Найбільш ефективним вазодилататором при гх є нітропрусид натрію. Діу-ретики і баб використовують тільки при розшаровуючій аневризмі аорти, ІМ.

Згідно з рекомендаціяим доказової медицини, для вторинної профілактики інсульту застосовують АК, інгібітор АПФ периндоприл.

Таблиця 2.54

Невідкладна допомога при гіпертензивних кризах залежно від клінічних проявів [20]

 

Характер кризу	Невідкладна допомога	Протипоказані препарати
Гіпертензивна енцефалопатія	В/в інфузія: натрій нітропрусид, лабетолол, німодепін, нікардипін, триметафан камзилат, фуросемід, магнію сульфат, азаметоній бромід, амінофілін. Перорально: будь-які антигіпертензивні препарати, окрім центральних адренергічних і БАБ	Препарати центральної дії, що викликають депресію (клонідин, метилдопа, резерпін) та БАБ
Інсульт	В/в інфузія: натрій нітропрусид, еналаприл, лабетолол, німодипін, триметафан камзилат, азаметоній бромід. Перорально: каптоприл, нікардипін	Препарати центральної дії, що спричиняють депресію (БАБ, клонідин, метилдопа, резерпін, гідралазин, ніфедипін)
Гострий коронарний синдром	В/в інфузія: нітрогліцерин, натрій нітропрусид, триметафан камзилат, лабетолол, пропранолол. Перорально: нітрати, БАБ, інгібітори АПФ	Препарати, що викликають тахікардію (гідралазин, міноксидил, ніфедипін, празозин)
Розшаровуюча аневризма аорти	БАБ, нітропрусид натрію + БАБ; триметафан камізилат + БАБ, еналаприл	В азодилататори (гідралазин, моноксидол, дигідроперидинові АК, празозин)
Еклампсія	Гідралазин, сульфат магнію, лабеталол, АК (пригнічують скорочення матки)	Інгібітори АПФ, БРА II, триметафан камзилат, діуретики, натрію нітропрусид
Гіперкатехоламінемія (феохромоцитома, відміна клонідина)	В/в інфузія: фентоламін, лабеталол, натрію нітропрусид, троподифен. Перорально: празозин, можна разом з БАБ	БАБ (можна призначати тільки в комбінації з альфа-адреноблокаторами)

Вивчалась ефективність антигіпертензивних препаратів при ГК, ускладне­них набряком легень. Було встановлено, що в цьому випадку ефективні інгібі­тор АПФ еналаприл і петльовий діуретик торасемід. У таких пацієнтів поєдна­не внутрішньовенне застосування еналаприлу, нітрогліцерину та фуросеміду більш ефективне, ніж застосування в стандартній дозі нітратів з фуросемідом у випадках з наявністю дилатації та систолічної дисфункції. Внутрішньовенне застосування фуросеміду у хворих віком 60 років і старіше при наявності екс­трасистолії високих II—V градацій було ефективним. У таких пацієнтів торасе­мід був не менш ефективним за фуросемід. Після дворічного спостереження за такими пацієнтами зроблено висновок, що при внутрішньовенному введенні еналаприлу в поєднанні з торасемідом набряк легень при ГК зустрічався рід­ше, ніж при застосуванні фуросеміду. Еналаприл був особливо ефективним у хворих з дилатацією і систолічною дисфункцією ЛШ, а також у пацієнтів, які постійно приймали нітрати [5].

 

Таблиця 2.55

Помилки та необгрунтовані призначення препаратів при невиконанні рекомендацій доказової медицини

1. До нераціональної комбінації лікарських засобів належать:

— БАБ + діуретик;

— АК ніфедипін + альфа-адреноблокатор;

— БАБ + препарат центральної дії;

-— при поєднанні БАБ + інгібітора АПФ адекватний гіпотензивний ефект не виражений (ця схема показана тільки при наявності симптомів застійної СН).

2. Застосування лікарських засобів центральної дії (клонідин, метилдопа) не рекомендується у якості альтернативних препаратів через високий ризик розвитку побічних реакцій. Однак ці препарати можна призначати в низьких дозах, переважно у поєднанні з іншими антигіпертензивними засобами.

3. Застосування вазодилататорів прямої дії (гідралазин, міноксидил) у якос­ті лікарських засобів не рекомендується.

АК ніфедипін короткої дії не рекомендується приймати під язик (окрім гіпертонічного кризу), оскільки різке зниження АТ може викликати у деяких хворих ішемію міокарда та головного мозку (ІМ, інсульт), тяжку артеріальну гіпотензію, втрату свідомості.