Тема : Електрожезлова система. Напівавтоматичне блокування. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема : Електрожезлова система. Напівавтоматичне блокування.



1. Призначення й принципи побудови напівавтоматичного блокування

2. Робота НАБ на двоколійних ділянках.

3. Робота НАБ на одноколійних ділянках.

4. Загальні відомості про РНБ ГТСЗ.

Методичні рекомендації для виконання роботи: Дана тема передбачає вивчення основних та загальних понять про електрожезловій системі та напівавтоматичному блокуванні. Особливу увагу треба звернути на пристрої напівавтоматичного блокування які не допускають відкриття вихідного або прохідного сигналу до звільнення огородження ними міжстанційного або міжпостового перегону, а на одноколійних перегонах після відкриття на станції вихідного світлофора виключається можливість відправлення поїзда із сусідньої станції в зустрічному напрямку.

 

Використана література: Л.А.Кондратьева, Б.Б.Борисов «Устройства автоматики, телемеханіки и святи на железнодорожном транспорте», Москва 1991, с. 63 - 66

1. Напівавтоматичне блокування ставиться до перегінних пристроїв і служать для регулювання руху поїздів на одне- і двоколійних лініях залізниць. При напівавтоматичному блокуванні керування сигналами здійснюється частково вручну, працівниками служби перевезень, а частково автоматично від впливу поїзду, що рухається, на колійні прилади й рейкові кола. Що огороджують (блокують) відрізком колії при напівавтоматичному блокуванні є міжстанційний (між двома роздільними пунктами) або міжпостовий перегін (частина перегону між станціями, роздільним пунктом якого є блокпост). Право на заняття поїздом міжстанційного або міжпостового перегону при напівавтоматичному блокуванні з'являється при розв'язному показанні вихідного або прохідного сигналу. При напівавтоматичному блокуванні найбільше часто застосовуються світлофори із двозначною сигналізацією: червоний вогонь - заборонений рух і зелений вогонь - дозволяючий.

Пристрою напівавтоматичного блокування не допускають відкриття вихідного або прохідного сигналу до звільнення огородження ними міжстанційного або міжпостового перегону, а на одноколійних перегонах після відкриття на станції вихідного світлофора виключається можливість відправлення поїзда із сусідньої станції в зустрічному напрямку.

При напівавтоматичному блокуванні міжстанційний перегін на блоки-ділянки, як правило, не ділиться, рейковими колами не обладнаються, захищається вихідними світлофорами примикаючих до нього станцій. На перегоні блокується один поїзд. Напівавтоматичне блокування забезпечує невелику пропускну здатність ділянки й невисоку безпеку руху поїздів.

2. На двоколійних ділянках по кожній колії поїзда рухаються тільки в одному напрямку, тому при напівавтоматичному блокуванні поїзда варто огороджувати тільки з «хвоста» (мал. 5.1, а), тому що зустрічне зіткнення виключається. Вихідні світлофори (наприклад, Ч11 або Н1) на двоколійній ділянці при вільному перегоні нормально закриті, але не замкнуті. Для відправлення поїзда в непарному напрямку готується маршрут і вихідний світлофор Н1 відкривається. Після заняття перегону поїздом вихідний світлофор Н1 закривається й замикається. Замикання світлофора Н1 знімається черговим сусідньої станції Б після фактичного прибуття туди відправленого зі станції А поїзди.

3. На одноколійних ділянках рух поїздів здійснюється по одній колії в обох напрямках, тому при напівавтоматичному блокуванні поїзд на перегоні повинен захищатися з «хвоста» й «глави» (мал. 5.1. б). Для виключення одночасного зустрічного відправлення поїздів на вільний перегін вихідні світлофори нормально не тільки закриті, але й замкнуті. Для відкриття світлофора, наприклад Н1, у непарному напрямку необхідно із сусідньої станції Б, на яку передбачається відправити поїзд, одержати блокувальний сигнал КЗ («Колійна згода»). Після готування маршруту відправлення й натискання сигнальної кнопки вихідний світлофор Н1 відкривається, а світлофори Ч1, Ч2, Ч3 станції Б залишаються закритими й замкнутими. Після проходження поїздом світлофора Н1 він закривається й замикається. Замикання вихідного світлофора на одноколійній ділянці знімається лише після одержання на станції відправлення блокувального сигналу КЗ із сусідньої станції, на яку повинен бути відправлений наступний поїзд.

Керування світлофорами здійснюється пристроями колійної (перегінної) напівавтоматичного блокування. Для керування й правильного користування сигналами роздільні пункти (станції), що обмежують перегін, обладнають блокувальними аппа-ратами й релейними приладами й зв'язують їх електрично між собою двох провідним лінійним ланцюгом.

Для керування світлофорами черговий по станції (ДСП) повинен натисканням ньому відповідних кнопок або переведенням рукояток на аппараті керування послати по лінійному ланцюзі на сусідню станцію блокувальний сигнал. Від цього сигналу спрацьовує релейні апаратури напівавтоматичного блокування (НАБ), що запечує залежності по керуванню світлофором. У пристроях НАБ, крім сигналу КЗ, застосовуються блокувальні сигнали «Колійне відправлення» (КВ) і «Колійне прибуття» (КП).

Розглянемо принцип дії колійного напівавтоматичного блокування на двоколійній ділянці. У вихідному стані вхідні й ви чодыые світлофори на станціях А и Б (див. мал. 5.1, а) перебувають у закритому положенні. Відправлення поїзда зі станції А на вільну колію перегону до станції Б здійснюється в наступній послідовності.

На станції А ДСП готовить маршрут відправлення (наприклад, з 1 колії). Для відкриття вихідного світлофора Н1 ДСП станції А натискає сигнальну кнопку, і при вільному перегоні на вихідному світлофорі HI загоряється зелений вогонь. На двоколійній ділянці відкриття вихідного світлофора відбувається без участі пристроїв блокування сусідньої станції.

Після відкриття вихідного світлофора Hl зі станції А по лінійному ланцюзі пристроїв НАБ на станцію Б посилає блокувальний сигнал КВ. Цей сигнал підтверджує відкриття вихідного світлофора Hl, сповіщає про відправлення поїзда й заняття їм перегону. На станції А включається лампочка КВ червоних квітів, а на станції Б - лампочка ПП червоних квітів.

При виході поїзда зі станції А на перегін вихідний світлофор Hl закривається (ДСП станції А витягає на себе сигнальну кнопку) і замикається пристроями НАБ, за допомогою яких виключається тепер його повторне відкриття. На станції А обробляється маршрут відправлення. На станції Б готується маршрут приймання на вільну колію (наприклад, на 1 колію). Черговий по станції Б натискає сигнальну кнопку вхідного світлофора, на світлофорі Н загоряється один жовтий вогонь.

Поїзд, звільняючи перегін, проходить контрольна колійна ділянка у вхідного світлофора Н, вхідний світлофор закривається й у ДСП станції Б на апарату включається лампочка НП білих квітів, що контролює прибуття поїзда на станцію. Прибуття поїзда в повному составі перевіряється особисто ДСП або технічними засобами.

На станції Б ДСП обробляє маршрут приймання. Після обробки маршруту на станції Б ДСП натискає кнопку ДП («Дача прибуття») і по лінійному ланцюзі пристроїв НАБ на станцію А посилає блокувальний сигнал ПП, що контролює вільність перегону й знімає замикання з вихідних світлофорів станції А.

Па станціях одноколійних ліній відправлення поїзда на вільний перегін він можливо тільки по згоді чергового по станції приймання. Тому черговий по станції відправлення А в установленому порядку запитує по телефоні станцію приймання Б о згоді на відправлення поїзда на вільний перегін.

Черговий по станції приймання Б посилає з апарата керування блокувальний сигнал ДЗ («Дача згоди»). За умови вільності перегону цей блокувальний сигнал приймається на станції відправлення А як сигнал КЗ («Колійна згода»). Після одержання на станції відправлення А блокувального сигналу КЗ замикання з вихідних світлофорів знімається. Після готування маршруту й відкриття вихідного світлофора сигнал КЗ повністю використається, отже, при наявності блокувального сигналу КЗ станція може відкрити вихідний світлофор один раз і відправити на перегін тільки один поїзд.

Подальші дії при відправленні й прийманні аналогічні діям, розглянутим для двоколійної ділянки.

На дорогах використаються в основному релейні системи напівавтоматичного блокування Гіпротранссигналзвязок (РНБ ГТСЗ). У релейних системах всі блокувальні залежності й необхідні замикання здійснюються за допомогою реле, що підвищує надійність дії цих систем, продуктивність і культуру роботи обслуговуючого персоналу. При релейних системах НАБ використається світлофорна сигналізація.

 

 

Запитання для самоконтролю:

1. Яке призначення напівавтоматичного блокування?

2. До яких пристроїв відноситься і для чого служить НАБ?

3. Що не допускають пристрої НАБ?

4. Як рухаються поїзди на двоколійній ділянці?

5. Як рухаються поїзди на двоколійній ділянці?

6. Як здійснюється керування світлофорами?

7. Що таке РНБ ГТСЗ?


Самостійна робота № 13



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 198; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.12.36.87 (0.015 с.)