Загальні зауваження стосовно оцінки продуктивності паралельних систем

Паралельні системи характеризуються: різноплановістю задач, типом опрацювання (векторне, скалярне), різними операційними системами, різними конфігураціями систем, одночасністю виконання операцій, складністю взаємодії між елементами системи, що не дозволяє використовувати стандартні підходи до визначення їх продуктивності.

А продуктивність окремого процесора залежить від: частоти синхронізації, середньої кількості тактів на команду, кількості команд, що виконується.

Тому час виконання деякої програми в процесорі може бути виражений двома способами: кількістю тактів синхронізації для даної програми, які перемножуються на тривалість такту синхронізації, або кількістю тактів синхронізації для даної програми поділеними на частоту синхронізації.

В процесі пошуку стандартної одиниці вимірювання продуктивності комп’ютерів було прийнято декілька популярних одиниць вимірювання, а для оцінки продуктивності паралельних вузлів деякі терміни були штучно вирвані з їх контексту і використані там, для чого вони ніколи не призначалися. Насправді єдиною і надійною одиницею вимірювання продуктивності є час виконання реальних програм, і всі пропоновані заміни цього часу як одиниці вимірювання або заміни реальних програм як об’єктів вимірювання на синтетичні програми тільки вводять в оману.

Небезпеки використання популярних альтернативних одиниць вимірювання (MIPS і MFLOPS) для оцінки продуктивності паралельних систем.

MIPS - швидкість виконання операцій за одиницю часу, тобто - відношення кількості команд в програмі до часу її виконання. MIPS:

- залежить від набору команд процесора, що затруднює порівняння за показниками MIPS комп’ютерів, що мають різні системи команд;

- навіть на тому ж комп’ютері змінюється від програми до програми;

- змінюватися по відношенню до продуктивності в протилежний бік (при більшому значенні MIPS реальна продуктивність менша).

Приклад для останнього випадку.

До складу процесора входять вузли обчислення елементарних функцій. За відсутності вузлів операції обчислення елементарних функцій виконуються за допомогою підпрограм. Тоді, такі процесори мають вищий рейтинг MIPS, але виконують більшу кількість команд, що приводить до збільшення часу виконання програми.

MFLOPS - мільйон операцій з рухомою крапкою за секунду. Як одиниця вимірювання, MFLOPS, призначена для оцінки продуктивності тільки операцій з рухомою крапкою, і тому не застосовується поза цією обмеженою областю.

Наприклад, програми компіляторів мають рейтинг MFLOPS близький до нуля не залежно від того, наскільки швидка машина, оскільки компілятори рідко використовують арифметику з рухомою крапкою.

Рейтинг MFLOPS залежить і від характеристик процесора і від програми, і є об’єктивнішим ніж параметр MIPS, оскільки базується на кількості виконаних операцій, а не на кількості виконаних команд.

Проте і з використанням MFLOPS для оцінки продуктивності виникають певні проблеми. Перш за все, це пов'язане з тим, що набори операцій з рухомою крапкою не сумісні на різних комп'ютерах. Наприклад, в суперкомп'ютерах фірми Cray Research відсутня команда ділення (є, правда, операція обчислення оберненої величини числа з рухомою крапкою, а операція ділення може бути реалізована за допомогою множення діленого на зворотну величину дільника). В той же час сучасні мікропроцесори мають команди ділення, обчислення квадратного кореня, синуса і косинуса, тощо.

Інша проблема полягає в тому, що рейтинг MFLOPS міняється не тільки на суміші цілочисельних операцій і операцій з рухомою крапкою, але і на суміші швидких і повільних операцій з рухомою крапкою. Наприклад, програма з 100% операцій додавання матиме вищий рейтинг, ніж програма з 100% операцій ділення.

Для усунення цих недоліків використовується "нормалізоване" число операцій з рухомою крапкою, за тестовим пакетом "Ліверморські цикли" (див. табл.2.1.).

Таблиця 2.1. Співвідношення між реальними і нормалізованими операціями з рухомою крапкою

Реальні операції з рухомою крапкою	Нормалізовані операції з рухомою крапкою
“+” “-” “х” “порівняння”
“ділення” “Ö”
“exp” “sin”

Поява векторних і паралельних процесорів і систем, не зменшила важливості Ліверморських циклів, проте змінилися значення продуктивності і величини розкиду між різними циклами. На векторних структурах продуктивність залежить не тільки від елементної бази, але і від характеру самого алгоритму, тобто коефіцієнта векторизації.

На паралельній машині продуктивність істотно залежить від відповідності між структурою апаратних засобів і структурою обчислень в алгоритмі. Важливо, щоб тестовий пакет представляв алгоритми різних структур. Тому в Ліверморських циклах зустрічаються послідовні, сіткові, конвеєрні, хвильові обчислювальні алгоритми, що підтверджує їх придатність і для паралельних машин.