Тема : Карликові і мачтові світлофори

1. Конструкція світлофорів.

2. загальні відомості про щоглові і мачтові світлофори

Методичні рекомендації для виконання роботи: Дана тема передбачає вивчення основних та загальних понять про карликові та мачтові світлофори. Особливу увагу треба звернути на щоглові світлофори можуть мати різні показники, які розміщаються під нижньою світлофорною голівкою: зелена світна смуга, світловий і маршрутний покажчики.

 

Використана література: Л.А.Кондратьева, Б.Б.Борисов «Устройства автоматики, телемеханіки и святи на железнодорожном транспорте», Москва 1991, с. 37 - 41

1. По конструкції світлофори можуть бути щоглові (мал. а, б), карликові (мал. в) і консольні (мал. г).

2. Щоглові світлофори встановлюють на перегонах, головних шляхах станцій і на бокових коліях, по яких здійснюється безупинне пропускання поїздів. З огляду на, що установка щоглових світлофорів скорочує корисну довжину приймально - відправних колій і збільшує вартість будівництва, їхнє застосування обмежене. Карликові світлофори використовують на станціях у якості вихідних, із шляхів, по яких не передбачається безупинне пропускання поїздів і маневрових. Консольні світлофори застосовують там, де за умовами габариту не можна встановити світлофор у міжколійї.

Щогловий світлофор (мал. б) складається йз щогли 3, закритої зверху ковпаком 5, на якій за допомогою верхнього 6 і нижнього 9 кронштейнів кріпиться одна або декілька голівок 8.

Щогла світлофора може бути залізобетонною або металевою. Залізобетонна щогла (мал. б) представляє собою порожню конічну безстикову стійку довжиною 8 - 10 м і встановлюється безпосередньо в ґрунт. Металеві щогли (малий.. а) тоді, коли світлофори з залізобетонними щоглами не можна застосовувати по умовам габариті приближення споруд (ГПС) або довжина їх не достатня для встановлення потрібної кількості світлофорних голівок і покажчиків. Металева щогла закріплюється в стяжному стакані 2, який розміщений на бетонному фундаменті 1.

Світлофорні голівки щоглового світлофора по числу показань бувають одне-, двох-або трьохзначними. У лінзового щоглового світлофора тризначна голівка складається з металевого литого корпуса йз дверцятами, трьох лінзових комплектів, розділених у середині корпуса перегородками, що виключають можливість проникнення світла від палаючої лампи сусіднього комплекту.

Для поліпшення видимості сигнальних вогнів на корпусі світлофорної голівки щоглового світлофора (мал..б) установлюється чорного кольору фоновий щит 7. Для захисту від прямих сонячних променів, що виключають відблиски на лінзах, кожний лінзовий комплект забезпечується козирком 4.

Щоглові світлофори можуть мати різні показники, які розміщаються під нижньою світлофорною голівкою: зелена світна смуга, світловий і маршрутний покажчики. Зелена світна смуга включається з показанням світлофора й вказує швидкість, якщо поїзд приймається на бокову колію по стрілках з пологими марками хрестовин.

Світлові показники застосовують на світлофорах, коли відстань між суміжними світлофорами менш гальмівного шляху. При цьому на світлофорі, що огороджує ділянку менше гальмівного шляху, встановлюють світловий показник із двома вертикальними світними стрілками місячно-білого кольору, а на попереджувальному до нього світлофорі - світловий показник з однією вертикальною світною стрілкою місячно - білого кольору.

Маршрутні показники призначені для вказівки напрямку рухові поїзда й маневрових составів (праворуч, ліворуч і прямо) і номера шляху прийому або відправлення.

Запитання для самоконтролю:

1. Якими по конструкції можуть бути світлофори?

2. Де встановлюють щоглові світлофори?

3. З яких основних компонентів складається щоглові світлофори?

4. Що собою являє щогла?

Самостійна робота № 5

Тема: Рейкові кола

1. Загальні відомості про рейковий ланцюг.

2. Електрична схема найпростішого РЛ

3. Види рейкових стикових з’єднувачів.

 

Методичні рекомендації для виконання роботи: Дана тема передбачає вивчення основних та загальних понять про рейкові кола. Особливу увагу треба звернути на принцип роботи РЛ який полягає в тім, що значення струму, що надходить від джерела живлення до шляхового реле через рейкову лінію, залежить від стану ділянки шляху.

 

Використана література: Л.А.Кондратьева, Б.Б.Борисов «Устройства автоматики, телемеханіки и святи на железнодорожном транспорте», Москва 1991, с. 41 - 43

 

1. Рейкові ланцюги (РЛ) є основним елементом залізничної автоматики і телемеханіки, дія якого закладене в пристрій всіх автоматичних і телемеханічних систем регулювання рухом поїздів у значній мірі визначає надійність роботи пристроїв і безпеку рухові поїздів.

Рейковий ланцюг представляє собою електричний ланцюг, у якому є джерело живлення і навантаження (реле), а провідниками електричного струму є рейкові нитки залізничного шляху. Електрична схема найпростішого РЛ (мал. 1) складається з живильного кінця, рейкової лінії й релейного кінця.

 

 

2. На живильному кінці РЛ встановлюють акумулятор 2, який працює в буферному режимі з випрямлячем 1, або шляховий трансформатор ШТ. Живлення потрапляє в рейкову лінію через резистор R?, який забезпечує шунтовий режим роботи РЛ.

Рейкова лінія має дві рейкові нитки 7, які складаються з окремих рейкових ланок, з’єднаних між собою струмопровідними стиковими з’єднувачами 8, для зменшення електричного опору рейкових ниток. У залежності від роді тяги на ділянці і способу кріплення до рейки стикові з’єднувачі бувають трьох видів. На ділянках з автономною тягою приміняють стальні штепсельні або приварні з'єднувачі. Рейкові нитки ізольовані один від одного дерев'яними або залізобетонними шпалами 9.

3. Рейкові лінії суміжних РЛ электрично розділяють за допомогою ізолюючих стиків 6 з металевими накладками або за допомогою клеєболтових стиків. Ізолюючі стики повинні забезпечувати надійну електричну ізоляцію й механічну міцність верхньої будови колії. Тому їх виготовляють із ізолюючих матеріалів, що володіють значною механічною міцністю й зберігають достатню працездатність в умовах підвищеної вологості. Клеєболтовий ізолюючий стик, який виготовляється в заводських умовах, володіє високою механічною міцністю, так як він становить єдине ціле разом з рейкою.

На електрифікованих ділянках в ізолюючих стиків у рейсової лінії установлюють дроселі-трансформатори ДТ, які забезпечують пропуск тягового струму, по рельсовим нитках в обхід ізолюючих стиків. Дросель-трансформатор має дві обмотки: основну й додаткову. Основна обмотка має три виводи: два крайніх підключають до рейкових ниток, а середній з'єднують із середнім виводом дроселя - трансформатора суміжного РЛ. До виводів додаткової обмотки підключають прилади рейкового кола.

На релейному кінці сигнальний струм з рейкової лінії приймає шляхове реле П постійного або змінного струму токи, яке фіксує стан РЛ (зайняте або вільне) і передає цю інформацію для роботи різних пристроїв автоматики й телемеханіки. Між шляховим реле й рейками в деяких видах РЛ можуть включатися наступні прилади: ізолюючий або підвищувальний трансформатор, захисні фільтри й ін.

Апаратура живильних і релейного кінців, розташована у релейній шафі або на пості ЭЦ, кабелем 3 через кабельну стійку 4 або шляхову коробку, установлену поблизу шляху, і тросову перемичку 5 підключається до рейкових ниток шляху.

Принцип роботи РЛ полягає в тім, що значення струму, що надходить від джерела живлення до шляхового реле через рейкову лінію, залежить від стану ділянки шляху. При вільній ділянці сигнальний струм від джерела живлення по рейкових нитках протікає в шляхове реле П, від чого реле збуджується й притягає якір, замикаючи фронтові контакти й фіксуючи вільність і справність РЦ. Збуджений стан реле П триває до моменту вступу на рейки рухомого складу або розриву рейкової нитки шляху внаслідок вилучення або зламу рейки, обриву стикового з'єднувача або іншого ушкодження.

При занятті шляхової ділянки рухаючим складом відбувається шунтування рейкових ниток малим електричним опором скатів поїзда. Сигнальний струм в обмотці шляхового реле різко знижується, тому що опір обмотки шляхового реле набагато більше опору скатів поїзда. Шляхове реле відпускає якір, розмикає фронтові й замикає тилові контакти, чим і здійснює контроль зайнятості РЛ поїздом.

У такий спосіб, РЛ призначені для безперервного контролю вільності або зайнятості шляхових ізольованих ділянок на станціях і перегонах, електричній цілісності рейкових ниток, зв’язку рухаючого поїзда, що рухається, зі шляховими й локомотивними світлофорами, а також для виключення переводу стрілок під рухаючим складом, так як РЛ забезпечують контроль цілісності рейкової нитки вони є надійним й ефективним засобом підвищення безпеки руху поїздів на перегонах і станціях.

Запитання для самоконтролю:

1. Що собою представляє рейковий ланцюг?

2. З чого складається електрична схема найпростішого РЛ?

3. Які ви знаєте види рейкових стикових зєднувачів?

Самостійна робота № 6