Додатки до опису педагогічного досвіду

Додаток 1

Перелік творчих завдань:

Робота над прислів’ями, приказками та народними прикметами.

Зберіть прислів’я зі слів.

Доба, день, пріч, і, ніч.(День і ніч – доба пріч).

Дослідіть народні прикмети.

ü Про Сонце (Захід Сонця червоний і безхмарний – буде ясно і вітряно)

ü Про хмарність (Дрібні «баранці» вкрили все небо – буде дощ)

ü Про опади (Якщо від крапель дощу на воді утворюються бульбашки на довгу негоду)

ü Про вітер (Вітер посилився – погода погіршиться)

Робота над загадками.

Встав пропущене слово.

До вечора…., зранку…..(До вечора помирає, зранку оживає.)

Віднови закономірність явищ.

- Вдень у небі сідає,

А ввечері на землю гуляє. ( Сонце).

- Без крил біжать, без ніг пливуть,

Без води летять. (Хмари).

Розгадування кросвордів.

 

По горизонталі:

1. Куди вступиш – всюди маєш, хоч не бачиш – споживаєш. (повітря)

5. Уночі гуляє, удень спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі. (сова)

6. Чорне сукно лізе у вікно. (ніч)

7. Узимку біле, навесні чорне, влітку зелене, восени стрижене. (поле)

10. Тисячі братів одним поясом підперезані. (сніп)

11. Що у тілі половіє, коли вітер віє? (жито)

13. Хто трьома зубами сіно їсть? (вила)

14. Мене частенько просять, ждуть, а тільки припущусь – ховатися почнусь. (дощ)

15. Що то за гість, що темряву їсть? (день)

16. Квітка гарненька, із сонечком схожа, краї біленькі, а серединка жовта. (ромашка)

 

По вертикалі:

2. Взимку білим цвітом сад зацвів, наче навесні. (іній)

3. Без рук, без ніг, а в’ється як батіг. (квасоля)

4. Сам вечірньої години заховався в кущ калини, та на дудочку одну грає пісню чарівну. (соловей)

8. У воді не тоне, у вогні не горить. (лід)

9. В морі рибка золота кораблі переверта. (кит)

12. Торох - торох, розсипався горох, почало світати – нема що збирати. (роса)

 

Цікавинки про природу

 

Хитрун апельсин

Батьківщина апельсину — Китай, де він з'явився задов­го до нашої ери. У Європі апельсинове дерево культи­вується з початку XV століття. Саме слово «апельсин» у перекладі з німецької означає «китайське яблуко».

Деякі апельсинові дерева можуть жити до 150 років. У деяких цитрусових зрілі плоди не опадають, їх слід зріза­ти. Якщо цього не зробити, то, повисівши зиму жовти­ми, вони навесні знов позеленіють, а восени вдруге по­жовтіють.

 

Ковбасне дерево

У лісах Уганди росте кигелія, або ковбасне дерево. Своєю назвою воно зобов'язане плодам, які своїм вигля дом нагадують ковбасу. Вони звисають з кінцівок галузо і важать до 6 кілограмів.

З плодів місцеві жителі виготовляють чашки та жовту фарбу, а з кори — ліки.

 

Молочне дерево

У Центральній та Південній Америці ростуть гаї струнких дерев. Це галактодендрони. Місцеві жителі називають їх сорвейрисоски. На стовбурах дерев роблять надрізи, з яких витікає густий білуватий сік. І за виглядом, і за смаком він нагадує звичайне коров'яче молоко, але з гірким присмаком, який зникає післякип’ятіння. За годину з одного дерева витікає близько одного літра «молока».

Мильне дерево

На півострові Флорида (США) росте дивне дерево. Якщо розтерти його плоди, то утворюється піна, яку місце жителі використовують замість мила.

 

Скажений огірок

У теплих країнах є дивна рослина, на якій ростуть пло­ди, схожі на зелений огірок. Варто лише до нього дотор­кнутися, як тієї ж миті — бабах! — він обертається до вас отвором, що виник у тому місці, де ви його торкнулися, і... обличчя, руки, одяг — все вкрито липким слизом.

А в ньому — насіння цієї рослини! Як би ви не чистилися від цього слизу, дві-три краплини залишаться. А потім слиз висохне, і насіннячко звалиться на землю, і наступного року на цьому місці виросте новий сердитий огірок.

 

«Безбілетний пасажир»

Коли європейські кораблі слідом за Колумбом прокла­ли шлях до Північної Америки, червоношкірі індіанці, корінні жителі цього материка, похмуро говорили один одному: «Все змінюється з появою білих. Там, де стає на нашу землю важкий черевик блідолицього, виростає тра­ва, якої не бачили наші предки, Ім'я її — «слід білого»! Нам вона приносить нещастя».

Ця трава — наш подорожник. Дозріле насіння подо­рожника легко відокремлюється від стебла і прилипає до спідниць, штанів, підошв взуття, шерсті домашніх тва­рин. Насіння падає на землю, і на цих місцях виростають нові кущики подорожника.

 

Квітка землетрусу

В Індонезії росте королівська примула. Її називають квіткою землетрусу. Королівська примула росте по краях кратерів вулканів і завжди розцвітає напередодні вивер­ження вулкану.

Це — попередження для мешканців нав­колишніх сіл, які завчасно ховаються у безпечних місцях.

 

Віл, який квакає

Одна з найбільших жаб на Земній кулі — північноаме­риканська жаба-віл. Її довжина 20 сантиметрів, а вага 600 гр'амів. Цю жабу вживають у їжу. «Весняна пісня» цих жаб нагадує мичання волової череди. Квакання одної жа- би-вола можна почути на відстані до 3 кілометрів.

Удав-гувернантка

У Бразилії існують удави-гувернантки. Ця незвичайна домашня тварина зберегла життя тисячам людей, і голов­ним чином дітям. У країні дуже багато отруйних змій, котрі тримаються подалі від місць, де живе такий удав. Він дуже звикає до дітей, полюбляє супроводжувати іх на прогулянках і під час ігор, оберігаючи малюків від напа­ду отруйних змій.

Калина

Цвіт калини – символ незайманості і краси, коли ж калина відцвітає – це знак печалі.

Під калиною зустрічаються закохані, а коли калинове дерево хитається без вітру – це дівчина тужить за милим.

Коли калина опускає віття – це сум, а чорніє – горе.

Зламана калина – покинута жінка, доспіла калина – зрілість дівчини. Посаджена калина на могилі – жаль за коханим. Люди з давніх-давен шанували і шанують калину. Не було, здається, хати у нас в Україні, біля якої не росла б калина. Коли забіліють квіти, дівчата ними коси прикрашали, засушували для ліків. Коли кетяги достигали, їх вішали попід стріхою, а взимку клали між шибками вікон. У найлютіші морози і хурделиці вони живили теплом і красою оселю. Проводжаючи сина в далеку дорогу, мати напувала його калиновим напоєм, а з собою давала хліб з калиною. Де копали криницю, там завжди висаджували калину, щоб смачнішою була вода.

Калина опредметнює духовний потяг до своєї рідної землі, свого берега, своїх традицій. Про це свідчить народна поезія: мова – диво калинове, калиновий міст, калинова сопілка, калинова колиска та ін.. чимало в Україні збереглося населених пунктів з поетичною назвою Калинівка. Кущ калини біля материнської хати – не тільки окраса, а й глибокий символ нашого духовного світу.

 

 

Ігрові ситуації.

Гра «Обери»

- Виберіть і підкресліть явища, характерні для рослин навесні. Поясніть їх.

На деревах немає листя. Розпустились бруньки. Льодохід. Цвітуть квіти. Обпадає листя. Яскравіше світить сонце. Зявилися комахи. Листопад. Тане сніг. Зявилися бруньки на деревах.

 

Складання казки.

Гра «Павутинка»

Обєднайтеся в одне спільне коло. Складіть казку про краплинку-мандрівницю за початком:

На червоній троянді жила маленька краплинка… (учні передають клубочок синіх ниток один одному, складаючи казку по реченю. Коли казка закінчилася учасники гри підімають ниточки вверх над головою утворивши хмарку.)

Краплинка – мандрівниця

(казка)

 

На червоній троянді жила маленька краплинка. Їй було весело і затишно. Вона гралася з сонячним промінчиком, переливалася різними кольорами веселки. Не помітила Краплинка як вона піднялася високо-високо і опинилася на хмаринці. Червона троянда засумувала, нахилила голівку, опустила листочки. Побачила це Краплинка, не знає як допомогти квіточці. Та раптом де не візьмись з’явився вітер, нагнав хмари, пішов рясний дощ. Багато краплинок впали на землю. Зраділа і Краплинка, що вона знову зустрінеться з червоною трояндою. Та тільки вона вже була не сама, а зі своїми подружками. Квіточка відчула дотик Краплинки і знову ожила.

 

Додаток 2