II. Об'єктивні дані не виявляють патологічних змін з боку серця, легень і нс. Визначають лабільність пульсу, АТ, систолічного шуму на верхівці, сила тонів серця збережена або частково послаблена

III. ЕКГ-критерії: синусова тахікардія, синусова брадикардія, нормаль­на електрична вісь серця, суправентрикулярні екстрасистоли (рідко супра-вентрикулярна ПТ), синдром ваготонії (синусова брадикардія у поєднанні з високим зубцем Т у правих грудних відведеннях). Зубець Т може бути ущільненим, двофазним, негативним в III, аУБ, У,-У₆ відведеннях. Позитив­на ЕКГ-проба з гіпервентиляцією, хлоридом калію та БАБ (при зміненому зубці Т). Велоергометрична проба негативна

IV. ЕхоКГ-критерії: розміри порожнини серця і клапанний апарат зна­ходяться в межах норми, може визначатись пролапс мітрального клапана і гіперкінезія в задній стінці ЛШ _______________________________________

Тяжкість захворювання визначається наявністю комплексів різних пара­метрів: вираженістю тахікардії, частотою вегетативно-судинних кризів, бо­льовим синдромом, толерантністю до фізичних навантажень тощо.

При легкому перебігу пацездатність пацієнта збережена, незначно знижена толерантність до фізичного навантаження, больовий синдром виражений по­мірно, виникає тільки після значних психоемоційних і фізичних навантажень, відсутні серцево-судинні кризи. Однак респіраторні розлади виражені незнач­но або відсутні, зміни на ЕКГ не спостерігаються, потреби у застосуванні ме­дикаментозної терапії немає.

При середньотяжкому перебігу визначаються численні симптоми захво­рювання, знижена або втрачена працездатність; виражений больовий син­дром, можливі вегетативно-судинні кризи; тахікардія виникає спонтанно з ЧСС 100-120 за 1 хв; фізична працездатність за даними велоергометри зни­жена на 50% і більше. Таким пацієнтам необхідно проводити медикаментоз­ну терапію.

У пацієнтів з тяжким перебігом визначається велика кількість різних симптомів і синдромів (кардіальний, гіпертонічний, аритмічний, респіратор­ний і астенічний). У хворих значно знижена фізична працездатність і показник максимальної потреби кисню. При цьому перебігу НЦД працездатність різко знижена або навіть утрачена, хворим потрібно призначити систематично ліки.

При вегетативних кризах хворі можуть відчувати озноб, млявість, запа­морочення, млосність, пітливість, нестачу повітря, страх. При кризі часто спо­стерігається 4 або більше симптомів:

1) відчуття пульсації судин, сильне серцебиття, частий пульс;

2) пітливість, мороз;

3) нестача повітря, суб'єктивна задишка, затруднення дихання;

4) біль або дискомфорт в лівій половині грудної клітки;

5) нудота, абдомінальний при акті дефекації дискомфорт, часте сечовипус­кання;

6) оніміння, поколювання (парестезії); страх смерті, немотивовані вчин­ки [22].

Такі кризи виникають здебільшого вночі, тривають від 20-30 хв до 2-3 год і нерідко закінчуються рясним сечовипусканням або частим випорожненням. Ці прояви кризу купуються самостійно або прийомом медикаментів (седатив­ні, БАБ). Такі кризи можуть повторюватись 1-2 рази на рік. З перебігом часу вираженість клінічних симптомів зменшується, кризи виникають рідше і мо­жуть повністю зникати. Необхідно відзначити, що хворі при появі кризів не лякаються.

Хворим з НЦД часто виставляють різні діагнози, які вони добре пам'ятають. Коли лікар переконує, що у хворого немає тяжкого захворювання, вони часто не вірять йому і проявляють зневажливість і агресивність до нього.

Таким чином, критеріями діагнозу НЦД є:

Численні симптоми та функціональні зміни серцево-судинної системи, вегетативного та психічного статусу, оскільки клініка поліморфна, поліорган-на та варіабельна.

Відсутність ознак органічного ураження серцево-судинної системи.

Тривалий перебіг.

Сприятливий прогноз.

5. У хворих на НЦД у 60% спостерігається пролабування мітрального кла­пана.

Можливість переростання НЦД в ІХС з розвитком згодом атеросклерозу складає приблизно 7%, в гіпертонічну хворобу — 10-20%. НЦД виключають на основі таких критеріїв:

• збільшення розмірів серця за клінічними даними;

• діастолічні шуми;

• виявлені за допомогою ЕКГ ознаки крупновогнищевих уражень міокарда, БЛНПГ, АВ-блокади II—III ступенів, шлуночкова ПТ, ФП, ТП, зміщення елек­тричної вісі серця вліво;

• позитивні острофазові показники на запальний процес;

• значні зміни імунограми, якщо вони не обумовлені супутніми захворюван­нями;

• клінічні ознаки ХСН;

• зміни ЕхоКГ показників (збільшення КСР, КДР, КСО, КДО);

• розширення порожнин серця за рентгенологічними даними;

• позитивна велоергометрична проба.