Індивідуальне науково-дослідне завдання

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

Модуль I.

Обґрунтування потреби в проектному фінансуванні та підготовка відповідних проектів

Змістовий модуль 1. Методологічні засади розрахунку і оцінки проектів щодо їх ефективності та доцільності фінансування

 

Тема 1. Мотивація та сутність проектного фінансування

Мета: засвоєння студентами базової ідеї, принципів, видів, змісту та характеристики проектного фінансування. Вивчення передумов розвитку проектного фінансування в Україні.

 

План вивчення теми

 

1. Сутність та особливості проектного фінансування.

2. Об’єкти проектного фінансування.

3. Чим проектне фінансування відрізняється від кредитування.

4. Принципи притаманні проектному фінансуванню.

5. Основні види проектного фінансування.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

 

В країнах з розвиненою економікою в практиці фінансування інвестиційних проектів поширеною формою фінансування є проектне фінансування. При цьому сам проект, а вірніше ті доходи, які отримає підприємство в результаті його реалізації, є способом обслуговування зобов’язань за наданий банківський кредит.

Термін „проектне фінансування” є відносно новим поняттям для фінансової науки, проте це не вадить українським банкірам, інвесторам та промисловцям ввести в свій лексикон цей модний нині термін. Разом з тим, слід зазначити, що розуміння його сутності досить приблизне, а іноді і зовсім не відповідає дійсності.

Історія проектного фінансування налічує дещо більше чверті віку і пов’язана з нафтовим бумом, який мав місце на початку 70-х років ХХ століття, коли ціни на нафту та інші енергоносії зростали в геометричній прогресії. Відповідно прибутковість інвестиційних проектів по добутку нафти і газу знаходилась в діапазоні від 100 до 1000 і більше відсотків за рік. Це значною мірою вплинуло на поведінку банків. Їх традиційно пасивна вичікувальна поведінка, коли позичальники самі звертаються в банк з просьбою про надання кредиту під реалізацію певного інвестиційного проекту, змінилась на активно-агресивну, при якій банківські установи почали пошук високоприбуткових проектів для фінансування(в першу чергу в нафтодобувній та газодобувній промисловості).
Падіння цін на нафту і газ у 80-х роках зумовило знецінення банківського портфеля проектного фінансування. В цьому зв’язку виникла проблема його диверсифікації шляхом відбору високоякісних інвестиційних проектів в інших галузях економіки. Банки, що спеціалізувались на проектному фінансуванні, стали проникати в сферу телекомунікацій, гірничовидобувну промисловість, інфраструктуру (дороги, електростанції та електропостачання, водопостачання та ін.), туристичний бізнес та індустрію розваг і т.п.

На початковому етапі розвитку проектного фінансування в ньому домінували американські та канадські банки. З розвитком нафтодобування в Північному морі до проектного фінансування підключились банки Великої Британії. За останні 10 років на ринку проектного фінансування суттєву роль почали відігравати великі банки Японії, Німеччини, Франції. Крім того, в якості джерел проектного фінансування потрібно також розглядати кошти міжнародних фінансових інститутів (МБРР, ЄББР та ін.). При цьому слід пам’ятати, що в чистому вигляді кредити цих фінансових інституцій не можна віднести до проектного фінансування. Таким кредитам і позикам притаманні тільки певні ознаки проектного фінансування. Значним наднаціональним джерелом проектного фінансування є єврокредити, які надаються на ролловерній основі міжнародними консорціумами (синдикатами) банків. Роль банківських синдикатів і консорціумів, що діють на ринку єврокредитів, в сфері проектного фінансування має тенденцію до зростання.

Останнім часом проектне фінансування стало сферою інтересів державних агентств експортних кредитів: Експортно-імпортний банк (США); Експортно-імпортний банк, Міністерство міжнародної торгівлі і промисловості (Японія); Корпорація розвитку експорту (Канада); Департамент гарантій по експортних кредитах (Великобританія) і т.д. Специфікою кредитів і гарантій цих агентств є те, що їх умовою є обов’язкові закупки обладнання відповідної країни при реалізації інвестиційних проектів.

Класичним прикладом використання проектного фінансування для фінансування крупномасштабного інвестиційного проекту є проект „Євротунель”, для реалізації якого була створена спеціально проектна компанія, основу акціонерного капіталу якої склали кошти, одержані від емісії франко-британських цінних паперів. Проектній компанії був наданий міжнародний кредит в сумі 50 млрд. франц. франків. Гарантами по кредиту були 50 міжнародних банків. Кредит надав банківський синдикат з 198 банків, до яких згодом приєдналось ще 11 банків. Очолювали синдикат банк Credit Lyonnais та ще чотири французьких і англійських банки. Кредит на даний на умовах обмеженої відповідальності позичальника, і погашення його передбачалось тільки за рахунок находжень від проекту. За ризики по основному боргу (термін погашення основної суми 18 років) передбачалась виплата маржі в розмірі 1,25% річних понад базову ставку на період до завершення будівництва, 1% річних після введення об’єкта в експлуатацію, 1,25% річних після 3 років функціонування об’єкта в тому випадку, якщо не будуть виконані умови кредитної угоди по показниках окупності проекту. Крім того, банки поставили наступні умови:

-право участі в прибутках компанії-оператора;

- на початкових стадіях будівництва для реалізації проекту, в основному, повинен використовуватись акціонерний капітал проектної компанії, а використання кредитів передбачалось на наступних стадіях будівництва.

Кредитна угода набрала чинності лише після підписання на прийнятних для банківського консорціуму умовах основних угод (концесія, підряд на будівництво, про банківські гарантії, з питань введення в експлуатацію і т.і.). Частина зобов’язань по ризиках була покладена на компанію-позичальника (по строках введення об’єкта; по забезпеченню додатковим фінансуванням з інших джерел на випадок перевищення кошторису і т.д.).Фінансування реалізації проекту „Євротунель” представляє собою приклад проектного фінансування з обмеженим регресом.

Загальний підхід щодо фінансування нових проектів передбачає, що їх реалізація повинна здійснюватись здебільшого за рахунок власних коштів. Така практика фінансування означає, що витрати і ризики переважно лягають на ініціаторів (засновників) проекту, які можуть отримувати певні доходи від проекту. В той час кредитори можуть розраховувати тільки на своєчасне повернення кредиту і відсотків.

Досить часто фінансові терміни трактуються неоднозначно. Повною мірою це стосується і терміну „проектне фінансування”. В економічній літературі зустрічаються, наприклад, такі трактування сутності проектного фінансування:

Ø Фінансування, що базується на життєздатності самого проекту без врахування платоспроможності його учасників, їх гарантій і гарантій погашення кредиту третіми особами;

Ø Фінансування інвестицій, при якому джерелом погашення заборгованості є потоки готівки, генеровані в результаті реалізації самого інвестиційного проекту;

Ø Фінансування, забезпечене економічною і технічною життєздатністю підприємства, яка дозволяє генерувати потоки готівки, достатні для обслуговування свого боргу.

Таким чином, з наведених визначень можна зробити наступний висновок: проектне фінансування характеризується особливим способом забезпечення, основою якого є підтвердження реальності одержання запланованих потоків готівки шляхом виявлення і розподілу всього комплексу ризиків, пов’язаних з проектом, між сторонами, що беруть участь в реалізації проекту (підрядні організації, фінансові установи, державні орган, постачальники сировини, споживачі кінцевої продукції).

Основною особливістю проектного фінансування, на відміну від акціонерного та державного, є виявлення та управління ризиками, розподіл ризиків між учасниками проекту, оцінка затрат і доходів з врахуванням ризиків та їх розподілу.

Порівняно з традиційним банківським кредитуванням проектне фінансування має такі особливості:

1. В схемах проектного фінансування в ролі фінансових учасників реалізації інвестиційного проекту можуть виступати не тільки комерційні банки, але й інвестиційні банки, інвестиційні фонди і компанії, пенсійні фонди та інші інституціональні інвестори, лізингові компанії та інші фінансові, кредитні та інвестиційні інститути.
2. Переважаючою тенденцією розвитку проектного фінансування в промислово розвинених країнах є використання всієї гами джерел і методів фінансування інвестиційних проектів: банківських кредитів, емісій акцій, пайових внесків, фірмових кредитів, облігаційних позик, фінансового лізингу, власних коштів компаній (амортизаційних фондів та нерозподіленого прибутку). В окремих випадках можуть використовуватись також державні кошти (іноді у вигляді державних кредитів і субсидій, але частіше в завуальованій формі – у вигляді гарантій і податкових пільг).
3. Проектне фінансування є інструментом активного зрощування банківської і промислової сфер.

4. В схемах проектного фінансування без регресу і з обмеженим регресом на позичальника особлива увага приділяється питанням виявлення, оцінки та зниження ризиків при реалізації інвестиційних проектів.

Переваги проектного фінансування порівняно з іншими формами фінансування полягають в тому, що така форма фінансування інвестування дозволяє:

ü більш достовірно оцінити платоспроможність отримувача кредиту;

ü розглянути весь інвестиційний проект з точки зору його життєздатності, ефективності, можливостей реалізації, забезпеченості ресурсами, ризиків;

ü прогнозувати результат реалізації інвестиційного проекту.

 

 

Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу

 

1. Підготувати огляд джерел з дисципліни “Проектне фінансування ”.

2. Проаналізувати законодавчі та нормативні акти України з питань

реалізації проектів.

3. Розкрити поняття “проект ”, “проектне фінансування ”, “стратегічне

рішення ”, “управління проектом ”.

 

Питання для самоконтролю

1. У чому полягають сутність та особливості проектного фінансування?

2. Охарактеризуйте об’єкти проектного фінансування.

3. За якими ознаками проектне фінансування відрізняється від кредитування?

4. Які принципи притаманні проектному фінансуванню?

5. Назвіть основні види проектного фінансування.

6. Як розрізняють проектне фінансування за формами участі банків?

7. Як проектне фінансування поділяється за джерелами мобілізації фінансових ресурсів?

8. Визначте особливості проектного фінансування залежно від ступеня ризику.

9. Охарактеризуйте типи проектного фінансування.

10. Поясніть, що стримує розвиток проектного фінансування в

11. Україні.

12. Які законодавчі акти покладені в основу розвитку проектного

13. фінансування в Україні?

14. Окресліть перспективи розвитку проектного фінансування в Україні.

15. Назвіть країни — світові лідери розвитку проектного фінансування.

16. Охарактеризуйте світовий досвід поширення проектного фінансування.