Тема 34. Договір позички (безоплатного користування майном)

(2 години)

 

План

1.Поняття, особливості, характеристика, форма, строк договору позички.

2.Сторони договору позички, їх права та обов'язки.

3.Підстави і правові наслідки припинення і розірвання договору позички.

 

Нормативно-правові акти

1. Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні: Закон України від 12 липня 2001р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 47. – Ст. 251.

2. Про бібліотеки та бібліотечну справу: Закон України від 27 січня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 7. – Ст. 45.

3. Про затвердження Типових правил користування бібліотеками в Україні: Наказ Міністерства культури і мистецтв України від 5 травня 1999 р. № 275. // Офіційний вісник України. - 1999. - № 28.

Література

1. Парасюк М.В. Місце та роль позички у договірних відносинах // Митна справа. – 2011. - № 1. – С. 94-96

2. Спасибо_Фатеева І.Н. Позичка чи позика // Мала енциклопедія нотаріуса. – 2004. – № 1 (13). – С. 33.

3. Кравченко О. Домовилися і вдарили по руках: договори найму (оренди) та позички, їх відмінності // Уряд. кур’єр. – 2005. – 15 липня (№ 129). – С. 10.

4. Гончаренко В.О. Вплив безоплатності на побудову договірних конструкцій (на прикладі договору позички) // Митна справа. – 2005. – № 6. – С. 71–75.

5. Новікова В.В. Безоплатні договори у цивільному праві України. - Х.: Ксілон, 2008. - 137 с.

6. Воронова О.В. Договори, спрямовані на безоплатне передання майна в користування // Науковий вісник України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://visnyk.com.ua/stattya/1191-dogovori-sprjamovani-na-bezoplatne-peredannja-majna-v-koristuvannja.html

7. Рябко Л. Г. Розмежування понять позички і кредиту // Право України.-2001. - №1. - С. 45-47.

Контрольні питання

 

1. Дайте визначення договору позички та його юридичну характеристику.

2. Яка ціль договору позички?

3. Що може бути предметом договору позички?

4. Яка форма договору позички транспортного засобу?

5. На який строк може укладатися договір позички?

6. Які права виникають у користувача за договором позички у разі невиконання позичкодавцем обов’язку передати річ?

7. Чи має право позичкодавець на відчуження речі, переданої ним у користування за договором позички?

8. Які правові наслідки у разі самовільного передання речі користувачем іншій особі?

9. Чи має право позичкодавець вимагати розірвання договору та повернення речі у разі, якщо вона стала потрібна йому самому?

10. Які права має позичкодавець у разі неповернення йому речі після закінчення строку користування нею?

 

Завдання

 

1. Проведіть порівняльний аналіз договорів позички та майнового найму (оренди), визначивши схожості та відмінності.

2. Проаналізувавши законодавство, складіть перелік майна, яке не може бути предметом договору позички.

Практичні завдання

1. Сидоров, який вирощував сільськогосподарські культури на своїй земельній ділянці але внаслідок проблем зі здоров’ям змушений був поїхати на тривале лікування, домовився зі своїм сусідом Макаровим про те, що Сидоров передасть Макарову у безоплатне користування сількогосподарську техніку, а саме – міні трактор строком на один рік. Зі спливом цього строку Сидоров розраховував повністю завершити лікування та заново розпочати роботу на своїй ділянці. Через рік плани Сидорова змінилися і він вирішив продати належне йому майно та переїхати у місто до своїх дітей. З цією метою він уклав договір купівлі-продажу міні трактора з Грішиним Дізнавшись про це, Макаров обурився та вирішив звернутися до суду, вважаючи свої права порушеними, оскільки по-перше, обумовлений строк користування міні-трактором на момент укладання договору-купівлі-продажу ще не сплинув, а отже, на його думку, Сидоров не мав права продавати це майно, а по-друге, на думку Макарова, Сидоров мав спочатку запропонувати купити трактор йому, і лише у разі його відмови шукати іншого покупця.

Питання:

1) Який договір був укладений між Сидоровим та Макаровим?

2) Які права та обов’язки мають сторони цього договору?

3) Чи мав право Сидоров відчужувати майно, передане у користування Макарову?

4) Чи має Макаров у цій ситуації пріоритетне право купівлі такого майна?

5) Яке рішення повинен прийняти суд?

 

2. Виїжджаючи в довгострокове відрядження Островський уклав з Клименко договір позички належного Островському майна, а саме – газонокосарки та причіпу до автомобіля строком на 3 місяці. Через 2 місяці після укладання договору ураганним вітром було зруйновано гараж Клименка, в якому він зберігав газонокосарку та причіп. Наступного дня після цього він подзвонив сину Островського та повідомив, що йому більше немає де зберігати майно, отримане у користування від Островського, а потреба у користуванні цим майном в нього вже відпала, оскільки дачний сезон вже закінчився, та просив сина якнайшвидше забрати газонокосарку та причіп. Син Островського у телефонній розмові сказав Клименку, що він не знає, що робити з цим майном та повинен спитати у батька, який подзвонить через тиждень, а до цього часу нехай майно залишається в Клименка. Через три дні після цієї розмови внаслідок сильної зливи та потрапляння води у механізм газонокосарки, яка зберігалася в Клименка у дворі, вона зламалася проте відшкодовувати вартість її ремонту Клименко відмовився.

Питання:

1) Які права та обов’язки мають сторони договору позички?

2) В яких випадках договір позички може бути розірваний?

3) Чи має право користувач відмовитись від договору та повернути річ достроково?

Як вирішити ситуацію?

Тема 35. Договір підряду

(4 години)

 

План

1.Поняття та ознаки договору підряду, відмінність підрядних договорів від інших видів договорів.

2.Види договорів підряду.

3.Сторони договору. Генеральний підрядник і субпідрядник.

4.Предмет договору. Ціна. Кошторис.

5.Виконання договору підряду. Прийняття результатів роботи, ризик випадкової загибелі об’єкта підряду.

6.Відповідальність сторін договору підряду.

7.Припинення договору підряду.

8.Договір побутового підряду. Захист прав споживача у сфері побутового обслуговування.

Нормативно-правові акти

1. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. № 1023-XII (в редакції Закону України від 1 грудня 2005 р. № 3161-IV) // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 7. – Ст. 84

2. Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг: Закон України від 6 липня 1995 р. № 265/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 28. – Ст. 205

3. Про реалізацію окремих положень Закону України "Про захист прав споживачів": Постанова Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1994 р. № 215 // Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/215-94-п

4. Про затвердження правил побутового обслуговування населення: Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 1994 р. № 313 // Офіційний вісник України. – 1993. – № 23

5. Про затвердження інструкцій щодо надання окремих видів побутових послуг: Наказ Українського союзу об’єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 28 серпня 2000 р. № 20 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 47

 

Судова практика

1. Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. // Судова практика Верховного Суду України у цивільних справах: Офіц. вид. Верхов. Суд України. Упоряд.: А.Г.Ярема; Л.В.Сидорова. За заг. Ред. А.Г.Яреми. – К.: Концерн «Ін Юре», 2007. – 960с. – С.241-254.

 

Література

1. Брагинский М.И., Витрянский, В.В. Договорное право. Книга третья. Договоры о выполнении работ и оказании услуг. – М.: Изд-во «Статут», 2002. – С. 11-101.

2. Васильев Г.С., Рыбалов А.О. Различие договоров подряда и купли-продажи: обсуждаем проблему // Правоведение. – 2005. – № 1. – С. 53–81.

3. Василенко К. Понятие договора бытового заказа. // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2002. - № 2.

4. Комберянов С. Відповідальність при виконанні роботи з матеріалів замовника за договором підряду між юридичними особами // Экономика, финансы и право. – 2001. – № 4.

5. Эрделевский А. Подряд: общие положения. // Закон. – 2001. - № 7. – С. 16-19.

Афанасьєв В.В., Янишен В.П. Співвідношення договору підряду та договору купівлі-продажу (питання теорії та практики) // Актуальні питання цивільного та господарського права. - 2006. - № 1 – Режим доступу: http://www.journal.yurpayintel.com.ua/2006/1/article02/

 

Контрольні питання

1. Дайте визначення договору підряду та його юридичну характеристику.

2. В чому полягає відмінність договору підряду від трудового договору?

3. Який можливий суб’єктний склад договору підряду?

4. Які істотні умови договору підряду?

5. Які права та обов’язки має підрядник за договором підряду?

6. Які права та обов’язки має замовник за договором підряду?

7. Із чиїх матеріалів можуть виконуватись роботи за договором підряду?

8. На кого покладається ризик випадкової загибелі матеріалу?

9. В чому полягає ризик підрядника за договором підряду?

10. Що є предметом договору підряду?

11. В чому відмінність договорів підряду, купівлі-продажу, оренди?

12. Якою може бути структура договірних зв’язків у договорі підряду?

13. Хто є власником об’єкту підряду?

14. В чому полягає інформаційний обов’язок підрядника у випадку виконання робіт із матеріалів замовника?

15. Що таке договір побутового підряду?

16. В чому особливості укладання договору побутового підряду?

17. В чому відмінність договору побутового підряду та договору підряду?

 

Практичні завдання

1. Член садівничого товариства Миронов уклав з робочими будівельної організації Сидоровим, Сомовим і Аркадьєвим договір, який вони назвали трудовою угодою. Відповідно до цього договору вказані робочі зобов'язувалися у вільний від роботи час побудувати на садовій ділянці Миронова з його і, частково, зі своїх матеріалів дерев'яний господарський блок на цегляному фундаменті. Хто і які саме матеріали надає, указувалося в описі, доданому до договору. Термін закінчення будівництва був встановлений 20 травня. До 18 травня будівництво, в основному, було закінчене, залишалося виконати лише незначні малярні роботи. Проте, в ніч з 18 на 19 травня була гроза, і від удару блискавки будова повністю згоріла. Залишився один фундамент. Робочі зажадали від Миронова сплатити вартість роботи, посилаючись на те, що укладений договір є трудовим, а також сплатити їм 2 500 гривень — вартість наданих ними матеріалів, загиблих під час пожежі. Миронов відмовився сплатити вартість роботи, оскільки робота їм не прийнята. Відмовився він і відшкодувати вартість вказаних матеріалів, оскільки вони загинули не по його провині.

Питання:

1) Який договір був укладений між Мироновим і робочими?

2) Чим відрізняється договір підряду від трудового договору?

3) На якій стороні лежить ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження матеріалів?

4) На якій за сторін лежить ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження предмету договору підряду?

5) Чи обґрунтованими є вимоги робочих і заперечення Миронова?

 

2. Клімова звернулася до суду з позовом до виробничого об'єднання «Лотос» про відшкодування збитків, вказавши, що здала по квитанції в приймальний пункт об'єднання для чищення дублянку. Після чищення дублянка виявилася непридатною до використання. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що замовниця була попереджена приймальником про можливість часткового знебарвлення дублянки при хімічному чищенні в місцях сильного забруднення і потертостей. Суд встановив, що Клімова з цією умовою погодилася, і це було відображено в квитанції. Разом з тим, згідно висновку товарознавчої експертизи дублянка Клімової набула по всій поверхні не темно-коричневий, а бурий колір, втрачений ворс шкіри, виріб придбав нерівномірне забарвлення і втратив свою цінність на 40%. Суд в позові Клімової відмовив на тій підставі, що вона погодилася з можливістю зміни кольору дублянки, а, тим самим, і із зниженням цінності виробу на 40%.

Питання:

1) Чи був об'єднанням порушений обов'язок виконати роботу якісно?

2) Чи були і якщо так, то які недоліки у виконаній роботі?

3) Чи правильне рішення ухвалив суд? Відповідь аргументуйте з відповідними посиланнями на норми чинного законодавства.

3. Артисти самодіяльного драматичного театру-студії Лозовська і Плетньов перед від'їздом на гастролі і інше місто зробили в ательє замовлення на пошиття костюмів. Лозовська замовила свій костюм з матеріалу ательє. Через три дні вона прийшла в ательє і запитала, чи розпочаті роботи по виконанню її замовлення. Отримавши негативну відповідь, Лозовська попросила анулювати замовлення і повернути внесені нею гроші за матеріал і як аванс за роботу, оскільки вона зустріла свою знайому кравчиху, відмінного майстра, і хотіла б зробити замовлення майстерні за місцем роботи її знайомої. У проханні Лозовськой було відмовлено на підставі того, що причина анулювання замовлення є неповажною. Крім того, їй було заявлено, що ательє гарантує відмінне виконання замовлення.

Плетньов замовив костюм зі свого матеріалу. За роботу він повинен був заплатити 400 гривень, а термін виготовлення був встановлений за 7 днів до від'їзду, тобто 18 вересня. Перша примірка була призначена на 10 вересня, проте, вона не відбулася, оскільки закрійник Буров, який виконував його замовлення, приступивши до роботи та майже повністю розкроївши матеріал, 8 вересня серйозно захворів. Іншого закрійника, який міг би закінчити виконання такого складного замовлення, в ательє немає. Плетньов, вважаючи, що виконання замовлення в обумовлений термін стає явно неможливим, отримав в ательє свій матеріал і внесений аванс. Після цього він звертався в інші ательє з проханням прийняти його замовлення для закінчення роботи з пошиття костюма, але безрезультатно. Тоді Плетньов домовився з приватним кравцем, який і виконав його замовлення за 600 гривень. 26 грудня Плетньов пред'явив ательє вимогу про відшкодування йому 200 гривень, які складають різницю між вартістю роботи у приватного кравця і в ательє. Ательє відповіло відмовою, посилаючись на те, що воно не відмовлялося від виконання замовлення, закрійник Буров вийшов на роботу 14 вересня, і замовлення могло бути виконаний до 18 вересня. Крім того, Плетньов пропустив термін, встановлений законом для пред'явлення заявленої ним вимоги. Вважаючи відмову ательє необґрунтованою, Плетньов того ж дня пред'явив в суді позов про стягнення з нього 200 грн.

Питання:

1) Чи правомірні вимоги Лозовської?

2) Чи мав право Плетньов розірвати договір побутового замовлення?

3) Чи закінчився встановлений законом термін для пред'явлення заявленої вимоги Плетньовим?

4) Чи підлягають задоволенню позовні вимоги Плетньова?

Як вирішити виниклу ситуацію? Відповідь обґрунтуйте.

4. Алоєв замовив в ательє пальто з матеріалу, купленого в комісійному магазині. При першій примірці з'ясувалося, що в результаті усадки матеріалу зшити пальто по узгодженому з ательє фасону або іншому фасону, відповідному сучасній моді, неможливо. Алоєв заявив, що він відмовляється від замовлення і залишає матеріал ательє. Він зажадав, щоб ательє відшкодувало йому збитки в сумі, сплаченій їм за матеріал в комісійному магазині, і повернуло аванс. Замовник стверджував, що ательє було зобов'язане, приймаючи замовлення, попередити його про особливості матеріалу. Проте, ательє цього не зробило, прийняло замовлення і приступило до роботи, проутюживши і розкроївши матеріал. Ательє відхилило вимоги замовника і вказало, що воно не може нести відповідальності за особливості матеріалу, наданого замовником, і що ніякої технічної помилки воно не допустило. Тому, ательє може на вимогу замовника лише анулювати замовлення і повернути йому розкроєний матеріал, стягнувши винагороду за виконану роботу, у тому числі і вартість розкрою по встановлених цінах. Крім того, навіть якщо б ательє було винне, то замовник мав право б вимагати, лише пошиття йому пальто з рівноцінного матеріалу ательє.

Питання:

1) Чи зобов'язано було ательє попередити Алоєва про непридатність матеріалу, що надається ним?

2) Чи засновані на законі вимоги Алоєва?

3) Чи правомірні твердження ательє?

Відповідь обґрунтуйте.

5. Пуговкін уклав договір з ТОВ «Сервіс-Будинок» на ремонт його трикімнатної квартири. Вартість роботи і матеріалів, що надаються ТОВ, склала 12 500 гривень. Згідно умовам договору, ремонт повинен бути розпочатий 10 червня і закінчений 16 червня. При укладенні договору Пуговкін сплатив 7850 гривень. 9 червня Пуговкіну подзвонили з ТОВ «Сервіс-Будинок» і попросили його згоди на перенесення початку ремонту квартири на 15 червня, оскільки ТОВ не може виділити робочих, вони зайняті на інших об'єктах, ремонт яких своєчасно закінчений не був через недопоставку ТОВ деяких будівельних матеріалів. Пуговкін відповів відмовою, оскільки він узяв на роботі відпустку за свій рахунок і чекає ремонтників. Роботи в квартирі Пуговкіна були початі лише 14 червня і закінчені 24 червня. Після закінчення роботи Пуговкін сплатив ще 1000 гривень, а останні 3650 гривень платити відмовився, вважаючи їх збитками (не отримана за 4 дні зарплата), понесеними в результаті порушення ТОВ «Сервіс-Будинок» умов договору. ТОВ «Сервіс-Будинок» пред'явив в суді позов про стягнення з Пуговкина 3650 гривень.

Питання:

1) Який договір був укладений між Пуговкіним і ТОВ «Сервіс-Будинок»?

2) Чи мав право Пуговкін недоплатити суму, що залишилася?

3) Чи правомірні дії ТОВ «Сервіс-Будинок»?

4) Як вирішити ситуацію. Відповідь обґрунтуйте.

6. Слепньов уклав з кооперативом «Затишок-сервіс» договір на ремонт квартири. Всі роботи (білення стель, наклейка шпалер, укладання плитки, настилка лінолеуму і ін.) були проведені якісно і в обумовлений договором термін. Проте, після закінчення місячного терміну, спочатку у дітей, а потім і у дружини Слепньова почалися напади задухи, які з часом почали набувати все більш важкого характеру. Лікарі, до яких зверталася Слепнева, встановили, що напади задухи у неї і дітей наступають через накопичення в організмі алергенів хімічного походження. Намагаючись знайти джерело отруєння, Слепньов звернувся за допомогою в міську санепідемстанцію. Проведеною працівниками СЕС експертизою було встановлено, що наданий кооперативом лінолеум виділяє алергени, що стали причиною захворювання його дружини і дітей. Слепньов і його дружина звернулися до суду з позовом до кооперативу про відшкодування шкоди, заподіяного використанням шкідливого для здоров'я матеріалу. В ході судового розгляду голова кооперативу «Уют-сервіс» Желтовський пояснив, що лінолеум проводиться заводом «Пластика». У відповідь на звернення Желтовського на завод його директор в листі указував, що дана марка лінолеуму призначена для настилки у виробничих приміщеннях. Проте, про виділення лінолеумом алергенів заводу нічого невідомо, і випробуваннями при постановці на виробництво шкідливих властивостей встановлено не було. Голова кооперативу просив суд в позові відмовити, оскільки роботи кооперативом виконані якісно і в строк, а відповідальність за особливі властивості лінолеуму він нести не повинен, оскільки про їх наявність нічого не було відомо.

Питання:

1) До кого повинні бути обернені вимоги Слепньова і його дружини?

2) Які обов’язки має підрядник за договором підряду?

3) Яке рішення повинен ухвалити суд?

 

7. Наумов домовився із СТО про проведення капітального ремонту свого автомобіля ГАЗ-24. Згідно складеному кошторису за виконану роботу Наумов повинен був сплатити 2 тис. гривень. Після закінчення ремонту з'ясувалося, що Наумов повинен заплатити СТО 3 тис. гривень у зв'язку із збільшенням вартості окремих запасних частин і здорожчанням послуг. Наумов відмовився сплатити різницю в ціні, вважаючи, що по його замовленню діють старі ціни. Крім того, при прийманні роботи з'ясувалося, що машина була відрихтована, оскільки замовник Петров, виїжджаючи із станції, пошкодив машину Наумова. Вартість рихтування і фарбування увійшла до загальної вартості робіт. Адміністрація СТО вважала, що вона не винна в тому, що Петров пошкодив машину і Наумов повинен заплатити за фактично виконану роботу і якщо знаходить потрібним, може стягнути цю суму з Петрова.

Питання:

1) Що таке кошторис? Яким чином встановлюється кошторис?

2) Який вид кошторису мав місце в даній ситуації?

3) Чи можна відступати від ціни, передбаченої в кошторисі, якщо так, то в якому випадку?

4) Проаналізуйте доводи сторін і відповідь обґрунтуйте.

 

8. Малініна здала в ремонт свій золотий годинник. Через деякий час після ремонту з'ясувалося, що корпус годинника був замінений працівником заводу, що виконував ремонт. Адміністрація відмовилася відшкодувати збиток Малініной, пояснивши, що Малініна має право в судовому порядку стягнути вартість золотого корпусу з винної особи.

Питання:

1) Який договір було укладено між сторонами?

2) Які вбачаються порушення правил виконання побутового замовлення?

3) Дайте мотивований висновок у справі.