Білоцерківський мирний договір.

Договір між польським урядом і гетьманом України б. Хмельницьким, укладений в Білій Церкві 18 (28) вересня 1651 року після невдалої для селянсько-козацьких військ Берестецької битви.За умовами договору Україна залишалася під владою шляхетської Польщі.

Польській шляхті поверталися маєтки у Київському, Брацлавському і Чернігівському воєводствах; територія, підвладна Б. Хмельницькому, обмежувалася лише Київським воєводством; реєстрове козацьке військо скорочувалося з 40 до 20 тис. чоловік; Україна позбавлена права виступати у відносини з іноземними державами і повинна була розірвати союз з Кримським ханством; гетьман зобов’язувався розірвати союз із Кримом і відіслати з України татарські загони; гетьман позбавлявся права дипломатичних відносин з іноземними державами; Чигирин на основі привілею короля залишався за гетьманом; Хмельницький залишався гетьманом, але після його смерті польський король буде призначати і звільняти гетьманів.Народні маси України й запорозькі козаки були невдоволені Білоцерківським миром настільки, що Богдану Хмельницькому довелося їх утихомирювати. Боротьба повинна була розгорітися з новою силою. Богдан Хмельницький використав Білоцерківський договір для перепочинку і підготовки нового воєнного виступу проти шляхетської Польщі. Після початку воєнних дій Білоцерківський договір в травні 1652 був анульований Б. Хмельницьким.

Батозька битва.

23 травня 1652 р. Одна з найбільших перемог, здобутих у Визвольній війні військом Б. Хмельницького над польсько-шляхетською армією. Щоб убезпечити від козацького удару Молдову, цього союзника Речі Посполитої, уряд останньої послав проти ворога польського гетьмана М. Калиновського з 50-тис. королівською армією, підкріпленою 10 тис. німецьких найманців. На Поділлі, біля гори Батіг, неподалік м. Тростянця, Калиновський збудував укріплений табір. Йому на допомогу поспішали інші війська. За обставин, що склалися, Хмельницький розробив і здійснив класичну операцію з метою раптового оточення і знищення ворога. Обложивши зусібіч польський табір, козаки після кількох невдалих спроб таки вдерлися до нього. Особливо відзначилася кіннота під проводом І. Богуна. В Батозькій битві загинуло майже все польське військо разом з Калиновським. Козаки знищили й німецьку піхоту — його головну ударну силу. Підмога, що поспішала до Калиновського, після поразки останнього повернула назад. Сучасники порівнювали цю стратегічну операцію Хмельницького із славетною перемогою карфагенського полководця Ганнібала над Римом біля м. Канни 216 р. до н. е. Батозька перемога дала змогу Хмельницькому відмовитись від виконання умов тяжкого й ганебного для України Білоцерківського договору з Польщею 1651

Жванецька кампанія.

вересень —листопад 1653 р. Остання велика операція війська Хмельницького у Визвольній війні. 1653 р. знову загострилися відносини між урядом Речі Посполитої і Хмельницьким. У вересні чисельне польське військо на чолі з королем Яном Казимиром вдерлося на Поділля, але під Жванцем неподалік Кам'янця-Подільського потрапило в оточення сил Б. Хмельницького та його зрадливого союзника, кримського хана Іслам-Гірея III. Облога тривала 2 місяці. В королівському таборі вже бракувало харчів і боєприпасів, спалахнули епідемії. Справа йшла до капітуляції польського війська. Однак Іслам-Гірей віроломно, за спиною українського гетьмана, домовився з королем про перемир'я. За зраду хан одержав великі гроші. Зрештою, як наполягав Хмельницький, хан умовив-таки короля скасувати невигідний для повстанців Білоцерківський договір 1651 р. й відновити чинність Зборівської угоди 1649 p., прийнятнішої для Хмельницького та його війська. Але була це мала втіха для українського гетьмана. Якби не татарська зрада, він міг би знищити польське військо й захопити в полон Яна Казимира. Хмельницькому стало ясно, що на Крим годі покладатися. Невдала облога Жванця, мабуть, підштовхнула гетьмана до укладення Березневих статей із Росією 1654 р.