на рин­ку, може бути прийняте рішення про примусовий його поділ.

Підприємство-монополіст, яке підлягає примусовому розук­рупненню, реорганізується самостійно (за умови, що зазначене монопольне утворення на ринку ліквідується). Примусовий поділ не застосовується в разі:

а) неможливості організаційного або територіального відокрем­лення підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць;

б) наявності тісного технологічного зв'язку підприємств, струк­турних підрозділів чи структурних одиниць (якщо частка внут­рішнього обороту в загальному обсязі валової продукції підпри­ємства становить менш як 30%).

Зауважимо, що головною метою розукрупнення підприємств, які перебувають у фінансовій кризі, є виокремлення санаційно спро­можних виробничих підрозділів (виробництв) для проведення їх фінансового оздоровлення й оформлення як самостійних юридич­них осіб. Цей напрямок реорганізації дає змогу зосередитися на окре­мих стратегічних сферах діяльності підприємства, керуючись прин­ципом: економічно доцільнішим є «утримати на поверхні життєздатну частину боржника, ніж дати потонути всьому підприємству».

Реорганізація поділом. Поділ – це спосіб реорганізації, який полягає в тому, що юридична особа припиняє свою діяльність, а на її базі створюється кілька нових підприємств, оформлених у вигляді самостійних юридичних осіб.

У результаті поділу підприємства до новостворених підприємств за розподільним актом (балансом) у відповідних частинах переходять майнові права і обов'язки (активи та пасиви) реорганізованого підпри­ємства. Загальну схему реорганізації поділом унаочнює рис. 8.4.

Реорганізація підприємства поділом характеризується такими особливостями.

1. У рішенні про реорганізацію неодмінно мають бути поло­ження, які визначають спосіб розподілу між правонаступниками сум статутного, резервного та інших фондів, що становлять капі­тал підприємства.

2. Угода про реорганізацію укладається між групами заснов­ників підприємств, які створюються в результаті поділу.

3. У підготовці установчих документів кожного новостворе-ного підприємства має бути враховано, що воно утворюється по­ділом і перебирає на себе у відповідній частині майнові права та обов'язки реорганізованого підприємства.

4. Підприємствами-правонаступниками та підприємством, яке реорганізується, підписується роздільний баланс.

5. Угода про реорганізацію поділом має містити:

а) повний перелік та обсяг активів і пасивів балансу, що підлягають передачі кожному правонаступнику;

б) строк складання розподільного балансу з розшифруваннями кожної статті цього балансу.

6. Якщо кількість засновників підприємства, котре реорганізу­ється, менша за кількість підприємств, що створюються в резуль­таті поділу, то частка кожного засновника в його статутному фонді відповідним чином розподіляється між новоствореними підприємствами. Кожен із засновників стає співзасновником усіх (або деяких) із підприємств-правонаступників. Внесками заснов­ників до статутного фонду таких підприємств є їх частки у стату­тному фонді підприємства, що реорганізується.

Реорганізація виокремленням. Згідно із Законом «Про під­приємства в Україні» підприємство може бути створене в ре­зультаті виокремлення зі складу діючого підприємства одного чи кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об'єднань згідно з рішенням їх трудових колек­тивів і за згодою власників або уповноваженого ними органу. Під час виокремлення з підприємства одного чи кількох нових під­приємств до кожного з них переходять за розподільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки ре­організованого підприємства.

Реорганізація виділенням передбачає, що частина активів і па­сивів підприємства, яке реорганізується, передається право­наступнику або кільком правонаступникам, утворюваним унаслі­док реорганізації. Підприємство, що реорганізується, продовжує свою фінансово-господарську діяльність. Воно не втрачає статусу юридичної особи, а лише вносить зміни до установчих доку­ментів згідно з чинним законодавством.

Коли йдеться про виокремлення, нова юридична особа (особи) створюється з використанням лише частини належного реорганізо­ваному підприємству майна. Залишкова частина є базою для про­довження господарської діяльності. Етапи реорганізації підприємст­ва виокремленням здебільшого збігаються з тими, які були описані в разі реорганізації поділом. Виняток становить останній етап, оскіль­ки під час виокремлення реорганізоване підприємство не виключає­ться з державного реєстру. Виокремлення засновників, якщо ство­рюється юридична особа в результаті виокремлення, є не обов'яз­ковим. Засновником юридичної особи, створюваної в результаті ви­ділення, може бути реорганізоване підприємство. При цьому новостворена юридична особа може бути дочірнім підприємством.