Що необхідно знати при укладенні договору

Перш за все необхідно, щоб договір відповідав інтересам підприємця, тому його складання краще якого доручити юристу. Це попередить внесення в текст договору «юридичних прийомів» контрагентом, які згодом можуть негативно відобразитися на інтересах підприємства (перш за все майнових).

Якщо договір складений контрагентом, необхідно чітко розуміти значення тих або інших фраз і термінів, а у разі неясності — взнати їх значення у фахівця (юриста, економіста, і ін.). Не слід боятися показатися безграмотним і некомпетентним з тих або інших питань — такі дії не допустять утиски інтересів підприємця в процесі виконання договору.

Договори, що укладаються між підприємцями, повинні складатися у письмовій формі:

1) шляхом складання одного документа, підписаного сторонами;

2) шляхом обміну листами, телеграмами, факсами і т.п., підписаними сторонами;

3) в деяких випадках — шляхом ухвалення замовлення до виконання.

Не варто забувати і про те, що для окремих видів договорів відносин розроблені і затверджені типові і стандартні форми договорів.

Сторонам за договором Законом надано право самостійно вибрати певну форму договору (наприклад письмову або нотаріально засвідчену). Якщо сторони скористалися цим правом і домовилися, укласти договір з обов'язковим нотаріальним засвідченням то такий договір вважатиметься ув'язненим з моменту убирання його і обумовлену форму.

Укладення договору є процесом, із стадій,основні з яких законодавчо закріплені у гл. 14 розділу III ГК України (ст. 155 — 358):

1) Оферта — пропозиція укласти договір;

2) Акцепт — відповідь із згодою укласти договір.

Пропозиція про укладення договору може бути зроблено усно або письмово, з вказівкою на термін для відповіді і без такого. Якщо оферту містить вказівку на термін для відповіді, договір вважається ув'язненим, якщо особа, пропозиція укласти договір, що зробила, отримала від іншої сторони відповідь про ухвалення пропозиції (акцепт) протягом цього терміну. Якщо ж оферту не містить вказівки на термін для відповіді і зроблена у письмовій формі, то договір вважається ув'язненим, коли відповідь про ухвалення пропозиції отримана протягом нормально необхідного для цього часу (наприклад, період проходження листа «туди і назад»).

В практиці часто зустрічаються випадки, коли відповідь була відправлена своєчасно, але з вини організацій зв'язку прибув до особи, що запропонувала укласти договір, із запізненням. Якщо в даній ситуації з отриманого із запізненням відповіді видно, що він відправлений своєчасно, але особа, що запропонувала укласти договір, вже не бажає визнавати договір ув'язненим (наприклад, якщо унаслідок неотримання своєчасно відповіді був укладений договір з іншим лицем), то воно повинне негайно повідомити про відмову (телефон, факс, іншими зв'язки) іншу сторону — в цьому випадку договір буде вважатися тим, що не відбувся з віднесенням можливих (або понесених) збитків на обличчя, якому було запропоноване укласти договір.

Відповідь про згоду укласти договір на інших — відмінних від запропонованих — умовах признається відмовою від пропозиції і трансформується в нову пропозиція (тобто особа, пропозиція, і особа, якій була зроблена пропозиція (спочатку) міняються місцями, що зробила, отже, змінюються права і обов'язки).

 

Якщо вказані вище дії не були здійснені, то договір вважається не ув'язненим (виняток становлять договори, засновані на держзамовленні).

 

Типова схема при укладанні договору, порядок оплати і руху товарів, мал. 5.1

 

Перевірка повноважень представника контрагента на підписання договору

 

Врегулювання розбіжностей

 

При заключенні договорів між сторонами нерідко виникають розбіжності за окремих умов договору. Наявність таких розбіжностей часто істотно впливає на договірні відносин, конкретний зміст договору.

Згідно ст. 10 Арбітражно-процесуального кодексу України (АПК України) розбіжності, що виникають між юридичними особами в ході заключення договорів, розглядаються керівниками або заступниками керівників даної юридичної особи або уповноваженими ними особами.

За наявності заперечень щодо умов договору юридична особа, що отримала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться обмовка в договорі, і в 20-дневный термін посилає іншій стороні два екземпляри протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Юридична особа, що отримала протокол розбіжностей, зобов'язана протягом 20 днів розглянути його, вжити заходів по врегулюванню розбіжностей з іншою стороною, включити в договір всі прийняті пропозиції, а якщо розбіжності остаточно дозволити не вдалося, то в цей же термін (20 днів) вони подаються до арбітражного суду для дозволу.

 

Перш за все ви повинні переконатися в особі особи, що підписує договір шляхом ознайомлення з даними паспорта, інших документів, що засвідчують особу (зрозуміло, з фотографією).

Другим кроком перевірки повноважень є ознайомлення із змістом довіреності (якщо ви укладаєте договір не з директором), на підставі якої особа представляє інтереси того або іншого підприємства (фірми).

Необхідно встановити:

1) дату видачі довіреності (якщо дата не вказана, довіреність вважається недійсною (ч.2 ст.67 ГК України);

2) термін, на який видана довіреність. Термін дії довіреності не може перевищувати 3-х літ. Якщо термін дії довіреності не вказаний, то вона має силу протягом 1 року з дня її складання;

3) наявність підпису особи, уповноваженої на це статутом юридичної особи (в переважній більшості випадків —директора), а також печатку даної юридичної особи;

4) об'єм повноважень особи, що підписує договір (тобто з тексту довіреності повинне однозначно витікати, що дана особа має право саме підписувати договори, а не тільки лише вести переговори по їх висновку). Якщо ж договір укладений від імені фірми особою, що не має повноважень на його висновок або з перевищенням повноважень, то він може створювати, змінювати або припиняти має рацію і обов'язку для фірми, яку така особа уявляє, тільки у разі подальшого схвалення договору цією фірмою.