Переможця районного етапу Всеукраїнського конкурсу

Досвід роботи

Переможця районного етапу Всеукраїнського конкурсу

«Учитель року – 2014»

В номінації

«Початкові класи»

Вчителя

Жовтневої ЗОШ І-ІІІ ступенів Новобузької районної ради

Василенко Раїси Володимирівни

 

 

м. Новий Буг 2014 р.

Активізація пізнавальної діяльності

Молодших школярів

На уроках

Природознавства

Зміст

1. Актуальність ------------------------------

2. Теоретичне підгрунття -----------------

2.1 Провідна ідея -------------------------------------

3. Науково-теоретична база --------------

4. Практичне впровадження активізації пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках природознавства ----------------------------

4.1. Технологія досвіду ---------------------------------

4.2. Мотивація – ключ до пізнання -----------------

Міжпредметні зв’язки – ефективність навчального процесу

4.4. Застосування інтеративних методів в навчально-пізнавальній діяльності ---------------------------

5. Результативність ------------------------------

6. Додатки ------------------------------------------

Актуальність

На основі Державного стандарту початкової загальної освіти та програми навчального предмета «Природознавство» навчально-пізнавальна діяльність базується на компетентісно орієнтованих завданнях із використанням сучасних освітніх технологій.

Для залучення кожного учня в активний пізнавальний процес варто створити навчально-предметне середовище, яке забеспечувало б можливість вільного доступу до різних джерел інформації, спілкування з ровесниками, працювати разом під час вирішення різних проблем.

Неможливо уявити навчально-виховний процес без активізації пізнавальної діяльності, тому, що вона створює умови для самореалізації учнів,сприяє підвищенню теоретичних знань, розвитку інтелектуальних здібностей.

 

Теоретичне підгрунття

«Життєва природознавча

Компетентність»

 

Державний стандарт початкової загальної освіти трактує значення життєвої природознавчої компетентності так: предметна природознавча компетентність — особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин "людина — природа”;

Компетентність – це здатність приймати рішення і нести відповідальність за їх реалізацію у різних галузях людської діяльності.

Поняття компетентності передбачає сукупність фізичних та інтелектуальних якостей людини і властивостей, необхідних людині для самостійного й ефективного виходу в різних життєвих ситуаціях, щоб створити кращі умови для себе в конструктивній взаємодії з іншими.

Отже основна мета навчального предмета «Природознавства» - формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способів навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.

 

Провідна ідея

 

У процесі предметної природознавчої компетентності активізувати самостійну пізнавальну активність дітей. Сприяти розвитку дослідницької активності, творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок.

 

Науково-теоретична база

Проблема розвитку активізації пізнавальної діяльності притаманна всім періодам розвитку педагогіки. Вона досліджувалася такими видатними педагогами як А. Дістервег, Я. Коменський, В.Сухомлинський. Розглядається вона і у дослідженнях О.Жоржик, О.Савченко, І. Шамової, Л.Шушори та інших вчених.

У працях Н. Бібік, І. Дубровіної, С. Журавель, О.Киричук, Л. Нарочної, Л. Шелестової та інших педагогів розглядаються методи і засоби формування пізнавального інтересу молодших школярів.

Видатний чеський педагог Я.А.Коменський у першому розділі «Великої дидактики» говорить про необхідність всіма засобами підвищувати в дітях гаряче прагнення до пізнання, до навчання. Цій проблемі надавали належної уваги І.Г.Песталоцці, А.Г.Дістерверг, К.Д.Ушинський, В.О.Сухомлинський.

Активність молодшого школяра виражається через різні види діяльності: навчальну, трудову, пізнавальну і т.д. Особливого значення набуває навчальна пізнавальна діяльність.

Але свою ведучу функцію та чи інша діяльність проявляє найбільш достатньо, коли вона складається, формується. Молодший шкільний вік і є періодом найбільш інтенсивного формування учбової діяльності, яка виступає специфічною формою індивідуальної активності.

 

Практичне впровадження активізації пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках природознавства уу

 

 

Людина, що не знає нічого, може навчитися,

Бажання вчитися.

Д. Дідро

Пізнавальна активність на уроках природознавства – це якість діяльності, в якій проявляється перш за все ставлення учня до предмету і процесу діяльності, то не дивно, що увага до проблеми пізнавальної активності школярів в процесі навчання характерна для багатьох педагогів. Аналізуючи літературу та виходячи з вимог навчальної програми, на яких базується навчально - пізнавальна діяльність учнів, я для себе визначила застосування методів формування предметних, ключових та міжпредметних компетентностей, які передбачають активну пізнавальну діяльність молодших школярів, а саме:

§ продуктивний (вивчений матеріал застосовується на практиці);

§ евристичні або частково пошукові (окремі елементи нових завдань учень знаходить завдяки розв’язанню пізнавальних завдань);

§ проблемний (учень усвідомлює проблему і знаходить шляхи її розв’язання);

§ інтерактивні (активна взаємодія всіх учнів, в ході якої кожний школяр осмислює свою діяльність, відчуває свою успішність).

Повнота і чіткість сприймання можливі лише за відповідної установки, сконцентрованої уваги й активної розумової діяльності, яка виявляється в аналізі, синтезі, порівнянні, конкретизації та інших мовленнєвих операціях, що в свою чергу потребує розвиток пам’яті.

Технологія досвіду

У своїй роботі використовую різні шляхи активізації пізнавальної діяльності, різноманітні форми, методи, засоби, вибір яких стимулює активність і самостійність учнів. Найбільший активізуючий ефект під час уроку дають ситуації, у яких учні самі повинні:

- відстоювати свою думку;

- брати участь у дискусіях і обговореннях;

- ставити питання своїм товаришам і вчителю;

- рецензувати відповіді товаришів;

- самостійно вибирати посильне завдання;

- створювати ситуації самоперевірки, аналізу особистих пізнавальних і практичних дій.

Без використання активних та інтерактивних технологій цього не досягнути, тому, що вироблення таких умінь передбачає активну позицію учня, стосовно виучуваного матеріалу й процесу навчання (він стає його суб’єктом), найвищій відсоток засвоєння (до 95%) досягається саме в процесі взаємонавчання.

 

«Мотивація - ключ до пізнання»

Найбільш значущою для ефективності навчальної діяльності є мотивація, зумовлена інтелектуальною ініціативою та пізнавальними інтересами. За словами О.Я. Савченко «Як сонце всьому живому, так і розвитку мотивації навчання потрібні середовище, що стимулює, і цілеспрямований вплив через систему педагогічних прийомів».

У сучасному світі дитина стикається з величезним потоком інформації. Тому звичайні прийоми подання і заучування інформації часто не спрацьовують. Добираю цікаві завдання для уроку, до такої діяльності часто залучаю дітей, якщо вони готують запитання один одному.

Щоб досягти необхідного результату, на уроках використовую різноманітні прийоми пізнавальних мотивів:

• Бесіда (Тема: «Що таке явища природи», 2клас)

• Створення проблемної ситуації (Тема: «Де в природі міститься вода?», 2 клас);

•Використання прийому «Дивуй» (наводжу дивні факти або майже неправдоподібні історії. Тема: «Чому восени добре збирати гриби?»). •Використання творчих завдань (складання кросвордів, загадок, віршів, сенканів; Тема: «Як змінюється нежива природа восени?») •Використання під час уроку художньої та наукової літератури (Тема: «Як змінюється стан води при нагріванні й охолодженні?», М.Остапчук «Подорож краплинки»).

•Створення ситуації успіху, на основі діяльнісного підходу до навчання.

Щоб пізнання було глибшим, багатшим, суть кожного явища чи події я розкриваю перед учнем на доступному йому рівні. Запитання "Що?", "Як?", "З якої причини?", "Чому ти так думаєш?" спонукають дитину до пошуку. Але для пізнавального процесу потрібні ще й факти, приклади, спостереження, уявлення. Спостерігаючи, міркуючи учні осмислюють суть того чи іншого предмета, явища, події і розв'язують посильне пізнавальне завдання, доцільнішими є завдання за зразком «знайди помилку» або такі, що провокують помилку.

Завдання повинні бути:

v цікавими;

- спрямованими на розвиток логіки, кмітливості, образного мислення,

v різноманітними, наприклад «закриті» завдання, що мають точне(одноразове) розв’язання;

- завдання з неповною умовою;

- з надлишковими умовами;

- «відкриті» завдання, що припускають варіанти умов, різні

шляхи розв’язання, імовірні відповіді;

- творчі завдання;

v робота над загадками (відгадування та складання загадок,

встав пропущене слово, віднови закономірність явищ);

v розгадування кросвордів та ребусів;

v робота над прислів’ями, приказками, народними прикметами;

v картки із завданням теоретичного або практичного змісту;

ігрові ситуації (додаток 1).

Міжпредметні зв’язки –

Знання

- Що я хочу, щоб учні знали в результаті цього уроку?

Уміння, навички, досвід

- Що я хочу, щоб учні вміли в результаті цього уроку?

Цінності

- На які цінності учні повинні звернути свою увагу в результаті цього уроку?

Відповіді на ці запитання я отримую через конкретну дію учнів. Тому кожен результат сформований за допомогою таких висловлювань:

• під час цього уроку учень зможе пояснити, назвати…(знання);

• зможе зробити…(уміння, навички, досвід);

• зможе висловити свої ставлення до…(цінності).

Щоб зацікавити учнів діяльністю на уроці, урізноманітнити навчання несподіванки або вільного вибору надаю перевагу грі, це дає можливість залучити дітей до активного пізнання природи, сприяти вихованню бережливого ставлення до неї. Використовую такі ігри:

«Чи знаєш ти лікарські рослини?,» «Пізнай і скажи», «З чого плід», «Який гриб у кошику?», «З якого дерева листочок», «Шишки, жолуді, горіхи», «Кращий знавець рослин», «Хто най спостережливіший?». Особливо сприяють активізації пізнавальної активності сюжетні ігри та ігри вправи з природничим матеріалом (додаток 3).

Література

1. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою 1-4 класи. К.: Видавничий дія «Освіта» 2012

2. Державний стандарт початкової загальної освіти

3. Карасик А. Р. Активізація пізнавальних процесів / А. Р. Карасик // Початкова освіта. – 2002. – № 14 (158). – С. 6.

4. Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти: К.: «Грамота» 2012

5. Шейко Г.К.Інноваційні методи роботи в початковій школі.2008 р. 87 с.

6. Стебна О, Соценко А. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи.-Харків: Основа, 2005.- с. 19, 27

7. Сухомлинський В.О. Казки Школа під Голубим Небом/ Упорядник О.В. Сухомлинська. – К.: Рад.шк., - 1991.- с.139

8. Ірина Грущинська. Природознавство 1 клас. К.: Видавничий дім

«Освіта» 2012р.

9. Ірина Грущинська. Природознавство 2 клас. К.: Видавничий дім

«Освіта» 2012р.

10. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод, посіб. / О. І. Пометун. - К.: АСХ, 2004.-192с.

11. Бондар Л.М. Уроки мислення серед природи у педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського // Початкова школа. — 2005. — № 9. — С. 12-14.

12. Карасик А. Р. Активізація пізнавальних процесів / А. Р. Карасик // Початкова освіта. – 2002. – № 14 (158). – С. 6.

13. Коваль Л.В. Сучасні навчальні технології в початковій школі: Навч.- метод. Посіб.- Донецьк: ТОВ Юго-восток, 2006. – 227 с.

14. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід і українські перспективи / За заг. Ред.. О.В. Овчарук.- К.: К.І.С., 2004.- 112 с.

15. Навчання в початковій школі як цілісний творчий процес: теорія і практика. К. Видавництво «Початкова школа» 2011р.

 

 

Василенко Раїси Володимирівни

м. Новий Буг, 2014

Додатки до досвіду роботи з теми: «Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках природознавства» переможця районного етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2014» в номінації «Початкові класи» вчителя Жовтневої ЗОШ І-ІІІ ступенів Новобузької районної ради

Відділ освіти Новобузької райдержадміністрації Районний методкабінет

Додаток 1

Перелік творчих завдань:

Робота над загадками.

Встав пропущене слово.

До вечора…., зранку…..(До вечора помирає, зранку оживає.)

Віднови закономірність явищ.

- Вдень у небі сідає,

А ввечері на землю гуляє. ( Сонце).

- Без крил біжать, без ніг пливуть,

Без води летять. (Хмари).

Розгадування кросвордів.

 

По горизонталі:

1. Куди вступиш – всюди маєш, хоч не бачиш – споживаєш. (повітря)

5. Уночі гуляє, удень спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі. (сова)

6. Чорне сукно лізе у вікно. (ніч)

7. Узимку біле, навесні чорне, влітку зелене, восени стрижене. (поле)

10. Тисячі братів одним поясом підперезані. (сніп)

11. Що у тілі половіє, коли вітер віє? (жито)

13. Хто трьома зубами сіно їсть? (вила)

14. Мене частенько просять, ждуть, а тільки припущусь – ховатися почнусь. (дощ)

15. Що то за гість, що темряву їсть? (день)

16. Квітка гарненька, із сонечком схожа, краї біленькі, а серединка жовта. (ромашка)

 

По вертикалі:

2. Взимку білим цвітом сад зацвів, наче навесні. (іній)

3. Без рук, без ніг, а в’ється як батіг. (квасоля)

4. Сам вечірньої години заховався в кущ калини, та на дудочку одну грає пісню чарівну. (соловей)

8. У воді не тоне, у вогні не горить. (лід)

9. В морі рибка золота кораблі переверта. (кит)

12. Торох - торох, розсипався горох, почало світати – нема що збирати. (роса)

 

Цікавинки про природу

 

Хитрун апельсин

Батьківщина апельсину — Китай, де він з'явився задов­го до нашої ери. У Європі апельсинове дерево культи­вується з початку XV століття. Саме слово «апельсин» у перекладі з німецької означає «китайське яблуко».

Деякі апельсинові дерева можуть жити до 150 років. У деяких цитрусових зрілі плоди не опадають, їх слід зріза­ти. Якщо цього не зробити, то, повисівши зиму жовти­ми, вони навесні знов позеленіють, а восени вдруге по­жовтіють.

 

Ковбасне дерево

У лісах Уганди росте кигелія, або ковбасне дерево. Своєю назвою воно зобов'язане плодам, які своїм вигля дом нагадують ковбасу. Вони звисають з кінцівок галузо і важать до 6 кілограмів.

З плодів місцеві жителі виготовляють чашки та жовту фарбу, а з кори — ліки.

 

Молочне дерево

У Центральній та Південній Америці ростуть гаї струнких дерев. Це галактодендрони. Місцеві жителі називають їх сорвейрисоски. На стовбурах дерев роблять надрізи, з яких витікає густий білуватий сік. І за виглядом, і за смаком він нагадує звичайне коров'яче молоко, але з гірким присмаком, який зникає післякип’ятіння. За годину з одного дерева витікає близько одного літра «молока».

Мильне дерево

На півострові Флорида (США) росте дивне дерево. Якщо розтерти його плоди, то утворюється піна, яку місце жителі використовують замість мила.

 

Скажений огірок

У теплих країнах є дивна рослина, на якій ростуть пло­ди, схожі на зелений огірок. Варто лише до нього дотор­кнутися, як тієї ж миті — бабах! — він обертається до вас отвором, що виник у тому місці, де ви його торкнулися, і... обличчя, руки, одяг — все вкрито липким слизом.

А в ньому — насіння цієї рослини! Як би ви не чистилися від цього слизу, дві-три краплини залишаться. А потім слиз висохне, і насіннячко звалиться на землю, і наступного року на цьому місці виросте новий сердитий огірок.

 

«Безбілетний пасажир»

Коли європейські кораблі слідом за Колумбом прокла­ли шлях до Північної Америки, червоношкірі індіанці, корінні жителі цього материка, похмуро говорили один одному: «Все змінюється з появою білих. Там, де стає на нашу землю важкий черевик блідолицього, виростає тра­ва, якої не бачили наші предки, Ім'я її — «слід білого»! Нам вона приносить нещастя».

Ця трава — наш подорожник. Дозріле насіння подо­рожника легко відокремлюється від стебла і прилипає до спідниць, штанів, підошв взуття, шерсті домашніх тва­рин. Насіння падає на землю, і на цих місцях виростають нові кущики подорожника.

 

Квітка землетрусу

В Індонезії росте королівська примула. Її називають квіткою землетрусу. Королівська примула росте по краях кратерів вулканів і завжди розцвітає напередодні вивер­ження вулкану.

Це — попередження для мешканців нав­колишніх сіл, які завчасно ховаються у безпечних місцях.

 

Віл, який квакає

Одна з найбільших жаб на Земній кулі — північноаме­риканська жаба-віл. Її довжина 20 сантиметрів, а вага 600 гр'амів. Цю жабу вживають у їжу. «Весняна пісня» цих жаб нагадує мичання волової череди. Квакання одної жа- би-вола можна почути на відстані до 3 кілометрів.

Удав-гувернантка

У Бразилії існують удави-гувернантки. Ця незвичайна домашня тварина зберегла життя тисячам людей, і голов­ним чином дітям. У країні дуже багато отруйних змій, котрі тримаються подалі від місць, де живе такий удав. Він дуже звикає до дітей, полюбляє супроводжувати іх на прогулянках і під час ігор, оберігаючи малюків від напа­ду отруйних змій.

Калина

Цвіт калини – символ незайманості і краси, коли ж калина відцвітає – це знак печалі.

Під калиною зустрічаються закохані, а коли калинове дерево хитається без вітру – це дівчина тужить за милим.

Коли калина опускає віття – це сум, а чорніє – горе.

Зламана калина – покинута жінка, доспіла калина – зрілість дівчини. Посаджена калина на могилі – жаль за коханим. Люди з давніх-давен шанували і шанують калину. Не було, здається, хати у нас в Україні, біля якої не росла б калина. Коли забіліють квіти, дівчата ними коси прикрашали, засушували для ліків. Коли кетяги достигали, їх вішали попід стріхою, а взимку клали між шибками вікон. У найлютіші морози і хурделиці вони живили теплом і красою оселю. Проводжаючи сина в далеку дорогу, мати напувала його калиновим напоєм, а з собою давала хліб з калиною. Де копали криницю, там завжди висаджували калину, щоб смачнішою була вода.

Калина опредметнює духовний потяг до своєї рідної землі, свого берега, своїх традицій. Про це свідчить народна поезія: мова – диво калинове, калиновий міст, калинова сопілка, калинова колиска та ін.. чимало в Україні збереглося населених пунктів з поетичною назвою Калинівка. Кущ калини біля материнської хати – не тільки окраса, а й глибокий символ нашого духовного світу.

 

 

Ігрові ситуації.

Гра «Обери»

- Виберіть і підкресліть явища, характерні для рослин навесні. Поясніть їх.

На деревах немає листя. Розпустились бруньки. Льодохід. Цвітуть квіти. Обпадає листя. Яскравіше світить сонце. Зявилися комахи. Листопад. Тане сніг. Зявилися бруньки на деревах.

 

Складання казки.

Гра «Павутинка»

Обєднайтеся в одне спільне коло. Складіть казку про краплинку-мандрівницю за початком:

На червоній троянді жила маленька краплинка… (учні передають клубочок синіх ниток один одному, складаючи казку по реченю. Коли казка закінчилася учасники гри підімають ниточки вверх над головою утворивши хмарку.)

Краплинка – мандрівниця

(казка)

 

На червоній троянді жила маленька краплинка. Їй було весело і затишно. Вона гралася з сонячним промінчиком, переливалася різними кольорами веселки. Не помітила Краплинка як вона піднялася високо-високо і опинилася на хмаринці. Червона троянда засумувала, нахилила голівку, опустила листочки. Побачила це Краплинка, не знає як допомогти квіточці. Та раптом де не візьмись з’явився вітер, нагнав хмари, пішов рясний дощ. Багато краплинок впали на землю. Зраділа і Краплинка, що вона знову зустрінеться з червоною трояндою. Та тільки вона вже була не сама, а зі своїми подружками. Квіточка відчула дотик Краплинки і знову ожила.

 

Додаток 2

Тема: Осінній падолист.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Фізхвилинка.

Швидше встали, посміхнулись,

Вище – вище підтягнулись,

Нумо, плечі розпряміть,

Підніміть та опустіть.

Вправо, вліво поверніться,

Рук колінами торкніться.

Сіли, встали, сіли, встали.

І на місці покружляли.

 

5. Робота над віршем Дмитра Павличка «Небеса прозорі».

а) читання вірша самостійно.

Ранню чи пізню осінь описує поет, доведіть свою думку.

б) вибіркове читання.

Зачитайте речення:

- З якого дерева падають листки?

- З чим поет порівнює небеса?

- Чому зажурилась квітка?

6. Робота в групах.

1 група - продовжити міркування: листки, як - …

(метелики, промінчики сонця, мильні бульбашки).

2 група – скласти діалог «Розмова листочків».

3 група – намалювати дерева в листопаді.

 

VII. Домашнє завдання.

С.22 вивчити напам’ять вірш Дмитра Павличка «Небеса прозорі»,

Скласти казку про осінь.

 

Додаток 3

Форми ігрової діяльності.

ПРОВЕДЕННЯ ЕКСКУРСІЇ

І. Організація класу.

ІІ. Проведення екскурсії

1. Коротка бесіда про значення лісу і рослин у природі.

2. Повторення правил поведінки у парку (у парку ми у гостях, а гос­подарі тут — тварини і рослини).

3. Бесіда з метою ознайомлення учнів з характерними ознаками осені.

- Яка зараз пора року?

- Які ви знаєте осінні місяці?

- Яким стало повітря восени (особли­во вранці) порівняно з літом?

- Якого кольору небо було влітку, якого — восени?

- Які дощі випадають влітку?

- Які дощі випадають восени?

- Що можна спостерігати ранком над водоймами (річкою, ставком), у низовині?

- Про яку природу йшла мова?

- Чому відбулися зміни у неживій природі?

- Чи впливають зміни в неживій природі на природу живу?

- Як можна це довести?

- Подивіться навкруги і розкажіть, як змінилися рослини восени порівняно з літом.

4. Фронтальне опитування (після короткого відпочинку).

- Які із дерев, що ростуть навколо, ви знаєте?

- Роздивітьсяберезу зблизька. Як ви впізнали цедерево? Що ви бачи­те на її білій корі?

- Акуратнорозгляньте листочок берези на дереві, або підніміть із землі. Якої вінформи? Кольору? Що ви помітили на його краях?

- Чи змінився листок із приходом осені? Що в ньому змінилося?

- Роздивіться сережки, що залиши­лися у берези. Що в них міститься?

- Якщо насіння впаде на землю, що станеться? (Показати молодий пагінчик берези.)

5. Практичне завдання.

- Станьте під березою і подивіть­ся вгору. Що ви бачите крізь листя? (Синє небо)

- А тепер подивіться вниз і скажіть, що ви бачите на землі під березою? (Рос­те багато трав'янистих рослин.)

- Опишіть, який вигляд має липа.

- Станьте під липою, подивіться вгору. Що ви бачите? (На небі не має сонця, на ньому багато хмаринок. Небо сіре.)

- Що бачите на землі під липою? (Трав'янистих рослин дуже мало.)

- Зробіть висновок, що необхідно для росту кожної рослини?

(Світло)

Правильність свого висновку діти можуть перевірити на ділянці парку, де росте багато ялин. Ялини дають багато тіні, тому під ними така бідна трав'яниста рослинність.

- Тепер знайдіть дуб. Визначте, яке дерево вище — дуб чи береза?

- Чим різняться їхні стовбури, гіл­ки, листя?

Учні роздивляються дерева, порівню­ють їх, встановлюють їхні відміннос­ті. Знаходять плоди дуба.

6. Колективна і групова робота.

Роздивитися дерева, порівняти їх, встановити відмінні риси між ними; порівняти насіння; зібрати декілька насінин для колекції, листя — для гербарію.

Таку роботу діти виконують, розпо­ділившись на групи. Порівнюються листяні дерева, що ростуть у лісі або парку (осика, вільха, клен, тополя та ін.).

7. Узагальнююча бесіда про листяні рослини.

- Які дерева ви спостерігали?

- Що зібрали біля дерев для колек­ції і гербарію?

- За якими ознаками можна розпіз­нати листяні дерева? (За розміром, загальним виглядом, формою і ко­льором листя, забарвленням кори, плодами)

8. Знайомство із хвойними деревами. Виконання практичних завдань.

- Які дерева називають хвойними?

- Наведіть приклади хвойних де­рев.

- Роздивіться ялинку (будову, фор­му, колір глиці).

- Чому хвойні дерева завжди зелені? (Практичне знайомство із сосною.)

- На прикладі сосни поясніть, як впливає світло на ріст та розвиток

дерева.

Для цього завдання необхідно знайти таке місце, де б одна сосна росла на відкритій місцевості, а інша — в гущавині.

- Порівняйте дві сосни: ту, яка ви­росла в гущавині, і ту, яка виросла на відкритій місцевості. Чому гілки со­сни, яка виросла у густому лісі, рос­туть лише у верхній частині дерева, а знизу всохли та опали?

- Порівняйте, де більше світла і те­пла — на галявині лісу чи в його гу­щавині?

- Зробіть висновок.

(Внизу гілки на деревах поступово відмирають, тому що там завжди менше світла. Гілки со­сни, яка виросла на галявині лісу, роз­машисті, широкі, але це дерево ниж­че, ніж сосна, яка виросла у густому лісі. Із південного боку гілки розви­нені краще, ніж з північного.)

 

Підсумкова бесіда

- З якими групами рослинного світу ми сьогодні зустрілися?

- Назвіть дерева і кущі, з якими ми познайомилися ближче.

- Що спільного у будові всіх дерев?

- Чим відрізняється кущ від де­рева?

- Які трав'янисті рослини ви зібра­ли для гербарію?

- Під якими деревами краще розвива­ються трав'янисті рослини? Чому?

- Яке значення має ліс для людини?

- Яку участь можуть взяти школярі в охороні природи і примноженні лісових насаджень?

 

Додаток 4

Дерево рішень

Дозволяє учням глибше зрозуміти механізм прийняття складних рішень.

Попередня робота

- Обрати проблему, що не має однозначного розв’язання. (Наприклад, Тема: «Де в природі міститься вода?», проблема «вода корисна і шкідлива»)

- Запропонувати дома прочитати інформацію для розв’язання проблеми.

 

Розв’язання

 

Переваги Недоліки

 

Варіанти розв’язання

 

Проблема

 

Проблема: Вода корисна чи шкідлива?

Варіанти розв’язання: загадки, прислів’я, приказки, вірші, оповідання, перегляд відеофільму «Вода – руйнівник»

Переваги: Недоліки:

вода

люди тварини вода- руйнівник

рослини злива

їжа здоров’я повінь

річка сніг

Розв’язання: Без води не має життя на Землі. Більшу частину Землі займає

вода 71 %.

Гра «Уяви»

Тема: Де в природі міститься вода?(використовую під час систематизації та узагальнення знань)

- заплющте очі й уявіть себе рослиною або твариною водойми.

- Як би ви могли говорити, що б ви сказали людям?

- Чому ви так вирішили?

- Памятайте, що чистоту води в водоймі можна оцінити за наявністю живих істот: бабок, травневих мух, водяних жуків, водяних метеликів, мух одноденок та ставкових клопів-водомірок, які є супутниками чистої води. У забрудненій воді їх дуже мало або зовсім немає.

 

Додаток 5

І. Проблема

Забруднення навколишнього середовища. Скоро­чення чисельності бджолиних сімей.

Проблемні запитання:

- як бджоли готуються до зими?

- як можна допомогти бджолам вижити упродовж зими?

- чому відбувається скорочення бджолиних сімей?

- до чого призводить скорочення бджолиних сі­мей?

 

ІІ. Планування

1. Пошук інформації про життя бджіл та її система­тизація.

2. Створення продукту. Підготовка матеріалів до презентації міні-проекту.

3. Презентація. Самооцінка міні-проекту.

 

А. Корисна інформація

Зима — скрутна пора року для бджіл. Вона лякає їх холодом і голодом.

Цілий ранок, цілий ранок

Тягне стружку мій рубанок.

З дідусем ми цілий день,

Дім будуємо для «людей».

Дім на тисячу «людей».

Дім без вікон, без дверей!

Тільки є у домі вічко,

Вічко зовсім невеличке.

Є з вощиною і рами —

Пахнуть цвітом і медами.

Ми ладнаємо дах на нім.

Що за дім? Хто житиме у нім?

(М. Стельмах)

 

Вулик — штучне житло для бджіл. Це фабрика з виробництва меду.

 

Бджілка — це невеличка комаха. Вона постійно тру­диться. Недарма її називають бджілкою-трудівницею. Рано-вранці бджоли вилітають з вуликів. Весь день вони збирають пилок та со­лодкий сік з квітів багатьох рослин. І тільки пізно увече­рі повертаються до вулика, але не відпочивати.

У вулику бджоли пере­робляють

солодкий сік на мед. Мед для бджіл

служить їжею упродовж всього року.

Людям мед та віск також став у нагоді.

 

Наші пращури ак­тивно й успішно за­ймалися добуванням меду диких бджіл. Вони не тільки вжи­вали мед. За часів Київської Русі люди сплачували медом та воском данину князю.

Мед та віск постачав­ся до інших держав. Ще

наші пращури стверджували, що щоденне

вжи­вання меду уповільнює старість

і подовжує молодість.

Мед містить близько 60 корисних для організму

речовин. Під дією меду гине багато хво­роботворних бактерій, покращується робота серця.

Та минула тепла пора року. Щоб бджоли добре

перезимували, необхідні турботи пасічника. Адже саме

від нього залежить, чи збережеться бджолина сім'я

здоровою до весни.

Пасічники утеплюють ву­лики. Потрібно подбати

і про корм. Тому у вулику має залишитися

достатня кількість зібраного бджо­лами меду.

Адже сім'я велика і всі хочуть їсти. Якщо

літо було похмуре і дощове, бджоли можуть

мало заготовити меду.

У таких випадках потрібно підгодо­вувати бджіл сиропом. Сироп варять з води та цукру. Щоб забезпечити правильний догляд за комахами, необхідні спеціальні знання. Допомагайте у цій справі дорослим.

У природі зустрічаються дикі бджоли. Правда, диких бджіл мало, тому знайти їхнє дупло важко. Проте, якщо ви все-таки хочете це зробити, тоді вистав­те весною в лісі годівницю з медом або солодким сиропом. Якщо поблизу є бджоли, то вони стануть їсти солодощі.

Простежте, в якому на­прямку вони летять. Так ви можете поступово ді­йти до гнізда.

Отже, ви знайшли «вулик» диких бджіл. Вони дуже не люблять, коли їх турбують, і тим більше — коли «крадуть» їх мед. Бджоли рідко нападають на людей без причини. Вони лише захищають своє житло і мед.

1. Не зазирайте у дупла дерев, там може бути бджо­лине гніздо.

2. Не підходьте близько до бджолиних гнізд, вуликів.

3.Не турбуйте диких бджіл, не робіть різких рухів.

4.Не руйнуйте їхніх гнізд, не залишайте бджіл без

«оселі» на зиму.

5.Осінню біля дупла з бджолами зробіть годівничку з медом чи сиропом із цукру, щоб бджоли добря­че «наїлися на зиму».

Якщо вас ужалила бджо­ла, потрібно

акуратно і по­вністю витягти жало з-під

шкіри. У бджоли воно з зазубринками,

тому міцно тримається в шкірі. Жало ви­тягати краще пінцетом. Будьте обережні: не роздавіть ємність з отрутою, яка є в жалі. Зазвичай місце укусу набрякає і червоніє, свербить і пече. Ранку потрібно промити мильною чи солоною водою або лимонним соком. Місця укусів бджіл не можна розчісувати.

Бджолина отрута може викликати алергічну реак­цію (набряк, висип, утруднене дихання). У такому ви­падку потрібно негайно викликати швидку допомогу. Не варто забувати і про користь бджолиної отрути. Вона входить до складу багатьох лікувальних мазей.

Йдучи до лісу, майте на увазі — бджіл приваблю­ють яскраві кольори, парфуми із солодким запахом, солодкі цукерки.