Дослідження біографічних даних М.

Зі слів матері М.. відомо:

М. народився 08.03.1979 р.. Перша дитина в родині. Матері на час пологів було 30 років. Вагітність протікала нормально, відзначається токсикоз другої половини вагітності. Пологи протікали без ускладнень. Дитина народилася доношеною, з нормальною вагою. Грудне вигодовування.

Однак відносини з батьком дитини складалися напружено. Батько часто вживав алкогольні напої. На цьому ґрунті виникали скандали й сварки.

У віці 1 року й 3 місяців був відданий у дитячі ясла, потім дитячий садок. Дошкільні установи відвідував із задоволенням. Відносини з однолітками нормальні. Дружив з дівчинкою по імені Христина.

Народження сестри у вересні 1981 р. практично не пам'ятає. Зміни відносини батьків до нього після народження сестри не пам'ятає.

До школи хворів на хронічний отит, дитячі інфекційні захворювання, ревматизм, страждав головними болями.

У школу пішов у віці 7 років 6 місяців. Лівша. У школі характеризується, як здатний, але ледачий учень. Захоплювався малюванням, командними видами спорту (баскетбол, волейбол, футбол), вільною боротьбою, боксом. Відвідує танцювальний кружок при Будинку творчості в г. Г. Товариський, з однолітками дружелюбний.

Неконфліктний. Близьких друзів не мав. Уникав сварок з однолітками. У бійку не вступав. «Не міг постояти за себе, його навіть сестра змушена була захищати при нагоді».

За словами матері М. під час навчання в початковій школі переніс дві черепно-мозкові травми, спостерігався у фахівців.

В 1996 році вступає до ПТУ. Г. Характеризується як здатний учень. З товаришами дружелюбний, товариський.

В 1997 році під час проходження медичної призовної комісії встановлений діагноз «уроджений порок серця: дефект міжпередсердної перегородки, недостатність клапанів легеневої артерії, легенева гіпертензія». Визнаний частково придатним до військової служби.

В 1999 році встановлено діагноз «стрептодермія, мікробна часто рецидивуюча екзема», бронхіальна астма.

Після закінчення ПТУ до 2000 року ніде не працює. Із квітня по листопад 2000 року працює сторожем НП «Справа». За місцем роботи характеризується як виконавчий, товариський, добродушний, чуйний співробітник.

З лютого 2001 по червень 2002 року знаходиться на обліку по безробіттю в службі зайнятості.

В 2002 р. установлено діагноз: «розповсюджена мокнуча екзема, що локалізується на шкірі обличчя, тилу кистей рук, спині, передпліч, живота, пахових областей, волосистої частини голови, а також випадання й облисіння всієї волосяної поверхні тіла. Вегето-судинна дистонія змішаного типу».

У серпні 2002 року переїжджає в м. Д., де влаштовується на роботу вантажником Центрального ринку. Проживає у своєї бабусі С.

На обліку в психіатра й нарколога не знаходиться.

Таким чином, у дошкільному й шкільному періоді психічно розвивається нормально. Однак напружені відносини в родині (сварки й бійки батьків, побиття батьком матері й самого М.) формують позицію уникнення неуспіху, що виявляється в недостатньо високому рівні успішності в школі, не дивлячись на наявні можливості й здатності. Звідси уникнення конфліктних ситуацій, відсутність активної позиції у відстоюванні своїх інтересів, відсутність тісних дружніх відносин з однолітками. Гостре відчуття недостатності тепла й любові з боку найближчого оточення (батька, матері) приводить до пошуку контактів серед однолітків, однак не дозволяє сформувати справжні дружні відносини. Звідси захоплення, по-перше, командними видами спорту (задоволення потреби в причетності), по-друге, силовими видами спорту (боротьба, бокс) – самоствердження.

Після захворювання екземою й повного облисіння М. протягом 8 місяців не виходить із будинку. Неміцні й нечисленні контакти із приятелями перериваються. «Над ним жартували друзі, потім стали знущатися, дівчата від нього відвернулися, з ним ніхто не хотів дружити. М. перебував у стані постійного стресу, дуже болісно ставився до своїх захворювань, у нього розвився ще більший комплекс неповноцінності».

За словами матері на роботу М. не приймають через його непривабливу зовнішність і численні виразки, що покривали обличчя й руки».

Таким чином, порушення нормальних взаємин з однолітками, породжене негативними взаєминами в батьківській родині, негативним відношенням до батька («Дотепер, М. не може вибачити батькові такої поведінки, він запам'ятав усе погане, що батько робив нашій родині», з однієї сторони й хворобою – з іншої стають першими факторами розвитку стресогенного характеру реагування на зовнішній вплив (фізичне й соціальне): підвищується рівень тривоги, підвищується тривожна помисливість, іпохондрична фіксація на стані свого здоров'я, особливо гостро сприймається будь-яке зауваження оцінного характеру. При цьому висока потреба до самореалізації сполучається з високим самоконтролем і тенденцією до стримування поведінкових реакцій. Постійне стримування емоцій приводить до загальної перенапруги й розвитку психосоматичної дезадаптації. Характерним стає підвищена нервозність і тривожність, емоційна лабільність, слізливість і надлишкова драматизація подій, схильність до переживання й «застряганню» на власних проблемах.