Виконання зобов'язань за договором

ЗМІНА І РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ

Зобов'язання, витікаючи з договору, повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору, а за відсутності таких вимог відповідно вимогам, які звичайно пред'являються.

1. Термін виконання зобов'язань (ст. 165 — 166 ГК) встановлюється в самому договорі. В цьому випадку сторони повинні взаємно виконати свої обов'язки в обумовлені терміни.

Якщо термін виконання зобов'язань обумовлений не був або визначений моментом пред'явлення вимоги виконати договір, то кредитор має право вимагати виконання, а боржник має право провести виконання зобов'язань у будь-який час. При цьому боржник повинен виконати таке зобов'язання в 7- денний термін з дня пред'явлення вимоги кредитором.

Дострокове виконання зобов'язань боржником припустимо, якщо це передбачено законом або договором, або ж мається згода кредитора на ухвалення такого виконання.

2. Місце виконання зобов'язання (ст.167 ГК). За загальним правилом зобов'язання повинне бути виконано в тому місці, яке обумовлене в договорі, на підставі якого зобов'язання виникло, або виходячи з суті зобов'язання. Якщо ж місце виконання зобов'язання визначено не було, воно проводиться:

а) за зобов'язанням передати будову — по місцю знаходження будови;

б) якщо боржником є юридична особа — по місцю знаходження;

в) за грошовим зобов'язанням — через відповідний банк.

3. Ціна договору визначається угодою сторін. Її зміна можливо в порядку і на умовах, визначених договором.

4. Також сторони можуть встановити і спосіб виконання зобов'язання, тобто порядок дії сторін (звичайно зобов'язання виконується повністю за один раз, проте сторони можуть передбачити виконання його частинами).

Стаття 162 ГК України містить принципову вимогу, згідно якій одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, окрім випадків, передбачених законом або договором.

Можливі випадки, коли сторони бажають змінити або розірвати договір, керуючись власними інтересами. Перегляд письмових договорів оформляється шляхом підписання складеного сторонами угоди, обміну листами, телеграмами і т.п. Тобто сторона, вважаючи необхідним змінити або розірвати договір, направляє пропозицію про це іншій стороні за договором. Через ч.2 ст.1 АПК України сторона, що отримала пропозицію про зміни або розірвання договору, зобов'язана відповісти на нього не пізніше 20 днів після отримання такої пропозиції. В випадку якщо сторони не досягли компромісу з цього питання а також у разі неотримання відповіді у встановлений термін (з урахуванням терміну поштового обігу), зацікавлена сторона має право передати спор на розрішення арбітражного суду.

 

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ В ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИНАХ

Зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином (тобто у встановлений термін, відповідно до умов договору і вимог закону і т.п.).

Проте не всі підприємці дотримуються цього правила і, щоб забезпечити себе від можливих негативних наслідків невиконання або неналежного виконання контрагентом за договором своїх обов'язків, слід передбачати в договорі міри по забезпеченню виконання зобов'язань. Ці заходи надають дисциплінуючу дію на сторони, оскільки порушення одній із сторін умов договору загрожує їй фінансовими санкціями на користь іншої сторони (зайвими грошовими виплатами).

Розглянемо найпоширеніші способи забезпечення виконання зобов'язань: неустойку, заставу, завдаток, поручительство.

Неустойка

Неустойкою є визначена законом або обумовлена в договорі грошова сума, яку боржник зобов'язаний сплатити кредитору у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань (тобто у разі порушення умов договору), зокрема, у разі прострочення виконання. Не варто забувати, що згідно п.1 ч.2 ст.72 ГК України стягнення неустойки встановлений скорочений термін давності — 6 місяців, тобто після закінчення цього терміну ви лишаєтесь права вимагати сплати неустойки.

Згідно ст. 180 ГК України угода про неустойку повинна відражатися в письмову форму, недотримання якої несе недійсність такої угоди.

Розрізняють декілька видів неустойки залежно від їх співвідношення із зазналими збитки:

1) Залікова неустойка — збитки відшкодовуються кредитору лише у сумі, не покритою неустойкою;

2) Штрафна неустойка — стягається понад понесених збитків;

 

3) Виняткова неустойка — виплачується тільки неустойка, збиткі ні.

4) Альтернативна неустойка — по вибору кредитора відшкодовцються або збитки, або неустойка.

Практика показує, що найдієвішими видами захисту інтересів підприємців є штрафна (2) і виняткова (3) неустойки.

Застава

Застава є одним з найефективніших способів забезпечення зобов'язань.

Єство застави полягає в тому, що кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставником) забезпеченого заставою зобов'язання отримати задоволення з вартості закладеного майна переважно перед іншими кредиторами.

Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужений заставником і на яке може бути обернуто стягнення, а також майнові права заставника. Предметом застави за домовленістю сторін може бути і майно, яке стане власністю заставника вже після укладення договору застави, у тому числі продукція, плоди і інші доходи (майбутній урожай, приплід худоби і т.п.), якщо сторони домовляться про це.

Згідно Закону України «О заставі» діють наступні види застави:

1. Іпотека

2. Застава товарів в оберті (сировина, напівфабрикати, готова продукція, тощо)

3. Заклад (застава рухомого майна)

4. Застава майнових прав,

5. Застава цінних паперів.