Орієнтовна схема для спостереження

Та аналізу позакласного заходу

 

Загальна характеристика.

Загальні відомості: клас, його склад і кількість учнів, місце і час проведення, відповідальна особа.

Тема та пізнавально-виховна мета заходу, форма проведення, педагогічна обгрунтованість вибору форм і мети.

Врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів, їхніх інтересів, запитів і побажань.

Значення заходу в системі виховної роботи.

Підготовка позакласного заходу.

Мета і план проведення, визначення завдань.

Активність вихователя та учнів.

Ініціатори заходу: учнівський актив, класний керівник, батьки, інші вчителі, адміністрація школи. Вплив лідерів школи.

Хід заходу.

Зміст заходу, його громадська спрямованість.

Характер поведінки учнів, взаємозв¢язок інтелектуального та емоційного впливу на учнів.

Ставлення учнів до заходу, сприйняття ними основних ідей, рівень захопленості, прояв творчих здібностей.

Характеристика педагогічних засобів, педагогічного інструментування заходу. Прояв особистих якостей, авторитету вчителя, його вмінь, навичок.

Використання (створення) кращих умов впливу заходу на особистість учнів, отримання “гарантованого” результату виховання особистості й колективу.

Висновки і зауваження.

Оцінка методичної своєрідності та ефективності заходу. Недоліки в ході підготовки й проведення, причини можливі шляхи їх усунення. Побажання щодо поліпшення підготовчої роботи до проведення подібних заходів.

Орієнтовна схема самоаналізу уроку вчителем

 

1. Охарактеризувати клас.

2. Назвати тему уроку, вказати її місце в загальній системі інших уроків і тем.

3. Визначити рівень складності досліджуваної теми та її труднощі для даного класу.

4. Назвати триєдину мету уроку, зіставивши її з кінцевим результатом, отриманим у ході проведення уроку (навести аргументи).

5. Висловити свою думку про тип уроку і його відповідність дидактичній меті.

6. Назвати етапи уроку та показати, яким чином було вирішено дидактичне завдання на кожному з них.

7. Коротко охарактеризувати використані на початку уроку методи навчання, їх відповідність досліджуваному матеріалу і способам організації діяльності учнів, зіставивши це з отриманими результатами – якістю знань учнів.

8. Визначити найкращі та невдалі місця в уроці.

9. Зробити загальний висновок і поставити оцінку.

 

СХЕМА САМОАНАЛІЗУ УРОКУ ВЧИТЕЛЕМ

Орієнтувальний етап

(підготовка до уроку)

Які позитивні й негативні підсумки попередньо­го уроку?

У межах якого навчального або навчально-практичного завдання розробляється урок, яка його тема?

Яке місце займає ця тема в процесі розв'язування навчального (навчально-практичного) завдання?

Які навчальні дії необхідна формувати на цьому уроці, яка з них є основною для даного уроку?

Який тип уроку (відповідно до структури навчаль­ної діяльності)?

Які завдання (пошукові й виконавські) в освоєнні учнями змісту необхідно вирішити на уроці?

Які завдання щодо освоєння форм діяльності я по­ставлю перед дітьми?

Якими мають бути завдання, що дозволять найпов­ніше реалізувати мету даного уроку? У якій формі їх доцільно запропонувати дітям?

Яка мета виконання кожного завдання (проміж­на мета уроку)?

Яка форма організації колективно-розподіленої діяльності сприяє досягненню змістових цілей, що розв'язуються в процесі виконання конкретного зав­дання?

Які знання й способи дій необхідно актуалізувати в учнів для реалізації цілей уроку? В якому вигляді учні мають представити ці способи?

Які міжпредметні й внутрішньопредметні зв'язки необхідно встановити на цьому уроці?

Якою є міра дитячого співавторства в ході уроку?

Який етап уроку може викликати труднощі в реа­лізації (у вчителя або в учнів)? Як можна подолати ці труднощі в ході уроку?

Як має бути представлений змістовий підсумок уроку?

Чи потрібно представити підсумок в освоєнні на­вчальної співпраці? Якщо так, то як це зробити?

Як організувати навчальний простір (поле дошки; предметний матеріал; місце моделей, потреба в якихможе виникнути пік час уроку; простір для тренуван­ня й контролю)?

Як мають виглядати записи на дошці й у зошитах учнів наприкінці уроку?

Яке обладнання необхідно підготувати заздале­гідь.

У якій формі і яке домашнє завдання доцільно дати (хто його формулює: вчитель чи діти; чи необхідний вибір дітьми виду й обсягу домашньої роботи; чи ма­ють батьки взяти в ній участь)?

Які професійні завдання я ставлю перед собою в процесі планування й проведення даного уроку?

Виконавський етап

(проведення уроку)

Чи створене позитивне емоційне тло уроку?

Чи виходить мотивувати учнів на виконання за­вдань?

Чи вдається надати дітям необхідну міру навчальної самостійності в роботі над кожним завданням?

Наскільки усвідомлено діють діти (якщо є по­треба, роблять запит до вчителя; ставлять запитання один одному; за необхідності розгортають і обґрун­товують спосіб дії, що використовується; звертають­ся до моделей)?

Які з дитячих здогадок, запитань, припущень по­трібно зафіксувати дня подальшого колективного просування в освоєнні предметного змісту й форм колективно-розподіленої діяльності?

На які аспекти в організації навчальної співпра­ці я маю звернути увагу зараз (використання норм; особливості роботи груп; характер міжгрупового об­говорення тощо)?

Контрольно-оцінний етап

(рефлексія уроку)

Чи виконали учні поставлені завдання?

Чи вдалося мені реалізувати професійні завдання, що були визначені?

Чи виникла в ході уроку незапланована ситуація? Якщо так, то чому? Якою була моя реакція? Якими є позитивні й негативні результати виникнення цієї ситуації?

Які позитивні підсумки уроку (змістові, організа­ційні, емоційні) необхідно відтворити на наступно­му уроці?

Які проблеми залишилися невирішеними (для учнів і для мене)? Чому вони виникли?

Які завдання в освоєнні змісту й форм діяльності я маю поставити перед собою на найближчі уроки, виходячи з підсумків даного уроку.