Динаміка розвитку учнівського колективу.

Дитячий колектив у своєму розвитку (згуртованості) проходить певні стадії, які характерезують його з якісного боку – рівень взаємовідносин між вихователем і вихованцями, між членами колективу. Особливості розвитку колективу залежить від наявності, прояву таких ознак – актив, лідер, органи самоврядування. Для розуміння суті розвитку дитячого первинного колективу (класу) уточнимо їх сутність.

Актив – ініціативна група вихованців, яка усвідомлює, сприймає вимоги педагога і допомагає йому в організації діяльності колективу по їх реалізації.

Органи самоврядування – демократично обрані уповноважені колективу, які допомагають педагогові здійснювати керівні функції по організації різних сфер життєдіяльності колективу по реалізації суспільно значимих цілей.

Члени активу само вирізняються, самоутверджуються в реалізації педагогічних вимог – призначаються педагогом для реалізації частини функцій по управлінню класним колективом. А органи самоврядування - демократично (більшістю голосів на загальних зборах) обирають учні класу, то члени активу самовирізняються, самоутверджуються – й призначаю.

Лідер – це той член колективу, який в значимих ситуаціях здатний здійснювати помітний вплив на поведінку членів колективу, виявляє ініціативу в колективній діяльності, бере на себе відповідальність за діяльність колективу.

Спираючись на теорію і досвід А.С.Макаренка, відзначимо, що дитячий колектив (колектив класу) у своєму розвитку проходить чотири стадії: перша стадія - створення колективу учнів; друга стадія - поширення впливу активу на весь колектив; третя стадія – вирішальний вплив громадської думки більшості;четверта стадія – самовиховання, як найвищий прояв виховання в колективі.

Вихователь повинен по-перше стимулювати розвиток колективу, а по-друге, змінювати зміст виховної взаємодії з вихованцями і колективом взагалі в залежності від стадійного розвитку.

Перша стадія початкова – створення колективу учнів.

Характеризується такими ознаками: Спочатку колектив лише формується (наприклад учні прийшли в перший клас; приїхали в оздоровчий табір тощо), учні недостатньо знають одне одного, не виявляють ініціативи в діяльності, придивляються одне до одного і до вихователя, не в повній мірі усвідомлюють завдання, відсутній актив, органи самоврядування. Школярів об’єднує загальне емоційне напруження, бо невідомі норми, вимоги до їх життя (Для чого Я тут? Чого ми прагнемо й для чого це мені? Що таке добре себе поводити? З ким я хочу дружити? Коли в кого День народження? Хто чим захоплюється? Для чого записуватися в різні гуртки? Які вимоги до зовнішнього вигляду? За що тут хвалять? За що осуджують? Як потрібно вчитися? Тощо), але поступово діти дізнаються, хто є хто, з’являються малі групи. Виявляється група вихованців (5-7 осіб), яка підтримує вимоги педагога й починає активно залучати інших членів колективу до виконання педагогічних вимог (дотримуватися правил поведінки в школі; чергувати по класу; організовувати різні свята, заходи; відповідально ставитися до навчання тощо). І саме це є передумовою переходу на другу стадію розвитку колективу – призначення активу.

Діяльність вихователя на першій стадії: мета виховних зусиль – створення колективу (учні мають усвідомити загальну суспільно значиму мету спільної життєдіяльності; будувати міжособистісні взаємовідносини; включитися в діяльність по її досягненню).

Характеристика взаємин: на цей час педагог є єдиним виразником громадських вимог. Як правило, вимоги дитини до себе ще не усвідомлені. Взаємини між педагогом і вихованцями будуються на засадах безпосереднього впливу на колектив в цілому, так і на кожного члена колективу зокрема.

Педагогічна вимога - вимога висловлена у формі, що не припускає заперечень, необхідна на першій стадії в кожному колективі. Потім вас зрозуміли і підтримали, перейшли на ваш бік перший, другий.. активіст, тобто навколо вас організовується група яка свідомо хоче підтримати дисципліну, взаємодію відповідно ваших педагогічних вимог.

Що зумовлює такі напрямки діяльності педагога:

- Запровадження єдиних вимог до учнів. Вихователю необхідно пред’явити прості, доступні для виконання, зрозумілі і конкретні за змістом рішучі за формою педагогічні вимоги щодо мети, завдань, перспективи колективу;

- вивчення індивідуальних особливостей, можливостей членів колективу;

- створює умови для пізнання, виявлення й розвитку здібностей кожної дитини (всі діти повинні бути включені в різноманітну діяльність для виявлення тих видів діяльності в яких дитина досягає успіхів й одержує задоволення, тобто має відповідні здібності);

- забезпечення знайомства вихованців між собою;

- організовує спільну діяльність по виконанню вимог для досягнення мети; (включаючись в діяльність, у процесі якої спілкуються, пізнають одне одного і це сприяє в майбутньому визначити актив, а потім й обрати органи самоврядування);

- здійснює інтенсивний вплив на учнів, формує ядро активу з учнів, які добре вчаться, підтримують і виконують вимоги педагога (шкільного режиму і правила для учнів), вимогливі до себе й до інших, мають організаторські здібності.

Цю стадію не слід затягувати тому що, якщо учні довгий час залежать лише від педагогів, вони звикають до цього і їх потім важко переорієнтувати на підкорення органам учнівського самоврядування.