V етап: засвоєння нових знань.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

V етап: засвоєння нових знань.



Завдання: дати учням конкретне уявлення про новий матеріал, викласти основні завдання й допомогти зрозуміти тему. Первинне узагальнення й систематизація нових знань, освоєння способів навчання, шляхів і засобів, які привели до даного узагальнення. На основі здобутих знань розвивати в учнів відповідні вміння і навички.

Результат: у разі використання методу евристичної бесіди, самостійної роботи учнів у поєднанні з бесідою, використання комп¢ютерної техніки, показником ефективності засвоєння знань учнями є правильність відповідей, дій у процесі бесіди, активна участь всього класу в підбитті підсумків роботи, а також якість знань учнів на останніх етапах навчання.

Рекомендації: використання прийомів, які підвищують рівень розуміння найголовнішого в досліджуваному матеріалі, визначення особливих ознак; вичленовування в досліджуваному найістотніших характеристик і фіксація на них уваги учнів, запис у зошитах формулювань опорних пунктів плану, тез конспекту, використання прийомів мислення, самостійна робота з книжкою, використання наочності, аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення, крнкретизації; постановка перед учнями навчальної проблеми, створення проблемної ситуації; постановка еврестичних запитань, складання таблиць первинного узагальнення матеріалу, актуалізація особистого досвіду та опорних знань учнів, словникова робота.

 

VI етап: перевірка розуміння учнями нового матеріалу.

Завдання: визначити рівень засвоєння учнями взаємозв¢язку між фактами, змісту нових понять, усунути виявленні прогалини.

Результат: основний критерій результативності – рівень розуміння нового матеріалу більшістю середніх і слабких учнів.

Рекомендації: використання запитань, які вимагають активної розумової діяльності учнів, створення нестандартних ситуацій, звертання вчителя до класу з пропозицією доповнити, уточнити, виправити, знайти інше рішення. Врахування додаткових запитань учнів під час з¢ясування прогалин у знаннях.

 

VII етап: закріплення нового матеріалу.

Завдання: закріпити знання і вміння, необхідні для самостійної роботи з новим матеріалом.

Результат: уміння учнів співвідносити факти, вміння знаходити суттєві ознаки найголовніших понять, конкретизувати їх, активність учнів.

Рекомендації: оволодіння раціональними методами і прийомами контролю за знаннями, вміннями учнів.

 

VIII етап: інформація про д/з, інструктаж щодо його виконання.

Завдання: повідомити про д/з, пояснити методику його виконання і підбити підсумки уроку.

Результат: правильне виконання д/з всіма учнями.

Рекомендації: давати д/з безпосередньо на уроці, вводити до складу д/з пізнавальні завдання, запитання; диференціювати підхід до добору матеріалу для д/з.

Аналіз уроку

 

1. Організаційний бік уроку. Присутній має встановити, чи вчасно викладач приходить до класу, чи підготовлено посібники, обладнання, крейду, дошку, чи готові діти до уроку, санітарний стан класу, чергування і загальний порядок.

2. Зміст уроку. Оцінюють глибину і науковість пояснень педагога, чи наявний зв¢язок з дійсністю, чи використовує він матеріал уроку з виховною метою, чи вдається до додаткового матеріалу, останніх досягнень науки, чи цікаво веде пояснення, чи застосовує засоби наочності, креслення, схеми, моделі. Чи змістовні відповіді учнів, чи грунтовні їхні знання, рівень самостійності, культура мовлення, як викладач ставить оцінки.

3. Виховна роль уроку. Чи використовує вчитель зміст матеріалу з виховною метою, яка система вимог учителя. Чи прищеплено дітям любов до праці, самостійної роботи, чи дотримуються вони правил поведінки. Чи звертає вчитель увагу на поведінку школярів, їхнє ставлення до роботи, взаємодопомогу, принциповість, діловитість, дисципліну.

4. Методичний напрямок уроку:

а) керівник звертає увагу на методи опитування, прийоми активізації групи під час опитування, на те, скільки часу йде опитування, поглиблення знання під час опитування;

б) ретельне вивчення методів і прийомів роботи педагога під час пояснення: чи уважно його слухають, якими прийомами досягає викладач розвитку мислення учнів, їхньої самостійності та індивідуальних здібностей, що робить учитель для того, щоб діти міцно засвоювали матеріал, які сучасні методи використовує;

в) як застосовує наочні й технічні засоби навчання, як організовує досліди та практичні роботи;

г) способи закріплення знань, розв¢язання задач, виконання самостійних робіт;

д) види домашніх завдань та їхня перевірка;

є) ведення робочих зошитів, записів, перевірка цих зошитів, вироблення вміння складати конспекти, роботи креслення, схеми.

5. Особливості поведінки викладача на уроці.Не менший інтерес керівника й до ролі педагога на уроці як організатора і диригента, його культури, мовлення, такту, одягу, манер, звичок, взаємин з учнями.

Аналізуючи уроки, потрібно враховувати принаймні такі конкретні обставини:

а) особливості теми. Можуть бути уроки, де немає потреби застосовувати наочні посібники або технічні засоби, викликати до дошки, працювати з книжкою;

б) можливості школи, наявність кабінетів, технічних засобів, наочних посібників, потрібних книжок у бібліотеці, пришкільних ділянок. Аналізуючи урок, важливо звернути увагу на те, чи все використував учитель, але водночас висувати реальні розумні вимоги;

в) склад даного класу, рівень розвитку та здібностей учнів (часто думка про урок складається на основі відповідей учнів, контрольних робіт, а рівень розвитку дітей, їхні здібності при цьому не враховані);

г) індивідуальність учителя, рівень підготовки, осбливості характеру, стан здоров¢я, попередні результати роботи.

Форми аналізу можуть бути найрізноманітнішими. Найбільш раціональною, на наш погляд, є така схема:

а) педагог розповідає про свій урок, про те, що йому вдалося, а що ні;

б) присутній аналізує позитивні сторони уроку;

в) після цього проводять аналіз негативних моментів;

г) пропонують способи усунення недоліків;

д)після аналізу уроку педагог знову виступає із заключним словом, а після цього в обговоренні уроку беруть участь усі присутні.

Орієнтовна схема комплексного аналізу уроку:

 

– зовнішня готовність учителя та учнів;

– внутрішня, психологічна налаштованість учнів;

– організаційні дії вчителя (за потреби);

– планування вчителем та оголошення учням навчального, виховного і розвивального завдань уроку;

– актуалізація знань і способів діяльності учнів;

– застосування вчителем методів проблемного навчання (пошуковий, дослідницький, проблемний виклад);

– використання проблемних методів у навчанні школярів;

– співвідношення діяльності вчителя і діяльності учнів;

– обсяг і характер самостійних робот учнів та співвідношення репродуктивних і продуктивних самостійних робіт;

– врахування вчителем рівнів актуального розвитку учнів і зон найближчого їх розвитку;

– підходи для підвищення в учнів позитивної мотвації навчання;

– постановка вчителем проблемни запитань, створення проблемних ситуацій, показ їх вирішення;

– володіння вчителем способами створення проблемних ситуацій;

– дотримання правил постановки навчальної проблеми;

– використання підручника, співвідношення репродуктивної й частково пошукової роботи з ним;

– відповідність підібраної наочності вимогам проблемного навчання;

– формування спеціальних і загальних навчальних умінь учнів;

– наявність в учнів пізнавальних умінь: формулювання проблеми, висування та обгрунтування гіпотези, пошук способів доказу (або спростування) гіпотези, перевірка правильності її рішення;

– уміння учнів здійснювати логічні операції;

– розвиток пізнавальних здібностей учнів на кожному етапі уроку (про що це свідчить);

– труднощі, які виникли у учнів усього класу, в окремих школярів, їхні причини, та як їх було усунено;

– відповідність вимог проблемно-розвивального навчання домашній роботі учнів. Які завдання було запропоновано (як продовження дослідження, розпочатого на уроці, розв¢язання нового, нетипового завдання, на актуалізацію опорних знань та вмінь у новій ситуації, на самостійне теоретичне осмислення);

– врахування вчителем індивідуальних особливостей, здібностей і рівня підготовки учнів та запропоновані диференційовані завдання;

– що дав урок для розвитку волі, інтелекту, емоцій, пізнавальних інтересів, мовлення, пам¢яті, самостійності мислення учнів;

– загальна результативність уроку.



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-27; просмотров: 159; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.144.55.253 (0.017 с.)