Індивідуально-психологічні характеристики особистості З.

Меланхолійний тип темпераменту: низький рівень психічної активності. Сповільненість рухів, стриманість міміки й мови, швидка стомлюваність. Висока емоційна чутливість до всього, що відбувається довкола нього. Емоції домінують у змісті мотивації поведінки, будь-яка подія, свій внесок до неї переживаються надзвичайно й довгостроково; Тривожний, схильний болісно переживати невдачі й засмучуватися по дріб'язках.

Інтроверт – нетовариський, соціально пасивний, схильний до самоаналізу й утрудненням до соціальної адаптації. Украй уразливий, відчуває потребу в особливому стилі відносин.

Для нього характерна доброзичливість, схильність до жалю, бажання допомогти людям, ретельність, почуття обов’язку.

Потенційний дискордант – психологічно погано захищений. Його механізми психологічного захисту й компенсації ослаблені.

Інтелектуальні особливості:

Турбується про те, щоб правильно правильно, практично. При цьому для нього характерне невміння бачити головне. Підвищене застрявання в деталях: при виникненні проблем потрібні довгі міркування до початку дій.

Схильний до обережності й компромісам відносно нових людей, нерішучості в невизначених ситуаціях. Має тенденцію перешкоджати й протистояти змінам і відкладати їх, дотримується традицій.

Емоційно-вольові особливості:

Підвищена поміркованість, боязкість; схильність до страхів і панічних реакцій, дезадаптивний стан.

Слабкий тип ВНД: низька реактивність; висока інтрапсихічна активність; висока динамічність гальмування.

Низький поріг відносно фрустрації, мінливий і пластичний, уникає вимог дійсності, невротично стомлюється, дратівливий, емоційно збудлив, має невротичну симптоматику (порушення сну, психосоматичні розлади).

Стійкість афектів і в той же час їх спонтанність, що приводить до нестійкої поведінки, обумовленої то одним, то іншим «застряванням». Якщо складається система «застрявань», то стає «борцем за ідею, за правду, за честь і сумління».

Депресивний варіант психічної дезадаптації. Гипостенічний тип реагування, занижена самооцінка, виражена піддатливість середовому впливу, схильність до застрявання, підвищена рефлексія. Високий рівень усвідомлення наявних проблем і схильність до перебільшення їх значимості в комбінації з вираженою перевагою мотивації уникнення неуспіху й низьким рівнем домагань.

Чутливий, емоційний, тривожний, схильний болісно переживати невдачі й засмучуватися по дріб'язках. Депресивний, поганий настрій переважає, похмурі передчуття й міркування, занепокоєння. Тенденція до тривожності у важких ситуаціях.

Має тенденцію до сильного контролю своїх емоцій і загальної поведінки. Соціально уважний і ретельний; піклується про соціальну репутацію. Схильний до напруженості, збудливості.

Психологічно погано захищений. Його механізми психологічного захисту й компенсації ослаблені.

Комунікативні властивості й особливості міжособистісної взаємодії:

Соціальна пасивність – знижена зовнішня реактивність при одночасній інтрапсихічній активності й високій рефлексивності.

Статечний, обов'язковий, на нього можна покластися.

Слабкий, залежний, недостатньо самостійний, безпомічний, сенситивний. Схильний до ригідності, холодності, відчуженості. Речі його приваблюють більше, ніж люди.

Природній, нехитрий, сентиментальний.

Соромливий, ухильний, тримається осторонь. Звичайно відчуває почуття власної недостатності. Не схильний вникати в усе, що відбувається довкола нього. Похмурий, песимістичний, обачний. Уважається точною, тверезою, надійною людиною. Покірний, часто залежний, визнає свою провину. Схильність до заморожування міжособистісних контактів.

Потребує підтримки групи. Звертає увагу на «основне» і забуває про конкретних людей і дійсності; залежна від групи, пасивна особистість, що потребує підтримки інших осіб, орієнтує свою поведінку в напрямку людей, які таку підтримку виявляють.

Залежний тип взаємодії із соціумом – чутливість і вразливість у відношенні середовищних впливів з вираженою потребою в глибокій і постійній прихильності й у захисті з боку більш сильної особистості. Поведінка спрямована на уникнення конфліктів і пошук щадної соціальної ніші. Звичайно обходить або без бою залишає зони конфліктів і напруг. Уникнення – психологічна стратегія захисту суб'єктивної реальності, заснована на економії інтелектуальних і емоційних ресурсів.

Небезпечно-негативні ситуації:

· які потребують швидкого прийняття рішення, швидкого реагування на зміни обстановки. Невміння швидко сходитися з людьми.

· проблеми й хвороби родини, грубі відносини, конфлікти.

· сумнів у цінності ідей і прихильностей, викриття в несправедливому відношенні до світу.

· вимога самостійних і нестандартних рішень у невизначеній обстановці.

· неприйняття почуттів і «глибини» ситуації.

Породжують: уповільнення рухів, стриманість міміки й мови, швидку стомлюваність; високу емоційну чутливість до всього, що відбувається довкола нього.

Нервово-психічна стійкість

Високий рівень тривоги. Порушення продуктивності й соматичні розлади.

Помірна тривожність. Средньовисока стійкість до стресу.

Мотиваційно й емоційно стійкий, не схильний до занепокоєння, стійкий стосовно зовнішніх впливів. Однак характерна для З. стійкість афекту й спонтанність можуть приводити до неврівноваженої поведінки. Особливо якщо буде потреба «боротьби за ідею, за правду, за честь».