Модуль 7. Зобов’язання щодо надання основних видів послуг

Тема 38. Загальні положення про надання послуг

(1 година)

 

План

1. Поняття послуги.

2. Поняття договору про надання послуг.

3. Елементи договору про надання послуг. Його особливості.

 

Нормативно-правові акти

1. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. № 1023-XII (в редакції Закону України від 1 грудня 2005 р. № 3161-IV) // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 7. – Ст. 84.

2. Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг: Закон України від 6 липня 1995 р. № 265/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 28. – Ст. 205.

3. Про реалізацію окремих положень Закону України "Про захист прав споживачів": Постанова Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1994 р. № 215 // Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/215-94-п.

4. Про затвердження правил побутового обслуговування населення: Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 1994 р. № 313 // Офіційний вісник України. – 1993. – № 23.

5. Про затвердження інструкцій щодо надання окремих видів побутових послуг: Наказ Українського союзу об’єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 28 серпня 2000 р. № 20 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 47.

 

Судова практика

1. Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. // Судова практика Верховного Суду України у цивільних справах: Офіц. вид. Верхов. Суд України. Упоряд.: А.Г. Ярема; Л.В. Сидорова. За заг. Ред. А.Г. Яреми. – К.: Концерн «Ін Юре», 2007. – 960с. – С. 241-254.

Література

1. Егиазаров В. Некоторые особенности исполнения договора об оказании услуг. // Право и экономика. – 2002. - № 3. – С. 76-77.

2. Красько И. О договоре экспедиции // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - №6. - С. 24-25.

3. Степанов Д. Услуги как объекты гражданских прав.// Российская юстиция. – 2000. - № 2.

4. Шаблова Е. Договоры возмездного оказания услуг. Практика их исполнения. // Право и экономика. – 2002. - № 10. – С. 35-40.

5. Мірзоян А.А. Розвиток інституту послуг // Держава і право. Серія: Юрид. і політ. науки. – 2006. – Вип. 31. – С. 242–248.

6. Рєзнікова В.В. Сутність категорії «послуга»: аналіз існуючих концепцій // Вісник господарського судочинства. – 2009. – № 1. – С. 58–68.

7. Федорченко Н.В. Загальні проблеми зобов’язань по наданню послуг // Держава і право: Зб. наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 17. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – 237-242.

 

Завдання

1. Дайте порівняльну характеристику договорів про надання послуг та договорів про виконання робіт; договорів про надання послуг та договорів про передачу майна в користування.

2. Проаналізуйте характер послуги, що надається за договором:

- доручення (ст.1000 Цивільного кодексу України);

- комісії (ст.1011 Цивільного кодексу України);

- управління майном (ст.1029 Цивільного кодексу України).

Охарактеризуйте юридичну та фактичну послугу як предмет договору про надання послуг.

 

Тема 39. Договір перевезення

(3 години)

 

План

1. Значення і види перевезень, їх правове регулювання.

2. Поняття і система транспортних договорів.

3. Поняття договору перевезення вантажів. Сторони і предмет договору.

4. Укладення і виконання договору перевезення вантажів.

5. Відповідальність сторін за договором перевезення вантажів.

6. Особливості договору перевезення вантажів у прямому змішаному повідомленні.

7. Договір перевезення пасажирів і багажу.

 

Нормативно-правові акти

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 21-22. – Ст. 144

2. Про транспорт: Закон України від 10 листопада 1994 р. № 232/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 51. – Ст. 446.

3. Повітряний кодекс України: Закон України від 19 травня 2011 р. // Голос України. – № 110. – 2011. – 18 червня.

4. Кодекс торговельного мореплавства України: Закон України від 23 травня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 47-52. – Ст. 349 (з подальшими змінами та доповненнями).

5. Водний кодекс України: Закон України від 6 червня 1995 р. № 213/95-ВР. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. -№ 24. – Ст. 189.

6. Про трубопровідний транспорт: Закон України від 15 травня 1996 р. № 192/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 29. - Ст. 139.

7. Про залізничний транспорт: Закон України від 4 липня 1996 р. № 273/96-ВР. // Відомості Верховної Ради України. -1996. - № 40. - Ст. 183.

8. Про транспортно-експедиторську діяльність: Закон України від 1 липня 2004 р. № 1955-IV. // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - №52. - Ст.562.

9. Про автомобільний транспорт: Закон України від 5 квітня 2001 р. № 2344-III. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 22. _ Ст.105.

10. Про міський електричний транспорт: Закон України від 29 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 51. – Ст. 548.

11. Про поштовий зв'язок: Закон України від 4 жовтня 2001 р. № 2759-III. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - №6. - Ст.39.

12. Про перевезення небезпечних вантажів: Закон України від 6 квітня 2000 р. № 1644-III. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - №28. - Ст. 222.

13. Статут залізниць України: затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 14.

14. Статут автомобільного транспорту УРСР: затверджено Постановою РМ УРСР від 27.06.1969 р. № 401 // ЗПУ УРСР. – 1969. – № 7. – Ст. 88

15. Правила надання населенню послуг з перевезення міським електротранспортом: затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 1997 р. // Офіційний вісник України. – 1997. – № 17.

16. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні: затверджені Наказом Міністерства транспорту від 14 жовтня 1997 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 8.

17. Правила перевезення пасажирів, багажу, багажовантажу та пошти залізничним транспортом України: затверджені наказом Міністерства транспорту від 28 липня 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 40.

18. Про Порядок обслуговування громадян залізничним транспортом: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 р. № 252 // Офіційний вісник України – 1997. - № 12. - Том 1.

19. Про затвердження окремих розділів Правил перевезення вантажів: Наказ Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. № 644 // Офіційний вісник України. – 2000. - № 48. – Ст. 2108.

20. Про затвердження Порядку і умов організації перевозки пасажирів і багажу автомобільним транспортом: затв. Наказом Міністерства транспорту України від 21 січня 1998 р. № 21 // Офіційний вісник України. – 1998. - № 17. – С. 253.

 

Судова практика

1. Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею: Роз’яснення Вищого господарського суду України вiд 29.05.2002 р. № 04-5/601 // Юридичний вісник України. - 2002. - №8.

2. Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів: Лист Вищого господарського суду України від 04.04.2012 р. № 01-06/420/2012 // Вісник господарського судочинства. – 2012. - № 3. – стор. 78.

3. Про застосування деяких норм Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів: Лист Вищого арбітражного суду України від 05.06.2001 р. № 01-2.2/139. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/card/v_139800-01.

 

Література

1. Баукин В.Г. Товарораспорядительные документы в железнодорожных грузоперевозках // Правоведение. – 2002. – № 6 (245). – С. 94-99.

2. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга четвертая. Договоры о перевозке, буксировке, транспортной экспедиции и иных услугах в сфере транспорта. – М.: Изд-во «Статут». – 2003 г. – с. 143-71; 254-303; 304-343; 407-509; 510 – 545; 546-605.

3. Братчикова Н. Особенности договора перевозки на железнодорожном транспорте // Право и экономика. – 2000. - № 10. – С. 10-21.

4. Домашенко М.В. Про договір перевезення вантажів залізничним транспортом // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я.Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України. – 2002. – Вип.53. – С. 40-43.

5. Красько И. О договоре экспедиции // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - №6. - С. 24-25.

6. Онищенко О. Цивільно-правова характеристика договору перевезення: загально-теоретичні аспекти // Юридичний журнал. – 2012. - № 6. – Режим доступу: http://justinian.com.ua/article.php?id=3780

7. Ломака В. Обсяг відповідальності за невиконання та неналежне виконання обов’язків за договорами перевезень вантажів залізничним транспортом // Підприємництво, господарство і право. – 2009. - № 10. – С. 101.

8. Мінченко А.О. Форма договору перевезення пасажира та багажу залізничним транспортом // Право і безпека. – 2010. - № 1. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pib/2010_1/PB-1/PB-1_34.pdf

 

Контрольні питання

1. На які види підрозділяються транспортні договори?

2. Сформулюйте поняття договору перевезення вантажу, яка правова природа договору перевезення вантажу?

3. Який порядок укладення й оформлення договору перевезення вантажу?

4. Як називаються сторони у договорі перевезення вантажу?

5. Якими документами оформлюється договір перевезення вантажу залізничним, річковим, автомобільним, морським, повітряним транспортом?

6. Який договір називається рейсовим чартером?

7. Які основні права та обов'язки сторін за договором перевезення вантажу?

8. У чому особливості відповідальності сторін за договором перевезення вантажу?

9. Які обставини є підставами звільнення від відповідальності перевізника під час перевезення вантажу залізничним транспортом?

10. Як визначається розмір відповідальності перевізника за втрату, нестачу, пошкодження вантажу?

11. Який порядок пред'явлення претензій і позовів, що випливають з договору перевезення?

12. Сформулюйте поняття договору буксирування, визначите його правову природу.

13. Які види допоміжних транспортних договорів Ви знаєте?

14. Сформулюйте поняття договору перевезення пасажира і багажу?

15. Які права надаються пасажирам?

16. Що є для перевізника підставою видачі вантажу експедитору?

Завдання

Складіть, відповідно до норм Статуту залізниць України, схеми:

· «Послідовність дій вантажоодержувача при втраті вантажу»;

· «Послідовність дій вантажоодержувача при одержанні вантажу з нестачею».

 

Практичні завдання

 

1. На адресу ЗАТ «Північний» надійшли 2 партії товарів залізницею. У 1-й партії, що прибула на станцію призначення на 10 днів пізніше 3-денного терміну доставки, вантаж виявився пошкодженим, у другий - була виявлена нестача 3-х шухляд. На підставі комерційних актів, що були складені після одержання вантажу, ЗАТ «Північний» вимагало від залізниці відшкодування збитків і сплати штрафу за прострочення доставки вантажу.

У господарському суді представник залізниці послався на те, що псування 1-й партії вантажу виникло від малопомітних недоліків упакування, крім того, вказав на оцінку відправника в товаротранспортній накладній про те, що залізниця звільняється від відповідальності. У зв'язку з нестачею вантажу у 2-й партії на суму 5 тис. грн., представник залізниці пояснив, що вона виникла у результаті аварії на залізниці. Тому, на підставі норм ЦК України залізниця повинна бути звільнена від відповідальності. Далі він просив врахувати те, що позивач не висунув претензії до залізниці про стягнення вартості втраченого вантажу.

Питання:

1) Проаналізуйте заперечення представника залізниці.

2) Як визначається розмір штрафу за прострочення доставки вантажу і розмір збитків?

3) Яке рішення повинний прийняти господарський суд?

2. ЗАТ «Точмаш» пред'явило до управління залізниці претензію про стягнення 7 тис. грн. штрафу за прострочення доставки вантажу у липні-серпні поточного року. Претензія була заявлена 20 вересня. Не одержав відповіді на претензію, завод 5 листопада пред'явив позов до господарського суду. Залізниця заперечувала проти позову, вважаючи, що завод звернувся з позовом до господарського суду до закінчення 3-місячного терміну, визначеного для розгляду претензій.

Питання:

1) Який порядок пред'явлення претензій і позовів до залізниці, що випливають з договорів перевезення вантажів?

2) Яке рішення повинний винести господарський суд? Дайте обґрунтовану відповідь з цього питання.

3. 9 листопада 2012 року вантажовідправником зі станції Кагамликська Південної залізниці на адресу вантажоодержувача було відвантажено бензин А-92 вагою 97800 кг. На шляху перевезення цистерна, в якій було відвантажено бензин, з технічних причин була замінена на іншу (з іншим номером) з пломбами, що підтверджено актами загальної форми від 15 листопада 2012 року. При перевірці та видачі вантажу на станції Жуляни Південно-Західної залізниці за накладною встановлено нестачу бензину А-92 у кількості 14500 кг. При цьому номер пломби на цистерні не відповідав номеру, зазначеному у залізничній накладній, оскільки замість зазначеного фактично цистерна була опломбована за іншим номером. Недостачу бензину та невідповідність номеру пломби було затверджено комерційним атом від 20 листопада 2012 року.

Вантажоодержувач надіслав перевізникові претензію, в якій запропонував перерахувати суму недостачі за пальне. Перевізник претензію відхилив, посилаючись на ст. 111 Статуту залізниць і мотивуючи відмову тим, що вантаж прибув у справній цистерні та під неушкодженими пломбами. Вантажоодержувач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення суми недостачі вантажу, посилаючись на наявність вини перевізника та обґрунтувавши свої вимоги статтями 113, 114 Статут залізниць.

1) Хто несе відповідальність за збереження вантажу при транспортуванні?

2) Як вирішити цей спір? Свою відповідь обґрунтуйте із посиланнями на норми чинного законодавства.

4. М'ясокомбінат звернувся з позовом до перевізника – Управління Донецької залізниці і до постачальника м'яса – ТОВ «Південь» про стягнення з належного відповідача вартості відсутнього м'яса. Вантаж (м'ясо) прибув у справному вагоні, але без пломби відправника вантажу. Після його розкриття виявилося, що вагон завантажений цілком, і недостатня кількість вантажу вміститися не могло. Якість м'яса відповідає умовам договору, його псування і невідповідність не виявлені. Ці обставини були підтверджені експедитором ТОВ і відображені у комерційному акті.

Питання:

1) Хто несе відповідальність за нестачу вантажу?

2) Які права й обов'язки в експедитора?

3) Яку правову природу і зміст має комерційний акт?

4) Що є підставою звільнення від відповідальності за нестачу вантажу?

5) Чи зміниться рішення, якщо вагон, завантажений відправником, прибув у належному стані і з наявністю всіх пломб?

6) Чи підлягає позов М'ясокомбінату задоволенню?

 

5. Під час зупинки Петров вийшов на перон, щоб купити води, і спізнився до відправлення потяга, у якому, крім документів, знаходилися його речі. Він відразу звернувся до начальника станції. Начальник станції зв'язався з начальником потяга і повідомив про те, що трапилось.

Питання:

1) Які дії повинний здійснити начальник потяга?

2) Як Петров може одержати свої речі?

3) Чи повинен він сплатити проїзд до місця одержання багажу і документів?

4) Чи може він відновити квиток, і чи повинен він доплачувати?

 

6. Садков купив квиток у плацкартний вагон. Коли він прийшов у вагон, то знайшов, що його місце зайняте іншим пасажиром, що мав квиток на це ж місце. Садков попросив провідника звільнити місце чи надати йому інше. У зв'язку з тим, що місць у вагоні не було, провідник запропонував Садкову зайняти місце у купейному вагоні, доплатив різницю у вартості квитків, чи ж перейти у загальний вагон. Садков зайняв купейне місце, але від доплати відмовився.

Питання:

1) Хто правий у цій ситуації?

2) Які права мають пасажири?